Ухвала суду № 88618085, 06.04.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про забезпечення позову

06 квітня 2020 р. № 400/1434/20 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши заяву про забезпечення позову в адміністративній справі

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Миколаївський глиноземний завод", вул. Набережна, 64, с.Галицинове, Вітовський район, Миколаївська область, 57286

до відповідача:Чорноморської митниці Держмитслужби, вул. Гоголя, 13, м.Херсон, Херсонська область, 73003

про:визнання протиправним та скасування рішення,ВСТАНОВИВ:

02.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (надалі Товариство або позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:

визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (надалі Митниця або відповідач), оформленого листом від 01.04.2020 № 716/08-02/18-01/13/2823, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 на підставі заяви Товариства від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086.

Одночасно з позовом Товариство подало заяву про забезпечення позову, в якій просило:

зупинити дію рішення Митниці, оформленого листом від 01.04.2020 № 716/08-02/18-01/13/2823, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 на підставі заяви Товариства від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086;

заборонити Митниці приймати рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, наданого 03.12.2019 на підставі заяви Товариства від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086, до набрання законної сили рішенням у справі.

В обґрунтування заяви Товариство, зокрема, вказало, що за результатами розгляду заяви Товариства від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086 та доданих до неї документів Миколаївською митницею ДФС 03.12.2019 позивачу було надано дозвіл (шляхом заповнення відповідних розділів вказаної заяви) на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України строком на 365 днів. При цьому, жодних зауважень з боку митного органу стосовно неповноти або недостовірності поданих позивачем документів, необхідних для отримання дозволу на переробку, до Товариства не надходило, рішення про відмову у видачі дозволу митним органом не приймалось. На підставі отриманого дозволу Товариство здійснювало переробку давальницької сировини та реекспорт готової продукції. 25.03.2020 на адресу Товариства надійшов лист Митниці від 24.03.2020 № 716/08-01/18/13/2668 (надалі Лист від 24.03.2020), в якому вказано, що відповідач прийняв рішення про відкликання з 01.04.2020 дозволу, що був наданий позивачу 03.12.2019. Ухвалою від 27.03.2020 у справі № 400/1343/20 Миколаївський окружний адміністративний суд задовольнив заяву Товариства про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Митниці, оформленого Листом від 24.03.2020. За позовною заявою Товариства про визнання протиправним та скасування вказаного рішення Миколаївський окружний адміністративний суд 31.03.2020 відкрив провадження у справі № 400/1365/20. Проте, 01.04.2020 відповідач прийняв рішення про відкликання з 01.04.2020 того самого дозволу, що був наданий позивачу 03.12.2019, та який вже був відкликаний Листом від 24.03.2020.

Як вказав позивач, оскаржуваним рішенням спричиняється істотна шкода правам та законним інтересам Товариства. Так, виробничий процес підприємства пов`язаний виключно з виробництвом глинозему шляхом переробки бокситів іноземного походження. Відтак, доходи від надання послуг з переробки іноземних товарів є основним джерелом доходів та прибутку позивача. Відкликання дозволу на переробку спричинить дострокове розірвання контракту, втрату основної частини доходів, необхідність пошуку нового постачальника товарів для переробки (бокситів), значні (близько 560 млн. грн. щомісяця) додаткові витрати, пов`язані із закупівлею за власні кошти сировини для продовження основної виробничої діяльності на умовах митного режиму імпорту, та може призвести до повної зупинки підприємства з подальшими негативними соціально-економічними наслідками.

Невжиття заходів забезпечення позову, на думку Товариства, унеможливить ефективне поновлення порушених прийнятим рішенням прав позивача на застосування митного режиму переробки на митній території, за захистом яких він звернувся до суду. Водночас, зупинення дії рішення про відкликання дозволу на переробку дозволить зберегти права підприємства на період здійснення судового контролю за правомірністю цього рішення та ефективно захистити їх від незаконно прийнятого рішення.

Товариство зауважило, що нормами Митного кодексу України відповідачу не надано права повторного прийняття аналогічного рішення з питання, що вже було вирішено. Крім того, на думку позивача, прийняття 01.04.2020 Митницею рішення, яке за змістом повністю збігається з рішенням, правомірність якого є предметом судового розгляду, та дію якого судом було зупинено, свідчить про зловживання відповідачем своїми повноваженнями з очевидною метою ухилення від виконання ухвали суду про забезпечення позову.

