Рішення № 88595139, 06.04.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1341/20

Провадження №2/442/643/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2020 року

Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Гарасимків Л.І.

при секретарі Петрів В.М.

за участю представника відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Дрогобич цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 до Дрогобицької міської ради про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру,-

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до Дрогобицької міської Ради про визнання про визнання права власності на самочинно реконструйовану квартиру.

В підтвердження позовних вимог посилаються на те, що позивачам ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на підставі Свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2009 року ДП «Буджитлосервіс», належить квартира за АДРЕСА_1 . До приватизації всіма мешканцями даний будинок АДРЕСА_2 був гуртожитком, тобто у всіх мешканців на кожному поверсі була спільна кухня, ванна та туалет. Після приватизації кожна сім`я отримала певну частину кімнат, виготовила технічні паспорти на ці кімнати, та в подальшому в порядку приватизації кожна сім`я отримала право власності на ці так звані квартири. Після завершення приватизації будинку в 2009-му році всіма мешканцями будинку, на кожному з поверхів залишилися ці загальні кухні, ванни та туалети, котрі, за спільною домовленістю співмешканців, були між ними розподілені. Оскільки їхня квартира не мала кухні, то їхній сім`ї, за спільною домовленістю з усіма сусідами, була виділена частина загальної кухні площею 9,2 кв.м, яку ще з 2009-го року використовували для приготування їжі. Крім них даною кухнею площею 9,2 кв.м. більше ніхто не користується, оскільки інші сусіди теж мають свої частки цих приміщень загального користування. З метою покращення житлових умов, ними, за власні кошти, було придбано матеріали та обладнання, що були використані в подальшому для ремонту цієї кухні та будівництва невеличкого балкону, де б ми могли сушити свій одяг після прання, оскільки, як вбачається з копії Технічного паспорту на їхню квартиру, іншого балкону у них немає взагалі. Зазначене нерухоме майно було збудовано ними без належного затвердженого проекту, отже вважається самочинним будівництвом і особа, яка його здійснила не набуває права власності на нього. Однак, звернувшись до ФОП ОСОБА_7 , їм було видано Звіт про проведення технічного обстеження від 10.02.2020 року, з якого вбачається, що самочинна реконструкція приміщення загального користування, здійсненням будівництва навісного балкону та зміни частини віконного прорізу на дверний з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будинку на АДРЕСА_2 було проведено без належно затвердженого проекту і відповідно, без надання дозволу на початок будівельних робіт, однак будівельні норми і правила порушені не було, встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації. Отже, ними у квартирі, яка належить їм на праві приватної власності та перебуває в їхньому користуванні, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності Серії НОМЕР_1 , виданого 30.12.2009 року ДП «Буджитлосервіс» та копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №25945677 від 22.04.2010 року, самовільно проведено реконструкцію даної квартири без відповідних дозвільних документів з метою поліпшення житлових умов., а тому у них виникла необхідність звернутися до суду.

Позивачі в судове засідання не з`явилися, однак від них поступила заява, в якій просять проводити розгляд справи у їх відсутності, заявлені позовні вимоги підтримують в повному обсязі, а тому суд розглянув справу у відсутності позивачів на підставі наявних доказів по справі.

Відповідач - представник виконавчого комітету Дрогобицької міської ради Дзерин В.М. в судовому засіданні заявлені позовні вимоги визнав.

Заслухавши думку представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вбачає підстави для задоволення позову.

В судовому засіданні не оспорюється той факт, що на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру від 30.12.2009р., виданого ДП «Буджитлосервіс», квартира за АДРЕСА_1 дійсно належить на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; загальна площа квартири становить 44,0 м.2, відновна вартість на момент приватизації 7,70 грн.

Як вбачається із копії довідки за №164 від 03.02.2020р., виданої КП Львівської обласної ради «Дрогобицьке міжміське бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», квартира за АДРЕСА_1 , на праві спільної сумісної власності зареєстрована за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ; інвентаризаційна вартість становить 107349грн.

Як вбачається із копії Звіту про проведення технічного обстеження від 10.02.2020р., було проведено технічне обстеження об`єкта, а саме реконструкція приміщення загального користування, здійсненням будівництва навісного балкону, шляхом влаштування залізобетонного моноліту на двох швелерах запущених у несучу капітальну стіну та зміни частини віконного прорізу на дверний з втручанням у несучі та огороджувальні конструкції будинку на АДРЕСА_2 та встановлено можливість його надійної та безпечної експлуатації.

У відповідності до ч.3 ст.376 ЦК України право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво.

Крім того, ст.19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 1 липня 2004 року, підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, що набрало законної сили.

Чинним законодавством України, на момент проведення реконструкції нерухомого майна, передбачений певний порядок та умови здійснення перебудови майна, дотримання яких є обов`язковим для кожної фізичної особи, яка має на меті здійснювати відповідне будівництво.

Відповідно до положення ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття право власності не встановлена судом.

Як зазначає ст.383 ЦК України, власник квартири може за своїм розсудом здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданої йому для використання як єдине ціле за умови, що ці зміни не приведуть до порушення прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку й не порушує санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.

Як вбачається із постанови за №6 від 30.03.2012р. Пленуму вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва), Положення статті 376 ЦК поширюється на випадки самочинного будівництва житлових будинків, будівель, споруд, іншого нерухомого майна як фізичними, так і юридичними особами, а тому при вирішенні справ цієї категорії та застосуванні статті 376 ЦК, слід керуватися положеннями законодавства України про містобудування, яке складається, зокрема, із Конституції України, відповідних положень ЦК, Земельного кодексу України, законів України від 16 листопада 1992 року №2780-ХІІ «Про основи містобудування», від 20 травня 1999 року №687-ХІУ «Про архітектурну діяльність», від 16 вересня 2008 року №509-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву»,від 25 грудня 2008 року №800-VI «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», від 17 лютого 2011 року №3038-УІ «Про регулювання містобудівної діяльності», від 22 травня 2003 №858-ІУ «Про землеустрій», від 19 червня 2003 року №963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та інших нормативно-правових актів, що видаються на їх виконання, з дотриманням яких повинно здійснюватися будівництво об`єктів нерухомості.

Згідно ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва.

Окрім цього, одним із способів захисту цивільних прав відповідно до п.1 ч.2 ст.16 ЦК України є визнання права.

Узаконення самочинної реконструкції квартири необхідне для реалізації права власності, зокрема з метою здійснення законного володіння, користування та розпорядження майном.

Аналізуючи викладене, суд приходить до переконання, що заявлені позовні вимоги позивачів є підставними та такими, що підлягають до задоволення, оскільки самочинно реконструйована квартира за АДРЕСА_1 , відповідає санітарним, протипожежним та будівельним нормам забудови, не порушує прав інших осіб та не загрожує безпечній експлуатації, тому є підстави для визнання за позивачами права власності на дане будівництво.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 133, 141, 354 ЦПК України, ст. ст.328, 331, 383 ЦК України, суд,

ухвалив :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 право власності на реконструйовану квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 53,1 кв.м., житловою площею 26,1 кв.м.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Сторони у справі:

Позивач : ОСОБА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

Позивач : ОСОБА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

Позивач : ОСОБА_4 , ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

Позивач : ОСОБА_5 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

Позивач : ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_6 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_3 .

Відповідач: Дрогобицька міська рада, юридична адреса: м.Дрогобич, пл.Ринок,1, код ЄДРПОУ 04055972.

Суддя Гарасимків Л.І.