Рішення № 88614879, 30.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2020 р. Справа№200/1586/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича розглянувши при секретарі судового засідання Купріян В.Ю. адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області

про: визнання протиправним і скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області, відповідно до якого просив суд визнати протиправними дії Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЕДРПОУ 42171861) щодо визначення розміру пенсії за віком всупереч ч. 1 ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 р. з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та з 01.03.2019 р. без застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 та без застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %; зобов`язати Маріупольське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (код ЕДРПОУ 42171861) здійснити, з урахуванням раніше фактично виплачених сум, перерахунок та виплату призначеної позивачу пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 27,40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, з 01.03.2019 р. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", п. 2, 5 Постанови Кабінет міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124, та з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % відповідно до другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 25 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007; відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України встановити строк - 10 днів з часу набрання рішення законної сили для подання суб`єктом владних повноважень - відповідачем до суду звіту про виконання постанови, так як вона вимагає вчинення певних дій.

Ухвалою від 24 лютого 2020 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 23 березня 2020 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

23 березня 2020 року представник відповідача надав засобами поштового зв`язку через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив відмовити у задоволені позовних вимог.

23 березня 2020 року розгляд справи відкладено на 30 березня 2020 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що з 28.01.2017 року позивачу Маріупольським об`єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області було призначено пенсію за віком відповідно підпункту 1 пункту 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Позивач зазначає, що 03.07.19 р. він звернувся до відповідача з заявою, в якій просив видати йому виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з часу її призначення до 01.10.2017 р. та з 01.10.2017 р., 01.03.2019 р.

Відповідач на цю заяву надіслав лист від 11.07.2019 р. № 7923/34-2/03, в якому відповіді на поставлені питання в заяві від 03.07.209 р. не надав. До цього листа відповідач долучив довідку про нараховану позивачу пенсію з 01.01.2017 р. по липень 2019 р. та розпорядження про перерахунок пенсії з 01.03.2019 р.

Позивач звернувся до відповідача з заявою від 20.11.2019 р., в якій просив в добровільному порядку, в 10-денний термін з часу отримання цієї заяви, здійснити перерахунок та виплату призначеної йому пенсії за віком на пільгових умовах із застосуванням коефіцієнту стажу виходячи із величини оцінки одного року страхового стажу - 1,35% з часу призначення пенсії та по теперішній час та з урахуванням індексації пенсії підвищеної на коефіцієнт 1,17 з 01.03.2019 р. та по теперішній час.

На цю заяву позивач відповіді від відповідача не отримав, в зв`язку з чим звернувся на «Урядову гарячу лінію». На своє звернення на «Урядову гарячу лінію» позивач отримав лист Головного управління ПФУ в Донецькій області від 11.01.2020 р. № БО-10061186, який отримав 03.01.2020 р.

Згідно цього листа та розпорядження пенсія позивачу обчислювалась наступним чином.

Розрахунок пенсії до 01.10.2017 р.: страховий стаж на 01.09.2017 р. складав: 46 років 02 місяця 07 днів, в тому числі робота за Списком № 1 - 14 років. Коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,46167. Коефіцієнт стажу з урахування кратності 1,35 - 0,62325 (0.46167 *1,35). Заробіток розраховано згідно ст. 40 Закону: згідно даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 28.01.2017 р.Середня заробітна плата для обчислення пенсії становить 8935,82 грн. (3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 роки * 2,37377 - індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізапіїї. Розмір пенсії до 01.10.2017 р. складав - 5706, 42 грн., з них: 5569,25 грн. - розмір пенсії за віком (8935,82 грн.* 0,62325), ст. 27 Закону.137,17грн. - Доплата за понаднормовий стаж 11 років (1247,00 *11%).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017р. № 2148-VIII внесено зміни в Закон № 1058-ІV, що передбачає низку змін у призначені пенсій.

Перерахунок пенсії проведено із застосуванням середнього показника заробітної плати в розмірі 3764,40 грн. та зменшення величини оцінки одного року страхового стажу до 1 %.

Розрахунок пенсії з 01.10.2017 р.: коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,46167. Оскільки, розмір пенсії позивача після осучаснення зменшився, то з 01.10.2017 р. встановлена доплата до старого розміру пенсії. Середня заробітна плата для обчислення пенсії становить 8935,82 грн. (2,37377 * 3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). Враховуючи вищенаведене розмір пенсії з 01.10.2017 р. складає - 5706,42 грн., з них: 4125,40 грн. - розмір пенсії за віком (8935,82 грн.* 0,461671, ст. 27 Закону, 137,17 грн. - доплата за понаднормовий стаж 11 років (1247,00 *11%), 860,12 грн. - доплата до старого розміру пенсії (01.10.2017).

