Рішення № 88547187, 17.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2020 року Справа № 160/10239/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПрудника С.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до ГУ ДПС у Дніпропетровській області, в якій просила суд визнати протиправним та скасувати повідомлення-рішення № 0025686-5850-0407 від 23.04.2019р. про визначення податкового зобов`язання за податковий період 2018р. в сумі 8559,18 грн.

Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідно до рішення Нікопольської міської ради №5-57/VI від 27.01.2017р. втратили чинність п.1 рішення міської ради від 30.01.2015р. № 5-57/VI «Про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки та рішень міської ради від 29.01.2016р. № 1-4/VII «Про внесення змін до пункту 1 рішення міської ради від 30.01.2015р. № 5-57/VII. Таким чином, розміри ставок встановлені п.1 рішення № 5-57/VI в 30.01.2015р. та розміри ставок, встановлені п.п.1,2 рішення № 70-16/VII в 27.01.2016р., залишені станом на 2018р. без змін. В той же час, рішенням Нікопольської міської ради № 70-16/VII в 27.01.2017р., як і попереднім рішенням № 1-4/VII від 29.01.2016р. залишено без змін і зберігає чинність на податкові періоди, як 2017р., так 2018р. п/п 2.1 п.2 рішення Нікопольської міської ради № 5-57/VI від 30.01.2015р. щодо зменшення оподаткування об`єктів житлової нерухомості, що перебувають у власності фізичної особи, у т.ч. квартир/квартири не залежно від і кількості на 120 кв. метрів. Отже, з загальної площі 289,9 кв.м пілягає вірахуванню не тільки 60 кв.м, а і 120 кв.м - всього 180 кв.м. До того ж, згідно означеним правовим нормативним актом відрахуванню з загальної площі додатково підлягає також душова 2-3 = 9,9 кв.м, душова 2-4 = 3,2 кв.м, вбиральня 2-5=2, кв.м, ванна кімната 2-7 = 7,9 кв.м, вбиральня 2-8 = 4,4 кв.м, гараж ІІІ = 27, кв.м, всього площею - 55,7 кв.м. Відтак, розрахунок загальної площі з якої підлягає нарахуванні податкове зобов`язання складає 289,9 кв.м - 180 кв.м - 55,7 кв. = 54,2 кв.м х 32. грн. 1734,40 грн. Таким чином, спірне податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає до скасування.

ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог. В мотивування означеного контролюючий орган зазначив, що згідно з п.п.266.4.3 п.266.4 ст.266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 для фізичних осіб не застосовуються до об`єкта/об`єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту. Відповідач вказує, що відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за фізичною особою ОСОБА_1 рахується квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною ашвнею 289,9 кв.м. Рішенням Нікопольської міської ради ви 27.01.2017 №70-16/VІІ «Про затвердження Положення про податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки» встановлено ставки на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки для об`єктів житлової нерухомості у розмірі 1% від розміру мінімальної заробітної плати. Так, розмір податку станом на 2018 рік становить 37,23 грн. за 1 кв.м. (3723 грн. розмір мінімальної заробітної плати на 01.01.2018 року). ГУ ДФС у Дніпропетровське області відносно ОСОБА_1 винесено податкове повідомлення-рішення від 23.04.2019 №0025616-5850-0407 про визначення суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік на суму 8559,18 гривень. Відтак, доводи позивача є безпідставними, необґрунтованими та недоведеними, а отже такими, що не підлягають задоволенню.

