Рішення № 88553669, 02.04.2020, Яготинський районний суд Київської області

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1855/19

Провадження № 2-а/382/10/20

РІШЕННЯ

Іменем України

02 квітня 2020 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кисіль О.А.

при секретарі Твердохліб Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Прилуцького Олександра Олеговича, інспектора взводу №2 роти №3 Батальйону патрульної поліції м.Бориспіль УПП у Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Яготинського районного суду з даним позовом в якому зазначив, що постановою про адміністративне порушення інспектора взводу №2 роти№3 БПІІ в м.Бориспіль УПП у Київській області ДПП Прилуцького О.О. від 11.10.2019р. його було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 425 грн. Отже, він був притягнений до адміністративної відповідальності за те, що 11.10.2019 р. о 15 год 39 хв. на автодорозі Київ-Харків 102 км. М-03 керуючи автомобілем «RENAULT КAN 600» номерний знак НОМЕР_1 перед і під час перестроювання не подав попереджувальний сигнал, а саме не ввімкнув покажчики повороту перестроюючись з крайньої лівої полоси в праву, чим порушив п.9.2 ПДР України. Його дії були кваліфіковані за ч.2 ст.122 КУпАП.

Складену поліцейським постанову про адміністративне правопорушення вважає протиправною, оскільки адміністративного правопорушення він не скоював, а тому вона підлягає скасуванню виходячи із наступного.

Отже, 11.10.2019р. він керував своїм автомобілем і рухався по автодорозі Київ-Харків. Під час руху, його зупинив інспектор поліції Прилуцький О.О. та повідомив, що він рухаючись на автомобілі під час перестроювання з крайньої лівої в праву полосу руху не ввімкнув покажчик повороту. Віннамагався пояснити, що не порушував ПДР, що під час перестроювання включав покажчик повороту та просив надати йому для ознайомлення відеозапис зафіксованого в автоматичному режимі або на нагрудну камеру інспектора порушення, де було б видно, що він перестроюючись не ввімкнув світловий покажчик повороту. Відповідач заперечив, що порушення було зафіксовано в автоматичному режимі, а свою нагрудну камеру він увімкнув на його вимогу вже під час складання протоколу, тобто таким чином інспектор проігнорував його пояснення та прохання і виніс постанову про адміністративне правопорушення та виписав мені штраф на 425 грн. Твердження інспектора поліції про скоєння ним порушення правил дорожнього руху вважає надуманими та такими що здійснювалися останнім виключно зі службових мотивів - виявлення необхідної кількості порушень ПДР.

Перш за все вважає за необхідне зазначити, що за змістом ст.258 КУпАП, якщо адміністративне правопорушення не було зафіксоване в автоматичному режимі, про що свідчить і говорить навіть сама назва оскаржуваної постанови, то працівник поліції не мав права виносили постанову без складання відповідного протоколу про адміністративне правопорушення. Ніяких доказів, які вказують на вчинення ним правопорушення відповідач на обгрунтування оскаржуваної постанови не надав.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Отже, інспектор поліції не мав права притягати його до відповідальності без доказів та з`ясування всіх обставин справи. Звинувачення не може грунтуватися лише на припущеннях. Якщо ж поліцейський встановив докази, які вказують на вчинення правопорушення та посилається на них, водій має право ознайомитися з цими доказами, навіть якщо це відеозапис нагрудної камери інспектора. В його випадку, відмовивши йому в ознайомленні з такими записами інспектор тим самим підтвердив, що такого доказу не існує.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами у справі про адмінправопорушення, є будь - які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновків експерта, речовими доказами,, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису. Однак посилання на жоден з цих доказів у оскаржуваній постанові немає.

У п.8 оскаржуваної постанови відповідач посилається на те, що до постанови додаються відео з камери 00010 та пояснення водія. Проте, в цьому зв`язку вважає за необхідне звернути увагу суду на те, що зазначене відео містить відеозапис з нагрудної камери інспектора поліції обставин їх спілкування, а не обставин правопорушення, яке йому ставиться в провину. Для з`ясування та перевірки цих обставин, а також з врахуванням того, що відповідно до ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, вважає за необхідне дослідити в судовому засіданні вищезазначене відео, якщо відповідач його звісно надасть до суду.

