Постанова № 8858677, 21.04.2009, Згурівський районний суд Київської області

Справа №2-а-59/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 року Згурівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді ПАЛАМАРЧУК B.І.

при секретарі ГОРИСЛАВЕЦЬ Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду в смт. Згурівка справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до УПРАВЛІННЯ ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОГО ЗАХИСТУ НАСЕЛЕННЯ ЗГУРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ про визнання дій суб’єкта владних повноважень неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним адміністративним позовом, посилаючись не те, що він являється інвалідом другої групи - постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорія 1.

Згідно із ч.4 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 від 28 лютого 1991 року (із змінами та доповненнями далі Закон №796), особам, визначеним у цій статті повинна виплачуватися щорічна допомога на оздоровлення в таких розмірах:

абз.2 -інвалідам І і Д групи виплачується 5 (п"ять) мінімальних заробітних плат:

Тому, відповідно до зазначеного, а саме абз.2 ч.4 вказаної статті, йому щорічно повинна виплачуватися допомога на оздоровлення в розмірі п"яти мінімальних заробітних плат.

Дана допомога, згідно чинного законодавства, виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення.(ч.5 ст.48 Закону №796).

При цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати допомоги.( ч.7 ст.48 Закону №796).

У період з 2006 по 2008 рік, розмір мінімальної заробітної плати встановлено в такому розмірі:

350, 00грн І 01.01.06-30.06.06 Закон України №3235 від 20.12.2005

375.00грн. 01.07.06-30.11.06 Закон України №3235 від 20.12.2005

400, 00грн. 01.12-06-31.12.06 Закон України №3235 від 20.12.2005

400, 00грн. 01.01.07-31.03.07 Закон України №489 від 19.12.2006

420.00грн. 01.04.07-30.06.07 Закон України №489 від 19.12.2006

440, 00грн. 01.07.07-30.09.07 Закон України №489 від 19.12.2006

515.00грн. 01.01.08-31.03.08 Закон України №107 від 28.12.2007

525, 00грн 01.04.08-30.09.08 Закон України №107 від 28.12.2007

545, 00грн. 01.10.08-30.11.08 Закон України №107 від 28.12.2007

605, 00грн. 01.12.08-31.12.08 Закон України №107 від 28.12.2007

Позивач отримував допомогу на оздоровлення у розмірі, який встановлено у відповідності до Постанови КМУ„Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12 липня 2005 року, що є, як він вважає, порушенням наданих йому Конституцією України прав на здоров»я та соціальний захист. На його звернення до відповідача та ГУ ПСЗН Київської облдержадміністрації про виплату йому недоотриманих сум на оздоровлення, позивачу було відмовлено. Тому вважає, що дії відповідача є неправомірними, такими, що порушують надані йому чинним законодавством права, і він змушений звернутися до суду для захисту своїх порушених прав.

Верховною Радою України дія статті 48 Закону №796 протягом 2004-2005 років не призупинялася.

Враховуючи це, вважає, що зупинення дії вказаних положень ст.48 у 2006 році, за аналогією, також є неконституційним.

Оскільки відсутній закон, що регулює період, за який можливо провести стягнення недорахованих сум у виниклих правовідносинах, вважає за можливе застосування закону за аналогією, що передбачено ч.7 ст.9 КАС України, в якій зазначено, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), тому виплати, призначені, але своєчасно не одержані потерпілим або особою, яка має право на їх одержання, а

також вимоги про перерахунок сум щомісячних платежів, раніше визначених судом або роботодавцем, підлягають задоволенню за час, що не перевищує трьох років.

Враховуючи вищевикладене, позивач, як інвалід II групи - постраждалий внаслідок Чорнобильської катастрофи Категорії 1 має право на стягнення недорахованих сум на оздоровлення за три роки перед зверненням до суду, тому має право на стягнення недорахованих сум на оздоровлення за 2006, 2007, 2008 роки, а саме:

Тому за вказані роки позивач повинен був отримати:

-за 2006 рік - 1875, 00 грн., 21.09.2006 року отримав 120, 00 грн.;

-за 2007 рік - 2100, 00 грн., 19.04.2007 року отримав 120, 00 грн.;

- за 2008 рік- 2575, 00 грн., 23.01.2008 року отримав 120, 00 грн.

