Постанова № 88568782, 30.03.2020, Київський районний суд м. Харкова

Справа№ 953/3269/20

н/п 3/953/1107/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2020 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді- Шаренко С.Л.,

при секретарі- Мельник В.В.,

за участю:

особи, що притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 - адвоката Панасенко О.О.,

представника Слобожанської митниці Держмитслужби - Тиндика А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні Київського районного суду м. Харкова адміністративний матеріал, що надійшов з Слобожанської митниці Держмитслужби про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Індії, студент Харківського національного медичного університету, проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 482 МК України, -

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до протоколу про порушення митних правил № 2804/80700/19 27.12.2019 о 02 год. 42 хв. до зони митного контролю МАПП «Гоптівка» Харківської митниці ДФС в напрямку руху з України до РФ в`їхав автомобіль марки «MAZDA3» VIN JMZBK12Z251169846, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням громадянина Індії ОСОБА_1 .

На етапі документального контролю було з`ясовано, що згідно АСМО «Інспектор» та ЕАІС автомобіль марки «MAZDA3» VIN JMZBK12Z251169846 реєстраційний номер НОМЕР_1 був ввезений ОСОБА_4 на митну територію України 18.10.2018 в зоні діяльності Харківської митниці ДФС у режимі «тимчасове ввезення до 1 року», тобто з терміном вивезення вказаного транспортного транспорту до 18.10.2019 року включно.

28.11.2019 до Слобожанської митниці Держмитслужби надійшла заява ОСОБА_5 щодо неможливості ввезення транспортного засобу марки MAZDA3» VIN JMZBK12Z251169846 реєстраційний номер НОМЕР_2 межі митної території України у визначений строк у зв`язку із тим, що у його діда рак крові і він запізнюється. До заяви громадянин долучив копії документів по хворобі діда.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його адвокат Панасенко О.О. просили закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_5 складу адміністративного правопорушення, оскільки на момент закінчення терміну вивезення транспортного засобу з території України ОСОБА_3 , був вимушений терміново залишити територію України та виїхати до Індії, що пов`язано з тяжкою хворобою (пухлина прямої кишки) його діда. Крім того зазначили, що під час складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_3 виявляв своє бажання скористатись правом на правову допомогу та послугами перекладача, оскільки він не розуміє української та російської мови, однак головним державним інспектором не вжито жодних дій щодо надання можливості йому реалізувати своє право на отримання такої допомоги.

В судовому засіданні представник Слобожанської митниці Держмитслужби Тиндик А.О., просив визнати винним ОСОБА_6 в порушені митних правил України, та застосувати відносно нього санкції, передбачені ч. 6 ст. 481 МК України.

Суд, дослідивши докази по справі, приходить до висновку про повернення адміністративного матеріалу, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до ч.1 ст. 486 Митного кодексу України завданнями провадження в справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил та запобігання таким правопорушенням, при цьому згідно зі ст.487 Митного кодексу України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - сукупності юридичних ознак (об`єктивних і суб`єктивних), що визначаються вчинене протиправне діяння як конкретне адміністративне правопорушення.

Диспозиція ст. 482 МК України передбачає переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України поза митним контролем, тобто поза місцем розташування органу доходів і зборів або поза робочим часом, установленим для нього, і без виконання митних формальностей, або з незаконним звільненням від митного контролю внаслідок зловживання службовим становищем посадовими особами органу доходів і зборів.

У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia»,рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) Європейський суд з прав людини, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейскьим судом з прав людини.

Зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом», проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.

У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18.06.2015, заява № 10705/12) ЄСПЛ відзначив таке: «Суд при оцінці доказів керується критерієм «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою, така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Також має враховуватися якість доказів, включаючи те, чи не ставлять обставини, за яких вони були отримані, під сумнів їхню надійність та точність (п. 86 рішенння ЄС від 11.07.2013 у справі «Вєрєнцов проти України»).

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься і в ст. 62 Конституції України.

В судовому засіданні адвокат Панасенко О.О. під час складання протоколу про порушення митних правил ОСОБА_3 виявляв своє бажання скористатись правом на правову допомогу та послугами перекладача, оскільки він не розуміє української та російської мови, однак головним державним інспектором не вжито жодних дій щодо надання можливості йому реалізувати своє право на отримання такої допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 486 МК України та ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону.

При цьому, згідно зі ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП, при розгляді справи підлягають з`ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують її відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки у адміністративному матеріалі відсутні відомості про те, що ОСОБА_7 було запропоновано послуги перекладача, як особі, яка не володіє державною мовою України, а також не міститься відомостей про роз`яснення прав особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, в тому числі й на отримання професійної правової допомоги, у зв`язку з чим, вважаю за необхідне матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_8 , за ознаками ч. 6 ст. 481 МК України, повернути до Слобожанської митниці Держмитслужби для належного дооформлення з залученням перекладача,

Керуючись ст.ст.482,489,495, п.2 ч.1 ст.527 МК України, суд, -

постановив:

Матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ознаками ч. 6 ст. 481 МК України - повернути до Слобожанської митниці Держмитслужби для належного дооформлення протягом розумного строку.

Суддя Шаренко С.Л.