Ухвала суду № 88525112, 18.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань закриття провадження у справі

18 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3280/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить, серед іншого, визнати протиправним та скасувати повідомлення про сплату шкоди від 14.06.2019 р. № 168-ДК/0102ШК/11/01/-19 від 14.06.2019 р. з розрахунком.

Так, згідно пункту 19 частини першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відповідно пункту 2 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, обов`язковою ознакою дій суб`єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені є те, вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб`єктів відповідних правовідносин та мають обов`язковий характер.

Згідно зі статтею 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право: безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель; давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків; складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Згідно з пунктом "б" частини першої статті 211 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельних ділянок.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 року № 963 і спрямована на визначення розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам, юридичним та фізичним особам, на всіх категоріях земель внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу. Розмір шкоди визначається окремо по кожному із зазначених правопорушень.

Відтак, повноваження відповідача у цьому випадку обмежуються лише обчисленням розміру шкоди у встановленому порядку, та оформлення результатів у вигляді розрахунку. Що ж стосується відшкодування виявленої шкоди, то вона не може бути примусово відшкодована на підставі такого розрахунку. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Отже, позовна вимога про визнання протиправним і скасування повідомлення про сплату шкоди від 14.06.2019 № 168-ДК/0102ШК/11/01/-19 від 14.06.2019 з розрахунком розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, який розраховано відповідно до Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою КМУ від 25.07.2007 №963, не може бути предметом спору в адміністративній справі, оскільки розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правовим актом, який спричиняє будь-які правові наслідки для позивача, та, відповідно, не є актом індивідуальної дії у розумінні КАС, не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов`язків для осіб, тому його висновки не можуть бути предметом спору.

Згідно до пункту 1 частини першої ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно частини 1 ст.239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Таким чином провадження у справі в частині позовних вимог про скасування повідомлення про сплату шкоди від 14.06.2019 р. № 168-ДК/0102ШК/11/01/-19 від 14.06.2019 р. з розрахунком підлягає закриттю. Водночас з урахуванням того, що розрахунок розміру шкоди не є адміністративно-правовим актом, розгляд таких справ законом не віднесено до жодної юрисдикції.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постанові від 20.02.2018 року в справі № 398/3581/13-а.

Керуючись ст.ст.238, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі 340/3280/19 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування повідомлення про сплату шкоди від 14.06.2019 №168-ДК/0102ШК/11/01/-19 з розрахунком.

Роз`яснити, що розгляд таких справ законом не віднесено до жодної юрисдикції

Повторне звернення до суду з такими вимогами не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду, через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько