Рішення № 88619, 04.07.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

04.07.06 р. Справа № 17/115

Господарський суд Донецької області у складі судді Татенко В.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лемтранс», м. Донецьк,

до відповідача: Державного підприємства «Донецька залізниця», м. Донецьк

третя особа: Відкрите акціонерне товариство «Авдієвський коксохімічний завод», м. Авдієвка

про: стягнення 46’778,56 грн.

за участю представників:

від позивача: Найданова Л.С.; Прусова Я.С.

від відповідача: Ігнатова Н.О., Русинов Г.В., Єрьомін В.В. (у судове засідання 04.07.2006р. не з’явились)

та третьої особи: Бичков О.Е.

СУТЬ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Лемтранс» звернулося з позовом до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення неправомірно нарахованих та списаних «ТехПД – 1» станції Ясинувата у період 18.11.05р – 22.11.05р. коштів у сумі 46’778,56 грн. У тому числі : 45’528,00 грн. (у тому числі ПДВ – 7’588,00 грн.) – плати за користування вагонами та 1’249,96 грн. (у тому числі ПДВ – 207,83 грн.) – збору за зберігання вантажів, телеграфного збору та збору за промивання та очищення вагонів.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що на порушення чинного законодавства відповідач безпідставно нарахував та списав спірну суму з особистого рахунку позивача.

Відповідач позов не визнав і посилаючись на пропущення позивачем встановленого шестимісячного строку позовної давності, а також на те, що спірна сума була нарахована у зв’язку із переадресуванням позивачем власних порожніх вагонів на підставі ст. 44, 46, 119 Статуту залізниць України (далі – «Статут»), «Правил користування вагонами», «Правил зберігання вантажів». Списана сума списана з кода позивача згідно відомостей плати за користування вагонами, підписаними представником третьої особи, умов договору № Є-999555 від 17.11.2004р. та гарантійних листів позивача №№ 24 від 12.05.05р. і 1160/05 від 12.05.05р.

Третя особа позовні вимоги підтримала, з огляду на те, що спірна сума була списана відповідачем з особистого рахунку позивача без достатніх підстав.

Під час розгляду справи від відповідача надійшло письмове клопотання про відкладання розгляду справи у зв’язку із хворобою представника відповідача – Ігнатової Н.О. суд не вбачає підстав для задоволення цього клопотання, адже штат працівників відповідача складається не лише із зазначеної особи. Тому – відповідач може бути представлений іншими компетентними працівниками. До того ж зібраних у справі документів достатньо для її вирішення по суті.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

В травні 2005р. відповідач за залізничними накладними №№ 51950466, 51950467 здійснював транспортування порожніх 56 вагонів, власності корпорації МПС, що знаходилися у оренді позивача від ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім.. Ілліча» на адресу «Шахти Красноармійська західна № 1». Під час перевезення згідно листа позивача № 24 від 12.05.05р. вагони були перевідправлені на адресу третьої особи. Листами №№ 24 від 12.05.05р. і 1160/05 від 12.05.05р. гарантував відповідачу оплату залізничного тарифу та додаткових зборів, пов’язаних з переадресуванням зазначених вагонів.

У жовтні 2005р. за накопичувальними картками №№ 2610593, 2710602 та відомостями плати за користування вагонами №№ 1052448 – 1052450 відповідач нарахував плату за користування зазначеними вагонами та збір за зберігання цих вагонів у зв’язку із їхнім затриманням у сумі 46’778,56 грн. та 18.11.05р – 22.11.05р. за рахунками-переліками «ТехПД – 1» станції Ясинувата – списав цю суму з особового рахунку позивача

Зважаючи на те, що:

- згідно ст. 44 Статуту залізниця може на заяву відправника, одержувача змінити станцію призначення вантажу, прийнятого до перевезення (переадресувати вантаж), тобто, переадресацією у розумінні Статуту слід вважати зміну залізницею станції призначення вантажу, прийнятого до перевезення на заяву відправника, одержувача;

- у даному випадку ні відправник, ані одержувач за накладними №№ 51950466, 51950467 про зміну станції призначення до відповідача не звертався;

- зміна станція призначення вагонів була здійснена на вимогу позивача, який ні відправником, ані одержувачем за згаданими накладними не був;

- тобто, у даному випадку зміна станції призначення на вимогу орендаря вагонів не можна вважати переадресацією у розумінні Статуту;

- ст. 44 Статуту передбачена можливість стягнення плати за користування вагонами, згідно із статтею 119 цього Статуту за час затримки вагонів в очікуванні переадресування. Час затримки обчислюється з моменту, коли минуло дві години після повідомлення про прибуття вантажу, а у даному випадку переадресування не відбулося, належних доказів на підтвердження затримання вагонів на станції Ясинувата (акт загально форми, акт про затримання вагонів) відповідач суду не надав;

- за диспозицією ч. 2 ст. 119 Статуту плата за користування вагонами у розмірі 50% щодо вагонів, які не належать залізниці, може вноситися за час затримки цих вагонів на коліях залізниць лише за наявності одночасно двох умов: по-перше, що зазначені вагони затримані в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження; по-друге, що зазначені вагони затримані саме з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під’їзної колії, порту, підприємства. А вагони за накладними №№ 51950466, 51950467 були порожніми, тобто – не надходили до одержувача для вивантаження чи перевантаження та – не затримувались (іншого відповідач не довів);

- стягнення збору за зберігання вантажів під час їхнього перевезення ні Статутом, ані Правилами не передбачено (окрім випадків затримання вантажів, яке у даному випадку не відбулося);

- листами №№ 24 від 12.05.05р. і 1160/05 від 12.05.05р. позивач гарантував відповідачу оплату лише залізничного тарифу та додаткових зборів, пов’язаних з переадресуванням зазначених вагонів. Плата за користування вагонами та збір за зберігання не є такими, що пов’язані з переадресуванням. До того ж у цьому випадку переадресування не відбувалось;

- за накопичувальною карткою № 2610593 від 26.10.05р. нарахована сума за промивання та очищення вагонів і – телеграфного збору, які не є такими, що пов’язані з переадресуванням;

- за поясненням третьої особи накопичувальні картки №№ 2610593, 2710602 та відомостями плати за користування вагонами №№ 1052448 – 1052450 підписані не представниками третьої особи, а – не відомими особами. Відповідач належними доказами не довів, що зазначені документи підписані саме представниками третьої особи;

- ст. 62 Статуту не передбачає права залізниці на списання коштів без згоди платника,

господарський суд вважає, що спірна сума. з особового рахунку позивача списана без достатніх на те підстав і підлягає поверненню.

Твердження відповідача на пропущення позивачем строку позовної давності не ґрунтується на нормах діючого законодавства, оскільки перебіг строку позовної давності розпочався не раніше 23.11.2005р – дня, наступного за днем останнього списання коштів з особистого рахунку позивача та міг би закінчитися 23.05.2006р. Позов був надісланий до господарського суду 20.04.2006р., тобто – в межах шестимісячного строку позовної давності.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене та керуючись ст.ст. 43, 49, 82–85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лемтранс” (83086, м. Донецьк, вул. Артема, 7, код ЄДРПОУ 30600592) суму 46’778,56 грн. – безпідставно списаних коштів; 467,78 грн. – на відшкодування витрат по сплаченому державному миту; 118,00 грн. – на відшкодування витрат по сплаті послуг iнформацiйно-технiчного забезпечення судового процесу.

Суддя Татенко В.М.