Ухвала суду № 88582365, 27.03.2020, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 27.03.2020

Справа № 334/493/20

Провадження № 1-кс/334/649/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2020 року м. Запоріжжя

Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:

слідчого судді - Ісакова Д.О.

при секретарі - Бараш Ю.Ю.

за участю прокурора - Шевченко А.О.

слідчого - Фарзаєва В.А.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника - Дацюк І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Фарзаєва В.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Шевченко А.О., у кримінальному провадженні №12019080050004242 від 02 грудня 2020 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Запоріжжя, маючого середню освіту, не працюючого, одруженому, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого

за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2020 року слідчий СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенант поліції Фарзаєв В.А. звернувся до суду із клопотанням погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Шевченко А.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_1 у кримінальному провадженні №12019080050004242 від 02 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що в провадженні СВ Дніпровського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області знаходиться об`єднане кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080050004242 від 02 грудня 2019 року за ознаками кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини.

ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених у ході досудового слідства обставинах 2 (два) паперових згортки з кристалічною речовиною білого кольору, масою 0,0561 грама, яка згідно висновку експерта №7-188 від 23 січня 2020 року, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, маса якого в наданій речовині складає 0,0377 грама (у перерахунку на основу), яку незаконно зберігав при собі з метою збуту.

В подальшому, 21 січня 2020 року, приблизно о 13 годині 25 хвилин, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою незаконного збуту вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини, знаходячись біля будинку №63 по вул. Академіка Амосова в місті Запоріжжя, зустрівся з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому незаконно збув шляхом продажу за грошові кошти у сумі 100 гривень, вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, маса якого в наданій речовині складає 0,0377 грама (у перерахунку на основу).

За вказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12019080050004242 від 02 грудня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання з метою збуту, а також незаконний збут особливо небезпечної психотропної речовини, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, незаконно придбав при невстановлених у ході досудового слідства обставинах 1 паперовий згорток з порошкоподібною речовиною білого кольору, масою 0,0440 грама, яка згідно висновку експерта №7-969 від 25 березня 2020 року, містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, маса якого в наданій речовині складає 0,0440 грама (у перерахунку на основу), яку незаконно зберігав при собі з метою збуту.

В подальшому, 25 березня 2020 року, приблизно о 12 годині 30 хвилин, ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою незаконного збуту вищевказаної особливо небезпечної психотропної речовини, знаходячись біля будинку №36 по проспекту Соборному в місті Запоріжжя, зустрівся з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому незаконно збув шляхом продажу за грошові кошти у сумі 300 гривень, вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено, маса якого в наданій речовині складає 0,0440 грама (у перерахунку на основу).

За вказаним фактом було внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12020080050001069 від 25 березня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, а саме у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини, вчиненому повторно, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

25 березня 2020 року було винесено постанову про об`єднання вказаних матеріалів кримінальних проваджень в рамках кримінального провадження №12019080050004242 від 02 грудня 2019 року.

25 березня 2020 року в порядку ст.208 КПК України було складено протокол про затримання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який був затриманий відразу після факту збуту ним особливо небезпечної психотропної речовини ОСОБА_2

26 березня 2020 року, ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.307 КК України, а саме: у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту, а також незаконному збуті особливо небезпечної психотропної речовини.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення вказаного кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

протоколом огляду місця події від 21 січня 2020 року, проведеного в приміщенні кабінету 116 будинку № АДРЕСА_2 ;

протоколом огляду місця події від 21 січня 2020 року, проведеного біля будинку №35, по пр. Соборному в м. Запоріжжя;

висновком експерта №7-188 від 23 січня 2020 року;

протоколами допиту свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ;

протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 21 січня 2020 року;

протоколом про результати аудіо-, відео контролю за особою;

протоколом затримання особи;

протоколом огляду місця події від 25 березня 2019 року;

протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_1 .

Таким чином, підозрюваний ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.307 КК України, за яке Кримінальним кодексом України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років.

Крім того, згідно вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме ОСОБА_1 :

- може переховуватися від органів досудового розслідування та /або суду;

- незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні;

- вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти аналогічні злочини.

Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінальних проваджень, а саме - кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_1 , згідно ст. 12 КК України, віднесено до категорії тяжких злочинів, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від шести до десяти років. Усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення і наступного покарання, підозрюваний ОСОБА_1 може переховуватися від органів досудового слідства, про що свідчить той факт, що підозрюваний не має постійних легальних джерел доходів, стійких соціальних зв`язків.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваному ОСОБА_1 відоме адреса місця мешкання свідка ОСОБА_2 , тому перебування підозрюваного поза межами місця позбавлення волі, негативно впливатиме на психологічний та моральний стан свідка, що провокуватиме у нього бажання відмовитися від наданих свідчень, які є беззаперечними доказами вини підозрюваного ОСОБА_1 , у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, очікуючи на можливу помсту з його боку, або відчуваючи до підозрюваного співчуття. Вищевказане може вплинути на швидке, повне та неупереджене проведення досудового розслідування та на встановлення обставин, які згідно ст.91 КПК України підлягають доказуванню, а саме встановлення мотиву і мети вчинення кримінального правопорушення, а також виду і розміру завданої шкоди тощо.

