Рішення № 88619009, 31.03.2020, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 р. Справа № 480/4617/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Шевченко І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Сектору містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської районної державної адміністрації, Сумської районної державної адміністрації про зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовною заявою до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Сумської районної державної адміністрації Сумської області (далі - відповідач, відділ «ЦНАП» Сумської РДА), в якій, з урахуванням заяви про уточнення вимог (а.с.15), просив зобов`язати відповідача скасувати запис реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна «1142823859101» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Свої вимоги мотивував тим, що з метою виправлення технічної помилки щодо правильного зазначення коду КОАТУУ в реєстраційному номері об`єкта нерухомого майна №1142823859101, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 , 20.09.2019, позивач звернувся із заявою до відповідача, однак, в задоволенні якої було відмовлено листом від 20.09.2019 №01-12/468, з чим позивач не погодився та звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою суду від 18.11.2019 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Представником відповідача було подано відзив на позовну заяву (а.с.20-23), в якому просив відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що виправлення допущеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилки щодо зазначення невірного коду КОАТУУ, відповідно до роз`яснень державного підприємства «НАІС» (технічний адміністратор Державного реєстру прав), проводиться шляхом зміни стану відповідних записів із «неактивний стан» через операцію скасування та новою реєстрацією розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Однак, відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування державної реєстрації прав або засобів Державного реєстру прав або записів Державного реєстру прав можливе лише на підставі судового рішення або у порядку, передбаченому ст. 37 Закону (за результатами розгляду скарг на рішення державних реєстраторів).

Також у відзиві зауважив, що невірно присвоєний об`єкту нерухомого майна код КОАТУУ не порушує право власності фізичної чи юридичної особи та не є перешкодою для володіння, користування та розпорядження належним такому власнику майном, а тому відмова в укладенні угоди або оформленні спадщини на об`єкт нерухомого майна з помилкою в коді КОАТУУ не може бути обґрунтованою.

Ухвалою суду від 10.02.2020 було ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін (а.с.24).

В судовому засіданні 25.02.2020 ухвалою суду, занесеної до протоколу судового засідання відповідача - відділ «ЦНАП» Сумської РДА», у зв`язку з його ліквідацією було замінено належним відповідачем - Сектор містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської районного державної адміністрації (далі - відповідач-1 Сектор містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської РДА), та залучено як співвідповідача Сумську районного державну адміністрацію (далі - відповідач-2, Сумська РДА), у зв`язку з чим розгляд справи було відкладено на 12.03.2020.

Представником Сектору містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської РДА 04.03.2020 було надано відзив, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову позивача з підстав, викладених у відзиві відділу «ЦНАП» Сумської РДА (а.с.44-46).

Розгляд справи, у зв`язку з неявкою позивача, а також у зв`язку з тим, що станом на 12.03.2020 не закінчився строк для подання відзиву Сумською РДА, було відкладено на 31.03.2020 (а.с.48).

Представником Сумської РДА 25.03.2020 було надано відзив, в якому представник просив відмовити у задоволенні позову позивача з підстав, викладених у відзиві Сектору містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської РДА (а.с.58-60).

В судове засідання позивач, представники сторін, повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.50,51,53), не з`явились. Представник Сумської РДА просив розгляд справи здійснювати у його відсутності (а.с.52).

Враховуючи приписи ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, приймаючи до уваги подану заяву представника Сумської РДА, а також те, що позивач та представник Сектору містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської РДА не з`явились з невідомих причин, суд вважав можливим розглядати справи у відсутності позивача та представників сторін.

Згідно ч.13 ст. 10, ч.4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, заяви по суті справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи та об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником, зокрема, житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 05.01.2017 №77753505 (а.с.10).

При цьому, як вбачається з вказаного витягу під час реєстрації зазначеного вище об`єкта нерухомого майна даному об`єкту було присвоєно номер №1142823859101 (а.с.10).

20.09.2019 ОСОБА_1 звернувся до відділу «ЦНАП» Сумської РДА із заявою, в якій просив виправити технічну помилку державного реєстратора, допущену в реєстраційному номері об`єкта нерухомого майна житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , змінивши реєстраційний номер « НОМЕР_1 » в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.11).

У відповідь на подану заяву відділ «ЦНАП» Сумської РДА листом від 20.09.2019 №01-12/468 (а.с.12) повідомив позивача, що виправлення допущеної в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно помилки щодо зазначення невірного коду КОАТУУ, відповідно до роз`яснень державного підприємства «НАІС» (технічний адміністратор Державного реєстру прав), проводиться шляхом зміни стану відповідних записів із «неактивний стан» через операцію скасування та новою реєстрацією розділу в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Однак, відповідно до ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» скасування державної реєстрації прав або засобів Державного реєстру прав або записів Державного реєстру прав можливе лише на підставі судового рішення або у порядку, передбаченому ст. 37 Закону (за результатами розгляду скарг на рішення державних реєстраторів).