Виходячи із наявних матеріалів справи, жодних доказів, які можна було б покласти в основу оскаржуваної постанови не існує. Навіть протокол про адміністративне правопорушення в порушення вимог чинного законодавства не був складений відповідачем.

Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вказане вище свідчить про те, що відповідач розглянув справу та притягнув його до відповідальності за відсутністю доказів вчинення ним правопорушення, за відсутності доказів його вини, упереджено, оскільки не взяв до уваги його пояснення, не дослідив обставини справи в сукупності, а керувався лише домислами, припущеннями та неіснуючими даними, а тому така постанова є протиправною і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, а також вимоги ст.ст. 287, 293, 286, 288 КпАП України, просив вказану постанову про накладення адміністративного стягнення скасувати, а справу закрити та стягнути на його користь витрат на правничу допомогу в розмірі 1000 гривень.

Представник позивача направив заяву про розгляд справи у його відсутність та відсутність позивача, позовні вимоги підтримали.

Представник відповідача та третя особа в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином. До суду надійшов відзив від відповідача.

Так, з матеріалів справи вбачається, що згідно постанови серії ДПО18 № 690512 від 11 жовтня 2019 року, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП і піддано штрафу в розмірі 425 гривень. В даній постанові вказано, що позивач 11 жовтня 2019 року о 15.39 год. на автошляху Київ - Харків на 102 км М-03, керував транспортним засобом перед і під час перестроювання не подав попереджувальний сигнал, а саме ввімкнув покажчик повороту перестроювання з крайньої лівої смуги в праву, чим порущив п.п.9.2 ПДР України. З вказаним документом позивач не згодний.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність за яку законом передбачено адміністративну відповідальність...

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є: будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.268 КУпАП особа, яка притягується до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватись юридичною допомогою адвоката….Справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи, справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст..77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст..78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку, що враховуючи викладені позивачем обставини в позові, матеріали справи та з вище наведеного беззаперечно не вбачається, що у діях позивача присутній склад адміністративного правопорушення, оскільки доказів до суду вчинення правопорушення даного саме позивачем не надано, при цьому, позивачу не було пред`явлено доказів скоєння ним правопорушення, як це передбачено нормами КУпАП, невраховано при винесенні постанови про адміністратвине правопорушення пом`якшуючих та обтяжуючих обставин, не роз`яснено позивачу його прав, окрім права не свідчити проти себе, не допитано свідка, який перебував разом з водієм, проте зазначено, що інший працівник поліції є свідком даної події, хоча його не допитано та не зазначено про це відповідачем у відзиві на позов, що вбачається з відеозапису доданого відповідачем до відзиву, не вбачається дотримання поліцейським вимог ст.ст.280, 268 КУпАП, інші докази передбачені ст.77 КАС України відповідачем чи то третьою особою на стороні відповідача не надано.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КпАП України провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Наведене вище дає підстави вважати суду, що позов підлягає до задоволення.

Судові витрати понесені позивачем на правничу допомогу слід вирішити з врахуванням вимог ч.1 ст.134 КАС України, та покласти їх на позивача.

Керуючись ст.ст. 7, 9, 77, 90, 246, 250, 139, 382 КАС України, ст. ст. 9, 122, 247, 251, 254, 256, 268, 280, 285 КУпАП, ПДР України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Прилуцького Олександра Олеговича, інспектора взводу №2 роти №3 Батальйону патрульної поліції м.Бориспіль УПП у Київській області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: Управління патрульної поліції у м.Борисполі Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову серії ДПО18 № 690512 від 11 жовтня 2019 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП скасувати, провадження по справі закрити.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Яготинський районний суд апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після спливу 10 днів після проголошення повного рішення 02 квітня 2020 року, в разі неподання апеляційної скарги.

Суддя Кисіль О.А.