Ухвала суду № 88606631, 13.03.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/12132/13-ц

Провадження № 4-с/761/103/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Фролової І.В.,

при секретарі - Бордусенко Б.С.,

за участі:

скаржника - ОСОБА_2.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Укрфінстандарт»,

встановив:

11 лютого 2020 року до Шевченківського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_2 зі скаргою, у якій просив скасувати арешт накладений Приватним виконавцем Чижик А.П. згідно виконавчого листа від 16.01.2014 року №761/12132/13-ц виданого Шевченківським районним судом м. Києва на рахунки відкриті на ім`я, ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», АТ "Сбербанк", та автомобіль марки NISSAN, модель PATHFINDER, тип - легковий універсал-В, колір - чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 ., який належить ОСОБА_2 на праві власності відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ВРЕВ-4 УДАІ в м. Києві,виключити відомості про розшук автомобіль марки NISSAN, модель Р-THFINDER, тип - легковий універсал-В, колір чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 . , який належить ОСОБА_3 на праві власності відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ВРЕВ-4 УДАІ в м. Києві з інформаційної системи "Відеоконтроль-Рубіж", виключити відомості з Єдиного реєстру боржників про ОСОБА_3 .

Подану скаргу обґрунтовує тим, що 16 січня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва видав виконавчий лист № 761/123132/13-ц. Згідно автоматизованої системи виконавчого провадження 22.07.16 року _Шевченківський РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві відкрите виконавче провадження, реєстраційний номер 55261059, стан завершено. 22.07.17 ПРИВАТНИЙ ВИКОНАВЕЦЬ ЧИЖИК АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ відкрив виконавче провадження.Приватним виконавцем Чижик А.П. в межах виконавчого провадження накладено арешт на карткові рахунки відкриті на моє ОСОБА_2 , в ПАТ КБ «Приватбанк», АТ"Сбербанк", та автомобіль марки NISSAN, модель PATHFINDER, тип - легковий універсал-В, колір - чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 ,який належить ОСОБА_3 на праві власності.Автомобіль оголошено в розшук. При цьому Згідно ч.І ст.28 ЗУ України про виконавче провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.В порушення вимог ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» ОСОБА_3 ніякі документи не висилалися. Навіть постанова про відкриття виконавчого провадження. Про арешт коштів ОСОБА_3 стало відомо від співробітників банку.07.11.19 року, справа №761/12132/13-ц ухвалою Шевченківського районного суду замінено стягувана Публічне акціонерне товариство "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" на ТОВ"Фінансова компанія" Укрфінстандарт".

30.01.20 року ТОВ "Фінансова компанія "Укрфінстандарт" звернулася с заявою до приватного виконавця про закриття виконавчого провадження в зв`язку з виконанням зобов`язання , відповідно до п.9 ч.1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження"- виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання у повному обсязі рішення згідно з виконавчим документомприватним виконавцем з боржника не було стягнуто в примусовому порядку сум згідно виконаного листа Шевченківського районного суду міста Києва № 761/12132/13-ц, від 16.01.2016 року, не було винесено постанови ні про закінчення виконавчого провадження згідно статті 39 Закону "Про виконавче провадження", ні постанови про повернення виконавчого документа згідно статті 37 Закону "Про виконавче провадження". Як вибачається із заяви стягувана боржник виконав свої зобов`язання повністю. За таких обставин, ОСОБА_3 звернувся із вказаною скаргою до суду.

Скаржник у судовому засіданні подану скаргу підтримав та просив суд її задовольнити у повному обсязі.

Приватний виконавець Чмжик А.П. у судове засідання не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.

Заінтересована особа - ТОВ «Фінансова компанія» Укрфінансстандарт»у судове засідання не з`явилася, про час та місце слухання справи повідомлена належним чином.

Заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали скарги, суд прийшов до висновку, що подана скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, 11 жовтня 2013 року по справі № 761/12132/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_4 га користь ПАТ «Креді Агріколь Банк» заборгованість за кредитним договором №1/1134686 від 28 жовтня 2011 року в сумі 216422, 54 грн., та судовий збір в розмірі 2164, 22 грн.

16 січня 2014 року Шевченківським районним судом м. Києва видано виконавчий лист № 761/12132/13-ц перебуває на виконанні у приватного виконавця Чижика Андрія Павловича.

27 листопада 2017 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., винесено постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2 , а саме на автомобіль марки NISSAN, модель PATHFINDER, тип - легковий універсал-В, колір - чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 .

Окрім цього, 27 листопада 2017 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., винесено постанову про розшук майна боржника ОСОБА_2 , а саме автомобіль марки NISSAN, модель PATHFINDER, тип - легковий універсал-В, колір - чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 .

29 січня 2018 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., винесено постанову про арешт коштів ОСОБА_3 , а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку ПАТ КБ «Приват Банк».

28 серпня 2019 року приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Чижиком А.П., винесено постанову про арешт коштів ОСОБА_3 , а саме накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунку АТ «Сбербанк».

Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 761/12132/13-ц, про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором закінчено, оскільки ОСОБА_3 виконав свої зобов`язання повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За умовами ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

У відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

У практиці ЄСПЛ (наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 7 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, "Булвес" АД проти Болгарії" від 22 січня 2009 року, "Трегубенко проти України" від 2 листопада 2004 року, "East/West Alliance Limited" проти України" від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям.

Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону - нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм.

Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції").

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності має розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

За умовами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду, тому виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» 1950 року.

Європейський суд з прав людини у п. 43 рішення від 20 липня 2004 року по справі "Шмалько проти України" наголосив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення у справі "Горнсбі проти Греції" від 19.03.97 р., Reports of Judgments and Decisions 1997-II, с. 510, п. 40).

Так, приватний виконавець у судове засідання не з`явився, доказів правомірності своїх дій до суду не надав, а матеріали поданої скарги та досліджених у судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження свідчать про те, що приватним виконавцем неправомірно винесено оскаржувані постанови.

Разом з тим, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення скарги в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19, 129-1 Конституції України, ст.1, 11, 54, 57 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 1, 9, 11, 33, 39 Закону України «Про іпотеку», ст. 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 447-451 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_2 на дії приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича, заінтересована особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія» Укрфінстандарт» - задовольнити.

Скасувати арешт накладений приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича згідно виконавчого листа від 16.01.2014 року №761/12132/13-ц виданого Шевченківським районним судом м. Києва на рахунки відкриті на ім`я, ОСОБА_2 в ПАТ КБ «Приватбанк», АТ "Сбербанк", та автомобіль марки NISSAN, модель PATHFINDER, тип - легковий універсал-В, колір - чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 ., який належить ОСОБА_2 на праві власності відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ВРЕВ-4 УДАІ в м. Києві.

Зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича виключити відомості з інформаційної системи "Відеоконтроль-Рубіж" про розшук автомобіль марки NISSAN, модель Р-THFINDER, тип - легковий універсал-В, колір чорний, рік випуску - 2011, номер шасі (кузова, рами) - НОМЕР_1 , д.н.з. - НОМЕР_2 ., який належить ОСОБА_3 на праві власності відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 виданого ВРЕВ-4 УДАІ в м. Києві.

Зобов`язати приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Чижика Андрія Павловича виключити відомості з Єдиного реєстру боржників про ОСОБА_3 .

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: