Рішення № 88531338, 01.04.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/18891/19

Провадження № 2/263/970/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2020 року м. Маріуполь Донецької області

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Федоренко Т.І., при секретарі Диміч Т.М., за відсутності сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Маріуполі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя з позовом до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської радипро стягнення коштів, та з урахуванням уточнених позовних вимог просила стягнути солідарно з Департаменту соціального захисту населення та ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Центрального районну Маріупольської міської ради на її користь 8000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди та судовий збір.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовувала тим, що 08 квітня 2019 року заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя за позовом Департаменту соціального захисту населення з неї було стягнуто надмірно виплачені кошти щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату ЖКП у розмірі 14 542 грн та судовий збір 1726 грн, всього 16 268 грн. 02.10.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області вказане рішення скасоване. 06.11.2019 року рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у задоволені позову Департаменту соціального захисту населення до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату ЖКП відмовлено. Рішення набрало законної сили 06.12.2019 року.Відповідно до вказаного рішення суду - загальна сума сплачених позивачу грошових коштів адресної допомоги становило 22 542,00 грн. 28 березня 2017 року управлінням соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради було прийняте рішення по особовій справі № 609102 про зняття позивача з обліку з 23.01.2015 року та стягнення надмірно сплачених коштів за період з 23.01.2015 по 31.01.2017 p.p. в загальній сумі 22542,00 грн. 02.10.2017 року на її адресу було направлено лист з повідомленням про відшкодування коштів з викладенням усіх обставин та запропоновано з`явитися до управління з метою вирішення виниклого питання. Позивач частково почала сплачувати грошові кошти, але після звернення за правовою допомогою, їй було роз`яснено, що дії ДСЗН не відповідають діючому законодавству,тому вона припинила сплачувати кошти у зв`язку з недобросовісностю з боку набувача. Пізніше, дізналась, що з неї заочним рішенням було стягнуто надміру сплачених грошових коштів адресної допомоги у розмірі 14542.00 грн., оскільки раніше частка коштів у сумі 8000 грн. нею була повернута. Вважає, що дії відповідача ввели її в оману і вона повернула їм кошти, які були призначені їй на підставі «Порядку надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житло комунальних послуг», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, тому вона вимушена звернутись з позовом про стягнення коштів до суду. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 27.12.2019 року було відкрито провадження у вказаній справі, з призначенням розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Разом з цим учасникам справи було направлено ухвалу суду про відкриття провадження у справі та направлено відповідачу копію позовної заяви з додатками, та встановлено для учасників строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 20.02.2020 року за клопотанням позивача було прийнято уточнену позовну заяву та залучено до участі у розгляді справи за, в якості співвідповідача - Ліквідаційну комісію управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, витребувано інформацію про добровільне погашення позивачем надмірно виплачених коштів. Позивач у судове засідання не з`явилась, подала заяву в якій свої позовні вимоги підтримала у повному обсязі. Представник Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради у судове засідання не з`явилася, просила провести розгляд справи за її відсутності. Надала відзив на позовну заяву, в якому зазначила що позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради як уповноважений представник родини одержувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23.01.2015. У ОСОБА_1 утворилась переплата щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за період з 23.01.2015 р. по 31.01.2017 у розмірі 22542,00грн.

Дебіторська заборгованість ОСОБА_1 була передана УСЗН Центрального району на баланс департаменту в розмірі 14542 грн. У зв`язку з ліквідацією УСЗН Центрального району та зміною банківських реквізитів ОСОБА_1 було проведено департаментом досудове врегулювання спору та направлено повідомлення про залишок заборгованості у розмірі 14542,00 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн. та нові банківські реквізити на які необхідно здійснити процедуру повернення надмірно сплачених коштів.

Заборгованість в розмірі 14542,00 грн добровільно ОСОБА_1 не погашалась та в примусовому порядку не стягувалась на рахунки департаменту.

Представник Ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради до судового засідання не з`явився, просив проводити розгляд справи за його відсутності. Вивчивши подані заяви по суті справи, та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що пред`явлений ОСОБА_1 позов задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебувала на обліку в управлінні соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради як уповноважений представник родини одержувача щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання,в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг з 23.01.2015 року.

Згідно відповіді ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради від 12.03.2020 року № 2264/2020 за період 23.01.2015 року по 31.01.2017 року по особовій справі ОСОБА_1 утворилась переплата адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у розмірі 22542, 00 грн, та на рахунок управління були повернуті надмірно сплачені кошти у червні 2017 року у розмірі 3000 грн та у жовтні 2017 року у розмірі 5000 грн.