Тому, крім зупинення дії рішення, Товариство просило суд заборонити відповідачу приймати рішення про відкликання дозволу на переробку, оскільки невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних справ або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до частин першої третьої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з повідомленням заінтересованих сторін у встановлений судом строк.

Відповідно, розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні є правом суду, яким він може скористатись у випадку, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви без повідомлення учасників справи.

Оскільки суд дійшов висновку про достатність наданих Товариством пояснень та доказів для розгляду заяви та про відсутність, у зв`язку з цим, необхідності виклику позивача, розгляд заяви відбувся без повідомлення сторін.

Як встановлено судом, 03.12.2019 Товариством подало начальнику митного посту «Дніпро-Бузький» Миколаївської митниці ДФС заяву (№ НГЗ-Исх-01-19-1086) про надання, відповідно до глави 23 Митного кодексу України, дозволу на поміщення товарів (бокситів) у митний режим переробку на митній територій України. Ця заява була задоволена шляхом надання дозволу на 365 днів.

Частиною дев`ятою статті 149 Митного кодексу України передбачено, що дозвіл на переробку товарів на митній території України може бути змінено або відкликано митним органом, якщо його видано на підставі недостовірних даних, що мали істотне значення для прийняття рішення про його видачу, або якщо підприємство, якому видано такий дозвіл, не дотримується положень цього Кодексу та інших актів законодавства України з питань митної справи.

Відповідно до пункту 10 розділу V затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.05.2012 № 657 «Порядку виконання митних формальностей», рішення про відкликання дозволу оформлюється листом митного органу, в якому зазначаються дата й причини відкликання цього дозволу та повідомляються права й обов`язки заявника режиму переробки та переробника (якщо окремі операції (або повний цикл) з переробки товарів здійснюються переробником). Лист реєструється в установленому порядку в митному органі та видається або надсилається поштою (з повідомленням про вручення) особі, відповідальній за дотримання митного режиму.

Листом від 24.03.2020 № 716/08-01/18/13/2668 за підписом в.о. начальника Митниці (надалі Рішення від 24.03.2020) відповідач оформив рішення, в якому, зокрема вказав: «… повідомляємо, що Чорноморською митницею Держмитслужби … прийняте рішення про відкликання з 01.04.2020 дозволу на поміщення товарів в митний режим переробки на митній території, який був наданий 03.12.2019 на підставі заяви ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003) від 03.12.2019 вих. № НГЗ-Исх-01-19-286. Додатково повідомляємо про наступне: відповідно до вимог ст. 161 МКУ протягом 20 днів від дня відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України підприємство повинно завершити розпочаті операції з переробки, а товари, поміщені в митний режим переробки на митній території у строк до 30 днів з дати відкликання дозволу на переробку товарів повинні бути вивезені за межі митної території України або заявлені в інший митний режим в порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо завершення розпочатих операцій з переробки протягом 20 днів є неможливим без спричинення безповоротної шкоди товарам або технологічному обладнанню, переробка зазначених товарів завершується відповідно до технологічної схеми переробки. У такому разі товари протягом 10 днів з дати фактичного завершення їх переробки підлягають вивезенню за межі митної території України або поміщенню в інший митний режим …».

Суд зауважив, що в цій частині Рішення від 24.03.2020 відповідач неправильно зазначив номер заяви позивача, правильним є номер НГЗ-Исх-01-19-1086, що вказаний на стор. 4 Рішення від 24.03.2020.

Як повідомив позивач, Рішення від 24.03.2020 він отримав 25.03.2020.

26.03.2020 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла заява Товариства про забезпечення позову, за результатами розгляду якої ухвалою від 27.03.2020 у справі № 400/1343/20 суд зупинив дію Рішення від 24.03.2020.

27.03.2020 до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява про визнання протиправним та скасування Рішення від 24.03.2020, та ухвалою від 31.03.2020 суд відкрив провадження у справі № 400/1365/20.