Розрахунок пенсії з 01.02.2019 р. (в зв`язку з перерахунком пенсії по стажу згідно з заяви позивача від 15.02.2019 р. відповідно до п. 4 ст. 42 Закону № 1058): середня заробітна плата для обчислення пенсії становить 8935,82 грн. (2,37377 * (3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії). Коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,51250. Розмір пенсії з 01.03.2019 р. складає - 5706,42 грн.,з них: 4579,42 грн, - розмір пенсії за віком (8935,82 грн,* 0,512501,927,29 грн. - доплата до старого розміру пенсії (01.10.2017), 199,52 грн. - доплата за понаднормовий стаж 16 років (1247,00 *16%).

Розрахунок пенсії з 01.03.2019 р.: середня заробітна плата для обчислення пенсії становить 10454,91 грн. (2,37377 * (3764,40 грн. - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії) * 17 % індексації) = 4404,35 грн.).

Розмір пенсії з 01.03.2019 р. складає - 5706,42 грн.,з них:10454,91 гри. - розмір пенсії за віком (10454,91 грн.* 0.512501.148,76 грн. - доплата до старого розміру пенсії (01.10.2017).», 199,52 грн. - Доплата за понаднормовий стаж 16 років (1247,00 *16%).

Позивач вважає, що його пенсія повинна обчислюватися з 28.01.2017 року по лютий 2019 р. таким саме чином, як і під час її призначення з 28.01.2017 р. з подальшою зміною лише доплати за понаднормовий стаж та зміною коефіцієнту стажу відповідно до п. 4 ст. 42 Закону № 1058 з 01.02.2019 р.

Наступні перерахунки пенсії з 01.10.2017 р. по лютий 2019 р. були проведені протиправно з зменшенням зменшення коефіцієнту страхового стажу з 0,62325 до 0,46167 внаслідок застосування коефіцієнту стажу величини оцінки одного року страхового стажу не 1,35%, а 1%.

Позивач зазначає, що 01.02.2019 р. відповідач в зв`язку із зміною стажу правильно обчислив коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,51250, але не здійснив його обчислення та перерахунок з урахуванням кратності 1,35. Так коефіцієнт стажу з урахування кратності 1,35 складає- 0,69188 (0,51250*1,35).

Позивач вважає, що його пенсія після індексації з 01.03.2019 р. повинна обчислюватися таким саме чином, як і під час її призначення з 28.01.2017 р. з подальшою зміною лише доплати за понаднормовий стаж та зміною коефіцієнту стажу відповідно до п. 4 ст. 42 Закону № 1058, з застосуванням коефіцієнту індексації 17 %.

Отже, з 01.03.2019 р. позивач щомісячно, внаслідок неправомірного зменшення коефіцієнту стажу з

69188 до 0,46167, недоотримує пенсію в розмірі 1726,64 грн. (7433,06 грн. - 5706,42 грн. = 1726,64 грн.)

Відповідач проти задоволення позову заперечує посилаючись на наступне.

Станом на 01.09.2017 загальний стаж позивача склав 46 років 02 місяці 07 днів. При розрахунку пенсії було застосовано коефіцієнт стажу з урахуванням кратності 1,35. Коефіцієнт склав 0,62325. Середній заробіток для обчислення пенсії складає 8935,82 грн.: розмір пенсії за віком - 5569,25 грн. (8935,82*0,62325); доплата за понаднормовий стаж (11 років) - 137,17 грн.

У зв`язку з проведенням пенсійної реформи 03.10.2017 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України про підвищення пенсії» №2148-VIII, положення якого стосовно внесення змін до ст. 25 Закону України № 1058-IV набрали чинності з 11.10.2017.

З 01.10.2017 проведено масовий перерахунок пенсії відповідно до Закону України №2148 з використанням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1%.

Статтею 28 Закону України № 1058-IV передбачено, що за кожний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам пенсія збільшується на 1 % основного розміру, але не більше 1% прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України № 1058-IV, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.

Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.

Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.

