Постанова № 8857491, 17.02.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа №2а-11216/09

Категорія № 6.6.6

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 лютого 2009 року м. Луганськ

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Матвєєвої В.В.

при секретарі Сіряцького А.С.,

в присутності сторін

представник позивача: Богаченко В.І.,

представник відповідача : Павленко О.О., Лисянського Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання не чинним рішення № 0000042300/0 від 05.03.2008 року про застосування штрафних санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2008 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання не чинним рішення № 0000042300/0 від 05.03.2008 року про застосування штрафних санкцій.

Позивач в обґрунтування позову позивач вказав, що до господарства надійшло рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області від 05.03.2008 року № 0000042300/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 44759 грн. 84 коп., винесеного на підставі акту перевірки від 20.02.2008 року № 243/23-31337324 за результатами виїзної планової документальної перевірки відповідно до направлення № 59 від 04.02.2008 року. Вважає рішення відповідача незаконним з наступних підстав.

При складанні акту перевірки від 20.02.2008 року № 243/23-31337324, перевіряючими податкової інспекції не було враховано та не відображено ряд первинних документів, а саме: видаткових та прибуткових касових ордерів. Матеріали документальної перевірки не мають опису змісту порушення, допущеного платником податків з посиланням на первинні документи із зазначенням реквізитів: назви документу, його номеру, дату і доручення цих матеріалів до матеріалів перевірки, із зазначенням оригіналів чи їх копії.

В направленні на перевірку від 04.02.2008 року № 59, виданого начальником Сватівської міжрайонної ДПІ, була вказана виїзна планова перевірка. Але відповідач в порушення наказу № 355 ДПА України здійснив невиїзну перевірку з вилученням документів господарської діяльності господарства без присутності керівника та головного бухгалтеру господарства.

Також зазначив, що у ході перевірки податковою інспекцією було встановлено порушення податкового та валютного законодавства, а саме, порушення ліміту залишку готівки в касі СФГ «Вікторія-К». Позивач вважає такий висновок безпідставний, оскільки з метою виробництва сільськогосподарської продукції, підготовки і проведення весняно-польових робіт, керуючись п. 5.2, п.п. «в» п. 5.5, 5.12 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті Україні», самостійно переглянуло ліміт залишку готівки в касі, строки здавання готівки були погоджені з банком у господарському договорі банківського рахунку № 554043.

Крім того, згідно діючого законодавства, зокрема, ст.. 250 Господарського кодексу України, адміністративно - господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності. Оскільки порушення, встановлені відповідачем були за період 2006 року, лютий 2007 року, то штрафні санкції не можуть бути застосовані до господарства по спливу річного строку.

Просив суд визнати не чинним рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області від 05.03.2008 року № 0000042300/0 про застосування штрафних санкцій на суму 44759, 84 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надавши пояснення аналогічно позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача Лисянський Е.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечення підтримав в повному обсязі, надавши пояснення, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача Павленко О.О., у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала пояснення, зазначила, що при перевірці СФГ «Вікторія-К» порушень з боку Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області не було, просила відмовити у задоволені позову.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Селянське (фермерське) господарство «Вікторія-К» зареєстроване Білокуракінською районною державною адміністрацією Луганської області від 11.01.2002 року № 13641200000000229 (арк.. справи № 36).

На підставі направлення, виданого начальником Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області від 25.02.2008 року та відповідно до плану-графіку документальних перевірок суб'єктів господарювання на 1 квартал 2008 року була проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року.

За результатами вказаної перевірки був складений акт від 25.02.2008 року № 243/23-31337324 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства селянським (фермерським) господарством «Вікторія-К» (інд. код 31337324) за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року.

Документальною перевіркою, на підставі наданих підприємством документів: касової книги за 2005-2007 роки, прибуткових та видаткових касових ордерів, були встановлені порушення п. 2.8, п. 5.1 «Положення про проведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637, а саме, господарством було завищено ліміт залишку готівки у касі в сумі 26883, 92 грн.

З висновками акту перевірки позивач не погодився про що виклав свої заперечення у самому акті та зазначив, що з актом був ознайомлений 26.02.2008 року про що свідчить особистий підпис головного бухгалтера селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К».

На підставі акту перевірки від 25.02.2008 року № 243/23-31337324 Сватівською міжрайонною державною податковою інспекцію Луганської області 05 березня 2008 року

було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000042300/0 на суму 44759, 84 грн.

Відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.

