Рішення № 88610865, 06.04.2020, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/9/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.2020 Справа № 908/187/20

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Колодій Н.А., розглянувши в письмовому позовному провадженні без виклику представників сторін справу:

за позовом Публічного акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)

до відповідача Фізичної особи - підприємця Кропельницької Анастасії Михайлівни ( АДРЕСА_1 )

про стягнення суми 13934,12 грн.,

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

30.01.2020 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи - підприємця Кропельницької Анастасії Михайлівни про стягнення суми 13934,12 грн., з яких: 10000 грн. - заборгованість за тілом кредиту (в тому числі простроченої), 1735,44 грн. - заборгованість по відсоткам (в тому числі простроченої), 49 грн. - заборгованість за комісією та 2149,68 грн. - заборгованість по пені.

Згідно Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2019 справу № 908/187/20 за вище вказаною позовною заявою розподілено судді Колодій Н.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.02.2020 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/187/20 без проведення судового засідання.

Між тим, 03.02.2020 від АТ "Таскомбанк" надійшла заява про забезпечення позову, з вимогами вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту на нерухоме майно: 1/3 квартири , за адерсою: АДРЕСА_1 , що належить Кропельницькій А.М. та обмежити право виїзду Кропельницькій А.М. за межі України шляхом тимчасової відмови їй у видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, тимчасового затримання або вилучення паспорта, якщо він був виданий раніше.

Ухвалою суду від 05.02.2020 у задоволенні заяви АТ "Таскомбанк" про забезпечення позову відмовлено.

Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначив, що спір виник внаслідок неналежного виконання Фізичною особою-підприємцем Кропельницькою Анастасією Михайлівною умов заяви - договору № ID6414525 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» від 20.05.2019 в частині погашення кредиту, сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії. Сума заборгованості на момент пред`явлення позову складає 10000 грн заборгованості за кредитом, 1735,44 грн. відсотків та 49 грн. комісії. Факт порушення договірних зобов`язань слугував підставою для нарахування пені в сумі 2149,68 грн., позивач просить стягнути вказану заборгованість за кредитом, відсотками, комісію та пеню з відповідача. Разом з цим, позивач просить судові витрати, пов`язані із розглядом справи віднести на відповідача.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.02.2020 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1, яка згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є місцезнаходженням відповідача.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до матеріалів справи, поштове відправлення, тобто ухвала суду про відкриття провадження у справі від 05.02.2020 була вручена представнику відповідача (батько- ОСОБА_1 ), про що свідчить повідомлення про вручення.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи № 908/187/20.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області про відкриття провадження у справі від 25.03.2020 відповідачу запропоновано подати відзив протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідач відзив на позовну заяву, у встановлений ухвалою суду по справі строк не надав, про поважність причин неподання відзиву суд не повідомив, правову позицію у справі не висловив.

У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило. Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.

Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 06.04.2020.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.05.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТАСКОМБАНК" (надалі- позивач) та фізичною особою- підприємцем Кропельницькою Анастасією Михайлівною (надалі - відповідач) було підписано заяву - договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «ТАСКОМБАНК» (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок») (надалі- заява-договір).

Відповідно до п. 1.1.заяви-договору, за умови наявності вільних коштів позивач зобов`язався наати відповідачу кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а відповідач зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі відповідно до умов цього договору.

Кредит надається у формі овердрафту на поточний рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у АТ "Таскомбанк" з цільовим використанням на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів позичальника, в межах встановленого ліміту кредитування (п.1.2 заяви-договору).

Розмір Кредиту: 10000 (п.2.1 заяви-договору). Валюта Кредиту: гривня (п.2.2 заяви-договору). Вартість кредиту: розмір процентної ставки за користування Кредитом: 27,00 % річних (п.2.3.1 заяви-договору); розмір комісійної винагороди: 0,49% від суми максимального дебетового ссальдо, яке існувало на поточному рахунку за розрахунковий місяць (п.2.3.2 заяви-договору). Тип процентної ставки: фіксована (п.2.4 заяви-договору). Період сплати процентів: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.5 заяви-договору). Період сплати комісії: з 01 по 10 число кожного місяця (п. 2.6 заяви-договору). Термін повернення кредиту: 19.05.2020 року (п. 2.7 заяви-договору).

За умовами п. 3.2. договору остаточне погашення за кредитом позичальник повинен здійснити не пізніше дати, зазначеної в п. 2.7. цього договору.

Згідно з п. 3.3. договору, у випадку порушення позичальником будь-якого із грошових зобов`язань та при реалізації права банку позичальник сплачує банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен календарний день прострочення.

