
Красилівський районний суд Хмельницької області
Справа № 677/1593/19
Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(ЗАОЧНЕ)
03.04.2020 м.Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді - Вознюка Р.В.,
з участю: секретаря судових засідань Басистої Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Красилові питання про стягнення заборгованості за договорами позики від 10.12.2018, 03.01.2019, 08.04.2019 після ухвалення судового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,
в с т а н о в и в:
Заочним рішенням Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.2020 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , задоволено повністю, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.03.2018 в розмірі 10000,00 доларів США, 7333,00 доларів США - проценти за користування позикою, 49230,00 - неустойки та процентів, а всього 66563 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят три) долари США.
Крім задоволених вище вимог, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 заборгованость за договорами позики від 10.12.2018, 03.01.2019, 08.04.2019, в обґрунтування яких зазначив, що 10.12.2018 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від нього у позику 1600 Євро, які зобов`язався повернути до 31.01.2019 та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 160 Євро у день її повернення.
03.01.2019 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від нього у позику 5000 доларів США, які зобов`язався повернути до 03.02.2019 та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 500 доларів США у день її повернення;
08.04.2019 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від нього в позику 500 фунтів стерлінгів, терміном на один рік, та зобов`язався сплатити проценти за користування позикою у розмірі по 20 фунтів стерлінгів щомісячно до дня повернення позики.
На неодноразові звернення позивача щодо виконання відповідачем своїх зобов`язань останній не реагує. На час подачі позову відповідач суми позики не повернув.
У зв`язку з викладеним позивач просив: - стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 10.12.2018 в розмірі 1600 Євро, проценти за користування позикою в розмірі 160 Євро, а також суму, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання 30 Євро, а разом 1790 Євро;
- стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 03.01.2019 в розмірі 5000 доларів США, проценти за користування позикою в розмірі 500 доларів США, а також суму, передбачену ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення грошового зобов`язання 98 доларів США, а разом 5598 доларів США;
- стягнути з відповідача на його користь борг за договором позики від 08.04.2019 в розмірі 500 фунтів стерлінгів, проценти за користування позикою в розмірі 100 фунтів стерлінгів, а разом 600 фунтів стерлінгів.
Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, по справі суд доходить висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення виходячи з такого.
У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.
Як вбачається з матеріалів справи 11.03.2020 по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу було постановлено заочне рішення, яким позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 20.03.2018 в розмірі 10000,00 доларів США, 7333,00 доларів США - проценти за користування позикою, 49230,00 - неустойки та процентів, а всього 66563 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят три) долари США.
Однак при постановленні рішення судом не вирішено питання щодо іншої частини позовних вимог, з приводу яких ОСОБА_1 подавав докази.
В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2018 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від нього у позику 1600 Євро, які зобов`язався повернути до 31.01.2019 та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 160 Євро у день її повернення.
03.01.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від нього у позику 5000 доларів США, які зобов`язався повернути до 03.02.2019 та сплатити проценти за користування позикою у розмірі 500 доларів США у день її повернення.
08.04.2019 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_2 отримав від нього в позику 500 фунтів стерлінгів, терміном на один рік, та зобов`язався сплатити проценти за користування позикою у розмірі по 20 фунтів стерлінгів щомісячно до дня повернення позики.
На час подачі позову відповідач суми позики не повернув.
Вказані обставини підтверджуються: розписками від 10.12.2018, 03.01.2019, 08.04.2019.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання.
Відповідно до норм ст. 1046, 1047 ЦК України договір позики за своєю юридичною природою є реальною односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника або інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно вбачається як сам факт отримання в борг (тобто із зобов`язанням повернення) певної грошової суми, так і дати її отримання.
Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання то воно підлягає виконанню у цей строк (термiн).
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16.04.1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю», Законом України від 23.09.1994 № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
При таких обставинах, суд доходить висновку про ухвалення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу додаткового рішення щодо задоволення позовних вимог про стягнення суми боргу за договорами позики від 10.12.2018, 03.01.2019, 08.04.2019.
На підставі викладеного, керуючись ст. 270 ЦПК України, суд, -
ухвалив:
Ухвалити по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу додаткове рішення.
Доповнити резолютивну частину рішення Красилівського районного суду Хмельницької області від 11.03.202, ухваленому у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу таким змістом:
«Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 10.12.2018 в розмірі 1600 Євро, проценти за користування позикою в розмірі 160 Євро, а також 3% прострочення грошового зобов`язання - 30 Євро, а всього 1790 (одна тисяча сімсот дев`яносто) Євро.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 03.01.2019 в розмірі 5000 доларів США, проценти за користування позикою в розмірі 500 доларів США, а також 3% прострочення грошового зобов`язання - 98 доларів США, а всього 5598 (п`ять тисяч п`ятсот дев`яносто вісім) доларів США.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 08.04.2019 в розмірі 500 фунтів стерлінгів, проценти за користування позикою в розмірі 100 фунтів стерлінгів, а всього 600 (шістсот) фунтів стерлінгів».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Красилівського районного суду Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. В. Вознюк
Судове рішення № 88589122, Красилівський районний суд Хмельницької області було прийнято 03.04.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 677/1593/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: