Рішення № 88524863, 31.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31 березня 2020 року Справа № 280/874/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Сацького Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 )

до відповідача –Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (юридична адреса: 69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2 - А)

про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд і постанови від 28.01.2020 №173321 про застосування адміністративно-господарського штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2020 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (далі по тексту – позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (далі по тексту – відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №031504 від 18.12.2019 на суму 22,20 євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Запорізькій області;

- визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області №173321 від 28.01.2020 про застосування адміністративно – господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн до позивача.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що вимоги Закону України «Про автомобільний транспорт», у тому числі щодо порушень, відповідальність за які передбачено ст. 60 цього закону, та на яку зроблено посилання в акті №031504 від 18.12.2019 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом та постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу №173321 від 28.01.2019, розповсюджуються виключно на перевізників та водіїв ТЗ. На час складання відповідного акту ФОП ОСОБА_1 не був перевізником, водієм ТЗ, а тому не може бути суб`єктом даного порушення, оскільки вказаний в оскаржуваній постанові транспортний засіб переданий позивачем в оренду ТОВ «СМАК» (відповідно до договору оренду транспортних засобів №01-12-2019 від 02.12.2019), яке в свою чергу використовує його за власними потребами. З наведених підстав позивач звернувся до суду із позовом.

Ухвалою суду від 10.02.2020 позовну заяву залишено без руху та надано 10 денний строк на усунення недоліків.

У встановлений Ухвалою суду строк, позивачем подано заяву на усунення недоліків.

Ухвалою суду від 26.02.2020 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження на 23.03.2020 о/об 09 год. 30 хв. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. Оскільки відповідач відзив на позовну заяву не надав, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Від позивача через канцелярію суду (вх. №13099) надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності позивача у порядку письмового провадження. На задоволенні судом позовних вимог наполягає.

Представник відповідача до суду не з`явився, про причину неявки суд не повідомив.

Статтею 258 КАС України передбачено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження, фіксація судового засідання за допомогою технічного засобу, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України не здійснювалось.

Суд, оцінивши обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 (код ДРФО НОМЕР_1 ) зареєстрований як фізична особа-підприємець 02.05.2019, про що зроблено запис в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 2 084 000 0000 002620.

Основним видом діяльності позивача код КВЕД 49.41 - вантажний автомобільний транспорт (основний); код КВЕД 77.12 Надання в оренду вантажних автомобілів.

18.12.2018 о 14 год. 10 хв. (згідно інформації, вказаній в акті проведення перевірки) працівниками Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області на пункті габаритно-вагового контролю, розташованому на автомобільній дорозі а/д НОМЕР_2 , було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача КАМАЗ, реєстраційний номер знак НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , що перевозив насіння пшениці, під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 від 08.04.2014.

За результатами перевірки складено Акт № 031504 від 18.12.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

В зв`язку з цим працівниками Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області складено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до Акту № 031504 від 18.12.2019 (далі Розрахунок), в розмірі 22,20 Євро, зазначена плата за проїзд сплачена позивачем у повному обсязі, квитанція № 124 від 18.01.2020 в розмірі 581,60 грн.

Підставою складання Акту № 031504 від 18.12.2019 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Розрахунку до Акту, стала Товарно-транспортна накладна № 06 від 18.12.2019 (далі ТТН), в якій зазначено перевізником ТОВ «СМАК», замовник ТОВ «ПРОФІТ-ХАРВЕСТ», ТТН була заповнена власником товару - вантажоодержувач ТОВ «ПРОФІТ-ХАРВЕСТ», за дорученням ТОВ ПКЛ БРОКЕР», товар якого знаходився на складі, який належить вантажовідправнику ПСП АФ «ПЕРЕМОГА», де повна маса, тон:нормально допустима - 40,0; фактична - 47,15.

18.12.2019 на підставі направлення на перевірку від 13.12.2019 № 007499 державними інспекторами Управління Укртрансбезепеки в Запорізькій області було здійснено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_3 , причіп КWВ, номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 від 08.04.2014.

За результатами вказаної перевірки складений акт №185404 від 18.12.2019, а/д 0-081491, проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 15. ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно - вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення склало 17,879%.