Трапляються випадки, коли у разі допущення державним реєстратором прав при відкритті розділу на об`єкт нерухомості в Державному реєстрі прав помилки при зазначенні коду КОАТУУ, нотаріуси відмовляються укладати угоди або оформляти спадщину на такий об`єкт, мотивуючи це невідповідністю зазначеної в Державному реєстрі прав інформації щодо об`єкта нерухомості дійсному стану речей.

Однак, невірно присвоєний об`єкту нерухомого майна код КОАТУУ не порушує право власності фізичної чи юридичної особи та не є перешкодою для володіння, користування та розпорядження належним такому власнику майном, а тому відмова в укладенні угоди або оформленні спадщини на об`єкт нерухомого майна з помилкою в коді КОАТУУ не може бути обґрунтованою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Зі змісту позовних вимог вбачається, що предметом спору в цій справі є перевірка дотримання встановленого законом порядку внесення суб`єктом владних повноважень відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. При цьому, питання правомірності/неправомірності набуття третіми особами права власності на нерухоме майно позивач перед судом не порушував. Таким чином спір у цій справі не має ознак публічно-правового спору.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон), а також Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 №1141.

Відповідно до положень ч.1 ст.2 Закону, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 1 ч. 1). Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів таких прав (п.2 ч. 1); реєстраційна дія - державна реєстрація прав, внесення змін до записів Державного реєстру прав, скасування державної реєстрації прав, а також інші дії, що здійснюються в Державному реєстрі прав, крім надання інформації з Державного реєстру прав (п. 9 ч. 1).

У Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення (ч.1 ст.5 Закону).

Відповідно до ч.2 ст.13 Закону на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна є індивідуальний номер, який присвоюється кожному індивідуально визначеному об`єкту нерухомого майна при проведенні державної реєстрації права власності на нього вперше, не повторюється на всій території України і залишається незмінним протягом усього часу існування такого об`єкта (ч.1 ст.15 Закону).

Відповідно до п.п.1,6 ч.3 ст.10 Закону державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації (п.1); присвоює за допомогою Державного реєстру прав реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна у випадках, передбачених цим Законом (п.6).

Як встановлено судом, державним реєстратором відділу «ЦНАП» Сумської РДА, на підставі наданих документів, було здійснено запис про реєстрацію права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , якому присвоєно реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № НОМЕР_1 (а.с.10).

Разом з тим, кожному об`єкту нерухомого майна під час реєстрації в Державному реєстрі речових прав присвоюється код Класифікатора об`єктів адміністративно-територіального устрою України (код КОАТУУ), який є складовою частиною єдиної системи класифікації і кодування техніко-економічної та соціальної інформації, розробленого на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 04.05.1993 №326.

Відповідно до Класифікатору об`єктів адміністративно-територіального устрою України, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.10.97 № 659 (ДК 014 - 97), введеного в дію з 01.01.1998, код КОАТУУ за №5910000000 присвоюється до об`єктів міст обласного підпорядкування Сумської області, в той час як код КОАТУУ за №5924780000 - до об`єктів сільських рад Сумського району.

Тобто, присвоюючи реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна, розташованого в с. Стецківка Сумського району з використанням коду, що присвоюється до об`єктів міст обласного значення («59101» замість «59247»), реєстратором було допущено технічну помилку.

Наявність допущення вказаної помилки відповідачами визнавалась у відзивах, однак, представники відповідачів з посиланням на Методичні рекомендації ГТУЮ у Чернігівській області, просили відмовити у задоволенні позову.

В той же час, посилання представників відповідача на Методичні рекомендації ГТУЮ у Чернігівській області (а.с.65-71), не приймаються судом до уваги, оскільки листи міністерств, інших органів виконавчої влади не зареєстровані у встановленому законом порядку, не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, такі Методичні рекомендації, прийняті територіальним органом Міністерства юстиції України лише в одній області, на переконання суду, не можуть поширюватись на необмежене коло осіб, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України.

Натомість порядок внесення відомостей до Державного реєстру прав визначає стаття 26 Закону.

При цьому, позивач, з посиланням на ст. 26 Закону, у зв`язку з допущеною реєстратором технічною помилкою, просить суд зобов`язати відповідача-1 скасувати запис реєстраційного номеру об`єкта нерухомого майна «1142823859101» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Так, згідно із ч.2 ст. 26 Закону в редакції чинній на час звернення позивача до відділу «ЦНАП» Сумської РДА, у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ч.3 ст. 26 Закону в редакції чинній на час розгляду справи, відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Тобто станом на сьогодні ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Однак, як вже зазначалось вище питання правомірності/неправомірності набуття третіми особами права власності на нерухоме майно, як і питання визнання, зміни чи припинення рішенням реєстратора речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства, позивач перед судом не порушував.