Листом від 01.04.2020 № 716/08-02/18-01/13/2823 за підписом в.о. начальника Митниці (надалі Рішення від 01.04.2020) відповідач оформив рішення, в якому, зокрема вказав: «… повідомляємо, що Чорноморською митницею Держмитслужби … прийняте рішення про відкликання з 01.04.2020 дозволу на поміщення товарів в митний режим переробки на митній території, який був наданий 03.12.2019 на підставі заяви ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003) від 03.12.2019 вих. № НГЗ-Исх-01-19-286. Додатково повідомляємо про наступне: відповідно до вимог ст. 161 МКУ протягом 20 днів від дня відкликання дозволу на переробку товарів на митній території України підприємство повинно завершити розпочаті операції з переробки, а товари, поміщені в митний режим переробки на митній території у строк до 30 днів з дати відкликання дозволу на переробку товарів повинні бути вивезені за межі митної території України або заявлені в інший митний режим в порядку, визначеному цим Кодексом. Якщо завершення розпочатих операцій з переробки протягом 20 днів є неможливим без спричинення безповоротної шкоди товарам або технологічному обладнанню, переробка зазначених товарів завершується відповідно до технологічної схеми переробки. У такому разі товари протягом 10 днів з дати фактичного завершення їх переробки підлягають вивезенню за межі митної території України або поміщенню в інший митний режим …».

В іншій частині текст Рішення від 01.04.2020 також повністю збігається з текстом Рішення від 24.03.2020.

При вирішенні заяви Товариства про забезпечення позову суд виходив з такого.

Згідно з частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1)невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2)очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулась до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частин першої та другої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, пунктом 5 частини третьої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що не допускається забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

На думку суду, зміст цієї норми полягає в тому, що суд може заборонити відповідачу вчиняти певні дії, якщо ці дії випливають з рішення, що є предметом оскарження.

Отже, забезпечення позову шляхом заборони Митниці приймати рішення (тобто вчиняти певні дії, що не випливають з оскаржуваного рішення) не відповідатиме статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на це, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства в цій частині.

Як вказано вище, відповідач прийняв два однакових за змістом рішення про відкликання наданого позивачу 03.12.2019 дозволу, при тому, що ухвалою суду від 27.03.2020 дію Рішення від 24.03.2020 було зупинено.

Частиною першою статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Статтею 1291 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до статті 13 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

У випадку незгоди з судовим рішенням Митниця вправі його оскаржити, а також звернутися до суду із заявою про скасування заходів забезпечення позову.

Зупинення судом дії рішення суб`єкта владних повноважень не надає такому суб`єкту права повторно приймати рішення з того ж питання.

Правомірність рішення відповідача про відкликання дозволу (Рішення від 24.03.2020) є предметом судового розгляду, а ухвала суду від 27.03.2020 про забезпечення позову є обов`язковою до виконання, тому факт прийняття відповідачем Рішення від 01.04.2020 свідчить, по-перше, про ігнорування Митницею судового рішення, а, по-друге, про намагання суб`єкта владних повноважень вивести свої дії з-під судового контролю.

Прийняття відповідачем Рішення від 01.04.2020, яке дублює Рішення від 24.03.2020, нівелює сенс наданого судом захисту, що є неприпустимим.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про очевидність ознак протиправності Рішення від 01.04.2020.

Зазначений у заяві Товариства захід забезпечення позову у вигляді зупинення дії Рішення від 01.04.2020, на думку суду, є співмірним із заявленими позовними вимогами.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003, адреса: 57826, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64) про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Зупинити дію рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, адреса: 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13), оформленого листом від 01.04.2010 № 716/08-02/18-01/13/2823, про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території, що був наданий 03.12.2019 на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 3313303, адреса: 57286, Миколаївська область, Вітовський район, с. Галицинове, вул. Набережна, 64) від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086, до набрання законної сили рішенням суду у справі.

3. В задоволенні заяви в частині заборони Чорноморській митниці Держмитслужби приймати рішення про відкликання дозволу на поміщення товарів у митний режим переробки на митній території України, наданого Товариству з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» 03.12.2019 на підставі його заяви від 03.12.2019 № НГЗ-Исх-01-19-1086, відмовити.

4. Ухвала, відповідно до частини першої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

5. Ухвала є обов`язковою для виконання і набирає законної сили з 06.04.2020.

6. Ухвала може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років.

7. Примірник ухвали про забезпечення позову направити позивачу та відповідачу.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення (складання). Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статтей 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вероніка Володимирівна Птичкіна