Постанова № 88552733, 01.04.2020, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 933/152/20

Провадження № 3/933/78/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2020 року смт Олександрівка

Суддя Олександрівського районного суду Донецької області Шинкаренко А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи, яка надійшла з Олександрівського ВП Краматорського ВП ГУНП в Донецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого на шахті "Піонер", зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,

за ст. 124, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення,

в с т а н о в и в:

13 лютого 2020 року до Олександрівського районного суду Донецької області, надійшли справи відносно Лимара С.О.: №933/152/20, (номер провадження 3/933/78/20), та справа №933/153/20, (номер провадження 3/933/79/20), за вчинення правопорушень, передбачених статтями 124 та ч.1 статті 130 КУпАП.

Постановою Олександрівського районного суду Донецької області від 14 лютого 2020 року вказані справи були об`єднані в одне провадження.

02.02.2020 року, о 00 год. 20 хв., ОСОБА_1 , на автодорозі зі сполученням м.Добропілля - смт Олександрівка керував автомобілем марки Renault Logan, номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота). Від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився, в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України.

Під час розгляду справи ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав та пояснив, що алкогольні напої вживав у незначній кількості за 6-7 годин, як сів за кермо автомобіля. Даного правопорушення не вчиняв, з протоколом не погоджується. Крім того, суду пояснив, що 02 лютого 2020 року, приблизно о 00 год. 20 хв, він потрапив в ДТП, в результаті чого отримав множинні ушкодження обличчя та голови. Вийшов на проїзну частину дороги, і зупинив автомобіль, водій якого відвіз до найближчої лікарні – КНП «Олександрівська лікарня планового лікування». В лікарні надали медичну допомогу: наклали шви та зробили пов`язку на голову, пропонували госпіталізацію, але відмовився, оскільки потрібно було їхати на місце ДТП. Повернувшись на місце пригоди, викликав працівників поліції, які по приїзду склали протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП і вже, близько 9 години ранку, запропонували продути газоаналізатор Драгер, на що погодився, але, так як у них його не було, потрібно було чикати іншу патрульну машину, або їхати до м. Краматорська, в наркологічний диспансер. На що відмовився, оскільки погано себе почував, і не міг вже не чекати, ні їхати до Краматорська, тому в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, та поїхав до КЗОЗ «Добропільська лікарня інтенсивного лікування», де був відразу госпіталізований. При госпіталізації було відібрано аналізи на встановлення стану сп`яніння, за результатами якого ознак сп`яніння не виявлено.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що беззаперечних доказів його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, під час розгляду справи судом не здобуто, з огляду на наступне.

Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Як вбачається зі змісту ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності, зокрема може бути притягнута особа, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до положень ст.266 КУпАП, якими встановлений порядок проходження огляду, вбачається, що такий огляд проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або у разі незгоди з його результатами огляд водія проводиться у закладах охорони здоров`я.

Пунктами 6, 7 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, встановлено, що водій транспортного засобу, який відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. Пунктом 12 вищезазначеного порядку зазначено, що у разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , після ДТП, іншим водієм доставлено до КНП «Олександрівська лікарня планового лікування», де йому було надано медичну допомогу та діагностовано: велика забита рана чола, закрита черпно-мозкова травма? Будь-які аналізи на встановлення стану алкогольного сп`яніння не відбирались. Працівники поліції, бачучи стан ОСОБА_1 , навіть не запропонували викликати швидку чи проїхати до лікарні, про надання допомоги. Крім того, не надали і направлення до медичного закладу на встановлення стану сп`яніння.

Також, відповідно до п.2 розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853, обов`язковому огляду підлягають водії транспортних засобів - учасники ДТП, унаслідок якої є особи, які отримали тілесні ушкодження.

Пунктом 9 Розділу ІІ, пунктом 14 Розділу ІІІ вищезазначеної інструкції зазначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення. Якщо водій – учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження біологічного середовища або крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Що в даному випадку працівниками поліції зроблено не було.

Згідно довідки КЗОЗ «Добропільська лікарня інтенсивного лікування» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02 лютого 2020 року, у ОСОБА_1 при госпіталізації о 13 год. 00 хв 02.02.2020 року було проведено лабораторне обстеження, за результатами якого, ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 не виявлено.

Проте, суд не може прийняти дану довідку як належний доказ, оскільки огляд на стан сп`яніння було проведено вже після спливу тривалого часу, як з моменту вчинення ДТП, так і складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Разом з тим, судом встановлено, що інспектором Олександрівського ВП не було дотримано вимог щодо забезпечення проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я.

Таким чином, суд приходить до висновку, що працівниками поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не було дотримано вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2015 року N1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N1408/27853 та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Отже, протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №070241 від 02.02.2020 року складений з істотним порушенням вимог законодавства, а тому не може бути належним та допустимим доказом по справі.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

На підставі викладеного, відомості зазначені в протоколі, щодо обставин події адмінправопорушення не можуть мати ніякого доказового значення при розгляді даної справи, як зафіксовані з істотним порушенням норм діючого законодавства.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", зобов`язано суди застосовувати при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерела права, а ЄСПЛ притримується у своїх рішення позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the UnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25).

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22.10.2010 року № 23-рп/2010 зазначив (п. 4), що Конституція України визначає основні права і свободи людини і громадянина та гарантії їх дотримання і захисту, зокрема: юридична відповідальність особи має індивідуальний характер; обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях; усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Конституційний Суд України на підставі наведеного дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

З урахуванням цього, при вирішенні даної справи суд виходить з принципу презумпції невинуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За таких обставин вважаю, що немає належних доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю на підставі п.1 ст.247 КУпАП, в зв`язку з відсутністю в його діях складу вказаного адміністративного правопорушення.

Крім того, 02.02.2020 року, о 00 год. 20 хв., ОСОБА_1 , на автодорозі зі сполученням м.Добропілля - смт Олександрівка керував автомобілем марки Renault Logan, номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням, та скоїв наїзд на молоду поросль дерев, в результаті чого з`їхав у поле, чим порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України. В результаті ДТП, транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Під час розгляду справи, ОСОБА_2 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП визнав повністю, та пояснив, що об`їзджаючи вибоїну на дорозі, одним колесом наїхав на обочину, внаслідок чого автомобіль повело в кювет.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши адміністративні матеріали справи, слід зробити такі висновки, що ті фактичні дані, що містяться у протоколі від 02.02.2020 серії ОБ №070242, та в матеріалах, наданих Олександрівським ВП, дають підстави стверджувати, що у діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.124 КУпАП.

Відповідно до п. 12.1 Правил дорожнього руху України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення за ст 124 КУпАП підтверджується доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №070242 від 02.02.2020 року;

- схемою з місця ДТП, яка сталася 02.02.2020 року на автодорозі м. Добропілля-смт.Олександрівка, та фототаблицями.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП.

Обставини, що пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 – є щире каяття.

Обставини, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 – не встановлено.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан та обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, вважаю за необхідне визнати ОСОБА_1 виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП та п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, ст. 124, ч. 1 ст. 130, 247, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп. за наступними реквізитами:рахунок №UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Постанова суду у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя А.І. Шинкаренко