В той же час нормами статті 26 Закону визначено не лише порядок скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав чи скасування державної реєстрації прав, а і порядок виправлення допущених технічних помилок, саме які (норми), як спеціальні норми і підлягають застосуванню в даному випадку.

Так за приписами частини 1 ст. 26 Закону (в редакції станом на момент звернення позивача до відділу «ЦНАП» Сумської РДА), у разі виявлення технічної помилки в записах Державного реєстру прав чи документах, виданих за допомогою програмних засобів ведення цього реєстру (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), за заявою власника чи іншого правонабувача, обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону (виправлення помилки, допущеної державним реєстратором), вносяться зміни до записів Державного реєстру прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

Згідно із ч.5 ст.26 Закону, в редакції чинній на час звернення позивача до відділу «ЦНАП» Сумської РДА, внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Станом на момент розгляду справи норми ст. 26 Закону викладено в новій редакції, однак, приписи стосовно порядку виправлення технічної помилки є схожими.

Так, відповідно до ч.ч.2,5 ст.26 Закону у разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону (виправлення помилки, допущеної державним реєстратором), - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів. У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав, виявленої після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, скасування рішень державного реєстратора про зупинення державної реєстрації прав, про зупинення розгляду заяви або про відмову в державній реєстрації прав, здійснюється в порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, якщо такі дії здійснюються в порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Системний аналіз вказаних норм свідчить про те, що виправлення помилки (після отримання заявником документів) здійснюється або державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку (в даному випадку позивач) або посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів у випадку, передбаченому підпунктом «в» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону.

Виправлення ж помилки в реєстрі саме у судовому порядку можливе лише, якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб. Однак, судом під час розгляду справи порушення прав (вплив на права) інших осіб записом, який просить зобов`язати позивач скасувати, не встановлено. А позивачем таких обставин не наведено.

При цьому, як вже зазначалось вище виправлення технічної помилки у відомостях Державного реєстру прав державним реєстратором, здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (ч.5 ст. 26 Закону). В свою чергу при проведенні державної реєстрації прав та їх обтяжень державний реєстратор відповідно до встановленого Законом порядку, відповідне рішення приймає на власний адміністративний розсуд, тобто має певні дискреційні повноваження.

Як випливає зі змісту Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями розуміються повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим з даних обставин.

Суд не може підміняти собою чи перебирати на себе функції суб`єктів владних повноважень у сфері адміністративного управління. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в захисті прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.

За таких обставин, суд доходить до висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає нормам чинного законодавства та виходить за межі компетенції суду.

Згідно ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вже зазначалось вище виправлення технічної помилки, зокрема, державним реєстратором, здійснюється у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (ч.5 ст. 26 Закону). При цьому, за приписами розділу ІV Закону «Проведення державної реєстрації прав», рішення державного реєстратора повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.

Враховуючи, що судом було підтверджено факт допущення помилки державним реєстратором щодо присвоєння невірного коду, визначеного Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України, а нормами Закону передбачено, що допущена помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку (яка в даному випадку була подана належною особою), а у листі від 20.09.2019 №01-12/468 (а.с.12), крім відображення змісту Методичний рекомендації ГТУЮ в Чернігівській області (що визнано судом необґрунтованим), інших обставин, не наведено, суд з метою ефективного захисту прав позивача вважає необхідним вийти за межі позовних та зобов`язати Сектор містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської РДА повторно розглянути заяву позивача, отриману відділом «ЦНАП» Сумської РДА 20.09.2019 та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане положення, суд вважає за необхідне стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Сумської РДА суму судового збору в розмірі 768грн.40коп., сплаченого ним за подання позовної заяви згідно квитанцій від 13.11.2019 (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Сектору містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської районної державної адміністрації (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.97, код ЄДРПОУ 04057864), Сумської районної державної адміністрації (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.97, код ЄДРПОУ 04057864) про зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Зобов`язати Сектору містобудування, архітектури та державної реєстрації Сумської районної державної адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 подану до відділу «Центр надання адміністративних послуг» Сумської районної державної адміністрації Сумської області 20.09.2019 та прийняти мотивоване рішення, з урахуванням висновків, викладених у рішенні суду.

Стягнути з Сумської районної державної адміністрації Сумської області (40009, м.Суми, вул.Іллінська, буд.97, код ЄДРПОУ 04057864) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) в рахунок повернення сплачений при подачі позову судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) грн. 40коп.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 31.03.2020.

Суддя І.Г. Шевченко