Ризик передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 , раніше вже вчиняв злочини, переважно корисливого характеру, не маючи офіційного місця працевлаштування та джерела матеріального прибутку, може вчинити інші, переважно корисливі, кримінальні правопорушення.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відтак, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав:

- при обранні підозрюваному запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання або домашнього арешту підозрюваний зобов`язується не відлучатися із населеного пункту, в якому зареєстрований, житла, в якому проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, розуміючи, що відносно нього в органах досудового розслідування наявні інші кримінальні провадження та усвідомлюючи невідворотність покарання, може залишити своє місце проживання і таким чином буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення відповідальності.

- особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Крім того, враховуючи особу підозрюваного, стан його здоров`я, його вік, сімейний стан, тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, яке є тяжким, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, наслідки вчиненого злочину, які є непоправними та невідворотними, що підвищує їх суспільну небезпеку, а також те, що на теперішній час з`ясування обставин по справі та перевірка їх доказами не завершена, вважаю, що відсутні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою без визначення застави.

Зазначені вище факти свідчать про реальне та фактичне існування наведених ризиків а також неможливість запобігання вказаним ризикам у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 ..

Слідчий підтримав своє клопотання просив задовольнити.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання. Просила обрати запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою. Вважає, що підозрюваний може впливати на свідків у справі, намагатися ухилитися від слідства та суду, тому застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є більш доцільним, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечив, щодо задоволення клопотання, вказавши, що свою вину визнає. Просив обрати у відношенні нього більш м`який запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Захисник Дацюк І.О. заперечував щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1 , та просив обрати інший запобіжний захід у відношенні його підзахисного не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку прокурора, слідчого, пояснення підозрюваного, захисника дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного.

Згідно зі ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.2 ст.177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Згідно висновків Європейського суду з прав людини, зокрема, по справах «Смирнова проти Російської Федерації», «Летельєр проти Франції», «Вемгофф проти Німеччини», відповідно до яких тримання особи під вартою можливе лише у виняткових чотирьох випадках: при ризику неявки обвинуваченого на судовий розгляд;

при ризику перешкоджання з боку обвинуваченого, у випадку його звільнення, процесові здійснення правосуддя;

при ризику вчинення ним подальших правопорушень;

при ризику спричинення ним порушень громадського порядку.

Усі чотири ризики мають бути реальними і обґрунтованими, аргументи на цей предмет не повинні бути загальними і абстрактними.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

При цьому, не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру. Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14 березня 1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначено, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Отже, обраний відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Слідчий суддя вважає що є наявність існування ризиків передбачених ч.1 ст.177 КК України переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкодити кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що оскільки ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України з урахуванням встановлених ризиків, відсутні підстави вважати, що менш суворий запобіжний захід, окрім тримання під вартою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Крім цього, слідчим суддею враховуються обставини, визначені у ч.1 ст.178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_1 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров`я, тяжкість покарання.

Вказане свідчить, що запобігання встановленим ризикам можливо лише шляхом застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу - тримання під вартою строком на 60 днів, в межах строку досудового слідства.

Слідчим суддею при визначенні суми альтернативного запобіжного заходу застави підозрюваному враховуються, обставини кримінального правопорушення, його майновий та сімейний стан, ризики, передбачені ст.177 КПК України.

Слідчий суддя вважає, що застава - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 168160 гривень, в повній мірі забезпечить належне виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належну поведінку.

Враховуючи зазначене, вважаю, що слідчим в клопотанні та прокурором в судовому засіданні доведено неможливість застосування до підозрюваного у даному кримінальному правопорушенні більш м`якого запобіжного заходу, існує необхідність у застуванні до нього запобіжного заходу тримання під вартою, а тому клопотання підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 182, 194, 196, 370, 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції Фарзаєва В.А., погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №3 Шевченко А.О., у кримінальному провадженні №12019080050004242 від 02 грудня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні підозрюваного ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном шістдесят днів у слідчому ізоляторі УДПтСУ м. Запоріжжя.

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі 168160 гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу яку необхідно внести на депозитний рахунок: №UA378201720355249002000001205 Державна казначейська служба України, м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700. Призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_1 , провадження по справі №1-кс/334/649/20, ЄУН 334/493/20. Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися з місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця навчання.

Роз`яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: у разі якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомив про причину своєї неявки, якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Виконання ухвали слідчого судді доручити співробітникам Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.

Строк тримання ОСОБА_1 під вартою рахувати з 25 березня 2020 року з 12 години 58 хвилин.

Термін дії ухвали закінчується 25 травня 2020 року о 12 годині 58 хвилин.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана протягом п`яти днів з дня її проголошення. Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Д.О.Ісаков