Ухвала суду № 88561669, 01.04.2020, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

01.04.2020 Справа №607/5538/20

Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Сташків Надія Михайлівна, розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про забезпечення пред`явленого нею позову до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., про визнання недійсним договору іпотеки,

ВСТАНОВИЛА:

30 березня 2020 року позивач ОСОБА_1 подала до суду позовну заяву до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача – приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А., про визнання недійсним договору іпотеки від 09 липня 2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 про передачу в іпотеку майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. та зареєстрованого в реєстрі за №7477.

В обгрунтування позову зазначено, що 09 липня 2007 року між нею та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником якого є Акціонерне товариство «Альфа-Банк» укладений договір кредиту №770/42-36-07. На забезпечення виконання зобов`язань за вказаним кредитним договором між нею та відповідачем укладено договір про передачу в іпотеку відповідачу майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 . На момент укладення договору іпотеки майнові права на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію, не могли бути предметом іпотеки, а тому істотна умова договору, а саме щодо предмета іпотеки не відповідала вимогам ст. 5 Закону України «Про іпотеку». Згоди на передачу в іпотеку банку нерухомого майна, право власності на яке виникло у неї через рік після укладення спірного договору іпотеки, вона не надавала.

Разом із позовною заявою позивач подала заяву про забезпечення позову, в якій просить заборонити АТ «Альфа-Банк» та його правонаступникам здійснювати реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 2159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22467214.

Необхідність вжиття заходів забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що 11 березня 2020 року на її адресу надійшло повідомлення від АТ «Альфа-Банк» про намір звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання. Із вказаного повідомлення убачається, що АТ «Альфа-Банк» вимагає від неї сплатити грошові кошти у розмірі 93830,69 швейцарських франків у строк тридцять днів, а в разі невиконання вказаної вимоги, банк повідомив її про намір застосувати право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки.

Розгляд заяви здійснено судом у строки, визначені ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в порядку письмового провадження за наявними у суду матеріалами без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання, що відповідає вимогам ч. 13 ст. 7 та ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Суддя, розглянувши заяву про забезпечення позову, приходить до таких висновків.

Позивач просить визнати недійсним договір іпотеки від 09 липня 2007 року, укладений між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 про передачу в іпотеку майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. та зареєстрований у реєстрі за №7477, посилаючись на те, що на момент його укладення предметом іпотеки не могли бути майнові права на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію.

Згідно з п. 1.1. договору кредиту №770/42-36-07 від 09 липня 2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Кредитор) та ОСОБА_1 (Позичальник), Кредитор надає Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру грошові кошти в сумі 46505,82 швейцарських франків зі сплатою 10,20 відсотків річних та порядком погашення суми основної заборгованості до 15 числа кожного місяця згідно графіку.

Відповідно до п. 1.1 договору іпотеки від 09 липня 2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (Іпотекодавець), посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. та зареєстрованого в реєстрі за №7477, Іпотекодавець передає в іпотеку Іпотекодержателю у якості забезпечення виконання Іпотекодавцем зобов`язань за договором кредиту №770/42-36-07 від 09 липня 2007 року, укладеним між Іпотекодержателем та Іпотекодавцем, майнові права на незакінчену будівництвом трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 .

ОСОБА_1 є власником квартири по АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 12 березня 2008 року, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №18069023 від 12 березня 2008 року.

Як убачається з повідомлення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору та анулювання залишку заборгованості за основним зобов`язанням від 04 березня 2020 року, АТ «Альфа-Банк» повідомляє ОСОБА_1 про необхідність сплати боргу за кредитним договором №770/42-36-07 від 09 липня 2007 року, розмір якого станом на 04 березня 2020 року складає 93830,69 швейцарських франків, у строк тридцять днів. У разі невиконання вказаної вимоги банк повідомляє про свій намір застосувати право на позасудове врегулювання шляхом прийняття у власність предмету іпотеки – трикімнатної квартири, загальною площею 73,7 кв.м. по АДРЕСА_4 .

Предметом пред`явленого ОСОБА_1 позову є визнання недійсним зазначеного договору іпотеки від 09 липня 2007 року. Аргументом підставності позову позивач вказує недотримання у момент його укладення вимог закону, зокрема те, що предметом іпотеки не могли бути майнові права на нерухоме майно, яке не введене в експлуатацію.

Частиною 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Предметом пред`явленого позивачем позову євизнання недійсним договору іпотеки від 09 липня 2007 року, укладеного між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та ОСОБА_1 про передачу в іпотеку майнових прав на незакінчену будівництвом квартиру АДРЕСА_1 , посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу Березій З.А. та зареєстрованого в реєстрі за №7477. 04 березня 2020 року банк повідомив позивача про свій намір на підставі вказаного договору прийняти у власність предмет іпотеки – трикімнатну квартиру, загальною площею 73,7 кв.м. по АДРЕСА_4 . За таких обставин у разі прийняття АТ «Альфа-Банк» у власність зазначеної квартири, виконання можливого рішення суду в даній справі стане утрудненим чи неможливим, а захист прав позивача в обраний нею спосіб не буде ефективним та не сприятиме поновленню порушених прав позивача, оскільки призведе до необхідності звернення до суду з новим позовом.

При цьому суд враховує, що вид забезпечення позову, який просить застосувати позивач (заборона АТ «Альфа-Банк» та його правонаступникам здійснювати реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_5 м. АДРЕСА_6 , номер запису про право власності 2159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22467214), відповідає та є співмірним заявленим позовним вимогам.

З цих підстав заява ОСОБА_1 про забезпечення позову підлягає до задоволення.

Підстав обов`язкового застосування зустрічного забезпечення, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, судом не встановлено.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149-151, 354, 355 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову – задовольнити.

Заборонити Акціонерному товариству «Альфа-Банк» (м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 23494714, МФО 300346) та його правонаступникам вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо квартири АДРЕСА_2 , номер запису про право власності 2159, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 22467214.

Копію ухвали направити учасникам справи та у Тернопільський міський відділ державної виконавчої служби Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) Міністерства юстиції України (м. Тернопіль, вул. Острозького, 14) для негайного виконання.

Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду або через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.

Головуючий суддяН. М. Сташків