На адресу позивача надійшло запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства № 4403/26/24-20 від 16.01.2020, яким визначено, що справу зафіксовану Актом № 185404 від 18.12.2019 про порушення законодавства «Про автомобільний транспорт» буде розглянуто 28.01.2020 о 10 годині 00 хвилин за адресою м. Запоріжжя, вулиця Музична, будинок 2-А.

На підставі зазначеного акту перевірки від 18.12.2019 № 185404 за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт виконуючим обов`язки начальника Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області Гненним Євгеном Вікторовичем 28.01.2020 винесено постанову № 173321 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Вважаючи вищезазначені рішення відповідача протиправним, позивач звернувся із даним позовом до суду про його скасування.

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення по справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України "Про автомобільний транспорт" №2344-III від 05.04.2001 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №2344-III), відповідно до абз. 18 статті 1 якого, автомобільним перевізником є фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Закон №2344-III регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.

Відповідно до частини 11 статті 6 зазначеного вище Закону державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, зокрема, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом встановлено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 року № 1567.

Відповідно до пункту 2 цього Порядку державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Згідно пункту 15 зазначеного вище Порядку, під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Статтею 48 Закону №2344-III встановлені документи, на підставі яких виконуються вантажні перевезення. Автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення. Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною 1 статті 18 Закону №2344-III передбачено, що з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону №2344-III положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України № 103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (далі - Положення №103), відповідно до пункту 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Відповідно до пункту 8 Положення №103 Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України №592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби України з безпеки на транспорті» утворено територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, до якого входить управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області та Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Частинами 14-17 ст. 6 Закону №2344-III передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти.

Позапланові перевірки проводяться лише на підставі заяви (повідомлення в письмовій формі) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки наведених фактів та виконання припису про порушення зазначеного законодавства.

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог статті 6 Закону №2344-III, постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Відповідно до пункту 4 Порядку №1567, державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Абзацом 1, 11 пункту 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, виключно, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону №2344-III документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму. (абз.3 п.20 Порядку №1567).

Пунктом 21 Порядку №1567 встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що старшими держінспекторами Управління Укртрансбезпеки під час огляду транспортного засобу, який належить позивачу, встановлено порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: абз. 15 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III перевищення встановлених законодавством габаритно – вагових норм понад 10%, але не більше 20%, при перевезенні вантажу без відповідного дозволу. Перевищення склало 17,87%.

Щодо встановленого порушення вимог статті 48 Закону №2344-III суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Перелік документів, на підставі яких виконуються вантажні перевезення, визначений статтею 48 Закону №2344-III. Так, частиною 1 цієї статті встановлено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Згідно із частиною другою 48 Закону №2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

- для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

- для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, виходячи зі змісту цієї норми Закону, перелік документів, які повинні мати водій для здійснення внутрішніх вантажних перевезень, зазначений у статтею 48 Закону №2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - Порядок №879).

Підпунктом 4 п.2 Порядку №879 встановлено, що габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пп. 3 п. 2 Порядку №879 великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

В п. 22.5 Правил дорожнього руху зазначено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пп. 5-1 п.2 Порядку №879 документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.

Згідно з пп.11 п.2 Порядку №879 точний габаритно-ваговий контроль - визначення габаритновагових параметрів транспортного засобу на стаціонарному або пересувному пункті.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Однак, позивач зазначає, що не має ніякого відношення до перевезення, яке здійснював транспортний засіб марки КАМАЗ, реєстраційний номер знак НОМЕР_3 , причіп НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 , що перевозив насіння пшениці, під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 від 08.04.2014, тобто не був автомобільним перевізником у розумінні Закону №2344-ІІІ.

З матеріалів справи судом встановлено, що 02.12.2019 між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «СМАК» був укладений договір оренди автотранспорту №01-12-2019, відповідно до п.1.1 якого, орендодавець (ФОП ОСОБА_1 ) зобовязується надати Орендарю ТОВ «СМАК» майно у тимчасове користування вказане у Додатку №1 до Договору, який є його невідємною частиною, а Орендар зобовязується виплачувати орендну плату. Автомобіль марки марки КАМАЗ, реєстраційний номер знак НОМЕР_3 та причіп КWВ, номерний знак НОМЕР_5 зазначені в Додатку №1 до договору. Строк дії договору до 31.12.2021.

Вантажні автомобілі передані в оренду за актом приймання-передачі від 02.12.2019.

