Рішення № 88529726, 31.03.2020, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

Справа № 263/2917/19

Провадження 2/263/162/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року м. Маріуполь

Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Кулика С.В.,

за участю секретаря судового засідання Чапни А.К.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі в поряду загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір`ю, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спора - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області з позовом про визначення місця проживання малолітніх дітей – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з нею.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вони з відповідачем до жовтня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого в них народилися доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У 2014 році відповідач виїхав на постійне місце проживання до Росії, його місце проживання їй не відоме, там він створив нову сім`ю. На теперішній час діти проживають разом з нею, знаходяться на її утриманні, вона сама займається їхнім вихованням. Для дітей створені всі належні умови для проживання, навчання та гармонійного розвитку. Позивач має регулярний дохід, діти емоційно прив`язані до неї, медичних протипоказань для визначення місця проживання доньок разом з нею не має. З відповідачем склалися неприязні стосунки, останній погрожує забрати дітей до Росії. Діти займаються танцями і коли постає питання щодо їх виїзду за кордон з хореографічним колективом, відповідач відмовляється надавати свою згоду на це. Вважає, що така поведінка відповідача шкодить інтересам дітей, перешкоджає їх духовному та фізичному розвитку. У зв`язку з наведеним просить визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом з нею.

Ухвалою судді від 27.02.2019 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 10.04.2019 року відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі, призначено підготовче судове засідання.

Від представника відповідача – адвоката Іванової Т.В. до суду 06.06.2019 року надійшов відзив на позов, у якому зазначила про незгоду з викладеними у позові обставинами, у задоволенні позову просила відмовити з тих підстав, що відповідач не чинить перешкоди у виїзді неповнолітніх дітей за кордон, сумлінно виконує батьківські обов`язки, своєчасно сплачує аліменти. Зазначила, що відмова у задоволенні позовних вимог не призведе до звуження чи порушення прав позивача і ніяким чином не вплине на долю дітей, проте дозволить батькові бути обізнаним про долю дітей та місце перебування доньок. Інакше відповідач втратить можливість будь-яким чином контролювати переїзди дітей.

Ухвалою суду від 17.12.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про закриття провадження у справі; закрито підготовче провадження у справі.

Позивач та її представник у судове засідання надали заяви з проханням розглянути справу за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали повністю.

Крім того, від представника позивача до суду надійшли письмові пояснення, у яких додатково зазначено, що надана відповідачем нотаріально посвідчена згода на виїзд дітей за кордон дає дітям змогу виїхати лише в зазначений в ній перелік країн Європи та лише у супроводі матері. Тобто виїхати за кордон разом з хореографічним колективом без супроводу матері діти не можуть, що порушує їхні права та інтереси.

Представник відповідача у судове засідання надала заяву з проханням розглянути справу за її відсутності, заперечувала проти задоволення позову. Також надала суду письмові пояснення, у яких зазначила про те, що відповідач належним чином виконує свої батьківські обов`язки, сплачує аліменти на утримання дітей, позивач перешкоджає йому у спілкуванні з дітьми. Відповідач ніколи не перешкоджав у виїзді дітей за кордон, надав нотаріально посвідчену згоду. З приводу надання згоди на виїзд дітей за кордон без супроводу матері позивач до відповідача ніколи не зверталася, а тому відсутній предмет спору.

Від представника третьої особи – Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, надійшла заява, у якій вона просить розглянути справу за її відсутності та ухвалити рішення з урахуванням інтересів малолітньої дитини.

Суд, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правові відносини.

Судом встановлено, що у період з 2001 по 2012 роки сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. Вказані обставини визнані відповідачем, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України, не підлягають доказуванню.

Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей – доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 30.03.2004 року та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 14.08.2007 року.

Згідно з довідкою Відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб Департаменту адміністративних послуг Маріупольської міської ради № 15-147-02781 від 21.02.2019 року неповнолітні ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкають разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Згідно з характеристикою ОСОБА_1 з місця роботи, виданої Національним університетом «Одеська морська академія» 21.02.2019 року за № 158-19, остання з 2010 року працює на посаді диспетчера навчально-методичного відділу Азовського морського інституту НУ «Одеська морська академія». Зарекомендувала себе відповідальним співробітником, сумлінно виконує посадові обов`язки.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.12.2018 року ОСОБА_1 було надано дозвіл на виїзд дітей за кордон без згоди та супроводу батька ОСОБА_2 на період з 01.12.2018 року по 01.02.2019 року.

Згідно з висновком Органу опіки та піклування Маріупольської міської ради від 14.08.2019 року № 13-31-110, неповнолітні діти ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешкають разом з матір`ю ОСОБА_1 . Дітям створені необхідні умови для проживання. Орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання неповнолітніх дітей разом з матір`ю ОСОБА_1 .

Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ст. 141 СК України батько і мати мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав по відношенню до дитини.

Частина 2, 3 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Статтями 11 та 12 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього.

Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Права, обов`язки та відповідальність батьків за виховання та розвиток дитини

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону.

Частиною 5 статті 157 СК України передбачено, що той із батьків, з яким за рішенням суду визначено або висновком органів опіки та піклування підтверджено місце проживання дитини, крім того з батьків, до якого застосовуються заходи примусового виконання рішення про встановлення побачення з дитиною та про усунення перешкод у побаченні з дитиною, самостійно вирішує питання тимчасового виїзду за межі України на строк, що не перевищує одного місяця, з метою лікування, навчання, участі дитини в дитячих змаганнях, фестивалях, наукових виставках, учнівських олімпіадах та конкурсах, екологічних, технічних, мистецьких, туристичних, дослідницьких, спортивних заходах, оздоровлення та відпочинку дитини за кордоном, у тому числі у складі організованої групи дітей, та у разі, якщо йому відомо місце проживання іншого з батьків, який не ухиляється та належно виконує батьківські обов`язки, інформує його шляхом надсилання рекомендованого листа про тимчасовий виїзд дитини за межі України, мету виїзду, державу прямування та відповідний часовий проміжок перебування у цій державі.

Згідно з ч. 2 ст. 160 Сімейного кодексу України, місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до ст.161 Сімейного кодексу України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Таким чином, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо.

Відповідно до ст.ст. 81, 89 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов обґрунтованого висновку, що визначення місця проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір`ю ОСОБА_1 повністю відповідає інтересам неповнолітніх дітей, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу сторін на те, що визначення місця проживання дітей з матір`ю не розлучає їх з батьком, оскільки він не обмежений у своєму праві на спілкування з дітьми, виявлення до них турботи та на участь у їхньому вихованні.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 18, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дітей з матір`ю, третя особа, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спора - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, – задовольнити.

Визначити місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 768,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особа, яка брала участь у справі, але не була присутня при оголошенні рішення, може оскаржити рішення протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Відомості про учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Третя особа - Управління «Служба у справах дітей» Маріупольської міської ради, ЄДРПОУ 41696732, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, пр. Миру, буд. 70.

Суддя С.В.Кулик