Рішення № 88549556, 02.04.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2020 року Чернігів Справа № 620/749/20

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Непочатих В.О., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 12.02.2020 № 10 відділу з питань перерахунків пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, яким позивачу відмовлено в перерахунку пенсії на підставі архівної довідки від 30.01.2020 за № 27/19-15 про його роботу в період з 08.09.1976 по 11.11.1977 та з 11.12.1979 по 01.11.1984 в Донецькому політехнічному інституті;

- зобов`язати відповідача здійснити з 11.02.2020 перерахунок пенсії позивача згідно заяви, прийнятої 11.02.2020 за № 1958, з урахуванням записів в трудовій книжці та архівної довідки від 30.01.2020 за № 27/19-15 про його роботу в періоди з 08.09.1976 по 11.11.1977 та з 11.12.1979 по 01.11.1984 в Донецькому політехнічному інституті та виплатити донараховані суми пенсії з урахуванням здійснених виплат;

- встановити судовий контроль за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання відповідача подати у тридцяти денний термін з моменту набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що при призначенні (перерахунку) пенсії відповідачем протиправно не враховано стаж роботи позивача на різних посадах в Донецькому політехнічному інституті в періоди з 08.09.1976 по 11.11.1977 та з 11.12.1979 по 01.11.1984, зазначеного в трудовій книжці та підтвердженій у довідці, виданій органом, який створений на непідконтрольній території України, тим самим порушивши його право на соціальний захист та пенсійне забезпечення.

Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позову посилаючись на те, що 11.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою та просив здійснити перерахунок пенсії на підставі архівної довідки від 30.01.2020 № 27/19-15, яка видана Донецьким політехнічним університетом м. Донецьк Донецької Народної Республіки. Оскільки даний населений пункт віднесений до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, у відповідача відсутні законні підстави для здійснення перерахунку пенсії, відповідно до наданої довідки.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області з 15.11.2019 та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Пенсія позивачу виплачується на підставі довідки від 19.11.2019 № 7412-5000232826 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (а.с. 14).

11.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області із заявою про перерахунок пенсії на підставі записів в трудовій книжці про роботу на різних посадах в Донецькому політехнічному інституті та архівної довідки від 30.01.2020 № 27/19-15, виданої Донецьким національним технічним університетом про його роботу в період з 08.09.1976 по 11.11.1977 та з 11.12.1979 по 01.11.1984 в Донецькому політехнічному інституті (а.с. 10).

Розпорядженням від 12.02.2020 № 66/03-19 позивачу було відмовлено в перерахунку призначення пенсії, посилаючись на те, що довідка видана Донецьким політехнічним університетом Донецької Народної Республіки 30.01.2020 № 27/19-15 є недійсною (а.с. 28).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637) визначено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (абзац перший пункту 3 Порядку № 637).

Як вбачається з копії трудової книжки від 07.09.1976, позивач працював з 08.09.1976 по 11.11.1977 на посаді техніка в Донецькому політехнічному інституті та з 11.12.1979 по 01.11.1984 на посаді лаборанта в Донецькому політехнічному інституті (а.с. 11-13).

Отже, стаж роботи позивача у період з 08.09.1976 по 11.11.1977 та з 11.12.1979 по 01.11.1984 в Донецькому політехнічному інституті підтверджується основним документом, а саме копією трудової книжки від 07.09.1976.

Також, архівною довідкою від 30.01.2020 № 27/19-15, виданою Донецьким національним технічним університетом підтверджено періоди роботи позивача з 08.09.1976 по 11.11.1977, з 11.12.1979 по 01.11.1984 в Донецькому політехнічному інституті та співпадають з записами у трудовій книжці (а.с. 9).

Стосовно посилань відповідача щодо недійсності вказаної довідки від 30.01.2020 № 27/19-15, оскільки вона видана на не підконтрольній Україні території, суд зазначає наступне.

Згідно частин першої та другої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон № 1207-VII) на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину меж тимчасово окупованої території, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.

У разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені Законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна (частина перша статті 17 Закону № 1207-VII).

В силу вимог частини першої статті 18 Закону № 1207-VII громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та прав на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території.

Частинами першою-третьою статті 9 Закону № 1207-VII встановлено, що державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків.

Разом з цим, суд зазначає, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туреччини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). «Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

При цьому, у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

Враховуючи викладене, суд вважає можливим застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, в контексті оцінки документу, виданого закладом, що знаходиться на території проведення антитерористичної операції, як доказ, оскільки його не прийняття призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому конституційне право на належне пенсійне забезпечення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 23.01.2018 у справі № 583/392/17, від 30.10.2018 у справі № 234/3038/17, від 11.12.2018 у справі №360/1628/17, від 23.12.2019 у справі № 235/2773/17, від 04.03.2020 у справі № 235/2008/17.

При вказаних обставинах, суд приходить до висновку, що періоди роботи позивача з 08.09.1976 по 11.11.1977 та з 11.12.1979 по 01.11.1984 в Донецькому політехнічному інституті, мають бути зараховані до загального трудового стажу, оскільки підтверджуються належними доказами.

У відповідності до частини четвертої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Відтак, оскільки з заявою про зарахування стажу роботи і, як наслідок, перерахунку пенсії, позивач звернувся до пенсійного органу 11.02.2020, то відповідно наведений перерахунок в силу зазначених правових приписів, має бути проведений з 01.02.2020.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню повністю, шляхом визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача від 12.02.2020 № 66/03-19 про відмову в перерахунку позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; зобов`язання відповідача здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії позивачу, зарахувавши до стажу роботи періоди в Донецькому політехнічному інституті з 08.09.1976 по 11.11.1977, з 11.12.1979 по 01.11.1984, з урахуванням виплачених сум.

Щодо прохання позивача встановити відповідачу строк для подання звіту про виконання судового рішення, суд звертає увагу на наступне.

Частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Тобто, здійснення судового контролю за виконанням судового рішення можливе виключно за ініціативою суду. Вказаною статтею не передбачено процесуальної можливості розгляду питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за ініціативою сторони по справі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 260-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул. П`ятницька, буд. 83-А, м. Чернігів, 14005, код ЄДРПОУ 21390940) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області від 12.02.2020 № 66/03-19 про відмову в перерахунку позивачу пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2020 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , зарахувавши до стажу роботи періоди в Донецькому політехнічному інституті з 08.09.1976 по 11.11.1977, з 11.12.1979 по 01.11.1984, з урахуванням виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 02.04.2020.

Суддя В.О. Непочатих