В розділі 4 договору «Інші умови» визначено, що цей договір, правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ «Таскомбанк» та цінові параметри продукту кредитним договором. Цей договір є договором приєднання у визначені ст. 634 Цивільного кодексу України, в зв`язку із чим: умови цього договору визначаються банком та доводяться до загалу шляхом розміщення його на офіційному сайті банку http://www.taskombank.com.ua та укладається лише шляхом приєднання до договору в цілому.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач зазначає, що належним чином виконав умови кредитного договору № ID6414525 шляхом перерахування коштів на загальну суму 10 000,00 грн. на поточний рахунок відповідача, проте відповідач в порушення умов вказаного договору допустив прострочення виконання договірних зобов`язань, у зв`язку з чим у відповідача наявна заборгованість перед позивачем за вказаним договором в розмірі 13934,12 грн., з них: заборгованості за тілом кредиту (в тому числі простроченої) - 10000 грн., заборгованості за комісіями- 49 грн., заборгованості по відсоткам (в тому числі простроченої) - 1735,44 грн., пені за період з 20.05.2019 року по 16.01.2020 року (у тому числі штраф) - 2149,68 грн. Позивач повідомленням - вимогою від 29.12.2019 звернувя до відповідача з вимогою про дострокове повернення кредиту, а саме простроченої заборгованості в сумі 13342,31 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 181 Господарського кодексу України передбачає загальний порядок укладання господарських договорів. Частина 1 вказаної норми визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто, шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно зі ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 Цивільного кодексу України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 526 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Пунктом 2.6. договору сторони встановили, що термін повернення кредиту 19.05.2020 року.

Як на підставу для звернення з позовом до суду про дострокове повернення кредиту позивач посилається на умови, які визначені у Правилах обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк".

До позовної заяви позивачем додано витяг з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес»).

Надані позивачем Правила обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт «Кредитний ліміт на поточний рахунок в ТАС24/Бізнес»), з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил та прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником та якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві-договорі ID6414525 про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "Таскомбанк" (продукт "Кредит на розвиток бізнесу"). Лише цей факт підписання позичальником може свідчити про прийняття останнім запропонованих йому умов та приєднання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 342/180/17.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що умови з Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" погодила відповідачка підписуючи заяву-договір про приєднання до Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК" (продукт "Кредитний ліміт на поточний рахунок") а також те, що вказаний документ на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема щодо права Банку на зміну умов кредитування, зокрема вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту та сплати процентів за його користування та виконання інших зобовязань за Кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення п.п. 18.1.17.3 п. 18.1. розділу 18 «Умови надання кредитів в рамках тарифного пакету «ТАС-ОНЛАЙН» Правил обслуговування корпоративних клієнтів в АТ "ТАСКОМБАНК".

Разом з тим, договір містить умову, а саме пункт 3.2., що передбачає остаточне погашення за кредитом не пізніше дати, зазначеній в п. 2.7. договору, а саме до 19.05.2020 року.

Отже, умовами договору сторони погодили остаточний день розрахунків і доказів зміни цього терміну в установленому законом порядку суду не надано.

Крім того, позивачем не надано доказів на підтвердження дати публікації та набрання чинності (введення у дію) вказаних вище Правил, а також розміщення саме цих Правил на зазначеному сайті у загальному доступі.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 3.3. договору передбачена відповідальність за прострочку виконання зобов`язань відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з даним позовом 27.01.2020 року, про що свідчить відбиток календарного штемпеля відділення поштового зв`язку на конверті в правому верхньому куті поштового конверту, в якому позивачем була надіслана позовна заява.

За приписами ст. ст. 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду спору має бути встановлено не лише наявність підстав на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Отже, на момент звернення з позовом до суду у позивача було відсутнє порушене право, оскільки не виникла прострочка з боку відповідача щодо сплати заборгованості по кредиту, а відтак і відсутні підстави для нарахування пені.

Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд зазначає, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, з підстав недоведеності та необґрунтованості факту порушення відповідачем прав позивача та охоронюваних законом інтересів, в аспекті ст.. 79 Господарського процесуального кодексу України, за викладених в позовній заяві обставин.

З огляду на встановлені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що станом на день звернення позивача до суду у позивача було відсутнє порушене цивільне право, позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами заявлені у даній справі вимоги про дострокове стягнення заборгованості по кредитному договору, а тому у позові слід відмовити.

Судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. 73, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства "Таскомбанк" до Фізичної особи - підприємця Кропельницької Анастасії Михайлівни про стягнення суми 13934,12 грн. відмовити повністю.

Повний текст рішення оформлено і підписано " 06" квітня 2020.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку, передбаченому ст.ст. 254-256 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.А. Колодій