Відповідно до наведених норм, розмір перерахованої пенсії позивачу визначено на підставі коефіцієнту страхового стажу з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1%, а не з урахуванням величини оцінки одного року страхового стажу 1,35 % оскільки було внесено відповідні зміни до законодавства.

Відповідач зазначає, що розмір пенсії з 01.03.2019 року не змінився у зв`язку з перерозподілом складових пенсійної виплати та склав 5706,42 грн.

Також відповідач зазначив, що проводячи перерахунки пенсії автоматичним способом та виключаючи при підрахунку невигідні періоди, встановлені програмою АСОПД-СОМТЕХ, діяв в частині покладених на нього повноважень, на підставі закону та не міг керуватись нічим іншим, ніж відповідним законодавством.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що позивачем порушено шестимісячний строк звірення до суду, визначений ч. 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1, 2 статті 122 Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права (статті 1, 3 та 8).

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх, зокрема, у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом (стаття 46).

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державною і, за жодних умов, не можуть бути скасовані, а їх обмеження не допускається, крім випадків, передбачених Конституцією України (статті 22 та 64 ).

Застосовуючи строки у зазначеній сфері, потрібно розрізняти право особи на соціальний захист та право особи на судовий захист. Право на соціальний захист особи реалізується відповідним суб`єктом владних повноважень, як правило, органом пенсійного фонду за зверненням такої особи з проханням надати певний статус та здійснити відповідні виплати. У випадку якщо особа вважає, що існує спір у публічно-правовій сфері стосовно реалізації її права на соціальний захист, зумовлений протиправними рішеннями, діями або бездіяльність суб`єкта владних повноважень, така особа може звернутися до адміністративного суду з позовом, що буде уже способом реалізації права на судовий захист. Згідно з Конституцією України право особи на соціальний захист гарантується, в першу чергу, статтею 46, а право на судовий захист, зокрема, - статтями 55 та 124.

Важливо, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, пов`язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежно також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.

Відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків якщо інше прямо не передбачено законом.

З матеріалів справи встановлено, що позивачу у жовтні 2017 року, квітні 2018 року та березні 2019 року відповідачем здійснено перерахунок пенсії.

Суд звертає увагу на те, що позивач з відповідними заявами про перерахунок пенсії не звертався, вказаний перерахунок був проведений відповідачем відповідно до вимог пенсійного законодавства.

Судом встановлено, що позивач звернувся на «Урядову гарячу лінію». На своє звернення на «Урядову гарячу лінію» позивач отримав лист Головного управління ПФУ в Донецькій області від 11.01.2020 р. № БО-10061186, який він отримав 03.01.2020 р., що підтверджується конвертом поштового відправлення.

Суд зазначає, що позивач фактично про порушення свого права дізнався з листа Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 20.08.2019 року № 11.01.2020 р. № БО-10061186.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду розпочався в січні 2020 року та закінчиться в липні 2020 року.

Суд звертає увагу на те, що з даним позовом позивач звернувся до суду 11 лютого 2020 року в межах строку звернення до суду.

Крім того, Конституційний Суд України у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_6 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України "Про оплату праці" і у рішенні від 15 жовтня 2013 року № 9-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, а також на підставі аналізу положення статті 51 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" колегія суддів дійшла висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов`язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що позивачем не порушено шестимісячний строк звернення до суду з даним позовом.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1 .

Судом встановлено, що з 01.10.2017 року проведено автоматичні перерахунки пенсій із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з яких сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки, на рівні 3764,40 грн. із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи встановлено, що 01.10.2017 року позивачу здійснено масовий перерахунок пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Позивач не погодившись з діями відповідача щодо перерахунку пенсії звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Суд зазначає, що у положеннях ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09 березня 2003 року за рахунок коштів Пенсійного фонду України в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

При цьому, положеннями ч. 1 ст. 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 24 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно ст. 1 Закону № 1058 коефіцієнт страхового стажу - величина, що визначається відповідно до цього Закону для обрахування страхового стажу при обчисленні розміру пенсії у солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування.

Приписами частини першої статті 25 Закону України Про загальнообов`язкове пенсійне страхування визначено, що коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п`яти знаків після коми за формулою: Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де

Кс - коефіцієнт страхового стажу;

См - сума місяців страхового стажу;

Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.

Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85 (ч. 2 ст. 25 Закону № 1058).

Суд зазначає, що 11.10.2017 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" № 2148-VIII від 03.10.2017, яким внесені зміни до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року.

