Ухвала суду № 88553020, 30.03.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/3744/20

2-з/295/21/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.03.2020 року м. Житомир

Суддя Богунського районного суду м. Житомира Перекупка І.Г.,

розглянувши заяву представника Акціонерного товариства "Кредобанк" – адвоката Чирва Віталія Григоровича про забезпечення позову по цивільній справі за позовом поданим представником Акціонерного товариства "Кредобанк" – адвокатом Чирва Віталієм Григоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Кредобанк" заборгованості по Кредитному договору № CL-129052 від 20.08.2018 року в розмірі 216422,00 грн. та судовий збір в сумі 3246,33 грн.

Разом з цим подано до суду заяву забезпечення даного позову, шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачу ОСОБА_1 , а саме: автомобіль марки Renault, модель Master, 2002 року випуску, об`єм двигуна 2464 куб.см., дата реєстрації 02.01.2013 р. та на мотоцикл марки ИЖ, модель – ЮПИТЕР-5 6114, 1985 року випуску, об`єм двигуна 347 куб.см., дата реєстрації 29.09.2018 р.

Зазначає, що на даний час є всі підстави припускати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, а отже застосування вказаного заходу відповідатиме його призначенню та меті застосування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно зі ст.ст.1,2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Статтею 151 ЦПК України передбачено, що за заявою осіб, які беруть участь у справі, суд може вжити заходи забезпечення позову.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому, забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

При цьому відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов`язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до вимог п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"згідно із п.1 ч.1ст. 152 ЦПК України позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або інших осіб.

Як роз`яснено у п.п. 4, 7, 10Постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи зазначене, важливою умовою для вжиття заходів забезпечення позову є реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Відповідно до ч. 1ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Подаючи заяву про забезпечення позову, заявник просив накласти арешт на два транспортні засоби: автомобіль марки Renault, модель Master, 2002 року випуску, об`єм двигуна 2464 куб.см., дата реєстрації 02.01.2013 р. та мотоцикл марки ИЖ, модель – ЮПИТЕР-5 6114, 1985 року випуску, об`єм двигуна 347 куб.см., дата реєстрації 29.09.2018 р.

До заяви було долучено копію інформації МВС України, відповідно до якої за звернення невідомої особи « ОСОБА_2 » надано відповідь на запит по фізичній особі за реєстраційним номером облікової картки платника податків, який належить ОСОБА_1 , було надано відповідь, відповідно до якої відповідачу належить автомобіль марки Renault, модель Master, 2002 року випуску, об`єм двигуна 2464 куб.см., дата реєстрації 02.01.2013 р. та мотоцикл марки ИЖ, модель – ЮПИТЕР-5 6114, 1985 року випуску, об`єм двигуна 347 куб.см., дата реєстрації 29.09.2018 р.

З даних відомостей не можливо стверджувати, що на день подачі заяви про забезпечення позову, а саме - 27.03.2020 року, відповідач ОСОБА_1 є власником даних транспортних засобів.

Також в матеріалах справи взагалі відсутні відомості щодо реєстраційних номерів вищезазначених транспортних засобів та їх номеру шасі (кузова), на які позивач просить накласти арешт.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні заяви представника Акціонерного товариства "Кредобанк" – адвоката Чирва Віталія Григоровича про забезпечення позову по цивільній справі № 295/3744/20 за позовом поданим представником Акціонерного товариства "Кредобанк" – адвокатом Чирва Віталієм Григоровичем до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя І.Г. Перекупка