Рішення № 88541716, 23.03.2020, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/1522/20

Провадження № 2/201/1632/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2020 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді – Батманової В.В.,

за участю секретаря Храмцевич Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у м. Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дії та стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

12 лютого 2020 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дії та стягнення коштів.

В своєму позові ОСОБА_1 зазначив, що його мати – ОСОБА_2 , перебувала на обліку в Головному управлінні Пенсійного України в Дніпропетровській області.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим 06.04.2018 Центральним районним у місті Маріуполі відділом ДРАЦС ГТУЮ в Донецькій області.

Державним нотаріусом Кучерепко О.Л. 10.09.2019 позивачу було видано свідоцтво про право на спадщину за законом, а саме неодержаної за життя спадкодавця пенсії в загальній сумі 71 677,57 грн. на підставі довідки, виданої 25.04.2019 за № 04-05/27 772 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Відповідач по справі здійснив виплату позивачу неодержаної за життя спадкодавця пенсії в сумі 34 730,60 грн., тобто не в повному обсязі.

Вважає вказані дії відповідача не правомірними та просить суд визнати незаконними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання інформації по неотриманих коштів. Зобов`язати відповідача надати повну інформацію щодо недоотриманих пенсійних виплат померлої ОСОБА_2 не враховуючи норми ч.1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Виплатити позивачу решту спадщини за законом. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати частини пенсії. Зобов`язати Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду письмовий звіт про виконання рішення, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача надав до суду відзив на позовну заяву в якому заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно зі ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 1227 ЦК України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодування у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

Факт прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 підтверджуються свідоцтвом про право на спадщину за законом від 10.09.2019, яке видане державним нотаріусом Восьмої донецької державної нотаріальної контори Кучерепко О.Л., зареєстроване в реєстрі за № 3-1232. Спадкове майно складається з недоотриманої пенсії на підставі довідки, виданої 25.04.2019 за № 04-05/27 772 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (а.с. 9).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Таким чином, позивач, у встановленому законом порядку, набув право власності на грошову суму в розмірі 71 677,57 грн., шляхом її спадкування після смерті ОСОБА_2 .

Посилання відповідача на положення ч. 1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», яким визначено, що «… нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії …», не мають правових підстав, оскільки жодних доказів в підтвердження наявності вини спадкоємця ОСОБА_1 , суду не надано.

Згідно копії разового доручення позивачу виплачено недоотриману пенсію ОСОБА_2 у розмірі 34 730,60 грн. (а.с. № 13).

Враховуючи викладене, суд приходить до переконливого висновку, що грошова сума, набута позивачем в порядку спадкування, у розмірі 36 946,97 грн., не виплачена йому відповідачем до теперішнього часу.

Відповідно до ст. 316, 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Зміст цього права становлять можливості власника на володіння, користування та розпорядження своїм майном. При цьому на зміст права не впливає місце проживання власника та місце знаходження майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п.2.26 Постанови Правління Пенсійного Фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» - для виплати недоотриманої пенсії, яка ввійшла до складу спадщини, у зв`язку з відсутністю членів сім`ї або в разі незвернення ними за виплатою вказаної суми протягом шести місяців з дня відкриття спадщини до органу, що призначає пенсію, в якому перебував на обліку померлий пенсіонер, надається документ, що посвідчує особу заявника, свідоцтво про смерть, свідоцтво про право на спадщину. Зазначені вище вимоги були виконані позивачем.

Відповідно до абзацу 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Права і свободи людини та їх гарантії, відповідно до ст. 3 Конституції України, визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Разом з цим, розглядаючи вимоги позивача в частині визнання незаконними дій Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо надання інформації по неотриманих коштів; Зобов`язання відповідача надати повну інформацію щодо недоотриманих пенсійних виплат померлої ОСОБА_2 не враховуючи норми ч.1 ст. 46 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»; Зобов`язання Головне Управління Пенсійного фонду України в м. Києві нарахувати та виплатити позивачу компенсацію за втрату частини доходів у зв`язку з порушенням строку виплати частини пенсії суд приходить до висновку, що в задоволенні вказаних вимог слід відмовити, оскільки належних та достатніх доказів на підтвердження порушення прав позивача в цій частині суду, не надано та судом не встановлено.

Також розглядаючи вимоги позивача в частині вимог про зобов`язання Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві подати до суду письмовий звіт про виконання рішення, суд також приходить до висновку про відмову в задоволенні зазначених вимог, оскільки вказане не передбачено діючим законодавством.

З системного аналізу викладених вище норм права, суд вважає, що право позивача на мирне володіння, користування, розпоряджання власним майном у вигляді отриманої спадщини після смерті ОСОБА_2 порушено з боку відповідача, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині зобов`язання Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недоотриману пенсію ОСОБА_2 у розмірі 36 946,97 грн.

Судові витрати розподілити в порядку ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 10,11,60,89,141,263-265,268,272-273,274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання незаконними дії та стягнення коштів – задовольнити частково.

Зобов`язати Головне управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) недоотриману пенсію ОСОБА_2 , 1937 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 36 946 (тридцять шість тисяч дев`ятсот сорок шість) грн. 97 коп.

Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 840 грн. 80 коп.

В задоволенні інших вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Батманова