Слід зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 року № 227 затверджено Положення про Державну податкову службу України. Іншою постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 року № 537 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" Головне управління ДФС у Дніпропетровській області реорганізовано шляхом його приєднання до відповідного територіального органу Державної податкової служби - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області. З метою реалізації вказаної постанови, наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 року № 14 затверджено положення про територіальні органи ДПС, зокрема положення про Головне управління ДПС у Дніпропетровській області. 28.08.2019 року набрало чинності розпорядження Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р "Питання Державної податкової служби", відповідно до якого Уряд погодився з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. N 227 "Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України" функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та законодавства з інших питань, контроль за дотриманням якого покладено на Державну податкову службу. У зв`язку із даним розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 682-р, Державною податковою службою України видано наказ від 28.08.2019 року № 36, згідно з яким розпочато виконання Державною податковою службою України (ДПС) функцій і повноважень Державної фіскальної служби України (ДФС), що припиняється. Відповідно до наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 03.09.2019 року №17 «Про початок діяльності Головного управління ДПС у Дніпропетровській області» ГУ ДПС у Дніпропетровській області розпочало свою діяльність. З огляду на приписи ст. 52 КАС України, суд вважає за необхідне замінити ГУ ДФС у Дніпропетровській області на її правонаступника ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.12.2019р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

У період з 10.01.2020 року по 24.01.2020 року суддя Прудник С.В. перебував у щорічній відпустці, а в період з 27.01.2020 року по 31.01.2020 року перебував на лікарняному.

Справа розглянута в межах строку розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України - в межах шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши всі документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що в задоволенні позовної заяви слід відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 20.12.2013 року на підставі договору дарування квартири (зареєстровано в реєстрі за №1095) ОСОБА_2 як Дарувальником безоплатно передано у власність ОСОБА_1 як Обдаровуваній належну йому на праві приватної власності квартиру за АДРЕСА_1 . Відчужувана за цим договором квартира належала Дарувальнику на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно (серія ЯЯЯ № 413609), виданого виконкомом Нікопольської міської ради "16" травня 2006 року згідно з рішенням від "26" квітня 2004 року № 244/1. Право власності Дарувальника на зазначену квартиру зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Нікопольського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Дрябловим О.В. 20.12.2013 року, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від "20" грудня 2013 року за № 15018075, номер запису про право власності: 3952785. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 248698612116. За даними вищевказаного правовстановлювального документа, квартира, яка відчужується за цим договором, має такі характеристики: трикімнатна квартира загальною площею 289,9 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м., яка складається з: сходи 1= 5,8 кв.м.; кімната відпочинку 1= 34,3 кв.м.; санвузол 2=16,5 кв.м.; ванна 4=7,9 кв.м.; вбиральня 5=4,4 кв.м.; коридор 6= 10,6 кв.м.; коридор 7= 3,7 кв.м.; гардеробна 8= 10,8 кв.м.; житлова кімната 9= 26,1 кв.м.; житлова кімната 10=21,5 кв.м.; житлова кімната 11= 15,2 кв.м.; зимовий сад 12= 41,2 кв.м.; вітальня 13= 31,0 кв.м.; кухня 14= 33,2 кв.м.; гараж 111= 27,7 кв.м.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.05.2017 року, ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 289,9 кв.м., житлова площа 62,8 кв.м.

23.04.2019 року ГУ ДФС у Дніпропетровській області було винесене податкове повідомлення-рішення у відповідності до положень п.п. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54. п.п. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України №2423807381 про визначення ОСОБА_1 грошового зобов`язання за платежем "податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості за 2018 рік" у розмірі 8559,18 грн.

29.07.2019 року позивачем було направлено скаргу до ДПС України на отримане податкове повідомлення-рішення.

Рішенням про результати розгляду скарги від 30.09.2019 року ;646/Б/99-00-08-05-04-14 спірне податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернулась з даним позовом до суду.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Вирішуючи спір суд зазначає, що відповідно до п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної диваки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та або нежитлової нерухомості.

За приписами п.п. 266.2.1 п. 266 1 а 266 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

Слід зазначити, що Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» (далі - Закон №71-VIII) було запроваджено новий місцевий податок, а саме: податок на майно, який складається з трьох різновидів: транспортний податок та податок на майно, відмінне від земельної ділянки та плата за землю.

Вказаним Законом запроваджено низку правових норм, що врегулювали питання справляння місцевих податків.