Тому рахує, що відповідач повинен виплатити йому недораховану суму щорічної допомоги на оздоровлення за період 2006-2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат, а саме:

- за 2006 рік: 1755, 00грн. (1875, 00грн. - 120, 00грн.);

- за 2007 рік: 1980, 00грн. (2100, 00грн. - 120, 00грн.);

- за 2008 рік: 2455грн. (2575, 00 грн. -120, 00 грн.).

Всього 6190, 00 грн.

Враховуючи вищевикладене, просить:

1. Визнати дії Управління пращ та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати йому щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому абз.2 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, за 2006, 2007, 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати, за виключенням суми фактично проведених виплат, неправомірними.

2. 3обов»язати Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області ідентифікаційний код 20624042 виплатити - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце проживання: 07600 вул Київська, 10АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 суму щорічної допомоги на оздоровлення, яка передбачена абз.2 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, яка недорахована за період 2006, 2007, 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат, а саме суму в розмірі 6190, 00 грн. 00 коп.

В судове засідання сторони не з'явилися, направили суду заяви, в яких просять слухати справу за їхньої відсутності, позивач свій позов підтримує повністю, відповідач позов не визнає повністю.

Керуючись принципами верховенства права та законності, оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні в судовому засіданні доказів в їх сукупності, які є у справі, суд приходить до висновку, що всі докази є належними, допустимими та достовірними, а також достатні і взаємно пов'язані.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом II групи - постраждалим внаслідок Чорнобильськох катастрофи, категорія 1, перебуває за місцем свого проживання на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області, згідно з абз.7 ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " має право на щорічну допомогу на оздоровлення - 5 мінімальних заробітних плат, розмір якої визначається на момент виплати, а саме: за 2006-2008 роки -6190 грн. (2006 рік - (375 грн. х 5) + 2007 рік - (420 грн. х 5) + (515 грн. х 5)), відповідач виплатив позивачу дану допомогу відповідно до постанов Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", а саме: за 2006-2008 роки по - 120, 00 грн. щорічно, а всього за 2006-2008 роки - 360 грн., виплати проведені відповідно 21.09.2006 року, 19.04.2007 року, 23.01.2008 р. (а.с.6-7), тому недорахована сума на оздоровлення складає - 6190 грн. 00 коп. (6550 грн. - 360 грн.).

Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області в своїх письмових запереченнях проти позову посилається на те, що відповідно до ст.62 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи'' порядок застосування цього Закону провадиться Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності, а саме, в розмірах, які і визначені Кабінетом Міністрів України, виходячи із реальних можливостей Державного бюджету України, згідно з бюджетними призначеннями з врахуванням вимог ст. 95 Конституції України позивачам і проведена виплата зазначеної допомоги на оздоровлення. Крім того, відповідач на підставі ст.99 КАС України, де встановлено річний строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, просить обчислювати строк звернення позивачів до суду з серпня 2007 року.

Позивач звернувся до суду в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого ст.99 КАС України, оскільки про своє порушене право дізнався в березні 2009 року, ознайомившись із постановами Вищого Адміністративного Суду України від 14.02.2007 року та 29.03.2007 року та Верховного Суду України від 20.02.2007 року щодо виплати допомоги на оздоровлення, після чого скористався можливістю досудового порядку вирішення спору, звернувся до відповідача з даного приводу та отримав від суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його звернення офіційне письмове роз'яснення

від 17.03.2009 року, з якого дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень, а саме, про відмову в проведенні йому перерахунку допомоги на оздоровлення (а.с.5), тому стягненню підлягають суми за три роки, а саме: 2006-2008 pp.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно зі ст.113 Конституції України Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.92 Конституції України виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а ст.75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція України не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.

Згідно з ч.1 ст.8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з ч. 1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.4 ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Згідно з ч.2 ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч.4 ст.99 КАС України якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до адміністративного суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Згідно із ч.ч.4, 5, 7 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " щорічна допомога на оздоровлення виплачується в таких розмірах: інвалідам І і II групи - п'ять мінімальних заробітних плат інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам - чотири мінімальні заробітні плати; учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії - п'ять мінімальних заробітних плат, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії - три мінімальні заробітні плати; кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків, - три мінімальні заробітні плати; евакуйованим із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, - три мінімальні заробітні плати. Щорічна допомога на оздоровлення виплачується громадянам за місцем їх проживання органами соціального захисту населення. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Згідно зі ст.71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " дія положень Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Верховною Радою України дія ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " протягом 2004-2005 років не призупинялась та було призупинено дію даної статті у частині виплат, компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із Законом України "Про державний бюджет України на 2006 рік " від 20.12.2005 року № 3235-IV, на 2007 рік - із Законом України "Про державний бюджет України на 2007 рік " від 19.12.2006 року № 489-У.

