Рішення № 88618368, 06.04.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1486/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Танцюри К.О., розглянувши у порядку письмового провадження у м.Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1032 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини А 1032 про визнання протиправною бездіяльності військової частини А1032 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 13.10.2018р., стягнення з військової частини А1032 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 13.10.2018 р. в сумі 114837,69 грн., визнання протиправною бездіяльності військової частини А1032 щодо непроведення 13.10.2018 р. із ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу військової частини А1032, зобов`язання військову частину А1032 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби та виключенні із списків особового складу військової частини А1032 за період з 14 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку з розрахунку 262,52 грн. за календарний день, зобов`язання військову частину А1032 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме - порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. року по 13.10.2018 р.

Ухвалою суду від 25.02.2020р. відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві зазначив, що ОСОБА_1 , на підставі наказу командира військової частини А1032 від 13.10.2015р. №205 прийнятий на військову службу за контрактом та у період проходження ним військової служби, нарахування грошового забезпечення відповідачем здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01.12.2015 р. по 13.10.2018р. не нараховувалася та не виплачувалася індексація грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Позивач, посилаючись на те, що індексація його грошового забезпечення не була виплачена і при виключенні зі списків особового складу військової частини А1032 ним 12.11.2019р. було подано заяву до військової частини А1032 з проханням виплатити індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 р. по13.10.2018р., однак відповідачем було відмовлено у задоволенні заяви позивача. Позивач, посилаючись на положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення №1078 та те, що за весь період проходження служби сума невиплаченої індексації грошового забезпечення становить 114 837,69грн., просить суд стягнути з військової частини А1032 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 13.10.2018 р. Водночас, позивач, посилаючись на положення ст.ст. 116, 117 КЗпП України, що військова частина А1032, повинна виплатити середній заробіток за період з 14.10.2018 року по день фактичного розрахунку з розрахунку 262,52 грн. за календарний день(грошове забезпечення за серпень + грошове забезпечення за вересень) / (число календарних днів за серпень + число календарних днів за вересень), відповідно до наданого до суду розрахунку. Також, на думку позивача, він має право на отримання компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме - компенсацію за несвоєчасну виплату індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 13 жовтня 2018 року.

23.03.2020р. до суду від Військової частини А1032 надійшов відзив на позовну заяву у якому відповідач зазначив, що додаткова відпустка учасникам бойових дій Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» не передбачена та відповідно до роз`яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 25.07.2019 р. № 248/5571 при звільненні з військової служби компенсація за ненадані під час особливого періоду дні додаткових і соціальних відпусток (у тому числі військовослужбовцям - учасникам бойових дій) не виплачується. Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Однак, грошова компенсація за невикористані календарні дні соціальної додаткової відпустки, як учаснику бойових дій, - не є щомісячним чи одноразовим додатковим видом грошового забезпечення, а відтак не підпадає під дію статті 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» тастатей 116,117 Кодексу законів про працю України. Крім того, відповідно до вимог абзацу третього пункту 242 Положення, особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини. Окрім того, як зазначив відповідач, при визначенні розміру середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні позивач керувався положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995р. № 100, у той час, як відповідно Закону країни «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовці Збройних Сил України одержують грошове забезпечення як матеріальну винагороду за проходження ними військової служби, порядок виплати якого визначається Міністром оборони України. У зв`язку з викладеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.04.2020р. задоволено заяву ОСОБА_1 від 03.04.2020р. про відмову від адміністративного позову в частині позовних вимог; закрито провадження у позовній заяві за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 1032 в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності військової частини А1032 щодо непроведення 13.10.2018 р. із ОСОБА_1 остаточного розрахунку при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу військової частини А1032, зобов`язання військову частину А1032 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби та виключенні із списків особового складу військової частини А1032 за період з 14 жовтня 2018 року по день фактичного розрахунку з розрахунку 262,52грн. за календарний день, зобов`язання військову частину А1032 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, а саме - порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. року по 13.10.2018 р.

Ухвалою суду від 06.04.2020р. відмовлено ОСОБА_1 у прийнятті заяви від 03.04.2020р. про уточнення позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 у період з з 01.12.2015р. по 13.10.2018р. проходив військову службу за контрактом у військовій частиі А1032.

12.11.2019р. ОСОБА_1 звернувся до військової частини А1032 із заявою про надання, зокрема, довідки про нараховане та виплачене грошове забезпечення за період служби з 01.12.2015р. по 13.10.2018р. та довідки про виплату або невиплату індексації ОСОБА_1 за період служби з 01.12.2015р. по 13.10.2018р. (а.с.11).

Листом військової частини А 1032 від 09.01.2020р., адресованої ОСОБА_1 зазначено, що за інформацією, наданою представниками Департаменту фінансів Міноборони, у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України за відповідний період в Міністерстві оборони України не було (а.с.12).

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992р. №2232-XI визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.1, 2 ст.9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991р. №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч. 3 ст. 9 Закон №2011-XII).

Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

У статті 1 Закону №1282-XII визначено, що індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Відповідно до статті 2 Закону №1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1282-XII індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів.

Підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України (ч.2 ст.5 Закону №1282-XII).

Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік (ч.6 ст.5 Закону №1282-XII).

Відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства. (абз.8 п.4 Порядку №1078).

Згідно з п.6 Порядку №1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв`язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету.

Отже, з аналізу наведених положень законодавства випливає, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

У листі військової частини від 09.01.2020р. №430/30 та відзиві на позовну заяву відповідач зазначав, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям ЗС України у спірний період не було.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1952 року кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У справі «Кечко проти України» Європейський суд з прав людини встановив, що мало місце порушення ст.1 Протоколу №1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи припинити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне законодавство передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними (п.23 рішення від 08.11.2005, заява №63134/00).

Так, реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням коштів і базується на спеціальних і чинних, на час виникнення спірних правовідносин, нормативно-правових актах національного законодавства, не залежить від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян.

У зв`язку з цим, Європейський суд з прав людини не прийняв аргумент Уряду України щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у цій справі.

У зв`язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності військової частини А1032 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 13.10.2018р.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути з військової частини А1032 на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015р. по 13.10.2018 р. в сумі 114837,69 грн.

Зазначені позовні вимоги заявлені з огляду на самостійно здійснений позивачем розрахунок індексації грошового забезпечення за вказаний період.

Позовні вимоги щодо стягнення визначеної позивачем суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 13.10.2018 р. суд вважає передчасними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки визначення суми для нарахування та сплати індексації за відповідний період, встановлений судом, віднесено до компетенції відповідача.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.245 КАС України, у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України цієї ж статті у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Рішення про зобов`язання відповідача вчинити певні дії суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов`язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.

На підставі вищенаведеного, з метою належного захисту прав позивача, суд приходить до висновку, що наявні підстави для зобов`язання військову частину А1032 нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 13.10.2018 р.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини А1032 щодо невиплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015р. по 13.10.2018р.

Зобов`язати військову частину А1032 (код ЄДРПОУ 26614403, Одеська обл., Лиманський р-н., смт. Чорноморське, вул. Сонячна,1) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 р. по 13.10.2018 р.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.О. Танцюра

.