Рішення № 88577267, 03.04.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2020 року м. Київ № 640/1523/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до третя особа: про Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації Відділ з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію надати дані на всіх осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно відмовив у наданні запитуваної інформації, позаяк прізвище, ім`я та по батькові особи не є персональними даними чи конфіденційною інформацією.

Ухвалою суду від 05.03.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/1523/19 та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

29.03.2019 до суду від представника відповідача Матюшенко О.М. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що позивача та його представника було повідомлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано п`ять осіб, у тому числі і позивач. Прізвища, ім`я, по батькові вказаних зареєстрованих осіб не могли бути повідомлені, оскільки в такому разі в сукупності про їх адресу та місце проживання, такі особи могли бути конкретно ідентифіковані.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

21.09.2018 між адвокатом Конченком Олександром Павловичем та Харченком Володимиром Васильовичем укладено договір про надання правової допомоги.

10.10.2018 Конченко Олександр Павлович звернувся до Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації з адвокатським запитом, у якому просив надати інформацію щодо реєстрації осіб за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: кількості зареєстрованих осіб за вказаною адресою, їх прізвища, ім`я, по батькові, дату і місце народження, громадянство/підданство. Запит мотивовано тим, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_2 та реалізує своє право, як громадянина України, звернутись до Дарницького районного суду м. Києва з метою позбавити права осіб, які зареєстровані у належній йому квартирі, користуватись цим житлом та виписати їх, оскільки останні у даній квартирі не проживають та комунальні платежі не платять, а він є пенсіонером і не в змозі самостійно оплачувати комунальні платежі, реєстрація зазначених осіб обмежує його право отримати субсидію.

Листом від 17.10.2018 № 101-9296/04 Дарницька районна в місті Києві державна адміністрація повідомила адвоката Конченка О.П. про те, що згідно відомостей, які містяться в інформаційній системі "Реєстр територіальної громади міста Києва", за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано п`ять осіб, у тому числі і ОСОБА_1 . Прізвища, ім`я, по батькові вказаних зареєстрованих осіб повідомлено бути не може (окрім як за згодою таких осіб або за рішенням суду), оскільки в такому разі в сукупності про їх адресу та місце проживання, такі особи можуть бути конкретно ідентифіковані.

Не погодившись з відмовою відповідача у наданні запитуваної інформації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб).

За змістом пункту 1 частини першої статті 23 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема, забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності.

Частиною третьою вказаної статті Закону передбачено, що органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи у відносинах з адвокатами зобов`язані дотримуватися вимог Конституції України та законів України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та протоколів до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, практики Європейського суду з прав людини.

За визначенням частини першої статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Згідно з частинами другою та третьою статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом. Відмова в наданні інформації на адвокатський запит, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, встановлену законом, крім випадків відмови в наданні інформації з обмеженим доступом.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про інформацію" передбачено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Частиною першою статті 6 Закону України "Про інформацію" встановлено, що право на інформацію забезпечується, зокрема: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, бібліотечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів.

За визначенням частини першої статті 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 4 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах:

1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень;

2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом;

3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про доступ до публічної інформації" доступ до інформації забезпечується шляхом:

1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом;

2) надання інформації за запитами на інформацію.

Так, частиною першою статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

За визначенням частини першої статті 7 Закону України "Про доступ до публічної інформації" конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Не може бути віднесена до конфіденційної інформація, зазначена в частині першій і другій статті 13 цього Закону.

Згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України "Про інформацію" інформація про фізичну особу (персональні дані) - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Не допускаються збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та захисту прав людини. До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 на підставі ордеру серії Б № 10068 від 21.12.1983 зареєстрований у квартирі АДРЕСА_2 (а.с. 10а).

Відповідно і до довідки про реєстрацію місця проживання особи від 21.09.2018 № 1843251 з 05.01.1989 місце проживання ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Одночасно з витягу з Реєстру територіальної громади міста Києва від 26.12.2018 № 35998340 вбачається, що станом на 26.12.2018 за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано п`ять осіб (зворот а.с. 11). При цьому, у витязі відсутні прізвища, імена та по батькові осіб, зареєстрованих за адресою: АДРЕСА_1 , натомість вказано дати народження осіб.

Суд звертає увагу, що до конфіденційної інформації про фізичну особу, відповідно до положень Закону України "Про інформацію", належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров`я, а також адреса, дата і місце народження.

Поряд з цим, прізвище, ім`я та по батькові особи не віднесено до конфіденційної інформації про фізичну особу.

Так, частиною першою статті 22 Закону України "Про доступ до публічної інформації" передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Також, при вирішенні даної справи суд враховує, що ні Закон України "Про доступ до публічної інформації", ні Закон України "Про інформацію" не встановлюють обмежень щодо надання запитуваної у даному випадку позивачем інформації в частині прізвища, імені та по батькові, а відмова надати таку інформацію порушує право позивача та його довірителя на доступ до інформації та положення статті 24 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для зобов`язання відповідача надати позивачеві дані на всіх осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , в частині зазначення прізвища, імені та по батькові, оскільки інша інформація, зазначена у запиті, а саме: дата і місце народження, віднесені до конфіденційної інформації про фізичну особу.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) задовольнити частково.

Зобов`язати Дарницьку районну в місті Києві державну адміністрацію (02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 11, ідентифікаційний код 37388222) надати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) інформацію про осіб, які зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , в частині зазначення їх прізвища, імені та по батькові.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням положень п/п. 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції Закону № 2147-VIII) .

Суддя В.П. Катющенко