Ухвала суду № 88579406, 03.04.2020, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1662/20

Провадження № 1-кс/202/2703/2020

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2020 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Бєльченко Л.А.,

за участю секретаря судового засідання Нетеси Н.І.,

слідчого Тарасенко І.А.,

прокурора Мачушака О.В.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника – адвоката Тооде І.В.,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А., погоджене з прокурором відділу прокуратури Дніпропетровської області Мачушаком О.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, одруженого, маючого середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, останній раз 19.11.2013 року Самарським районним судом м. Дніпропетровська до 4 років та 2 місяців позбавлення волі, звільнився 09.02.2018 року,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_2 за невстановлених слідством обставин вступив у попередню змову з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з метою незаконного збуту та передачі наркотичних засобів та психотропних речовин у місця позбавлення волі, які розподілили ролі у вчиненні злочину.

ОСОБА_2 з 01.05.2017 року відбуває покарання у виправній колонії № 89 та, відповідно до відведеної йому ролі, отримує від інших співучасників наркотичні засоби, які перекидають через основне огородження, здійснює їх незаконний збут серед засуджених, які сплачують їх вартість шляхом поповнення абонентських номерів мобільних телефонів, що надає ОСОБА_2 . З вказаних номерів телефону грошові кошти ОСОБА_2 переводить на банківські картки.

ОСОБА_3 , відповідно до відведеної їй ролі, отримує наркотичні засоби, які фасує у кількості відповідно до замовлень ОСОБА_2 та передає ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , які у свою чергу з застосуванням арбалету у встановлений відповідно до домовленостей з ОСОБА_2 час здійснюють їх перекидання через основне огородження виправної колонії.

ОСОБА_5 , відповідно до відведеної йому ролі, від невстановленої особи отримує наркотичні засоби та шляхом залишення «закладок» на території м. Дніпра збуває наркотичні засоби ОСОБА_3 та ОСОБА_1 для їх подальшого перекидання на територію виправної колонії та їх збуту серед засуджених.

Так, 26.02.2020 року, приблизно о 13:00 год., ОСОБА_5 збув ОСОБА_3 невстановлену кількість наркотичних засобів для подальшого їх передавання до Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)». ОСОБА_3 , перебуваючи за місцем свого мешкання, розфасувала їх відповідно до замовлень ОСОБА_2 та передала їх ОСОБА_1

27.02.2020 року, приблизно о 08:00 год., ОСОБА_1 , діючи відповідно до відведеної йому ролі, отримав від ОСОБА_3 невстановлену кількість розфасованих наркотичних засобів, після чого разом з ОСОБА_4 прибув на територію цвинтаря, розташованого біля Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, та умисно з застосуванням заздалегідь заготовленого арбалету перекинув через основне огородження виправної колонії наркотичні засоби, тим самим збули наркотичні засоби у місця позбавлення волі.

27.02.2020 року, у період часу з 13:00 год. до 13:25 год., працівниками поліції на території Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)», розташованої за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, у засудженого ОСОБА_6 було вилучено кристалічну речовину, кольору наближеного до білого, масою 0,2712 г, що містить наркотичний засіб, обіг якого обмежений – метадон (фенадон). Маса метадону (фенадону) складає 0,256г, які ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб незаконно збули у місця позбавлення волі.

Крім того, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4 , переслідуючи корисливу мету у вигляді одержання стабільних незаконних прибутків від незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним збутом психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх протиправних дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, 02.04.2020 року, приблизно о 07:00 год., отримали від ОСОБА_3 з метою незаконного збуту наркотичну речовину метадон, яку стали незаконно зберігати при собі.

02.04.2020 року, о 07:45 год., ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на автомобілі марки «Fiat Fiorino», зеленого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою незаконного збуту наркотичних засобів прибули до території цвинтаря, розташованого біля Державної установи «Дніпровська виправна колонія (№89)» за адресою: м. Дніпро, вул. Данила Галицького, 1, де були затримані працівниками поліції. В цей день під час проведення особистого обшуку ОСОБА_1 та ОСОБА_4 працівниками поліції було виявлено та вилучено: 21 сліп-пакет з кристалічною речовиною білого кольору, замотаний скотчем у згорток, рогатку та інше.

У вилучених сліп-пакетах міститься наркотичний засіб, обіг якого обмежений – метадон (фенадон), який останні незаконно зберігали з метою збуту у місця позбавлення волі.

Вказані наркотичні засоби ОСОБА_1 , діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, незаконно придбав та зберігав до моменту вилучення співробітниками поліції, тобто до 02.04.2020 року.

Умисні дії ОСОБА_1 , що виразились у незаконному придбанні, зберіганні з метою збуту та незаконному збуті наркотичних засобів, вчинені за попередньою змовою групою осіб та збуті наркотичних засобів у місця позбавлення волі, органом досудового розслідування кваліфікуються за ч. 2 ст. 307 КК України.