Відповідно до статті 4-3 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Згідно п. 4-4 розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з 1 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

Отже, середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, згідно з положеннями пункту 4-4 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при призначенні особам пенсії у період з 01 жовтня 2017 року по 31 грудня 2017 року.

З матеріалів справи встановлено, що на даний момент пенсія позивачу розрахована згідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІУ, як пенсія за віком, із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу, який дорівнював 1,35% відповідно до ст. 25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058 - IV.

При цьому, як вбачається з положеннь ч. 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

З матеріалів справи встановлено, що пенсія позивачу була призначена 28.01.2017 року відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , тобто до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", у зв`язку з чим у відповідності до вище вказаних положень пенсія підлягала перерахунку з 01.10.2017 року з врахуванням частини 4-3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Суд зазначає, що вказані норми не було визнано неконституційними в установленому законодавством порядку, а отже у відповідача були відсутні підстави для їх не застосування.

Крім того, суд звертає увагу на те, що при зменшенні величини оцінки одного року страхового стажу з 1,35% до 1% одночасно було підвищено розмір середньої заробітної плати, який використовується при обчисленні пенсій. З 01.10.2017 року перерахунок раніше призначених пенсій здійснено із використанням показника середньої заробітної плати на рівні 3764,40 грн. Таким чином, вказані зміни не погіршили умов отримання пенсії позивачем.

Вищевказаним спростовуються доводи позивача про те, що застосування відповідачем при обчисленні пенсії позивача величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % в порівнянні із 1,35% призведе до звуження вже набутих позивачем прав та рівня соціальної захищеності.

Крім того, позивачем не надано суду будь-яких доказів того, що внаслідок проведеного перерахунку пенсії із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу у розмірі 1 % відбулось зменшення розміру виплачуваної пенсії.

Посилання позивача на порушення Конституції України у зв`язку зі зміною правого регулювання спірних правовідносин є безпідставними, адже Закон України № 2148-VIII від 03.10.2017 року не визнано неконституційним Конституційним Судом України, який до того ж у Рішенні від 26.12.2011 № 20-рп/2011 вказав, що одним із визначальних елементів у регулюванні суспільних відносин у соціальній сфері є додержання принципу пропорційності між соціальним захистом громадян та фінансовими можливостями держави, а також гарантування права кожного на достатній життєвий рівень.

У рішенні від 09.10.1979 у справі «Ейрі проти Ірландії» Європейський суд з прав людини констатував, що здійснення соціально-економічних прав людини значною мірою залежить від становища в державах, особливо фінансового. Такі положення поширюються й на питання допустимості зменшення соціальних виплат (рішення від 12.10.2004 у справі «КйартанАсмудсон проти Ісландії» ).

З урахуванням такого елемента принципу верховенства права, як пропорційність (розмірність) Конституційний Суд України зазначив, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними, а оскільки держава зобов`язана регулювати економічні процеси, встановлювати й застосовувати справедливі та ефективні форми перерозподілу суспільного доходу з метою забезпечення добробуту всіх громадян, то механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження справедливого балансу між інтересами окремих осіб і інтересами всього суспільства. При цьому зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що відповідач правомірно здійснив перерахунок пенсії позивачу 01.10.2017 року із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.

Дослідивши надані до суду позивачем протоколи призначення пенсії, відповідно до яких позивачу здійснено перерахунки пенсії з 01 жовтня 2017 року та з 01 березня 2019 року, суд дійшов висновку, що пенсія обчислена у розмірі визначеному Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до статті 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дій останнього щодо визначення розміру пенсії за віком всупереч ч. 1 ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 р. з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та з 01.03.2019 р. без застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 та без застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %.

Керуючись Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправними дій Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо визначення розміру пенсії за віком всупереч ч. 1 ст.ст. 27, 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 р. з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1% та з 01.03.2019 р. без застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 та без застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %; зобов`язання Маріупольського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області здійснити, з урахуванням раніше фактично виплачених сум, перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії за віком згідно ч. 1 ст. 27,40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 01.10.2017 року із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 %, з 01.03.2019 р. із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17 відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", п. 2, 5 Постанови Кабінет міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», п. 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124, та з застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1,35 % відповідно до другого речення абзацу п`ятого частини першої статті 25 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» в редакції Закону № 107-VI від 28.12.2007 - відмовити.

Вступна та резолютивна частини складені та підписані 30 березня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя О.М. Кониченко