Рішення № 88598525, 20.03.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/105/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" березня 2020 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу посилаючись на те, що 02 грудня 2005 року вона уклала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у сторони мають трьох дітей. Позовні вимоги позивач мотивувала тим, що на протязі останніх років сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між ними шлюбних відносин. Кожен має діаметрально протилежні погляди на шлюб та сім`ю.

Позивач в судове засідання не з`явилась, подала заяву в якій просила розгляд справи проводити у її відсутність, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутність, позовні вимоги визнав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 02 грудня 2005 року вступили в зареєстрований шлюб.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син - ОСОБА_3 .

ІНФОРМАЦІЯ_3 народився син - ОСОБА_4 .

Як зазначає позивач, що підставою для розірвання шлюбу є те, що у сторін різні характери, відсутність між ними взаєморозуміння і довіри. Фактичні шлюбні відносини припинені та збереження сім`ї неможливе.

Відповідно до положень ст. 24 Сімейного кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній. (ст. 55 Сімейного кодексу України)

Згідно положень частини третьої та четвертої ст. 56 Сімейного кодексу України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Статтею 104 Сімейного кодексу України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання. А згідно з вимогами ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Оскільки із-за неправильної поведінки сторони втратили довіру та повагу один до одного, шлюбні стосунки не підтримують, примирення між сторонами неможливе, а тому зберегти сім`ю не надається можливим і шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 352 грн. 40 к.

Крім того, позивачу необхідно повернути 352 грн. 40 к. судового збору, сплаченого при поданні позову.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 24, 55, 56, 104, 105, 112 СК України, ст. ст. 1-13, 77-83, 89, 95, 142, 200, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (ІПН НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (ІПН НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) зареєстрований 02 грудня 2005 року відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві (актовий запис № 2495) - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 352 грн. 40 к. на користь ОСОБА_1 .

Повернути з Державного бюджету України 50 відсотків сплаченого судового збору сплаченого при подачі позовної заяви в розмірі 352 грн. 40 к. на користь ОСОБА_1 відповідно до квитанції № 0.0.1556504001.1 від 17 грудня 2019 року на р/р UA988999980000031212206026005, код отримувача 38012871, банк отримувача УК у Дніпровському районі м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення суду складено 20 березня 2020 року.

Суддя Н.О. Яровенко