02.04.2020 року, о 07:45 год., ОСОБА_1 був затриманий у порядку ст. 208 КПК України. В цей же день ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, яке відноситься до категорії тяжких, ОСОБА_1 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності. Також, враховуючи злочинні зв`язки з іншими особами, які повідомлені про підозру у вчиненні аналогічних злочинів, ОСОБА_1 може незаконно впливати на них, так само і на осіб, яким не повідомлено про підозру на сьогоднішній день, а також на свідків, з якими знайомий ОСОБА_1 . Крім того, не маючи обмежень щодо вільного пересування, враховуючи, що ОСОБА_1 ніде не працює, не має міцних соціальних зв`язків, на теперішній час має не зняту та не погашену судимість за ч. 2 ст. 309 КК України, останній з метою отримання прибутку може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Інші, більш м`які, запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, встановленим відповідно до ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 .

Враховуючи середній майновий стан підозрюваного, суспільний резонанс вчиненого злочину, що полягає у збуті наркотичних засобів у місцях позбавлення волі, лише максимальний розмір застави, визначений ст. 182 КПК України, здатний забезпечити виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та матиме достатнього стримуючого фактору від переховування або перешкоджання належному здійсненню досудового розслідування. Розмір застави повинен бути встановлений з огляду на впевненість у тому, що перспектива втрати застави у випадку неявки ОСОБА_1 до органу досудового розслідування чи суду буде достатньою для того, щоб утримати його від втечі.

Тому слідчий просила застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У судовому засіданні слідчий і прокурор підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Під час розгляду клопотання захисник підозрюваного просила відмовити у задоволенні клопотання про обрання запобіжного заходу вигляді тримання під вартою, зауважуючи на відсутність ризиків, на які посилається слідчий, зауважуючи на тому, що ОСОБА_1 є інвалідом, має ряд тяжких захворювань, ніколи за межі міста Дніпра не виїжджав, просила застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вислухавши учасників судового процесу, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, кримінальне провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року, приходжу до наступних висновків.

Встановлено, що провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12019040000001014 від 06.12.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

02.04.2020 року, о 07:45 год., ОСОБА_1 в порядку ст. 208 КПК України було затримано.

В цей же день ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Відповідно до частини 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Статтею 178 КПК України визначені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя виходить з практики Європейського суду з прав людини (рішення «Нечипорук і Йонкало проти України»), відповідно до якої «обґрунтована підозра» означає наявність фактів чи інформації, які могли б переконати стороннього об`єктивного спостерігача, що особа, можливо, вчинила злочин.

У розглядуваному клопотанні наведені дані, які вказують на підозру у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, яке не викликає розумних сумнівів у цьому і підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, при застосуванні запобіжного заходу слідчим суддею, враховується наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Крім того, слідчий суддя вважає наявними ризики переховування ОСОБА_1 від органів досудового слідства та суду, зважаючи на тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі доведення його винуватості, незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у кримінальному провадженні, а також перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Слідчим суддею враховується ступінь тяжкості злочину, у вчиненні котрого підозрюється ОСОБА_1 , котрий відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна.

Слідчим суддею також враховується вчинення кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_1 , сталою групою осіб за попередньою змовою, враховується тривалість вчинення кримінального правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який не працює, одружений, має не зняту та не погашену судимість.

Відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Під час розгляду клопотання встановлено, що підозрюваний ОСОБА_1 з 03.05.2018 року перебуває на диспансерному обліку в Дніпропетровському міському центрі профілактики та боротьби зі СНІДом з діагнозом: ВІЛ – інфекція, IV клінічна стадія; хронічний вірусний гепатит асоційований з вірусом «С», активна фаза з переходом в цироз печені; орофарінгеальний кандиоз: хронічний холецисто-панкреатит із застоєм жовчі. З огляду на зазначене, враховуючи правову позицію, викладену у рішенні ЄСПЛ від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України», правову позицію ЄСПЛ у рішенні від 12.01.2012 року у справі «Тодоров проти України», відповідно до якої «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою», слідчий суддя вважає, що в даному кримінальному провадженні прокурором не доведено, що наявність існування ризиків, на які він посилається, не може бути забезпечено іншим більш м`яким запобіжним заходом, ніж тримання під вартою, а саме у вигляді цілодобового домашнього арешту, що передбачено статтею 181 КПК України.

Зважаючи на стан здоров`я підозрюваного, враховуючи дані про його особу, а також відведену йому роль у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_1 можливо шляхом застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту та покладанням на нього процесуальних обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України.

Керуючись ст.ст. 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 відмовити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язки:

1. Прибувати за кожною вимогою слідчого, прокурора або суду.

2. Не залишати цілодобово місце фактичного проживання – будинок

АДРЕСА_3 . Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання.

4. Утриматися від спілкування зі свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні.

5. Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд із України і в`їзд в Україну.

Ухвала діє до 02 червня 2020 року включно.

Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області Тарасенко І.А.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Бєльченко Л.А.