Дебіторська заборгованість ОСОБА_1 була передана УСЗН Центрального району на баланс департаменту в розмірі 14542 грн. У зв`язку з ліквідацією УСЗН Центрального району та зміною банківських реквізитів ОСОБА_1 було проведено департаментом досудове врегулювання спору та направлено повідомлення про залишок заборгованості у розмірі 14542,00 (чотирнадцять тисяч п`ятсот сорок дві) грн. та нові банківські реквізити на які необхідно здійснити процедуру повернення надмірно сплачених коштів.

Заборгованість в добровільному порядку ОСОБА_1 не погашалась та сума дебіторської заборгованості ОСОБА_1 , в розмірі 14542,00 грн в примусовому порядку не стягувалась та добровільно не погашалась на рахунки департаменту.

08 квітня 2019 року заочним рішенням Жовтневого районного суду м.Маріуполя Донецької області за позовом Департаменту соціального захисту населення з ОСОБА_1 було стягнуто надмірно виплачені кошти щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату ЖКП у розмірі 14 542 грн та судовий збір 1726 грн, всього 16 268 грн. 02.10.2019 року ухвалою Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області вказане заочне рішення скасоване. 06.11.2019 року рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області у задоволені позову Департаменту соціального захисту населення до ОСОБА_1 про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату ЖКП, у розмірі 14 542 грн. відмовлено.

Рішенням Маріупольської міської ради від 25.07.2017 № 7/20-1724 «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів міської ради» вирішено, в тому числі: здійснити процедуру ліквідації виконавчих органів міської ради, а саме припинити шляхом ліквідації з 01.01.2018, зокрема, управління соціального захисту населення Центрального району; визначити, що після ліквідації управління соціального захисту населення, функції щодо соціального захисту населення м.Маріуполя здійснює департамент соціального захисту населення міської ради, який є правонаступником управлінь. Положенням про департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради встановлено, що Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради є виконавчим органом Маріупольської міської ради, який утворюється, реорганізується, ліквідується на підставі рішення Маріупольської міської ради, входить до її структури. Департамент є правонаступником виконавчого комітету Маріупольської міської ради та управлінь соціального захисту населення Кальміуського, Лівобережного, Приморського та Центрального районів Маріупольської міської ради у зв`язку з їх припиненням.

16.05.2017 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради (ЄДРПОУ 41336065).

Положеннями ч.ч.1,2 ст.2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (ст. 76 ЦПК України).

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Згідно до ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ж до ст. 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом встановдлено, що по особовій справі ОСОБА_1 утворилась переплата адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам у розмірі 22542, 00 грн, та на рахунок управління нею добровільно були повернуті надмірно сплачені кошти у червні 2017 року у розмірі 3000 грн та у жовтні 2017 року у розмірі 5000 грн, а всього 8000 грн., які підтверджують визнання ОСОБА_1 заборгованості.

Позивачем не доведено, що грошові кошти у сумі 8000 грн. без достатньої правової підстави отримані відповідачами, до яких нею заявлені позовні вимоги у солідарному порядку. При цьому посилання позивача на судове рішення, яким було вдмовлено у задоволенні позову Департаменту соціального захисту населення до неї про стягнення надмірно виплачених коштів щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату ЖКП, у розмірі 14 542 грн., як на доказ неправомірності отримання грошових коштів у сумі 8000 грн., є безпідставним, оскільки вказаним судовим рішеннм не вирішувалося питання щодо правомірності добровільного повернення позивачем 8000 грн.

Крім того, суд приходить до висновку, що оскільки Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради є правонаступником управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради у зв`язку з його припиненням на підставі рішення Маріупольської міської ради від 25.07.2017 № 7/20-1724 «Про оптимізацію штатної чисельності виконавчих органів міської ради», то саме Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради є належним відповідачем за даним позовом.Тому ліквідаційна комісія управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради не є належним відповідачем за вказаними позовними вимогами. До того ж порядок заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється та задоволення вимог кредиторів регулюється вимогами ст.ст. 105, 112 ЦК України.

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відтак, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту соціального захисту населення Маріупольської міської ради, Ліквідаційної комісії управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, про стягнення коштів – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Із повним текстом рішення суду можна ознайомитися у Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

Відповідачі:Департамент соціального захисту населення Маріупольської міської ради, ідентифікаційний код 41336056, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Миру, 70, ЄДРПОУ 41336065, Ліквідаційна комісія управління соціального захисту населення Центрального району Маріупольської міської ради, ідентифікаційний код 26010964, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Металургів, 35.

Суддя Т.І.Федоренко