Рішення № 88614862, 17.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2020 р. Справа№200/13698/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Волгіної Н.П.,

при секретарі судового засідання Кудрявцеві О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Донецькій області

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДПС у Донецькій області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг в розмірі 74 671,78 грн з єдиного податку з фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за відповідачем рахується податковий борг на загальну суму 74 671,78 грн, а саме:

- 3 344, 12 грн, донараховано згідно повідомлення-рішення форми «Ш» від 7 листопада 2018 року № 0081714811 на суму 3 344,12 грн (борг виник 30 листопада 2018 року);

- 9 291,95 грн, донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 7 листопада 2018 року № 0081724811 (борг виник 30 листопада 2018 року);

- 62 035,71 грн, нараховано платником самостійно згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік (борг виник 21 лютого 2019 року).

Податкові повідомлення-рішення № 0081714811 та № 0081724811 направлені позивачем на податкову адресу відповідача та повернуті відділенням зв`язку із відміткою «за відмовою адресата», тому вважаються врученими.

Вказані податкові повідомлення-рішення не оскаржувались відповідачем, отже вважаються узгодженими.

У зв`язку із несплатою узгоджених податкових зобов`язань ГУ ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 4 грудня 2018 року № 119979-48, яка направлена на податкову адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

Вказана вимога не оскаржувалась відповідачем та не відкликалась.

У зв`язку із тим, що зазначена вище сума заборгованості перед бюджетом самостійно відповідачем на сплачена, у ГУ ДПС у Донецькій області є всі підстави для стягнення боргу в судовому порядку (а.с. 4-8).

Відповідач правом на надання відзиву не скористався.

Ухвалою суду від 15 липня 2019 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження із повідомленням (викликом) сторін; призначено судове засідання на 30 липня 2019 року (а.с. 1).

Ухвалою суду від 2 січня 2020 року судом вирішено проводити подальший розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 20 січня 2020 року (а.с. 30).

Ухвалою суду від 20 січня 2020 року підготовче засідання у справі відкладено до 19 лютого 2020 року (а.с. 35).

Ухвалою суду від 19 лютого 2020 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року (а.с. 47).

17 березня 2020 року в судове засідання представник позивача та відповідач не з`явились, про місце, дату та час судового засідання повідомлені судом належним чином.

17 березня 2020 року на офіційну електрону адресу Донецького окружного адміністративного суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за правилами письмового провадження (а.с. 50-55).

Як вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (8412207062524) ухвала суду про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року повернута Укрпоштою на адресу Донецького окружного адміністративного суду «за відмовою одержувача» (а.с. 51).

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) днем вручення судового рішення є день проставляння у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Таким чином, за приписами п.4 ч. 6 ст. 251 КАС України ухвала суду про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 17 березня 2020 року вважається врученою відповідачеві.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи приписи ст. 205 КАС України, беручи до уваги належне повідомлення сторін про дату, час і місце цього засідання, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника позивача та відповідача.

У зв`язку із ненаданням відповідачем відзиву на позов згідно ч. 5 ст. 159 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

Позивач, Головне управління ДПС у Донецькій області (код ЄДРПОУ 43142826, місцезнаходження: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59), є суб`єктом владних повноважень, який здійснює у спірних правовідносинах владні управлінські функції, є правонаступником Головного управління ДФС у Донецькій області (а.с. 43-46).

Відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за податковою адресою: АДРЕСА_1 , перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Донецькій області (Волновасько-Мангушське управління, Волноваська ДПІ (Волноваський р-н)) з 11 квітня 2012 року; з 1 січня 2016 року перебуває на спрощеній системі оподаткування 3 групи зі сплатою єдиного податку зі ставкою 5% (а.с. 5, 11-13).

Як вбачається з матеріалів справи сума податкового боргу відповідача у розмірі 74 671,78 грн складається з єдиного податку з фізичних осіб в сумі 74 671,78 грн, а саме:

- 62 035,71 грн - борг виник у зв`язку із несплатою самостійно нарахованого платником зобов`язання згідно податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік (а.с. 17-18);

- 3 344,12 грн - донараховано згідно повідомлення-рішення форми «Ш» від 7 листопада 2018 року № 0081714811 у зв`язку із встановленим порушенням граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб за ІІІ квартал 2016 року, ІІІ квартал 2017 року, згідно акту камеральної перевірки від 21 вересня 2018 року № 1135/05-99-48-11/ НОМЕР_1 ;

- 9 291,95 грн - донараховано згідно податкового повідомлення-рішення форми «Ш» від 7 листопада 2018 року № 0081724811 на суму 9 291,95 грн у зв`язку із встановленим порушенням граничних термінів сплати узгодженого податкового зобов`язання з єдиного податку з фізичних осіб за І квартал 2018 року, згідно акту камеральної перевірки від 21 вересня 2018 року № 1135/05-99-48-11/ НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи податкові повідомлення-рішення № 0081714811 та № 0081724811 були направлено поштою на податкову адресу ОСОБА_1 16 листопада 2018 року та повернуті до контролюючого органу 20 листопада 2018 року із вказаною причиною повернення - «за відмовою адресата» (а.с. 19-23).