Позивачем надані товарно-транспортна накладна від 18.12.2019 №06 в якій автомобільним перевізником зазначено ТОВ «СМАК», водій ОСОБА_2 . Відтак, в даному випадку, перевізником виступало ТОВ «СМАК».

Також суд зазначає, що згідно квитанції №124 від 18.01.2020 плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засібов автомобільними дорогами загального користування була сплачена позивачем у розмірі 22,20 Євро.

Як встановлено матеріалами справи, 18.12.2019 на підставі направлення на перевірку від 13.12.2019 № 007499 державними інспекторами Управління Укртрансбезепеки в Запорізькій області було здійснено перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_3 , причіп К^В, номерний знак НОМЕР_5 , під керуванням водія ОСОБА_2 , посвідчення водія НОМЕР_6 від 08.04.2014.

За результатами вказаної перевірки складений акт N° 185404 від 18.12.2019 року, а/д 0-081491, проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом, яким зафіксовано порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 15. ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме перевищення встановлених законодавством габаритно- вагових норм понад 10%, але не більше 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, перевищення склало 17,879%.

На адресу позивача надійшло запрошення на розгляд справи про порушення транспортного законодавства № 4403/26/24-20 від 16.01.2020, яким визначено, що справу зафіксовану Актом № 185404 від 18.12.2019 про порушення законодавства «Про автомобільний транспорт» буде розглянуто 28.01.2020 о 10 годині 00 хвилин за адресою м. Запоріжжя, вулиця Музична, будинок 2-А.

При розгляді зазначеної справи працівниками Управління Укртрансбезепеки в Запорізькій області не було взяті до уваго заперечення, пояснення і докази, якими позивач обґрунтовував свої доводи, щодо відсутності з його боку порушень вимог чинного законодавства у сфері здійснення автомобільних перевезень.

Оскільки вказані транспортні засоби на момент перевірки та на даний час перебувають в оренді та використовуються у підприємницькій діяльності ТОВ «СМАК- АВТОТРАНС», вказаний договір оренди транспортних засобів є чинним, транспортні засоби, належні ФОП ОСОБА_3 , на законній підставі передано іншому підприємству ТОВ «СМАК» та використовуються останнім для здійснення своєї підприємницької діяльності.

Наведене вище також підтверджується Товарно-транспортною накладною № 06 від 18.12.2019, де перевізником зазначено ТОВ «СМАК».

Проте, при винесенні спірного рішення відповідач безпідставно не прийняв до уваги вказані документи. Більш того, в акті від 18.12.2019 у графі "номер дорожнього листа" стоїть прочерк.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п`ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Зазначена стаття визначає, як розподіляються обов`язки щодо доказування і подання доказів між особами, які беруть участь у справі, та передбачає активну роль суду у процесі доказування та спрямована на забезпечення повного з`ясування обставин у справі на основі поєднання принципів змагальності та офіційності.

Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов`язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.

Презумпція винуватості суб`єкта владних повноважень-відповідача означає припущення, що повідомлені позивачем обставини у справі про рішення, дії, бездіяльність відповідача і про порушення права, свободи чи інтересу відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує на основі доказів.

За приписами ч. 4 ст. 159 КАС України неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову

Відповідач 1 не надав суду відзив на позовні вимоги, що розцінюється судом як визнання відповідачем 1 позовних вимог.

У разі визнання позову відповідачем повністю або частково суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову повністю або у відповідній частині вимог (ч. 4 ст. 189 КАС України).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку, що позовні підлягають задоволенню.

Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (частина перша статті 143 КАС України).

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у суму 1681,60 грн відповідно до платіжного доручення N1DRV3506M від 05.02.2020.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) до Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області (юридична адреса: 69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, буд. 2 - А) про визнання протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд і постанови від 28.01.2020 №173321 про застосування адміністративно-господарського штрафу - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування до акту №031504 від 18.12.2019 на суму 22,20 євро, складений Управлінням Укртрансбезпеки в Запорізькій області щодо Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ).

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки в Запорізькій області №173321 від 28.01.2020 про застосування адміністративно – господарського штрафу в розмірі 17000,00 грн до Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ).

Стягнути на користь Фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , код ДРФО НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 1681 (одна тисяча шістсот вісімдесят одна) грн 60 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (юридична адреса: 03135, м. Київ, пр. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 31.03.2020

Суддя Р.В. Сацький