Згідно Указу Президента України № 462/99 від 30.04.1999 року «Про деякі заходи з перегулювання підприємницької діяльності» плановою виїзною перевіркою вважається перевірка фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, яка передбачена у плані роботи контролюючого органу і проводиться за місцезнаходженням такого суб'єкта чи за місцем розташування об'єкта власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка. Планова виїзна перевірка проводиться за сукупними показниками фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності за письмовим рішенням керівника відповідного контролюючого органу не частіше одного разу на календарний рік у межах компетенції відповідного контролюючого органу.

Як зазначено у статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку с дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Неподання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки.

З наданих суду доказів, зокрема, направлень № 59 від 04 лютого 2008 року, пояснень сторін, вбачається, що спірна перевірка була проведена як виїзна планова, направленою на перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивачем, що входить до компетенції податкових органів згідно зазначених Законів.

Однак відповідачем порядок проведення цієї перевірки не дотримано.

Судом було встановлено, що документальна перевірка селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства була проведена Сватівською МДПІ з 04.02.2008 року по 18.02.2008 року у приміщенні податковій інспекції з наданням документів.

Посилання відповідача на абзац 5 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» згідно якого проведення перевірок органами державної податкової служби не повинно порушувати нормального режиму роботи платників, а тому може проводитися у податковій інспекції, суд оцінює критично, оскільки вказана норма передбачає проведення планової виїзної перевірки за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка без порушення нормального режиму роботи платника податків, а не проведення планової виїзної перевірки у приміщенні податкової інспекції.

Відповідно до п. 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320 установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 2), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до п. 5.5. вказаного положення підприємства, що виробляють та перероблюють сільськогосподарську продукцію, різних організаційно-правових форм (акціонерні товариства, агрофірми тощо) можуть установлювати (переглядати) ліміт каси на період заготівлі та перероблення сільськогосподарської продукції згідно з фактичними показниками їх касових оборотів (надходжень або видачі готівки) за будь-які три місяці сезону виробництва (перероблення) сільськогосподарської продукції попереднього року.

Згідно п. 5.12 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні установлений ліміт каси та строки здавання готівкової виручки (готівки) можуть переглядатися у зв'язку із змінами законодавства України або за наявності відповідних факторів об'єктивного характеру (зміни в надходженнях/видатках готівки, внутрішнього трудового розпорядку/графіків змінності тощо). Документи (нормативно-правові акти, внутрішні документи (розрахунки) підприємства, що затверджені (підписані) керівником або уповноваженою ним особою), на підставі яких переглянуто ліміт каси, строки здавання готівкової виручки (готівки), додаються до відповідних наказів (розпоряджень), договорів банківського рахунку підприємства.

Як було встановлено у судовому засіданні, позивач з метою виробництва сільськогосподарської продукції, підготовки і проведення весняно - польових робіт самостійно переглянуло ліміт залишку готівки в касі за погодженням з Закритим акціонерним товариством КБ «ПриватБанк» про що свідчить договір № 554043 від 10 вересня 2002 року, заявок - розрахунків для встановлення загального ліміту залишку готівки в касі, порядку і строків здавання готівкової виручки та внутрішніх наказів господарства.

Таким чином, ліміт залишку готівкових коштів позивачем був встановлений згідно Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637.

Що стосується застосування фінансових санкцій відповідачем суд виходить з наступного.

Згідно статті 231 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної

влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Адміністративно-господарські санкції можуть застосовуватися тільки в строки, встановлені статтею 250 Господарського кодексу України, тобто протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Згідно акту документальної перевірки порушення, встановлені Сватівською МДПІ були вчинені позивачем за період березень 2006 року, лютий 2007 року. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було винесено 05 березня 2008 року, тобто по спливу строку застосування до селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» адміністративно - господарських санкцій.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно частини 3 статті 2 КАС України, суд при вирішенні адміністративної справи перевіряє, чи прийняті рішення (вчинені дії) субєкта владних повноважень:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на вище наведене суд вважає, що відповідачем було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у порушення вимог діючого законодавства, а саме: Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, Господарського кодексу України.

Таким чином рішення винесене Сватівською МДПІ не ґрунтується на діючому законодавстві, а таму позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за № 40/10320, Господарського кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» до Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання не чинним рішення № 0000042300/0 від 05.03.2008 року про застосування штрафних санкцій задовольнити.

Визнати не чинним рішення Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції в Луганській області № 0000042300/0 від 05.03.2008 року про застосування штрафних санкцій на суму 44759, 84 грн., винесеного на підставі акту від 25.02.2008 року № 243/23-31337324 про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства селянським (фермерським) господарством «Вікторія-К» (інд. код 31337324) за період з 01.01.2005 року по 31.12.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету на користь Селянського (фермерського) господарства «Вікторія-К» судові витрати у розмірі 3, 40 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.