У зв`язку із несплатою ОСОБА_1 узгоджених податкових зобов`язань, які мали місце станом на 4 грудня 2018 року (в розмірі 12 636,70 грн за зазначеними вище повідомленнями-рішеннями), Головним управлінням ДФС у Донецькій області було сформовано податкову вимогу форми «Ф» від 4 грудня 2018 року № 119979-48 на суму 12 636,70 грн, яка була направлена поштою на податкову адресу боржника (поштове відправлення № 85703 0057561 7) та вручене особисто відповідачеві 16 січня 2019 року згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 23).

Відповідно до матеріалів справи вказана вимога не оскаржувалась та не відкликалась (докази на підтвердження зворотнього суду не надано).

У зв`язку із поданням відповідачем податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи-підприємця за 2018 рік та несплатою самостійно нарахованого за цією декларацією зобов`язання податковий борг відповідача збільшився на 62 035,71 грн та склав 74 671,78 грн.

Згідно матеріалів справи на день розгляду справи сума податкового боргу відповідача з єдиного податку за основним платежем складає 74 671,78 грн, що підтверджується ІКП платника (а.с. 14-16).

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються «Податковим кодексом України» від 2 грудня 2010 року за № 2755-VI (далі - ПК України).

Податковий кодекс України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 цього Кодексу податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку врегульовані Главою 1 Розділу XIV Податкового кодексу України .

Пунктом 291.2 ст. 291 ПК України визначено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності це особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 ст. 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Згідно з п. 291.3 ст. 291 ПК України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Відповідно до п. 291.4 ст. 291 ПК України суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на чотири групи платників єдиного податку.

Так, підпунктом 3 п. 291.4 ст. 291 ПК України визначено, що до третьої групи належать фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5 000 000,00 гривень. Пунктами 293.3, 293.4 ст. 293 ПК України визначено, що відсоткова ставка єдиного податку для платників третьої групи встановлюється у розмірі:

1) 3 відсотки доходу - у разі сплати податку на додану вартість згідно з цим Кодексом;

2) 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

На підставі матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 самостійно обрана третя група платника податків з відсотковою ставкою 5%.

Абзацом 2 п. 294.1 ст. 294 ПК України встановлено, що податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи є календарний квартал.

Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов`язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов`язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

При цьому, згідно з п. 295.3 ст. 295 ПК України платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал.

Відповідно до п. 296.3 та п. 296.4 ст. 296 ПК України платники єдиного податку третьої групи подають до контролюючого органу податкову декларацію платника єдиного податку у строки, встановлені для квартального податкового (звітного) періоду. Податкова декларація подається до контролюючого органу за місцем податкової адреси.

Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (п. 31.1 ст. 31 ПК України).

Платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 ПК України).

Грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків, не підлягає оскарженню (п. 56.11 ст. 56 ПК України).

За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 Кодексу).

Пунктом 58.1 ст. 58 ПК України передбачено, що у разі коли сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до ст. 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із п. 58.2 ст. 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до п. 58.3 ст. 58 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Підпунктом 14.1.175 п. 14.1 ст.14 ПК України передбачено, що сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання набуває статусу податкового боргу.

Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку , визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України).

З матеріалів справи встановлено, що контролюючим органом на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми "Ф" від 4 грудня 2018 року № 119979-48 на суму 12 636,70 грн, яка отримана відповідачем особисто (а.с. 23), в судовому порядку не оскаржувалась, податковим органом не відкликалась, отже податкові зобов`язання на суму 12 636,70 грн є узгодженими.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду надано не було.

Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Отже, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї дії, при цьому податковим законодавством не передбачено повторне відправлення платнику податків податкової вимоги у разі збільшення податкового боргу.

Таким чином загальна сума узгодженого податкового боргу, що підлягає сплаті відповідачем, становить 74 671,78 грн.

Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано.

Відповідно до п.п. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно з п. 87.2 ст. 87 ПК України джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 ст. ПК України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

На підставі викладеного вище, беручи до уваги встановлені судом обставини суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області підлягає задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 12, 72-77, 94, 139, 205, 242-246, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Головного управління ДПС у Донецькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) податковий борг в розмірі 74 671 (сімдесят чотири тисячі шістсот сімдесят одна) грн 78 коп з єдиного податку з фізичних осіб (код бюджетної класифікації 18050400) за наступними реквізитами: 18050400 - н/р (IBAN): UA858999980000031417699005182, ЄДРПОУ: 37980308).

Рішення суду прийняте у нарадчій кімнаті, його вступна та резолютивна частини складені та підписані 17 березня 2020 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено та підписано 27 березня 2020 року.

Суддя Н.П. Волгіна