Суд звертає увагу, що приписами статті 10 Податкового кодексу України, передбачено перелік місцевих податків, податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки прямо не вказаний. Натомість, є податок на майно, який складається із 3 різних податків, кожен із різними елементами податку як їх визначено п. 7.1 ст. 7 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Отже, встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України визначено порядок опублікування та застосування рішень місцевої ради про встановлення місцевих податків. Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період).

В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Наведеною нормою передбачено обов`язок місцевої ради опублікувати рішення про встановлення місцевого податку, а також наслідки несвоєчасного опублікування відповідного рішення. Причому норма розрізняє період опублікування рішення ради (це період, який передує плановому), плановий період (у якому планується встановити місцевий податок) і наступний період, (тобто період, який є наступним за плановим).

Також, законом №71-VIII з 2016 року розширено базу оподаткування для податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, шляхом оподаткування як житлової, так і нежитлової нерухомості.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості з урахуванням таких особливостей:

за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку;

за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного або різних типів, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної згідно з підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, та пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення), та відповідної ставки податку.

Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б ) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Підпункт 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України надає право сільським, селищним, міським радам встановлювати пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової нерухомості для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

За змістом підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб не надаються на об`єкт/об`єкти оподаткування, якщо площа такого/таких об`єкта/об`єктів перевищує п`ятикратний розмір неоподатковуваної площі, затвердженої рішенням органів місцевого самоврядування.

Згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у такому порядку:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів а) або б) підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів "а"-"г" цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Відповідно до підпункту 266.4.1. пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується, зокрема, для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.

Таким чином, суд зазначає, у 2018 році фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного Суду від 02.03.2018 року по справі №820/2895/17.

З матеріалів справи убачається, що рішенням Нікопольської міської ради від 27.01.2017 року № 70-16/VІІ "Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки" на території м. Нікополь ставку податку встановлено у розмірі 1 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Слід зазначити, що відповідно до ст.8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено у 2018 році мінімальну заробітну плату з 1 січня - 3723 гривні.

Отже, відповідно до рішення сільської ради встановлено ставку податку в розмірі 37,23 грн. за 1 кв.м об`єкту житлової нерухомості (3723,00 х 1% = 37,23 грн.).

Як вже було встановлено судом, позивач є власником трикімнатної квартири загальною площею 289,9 кв.м., житловою площею 62,8 кв.м., яка складається з: сходи 1= 5,8 кв.м.; кімната відпочинку 1= 34,3 кв.м.; санвузол 2=16,5 кв.м.; ванна 4=7,9 кв.м.; вбиральня 5=4,4 кв.м.; коридор 6= 10,6 кв.м.; коридор 7= 3,7 кв.м.; гардеробна 8= 10,8 кв.м.; житлова кімната 9= 26,1 кв.м.; житлова кімната 10=21,5 кв.м.; житлова кімната 11= 15,2 кв.м.; зимовий сад 12= 41,2 кв.м.; вітальня 13= 31,0 кв.м.; кухня 14= 33,2 кв.м.; гараж 111= 27,7 кв.м.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 12.05.2017 року, ОСОБА_1 (іпн НОМЕР_1 ) на праві приватної власності належать об`єкти нерухомості, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: квартира, об`єкт житлової нерухомості загальною площею 289,9 кв.м., житлова площа 62,8 кв.м.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає, що нарахована позивачу у цій справі сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік становить 8559,18 грн.: 289,9 кв.м. (трикімнатна квартира загальною площею) - 60,00 кв.м. (пільга визначена пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України) *37,23 (пільга, передбачена рішенням Нікопольської міської ради від 27.01.2017 року № 70-16/VІІ "Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки").

Відтак, відповідач обрахував податок згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Податок на нерухомість розраховано виходячи з правил встановлених пунктами 266.4, 266.7 статті 266 ПК України.

Варто враховувати позицію вказану у постановах Верховного Суду від 06.11.2018 року у справі № 817/2019/17 та від 08.05.2018 року у справі № 819/1605/17.

Частиною 1 статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши письмові докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної вимоги діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Враховуючи відмову у задоволені позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 242-243, 245-246, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник