Ухвала суду № 88603071, 03.04.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1662/20

Провадження № 1-кс/202/2704/2020

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Нетеси Н.І.,

слідчого Тарасенко І.А.,

прокурора Мачушака О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника - адвоката Михальова І.О.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Мачушаком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця сел. Східне Маріїнського району Донецької області, громадянина України, одруженого, маючого неповнолітню дитину і дитину інваліда, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не працюючого, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 за невстановлених слідством обставин вступив у попередню змову з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_1 з метою незаконного збуту та передачі наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, які розподілили ролі у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 з 01.05.2017 року відбуває покарання у виправній колонії № 89 та, відповідно до відведеної йому ролі, отримує від інших співучасників наркотичні засоби, які перекидають через основне огородження, здійснює їх незаконний збут серед засуджених, які сплачують їх вартість шляхом поповнення абонентських номерів мобільних телефонів, що надає ОСОБА_2 . З вказаних номерів телефону грошові кошти ОСОБА_2 переводить на банківські картки.

ОСОБА_4 , відповідно до відведеної їй ролі, отримує наркотичні засоби, які фасує у кількості відповідно до замовлень ОСОБА_2 та передає ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , які у свою чергу з застосуванням арбалету у встановлений відповідно до домовленостей з ОСОБА_2 час здійснюють їх перекидання через основне огородження виправної колонії.

ОСОБА_1 , відповідно до відведеної йому ролі, від невстановленої особи отримує наркотичні засоби та шляхом залишення «закладок» на території м. Дніпра збуває наркотичні засоби ОСОБА_4 та ОСОБА_3 для їх подальшого перекидання на територію виправної колонії та їх збуту серед засуджених.

Так, 26.02.2020 року, приблизно о 13:00 год., ОСОБА_1 збув ОСОБА_4 невстановлену кількість наркотичних засобів для подальшого їх передавання до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)». ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, розфасувала їх відповідно до замовлень ОСОБА_2 та передала їх ОСОБА_3

27.02.2020 року, приблизно о 08:00 год., ОСОБА_3 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, отримав від ОСОБА_4 невстановлену кількість розфасованих наркотичних засобів, після чого разом з ОСОБА_5 прибув на територію цвинтаря, розташованого біля Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, та умисно з застосуванням заздалегідь заготовленого арбалету перекинув через основне огородження виправної колонії наркотичні засоби, тим самим збули наркотичні засоби у місця позбавлення волі.

27.02.2020 року, у період часу з 13:00 год. до 13:25 год., працівниками поліції на території Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, у засудженого ОСОБА_6 було вилучено кристалічну речовину, кольору наближеного до білого, масою 0,2712 г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) складає 0,256г, які ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб незаконно збули у місця позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_1 , переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним збутом психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, у невстановлений час та місці від невстановленої особи отримав з метою незаконного збуту наркотичну речовину метадон, яку почав незаконно зберігати за місцем свого мешкання.

02.04.2020 року, у період часу з 11:20 год. до 13:30 год., за місцем мешкання ОСОБА_1 , а саме за адресою: АДРЕСА_2 , був проведений санкціонований обшук, у ході якого вилучено 56 сліп-пакетів з кристалічною речовиною білого кольору, що містить наркотичний засіб метадон (фенадон). У вилучених речовинах міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежений - метадон (фенадон), який ОСОБА_1 незаконно зберігав за місцем мешкання з метою подальшого збуту у місця позбавлення волі.

Вказані наркотичні засоби ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбав та зберігав за місцем мешкання до моменту вилучення співробітниками поліції, тобто до 02.04.2020 року.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб та збуті наркотичних засобів у місця позбавлення волі, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.

02.04.2020 року, об 11:20 год., ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. В цей же день ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, яке відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі перетнути державний кордон України. Підозрюваний ОСОБА_1 народився та зареєстрований у Маріїнському районі Донецької області. Вказана територія є тимчасово окупована, тому ОСОБА_1 може виїхати на непідконтрольну територію з метою переховування від органів досудового розслідування та суду. Також, враховуючи злочинні зв`язки з іншими особами, які повідомлені про підозру у вчиненні аналогічних злочинів, ОСОБА_1 може незаконно впливати на них, так само і на осіб, яким не повідомлено про підозру на сьогоднішній день, а також на свідків, з якими знайомий ОСОБА_1 . Крім того, не маючи обмежень щодо вільного пересування, враховуючи, що ОСОБА_1 ніде не працює, останній з метою отримання прибутку може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Інші, більш м`які, запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, встановленим відповідно до ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Враховуючи майновий стан ОСОБА_1 (у ході обшуку вилучено більше 15 тис. доларів США готівки, а також велику кількість банківських карток), а також враховуючи суспільний резонанс злочину, що інкримінується ОСОБА_1 , що пов`язаний зі збутом наркотичних засобів у місця позбавлення волі, враховуючи велику кількість вилучених у ОСОБА_1 наркотичних засобів, максимальний розмір застави, визначений ст. 182 КПК України, не здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, не матиме достатнього стримуючого фактору від переховування або перешкоджання належному здійсненню досудового розслідування. Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку неявки ОСОБА_1 до органу досудового розслідування чи суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Тому слідчий просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Під час розгляду клопотання захисник підозрюваного просив відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, зауважуючи на необґрунтованість підозри, відсутність ризиків, на які посилається слідчий; просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року, приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

02.04.2020 року, об 11:20 год., ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України було затримано.

В цей же день ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке не викликає розумних сумнівів у цьому і підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею, враховується наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, слідчий суддя вважає наявними ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового слідства та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею враховується ступінь тяжкості злочину, у вчиненні котрого підозрюється ОСОБА_1 , котрий відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

При цьому слідчий суддя також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» ЄСПЛ зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.

Слідчим суддею також враховується вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , сталою групою осіб за попередньою змовою, враховується тривалість вчинення кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який не працює та не має законного джерела доходу, одружений, має неповнолітню дитину і дитину інвалід, раніше не судимий.

Зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи, визначеного Конвенцією про захист прав та основоположних свобод, що відповідає правовим позиціям, викладеним в п. 35 рішення ЄСПЛ «Летельє проти Франції», вважаю виправданим необхідність обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Вважаю можливим застосувати до ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 11 год. 20 хв. 31.05.2020 року.

Щодо визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених кримінально-процесуальним законодавством України, виходячи з вимог статей 176, 177, 178, 182 КПК України, приймаючи до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, вчиненого сталою групою осіб, тривалість протиправних дій при вчиненні кримінального правопорушення, вважаю, що застава може бути призначена у розмірі двісті розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 405 400 гривень.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят діб, тобто до 11 год. 20 хв. 31.05.2020 року.

Визначити відносно підозрюваного ОСОБА_1 заставу у кримінальному провадженні у розмірі 405 400 (чотириста п`ять тисяч чотириста) гривень.

У випадку внесення підозрюваним ОСОБА_1 встановленої застави у розмірі 405 400 гривень, вважати, що до нього обрано запобіжний захід у вигляді застави та зобов`язати підозрюваного ОСОБА_1 виконувати наступні обов`язки на строк до двох місяців:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України та в`їзд в Україну;

- утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.