Рішення № 88618252, 06.04.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

06 квітня 2020 рокуСєвєродонецькСправа № 360/1002/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за позовом Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу від 26.02.2020 ВП № 60207336,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), в якому позивач просить скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про накладення штрафу від 26.02.2020 у виконавчому провадженні № 60207336.

В обґрунтування позову зазначено, що спірною постановою на управління накладено штраф у сумі 5100 грн за невиконання рішення суду про виплату ОСОБА_1 пенсії за період з 01.12.2017 по 31.07.2018. Рішення суду звернуто до негайного виконання в межах виплати пенсії за один місяць та виплачено стягувачу пенсію в сумі 9140,90 грн. Заборгованість за період з 01.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 63986,30 грн нараховано, але не виплачено. Заборгованість за минулий період відповідно до п. 15 Порядку про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 (зі змінами), буде виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Позивач вважає, що винесення зазначеної постанови суперечить нормам чинного законодавства, оскільки за приписами статей 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження» негативні наслідки у вигляді накладення штрафу за невиконання в обумовлений строк відповідного рішення настають лише за умови його невиконання без поважних причин.

Ухвалою суду від 10.03.2020 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків. У встановлений судом строк недоліки позовної заяви усунуто.

Ухвалою суду від 26.03.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі.

02.04.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову, зазначає, що божник не надає жодних доказів вчинення будь-яких дій, спрямованих на отримання фінансування для виконання судового рішення в частині виплати заборгованості по пенсії, що виникла за період її несплати. Станом на 26.02.2020 не було надано інформації щодо виконання судового рішення в повному обсязі. Враховуючи викладене, державним виконавцем було винесено постанову від 26.02.2020 ВП № 60207336 про накладення на боржника штрафу в сумі 5100 грн. Таким чином, зазначає відповідач, державний виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Тому просить у задоволенні позову відмовити (арк. спр. 34-38).

Представники сторін у судове засідання не прибули, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, просили розглядати справу без їхньої участі.

Згідно з частиною третьою статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта (частина дев`ята статті 205 КАС України).

З огляду на положення статті 205 КАС України справу розглянуто за відсутності представників сторін в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 у справі № 360/2620/19 позов ОСОБА_1 до Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії задоволено: визнано протиправною бездіяльність Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області щодо невиплати ОСОБА_1 пенсії з 01.12.2017 по 31.07.2018; зобов`язано Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.12.2017 по 31.07.2018 (арк. спр. 83-87).

На підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 видано виконавчий лист № 360/2620/19 від 24.09.2019 про зобов`язання Марківського ОУПФУ Луганської області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01.12.2017 по 31.07.2018 (арк. спр. 41-42).

Постановою державного виконавця від 03.10.2019 відкрито виконавче провадження № 60207336 (арк. спр. 45).

Зазначену постанову про відкриття виконавчого провадження Марківське ОУПФУ Луганської області отримало 21.11.2019 (арк. спр. 8).

Листом від 28.10.2019 № 6156/07-13 Марківське ОУПФУ Луганської області повідомило державного виконавця, зокрема, про те, що на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2019 в адміністративній справі № 360/2620/19 управління нарахувало на виплатну відомість вересня та перераховано 25 вересня 2019 року на розрахунковий рахунок ОСОБА_1 місячний розмір пенсії за грудень 2017 року. Заборгованість за минулий період відповідно до пункту 15 Порядку про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, в редакції постанови № 335 від 25.04.2018, буде виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Станом на дату відкриття виконавчого провадження управлінням на виконання судового рішення самостійно нараховано та включено пенсійні виплати до потреби на суму невиплаченої пенсії. Постановою правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році» встановлено, що з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідним головним управлінням Пенсійного фонду України в областях. З 01.01.2019 фактично управління, діючи у межах своїх повноважень, може вчиняти дії виключно щодо нарахування пенсії стягувачу та включити заявку на фінансування її виплати головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області до потреби управління у фінансуванні пенсійних виплат. Боржником ця сума щомісячно включається до потреби у фінансуванні, яка надається до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (арк. спр. 53-54, 55).

04.12.2019 державним виконавцем сформовано та направлено на адресу Марківського ОУПФУ Луганської області вимогу № 8895, в якій державний виконавець вимагає від боржника надати інформацію щодо повного та фактичного виконання вищевказаного рішення суду (арк. спр. 64-65).

Листом від 29.11.2019 № 6518/07-13 Марківське ОУПФУ Луганської області повідомило державного виконавця, що рішення суду у справі № 360/2620/19 звернуто до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць. Місячний розмір пенсії за грудень 2017 року виплачено у вересні 2019 року в сумі 9140,90 грн. На виконання рішення суду пенсійну справу було відпрацьовано на вересень 2019 року. Нараховано заборгованість за період з 01.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 63986,30 грн, але не виплачено. Заборгованість за минулий період відповідно до пункту 15 Порядку про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 (зі змінами), буде виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України (арк. спр. 68-69, 70).

Також листом від 11.12.2019 № 7161/07-13 Марківське ОУПФУ Луганської області повідомило державного виконавця, що рішення суду у справі № 360/2620/19 звернуто до негайного виконання у межах виплати пенсії за один місяць. Місячний розмір пенсії за грудень 2017 року виплачено у вересні 2019 року в сумі 9140,90 грн. На виконання рішення суду пенсійну справу було відпрацьовано на вересень 2019 року. Нараховано заборгованість за період з 01.12.2017 по 31.07.2018 в сумі 63986,30 грн, але не виплачено. Заборгованість за минулий період відповідно до пункту 15 Порядку про призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 08.06.2016 (зі змінами), буде виплачуватися на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. До теперішнього часу окремий порядок соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, Кабінетом Міністрів України не затверджено. Також звертає увагу, що відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 «Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році» з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат здійснюється відповідними головними управліннями Пенсійного фонду України в областях (арк. спр. 73-74, 75).

Також судом установлено, що заяву про відкриття рахунку в АТ «Ощадбанк» Кулаков М.Т. надав до управління лише 24.05.2019, що підтверджується відповідною заявою (арк. спр. 62).

У зв`язку з невиконанням рішення суду державним виконавцем винесено постанову від 26.02.2020 про накладення штрафу на Марківське ОУПФУ Луганської області в розмірі 5100,00 грн (арк. спр. 80).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.

Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).

Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

З вищевикладеного слідує, що правовою підставою для накладення державним виконавцем на боржника штрафу у межах виконавчого провадження є невиконання ним судового рішення у встановлений строк без поважних причин. При цьому, застосування такого заходу реагування є обов`язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження, як завершальної стадії судового провадження.

Судом установлено, що Марківським ОУПФУ Луганської області рішення суду у справі № 360/2620/19 у встановлений державним виконавцем строк не виконано.

Як зазначає Марківське ОУПФУ Луганської області, невиконання рішення суду сталося з незалежних від нього причин, а саме - відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, а також у зв`язку з тим, що фінансування таких виплат здійснюється Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.

Щодо посилання позивача на відсутність окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України, для здійснення виплати пенсії, суд зазначає, що вказаним доводам Марківського ОУПФУ Луганської області суд вже надав правову оцінку у рішенні від 25.07.2019 у справі № 360/2620/19, зазначивши, що порядок виплати пенсії, у тому числі й заборгованість по виплаті пенсії за минулий період, визначається виключно законами України, відповідно, посилання на відсутність визначеного постановою Кабінету Міністрів України порядку виплати пенсії за минулий період, відмінного від порядку, визначеного статтею 46 Закону № 1058-IV, як на перешкоду виплати заборгованості, є безпідставними.

Стосовно посилань позивача на ту обставину, що фінансування виплати пенсії здійснюється через відповідні головні управління, суд зазначає таке.

Суд зазначає, що Згідно з пунктом 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 (далі - Положення), управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднані управління (далі - управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Відповідно до пункту 4 Положення управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду (підпункт 3); призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства (підпункт 7); забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункт 8).

Дійсно, пунктом 1 частини першої статті 73 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що кошти Пенсійного фонду використовуються на:

1) виплату пенсій, передбачених цим Законом;

2) надання соціальних послуг, передбачених цим Законом;

3) фінансування адміністративних витрат, пов`язаних з виконанням функцій, покладених на органи Пенсійного фонду;

4) оплату послуг з виплати та доставки пенсій;

5) формування резерву коштів Пенсійного фонду.

Разом з тим, постановою Правління Пенсійного фонду України від 13.12.2018 № 27-1 "Про невідкладні заходи щодо організації виплати пенсії у 2019 році" встановлено, що для здійснення з 01.01.2019 фінансування пенсійних виплат головними управліннями Пенсійного фонду України у Вінницькій, Волинській, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано - Франківській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Харківській та Чернігівській областях начальникам відповідних головних управлінь забезпечити у порядку, встановленому законом, укладання договорів з публічним акціонерним товариством «Укрпошта» та банками, уповноваженими на право виплати пенсій через поточні рахунки одержувачів.

Отже, невиконання судового рішення позивачем в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а (К/9901/1598/18), постановах Верховного Суду України справах № 21-1044а15, № 21-2630а15, № 21-5118а15, № 804/5081/13-а.

Крім того, на зазначеній судовій практиці акцентував увагу Верховний Суд при вирішенні питання про наявність підстав для відкриття провадження за поданням Кіровоградського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової адміністративної справи за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу як зразкової, за наслідками розгляду якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження у цій справі та розгляді її як зразкової від 16.07.2019 у справі № 811/1469/18.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При вказаних обставинах, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість своїх дій та рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на вищевикладене, суд погоджується з твердженнями Марківського ОУПФУ Луганської області, що відсутність коштів на виплату заборгованості за судовим рішенням, тобто відсутність відповідного фінансового забезпечення боржника на виконання судового рішення, не може вважатися невиконанням такого рішення без поважних причин, у зв`язку з чим у відповідача відсутні підстави для накладення на боржника штрафу за невиконання рішення без поважних причин.

Таким чином, постанова державного виконавця від 26.02.2020 ВП № 60207336 про накладення на позивача штрафу належить до скасування.

Що стосується обраного позивачем способу захисту порушених прав, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 245 КАС України визначено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень (пункт 2).

Частиною другою статті 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З метою ефективного захисту прав позивача, враховуючи положення статті 245 КАС України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржену постанову відповідача протиправною.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 19.03.2020 № 144 (арк. спр. 27).

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими та належать до задоволення, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 2102,00 грн стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), структурним підрозділом якого є відповідач.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про скасування постанови про накладення штрафу від 26.02.2020 ВП № 60207336 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) від 26.02.2020 ВП № 60207336 про накладення на Марківське об`єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області штрафу у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути на користь Марківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92400, Луганська область, Марківський район, смт Марківка, вулиця Центральна, будинок 20, код ЄДРПОУ 41247405) за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (місцезнаходження: 61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Ярослава Мудрого, будинок 16, код ЄДРПОУ 43315445) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України строк оскарження судового рішення продовжується на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя І.О. Свергун