Закон України "Про Державний бюджет на 2006 рік " був прийнятий Верховною Радою України 20.12.2005 року № 3235-IV, зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " щодо доповнення його ст.71 було прийнято також Верховною Радою України згідно Закону України від 5 жовтня 2006 року № 231-У, тому в даному випадку вбачається за необхідне застосувати загальний принцип дії законів, відповідно до якого пізніше прийнятий акт витісняє попередній.

Конституційний Суд України у п.3 мотивувальної частини рішення від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією) зазначив: "Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше ".

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року за № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік": абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України "Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ".

Згідно з п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя " оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають ґрунтуватися на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2006 рік " встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 01.01.2006 року - 350 грн., з 01.07.2006 року - 375 грн., з 01.12.2006 року - 400 грн.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 рік " встановлено розмір мінімальної заробітної плати: з 01.01.2007 року - 400 грн., з 01.04.2007 року - 420 грн., з 01.07.2007 року - 440 грн.

Згідно зі ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Оглянувши Положення про управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до висновку, що адміністративний позов позивача необхідно задовольнити, так як в судовому засіданні доведено, що мають місце неправомірні дії відповідача щодо невиплати позивачу щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати та порушено матеріальне право позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати.

Отже, оскільки закони України мають вищу юридичну силу над урядовими нормативними актами, то суд вважає, що при вирішенні даного спору підлягають застосуванню саме положення ст.48 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", а не постанов Кабінету Міністрів України "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи " від 26.07.1996 року № 836 та від 12.07.2005 року № 562 "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Суд приходить до висновку, що перебіг річного строку звернення до суду за захистом своїх прав для позивача починається з того часу, коли він дізнався про порушення його прав, а не з моменту виплати допомоги на оздоровлення.

Оскільки КАСУ не регулює строки щодо норм матеріального права, тобто строків позовної давності, суд вважає за необхідне застосувати норми ЦК України стосовно обчислення строку позовної давності тривалістю у три роки щодо стягнення недорахованих сум на оздоровлення, враховуючи вимоги ч.2 ст.21 КАС України, згідно якої вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними діями суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, тому суд вважає за необхідне позов задоволити повністю і стягнути з відповідача на користь позивача недораховані суми на оздоровлення за 2006 - 2008 pp. у розмірі 6190 грн.(за 2006 р. -1755 грн.( 1875 грн. -120 грн.); за 2007р. - 1980грн.(2100 грн. -120 грн.); за 2008 р. 2455 грн.(2575грн.- 120грн.).

Керуючись ст.55 Конституції України, рішеннями Конституційного Суду України від 03.10.1997 року № 4-зп (справа про набуття чинності Конституцією), від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, ст.257 ЦК України, ст.ст.48, 71 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ", Законами України, "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 5 жовтня 2006 року № 231-У, постановою Пленуму Верховного Суду України від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", постановою Пленуму Верховного Суду України від З грудня 1997 року № 13 "Про практику розгляду судами справ за скаргами на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних, посадових і службових осіб у сфері управлінської діяльності, які порушують права та свободи громадян", ст.ст.17, 18, 104, 105, 162 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області про визнання дій неправомірними та стягнення недорахованих сум на оздоровлення задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, передбаченому абз.2 ч.4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року, яка недорахована за період 2006, 2007, 2008 роки, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виникнення права на виплату за виключенням суми фактично проведених виплат неправомірними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Згурівської районної державної адміністрації Київської області (розрахунковий рахунок 35213007001075 в УДК в Київській області, МФО 821018, ідентифікаційний код 20624042) недораховані суми на оздоровлення за 2006-2008 pp. на користь ОСОБА_1, 25 березня1957 року народження, місце проживання: 07600 вул Київська, 10, кв. 47 смт. Згурівка київської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 в розмірі 6190, 00 (шість тисяч сто дев'яносто гривень) грн.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 10 (десяти) днів з дня її складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Апеляційного суду Київської області через Згурівський районний суд Київської області протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.