Ухвала суду № 88524473, 26.03.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/177/20

У Х В А Л А

з питань відстрочення виконання судового рішення

26 березня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Редкевич О.Р.,

представника відповідача Ільків Ю.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові заяву Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про відстрочення виконання судового рішення від 25.02.2020 року в адміністративній справі №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

в с т а н о в и в :

в проваджені Львівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокажастр), Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.02.2020 позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме: визнано протиправним та скасовано наказ Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 28.12.2019 № 256-то «Про звільнення ОСОБА_1 », поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, з 29.12.2019, стягнуто з Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 29.12.2019 по 25.02.2020 в сумі 15259,20 грн. В задоволенні позовних вимог про зобов`язання Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України у триденний термін подати до суду звіт про виконання судового рішення відмовити. Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 8011,10 грн звернено до негайного виконання.

18.03.2020 за вх. №15026 до суду від представника відповідача - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) надійшла заява про відстрочення виконання рішення суду від 25.02.2020 відповідно до якої заявник просить відстрочити виконання рішення про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області з 29.12.2019.

В обґрунтування заяви представник посилається те, що виконання рішення суду ускладнюється у зв`язку із поширенням на території України коронавірусу COVID-19, який відповідно до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб та прийняттям постанови Кабінету Міністрів від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, якою з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України запроваджено карантин. Також представник зазначає, що вказаною постановою рекомендовано центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет. У зв`язку з чим деякі співробітники Держгеокадастру виявили бажання працювати в режимі реального часу через Інтернет, що робить неможливим розробку та підписання наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 . Крім того, вказує, що у Києві виявлено факти зараження коронавірусу СОУЮ-19, як наслідок Київська міська державна адміністрація закликала не пересуватися містом без нагальної потреби.

Представник позивача 23.03.2020 за вх. № 1532ел. подав до суду заперечення на заяву про відстрочення виконання рішення суду. В обгрунтування заперечення зазначив, що згідно з положеннями статті 129 Конституції України однією з основних засад здійснення судочинства є обов`язковість судового рішення. Судове рішення, яке просить відстрочити Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, прийнято; Львівським окружним адміністративним судом 25.02.2020. В порядку стаття 371 КАС України вказане рішення суду зокрема, в частині поновлення ОСОБА_1 допущено до негайного виконання. Таким чином, обов`язок виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду у Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру виник з моменту прийняття такого рішення, тобто з 25.02.2020. Також зазначив, що покликання заявника на запровадження на території України карантину не є тою обставиною, з наявністю якої закон пов`язує можливість відстрочення виконання судового рішення, оскільки, карантин встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», згідно з якою з 12 березня до 03 квітня 2020 заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами, проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Спортивні заходи дозволяється проводити без участі глядачів (вболівальників). Представник позивача зазначив, що запровадження карантину на території України мало місце після невиконання заявником в добровільному порядку судового рішення у справі. Окрім того, вказав, що із запровадженням карантину на території України робота Державної служби України з питань з питань геодезії, картографії та кадастру як центрального органу виконавчої влади не зупинена, а лише рекомендовано встановити для працівників особливий режим роботи, при цьому зберігаючи функціонування органу. Більше того, вказує, що коронавірус SARS-CoV-2 у жодний спосіб не перешкоджає Держгеокадастру виданню наказу №88-то від 19.03.2020, яким на ОСОБА_2 покладено обов`язки начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із зазначенням формулювання «у зв`язку із вакантною посадою». З урахуванням наведеного, представник позивача вважає заяву про відстрочення виконання судового рішення безпідставною та необгрунтованою.

Представник заявника (відповідач 1 у справі - Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр)) у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду заяви. 19.03.2020 за вх. № 15329 до суду надійшла заява представника заявника про відкладення розгляду справи, у зв`язку із запровадженням карантину на всій території України. Судом відмовлено у задоволенні вказаної заяви про відкладення розгляду справи оскільки, у тексті заяви та у її резолютивній частині містяться розбіжності щодо розглядуваної справи.

Частиною 2 статті 378 КАС України визначено, що заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.

Представник позивача у судове засідання не прибув, належним чином повідомлений про дату час та місце розгляду справи. 23.03.2020 за вх. № 1531 ел. до суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та його представника.

Представник відповідача 2 - Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у судовому засіданні не заперечив щодо заяви про відстрочення виконання судового рішення.

Перевіривши наведені доводи в заяві про відстрочення виконання судового рішення, суд вважає за необхідне залишити заяву без задоволення, виходячи з наступного.

Стаття 129 Конституції України передбачає, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Принцип обов`язковості судових рішень, як один з визначальних принципів здійснення правосуддя в Україні, полягає в обов`язковому виконанні на всій території України судових рішень, що набрали законної сили, а також у встановлені відповідальності за невиконання таких рішень.

Вказаний принцип обов`язковості судових рішень поряд із Конституцією України знайшов своє відображення і в Кодексі адміністративного судочинства України, а саме в ст. 370 КАС України - судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Крім того, згідно з практикою Європейського Суду з прав людини (п. 40 Рішення від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції») право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію (рішення у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom) від 21.02.1975). Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як зазначив Європейський Суд з прав людини у Рішенні від 15.03.2001 у справі "Піалопулос та інші проти Греції", якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 Конвенції гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс.

Згідно з п. 66 Рішення Європейського Суду у справі «Іммобільяре Саффі» проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy) ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Також в Рішенні від 29.06.2004 у справі «Войтенко проти України» Європейський суд з прав людини констатував, що саме на державу покладено обов`язок дбати про те, щоб остаточні рішення, винесені проти її органів, установ чи підприємств, які перебувають у державній власності або контролюються державою, виконувалися.

Отже суд дійшов висновку, що невиконання боржником судового рішення, може свідчити про порушення права особи, гарантованих ст.13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Зі змісту норм статті 378 КАС України вбачається, що така визначає підстави та порядок відстрочення і розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі з метою створення оптимальних умов для належного та якісного його виконання у процесі виконавчого провадження.

Відповідно до частин 1, 3 ст.378 КАС України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Наведена норма не містить виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Під обґрунтованими підставами слід розуміти наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, тобто такими, що ускладнюють або унеможливлюють виконання рішення суду у раніше встановлений судом спосіб. Наявність таких обставин має бути підтверджено належними та допустимими доказами.

Підставою для відстрочення судового рішення заявник вказує той факт, що у зв`язку із поширенням на території України коронавірусу COVID-19, який відповідно до Переліку особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19.07.1995 № 133 віднесено до особливо небезпечних інфекційних хвороб та прийняттям постанови Кабінету Міністрів від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, якою з 12 березня до 03 квітня 2020 року на усій території України запроваджено карантин. Окрім того, вказаною постановою рекомендовано центральним і місцевим органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям забезпечити організацію позмінної роботи працівників, а за технічної можливості — також роботи в режимі реального часу через Інтернет. У зв`язку з чим деякі співробітники Держгеокадастру виявили бажання працювати в режимі реального часу через Інтернет, що робить неможливим розробку та підписання наказу про поновлення на роботі ОСОБА_1 .

З огляду на наведене суд зазначає, що за нормами частини 3 статті 378 КАС України, підставою, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, інститут відстрочення виконання рішення суду спрямований на забезпечення виконання судового рішення протягом певних визначених проміжків часу у разі наявності "виняткових" обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Отже, метою застосування відстрочення виконання судового рішення є надання боржнику реальної можливості для виконання судового рішення.

Як встановлено з резолютивної частини рішення суду у справі № 380/177/20 від 25.02.2020, вказане рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області звернено до негайного виконання.

Отже, згідно з ч. 2 ст. 372 КАС України судове рішення, яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Невиконання рішення суду в частині поновлення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області порушує його права на працю та отримання заробітної плати за свою працю та свідчить про порушення прав особи, гарантованих пунктом 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод.

Більше того, суд зауважує, що відповідно до наказу голови Державної служби України з питань геодезії картографії та кадастру від 19.03.2020 №88-то, копія якого міститься в матеріалах справи, виконання обов`язків начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на ОСОБА_2 , з 19.03.2020 у зв`язку із вакантною посадою начальника, в свою чергу із заявою про відстрочення виконання судового рішення Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру звернулась до суду 18.03.2020, мотивуючи заяву неможливістю видання та підписання наказу про поновлення на посаді запровадженням на всій території України карантину та роботою працівників у режимі реального часу через Інтернет. З урахуванням наведеного, на думку суду у даному випадку має місце вибіркове застосування заявником положень постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19», якою встановлено карантин на всій території України.

Також, суд зазначає, що роботу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру як центрального органу виконавчої влади не зупинено, лише рекомендовано встановити для працівників особливий режим роботи, при цьому зберігаючи функціонування органу.

З урахуванням наведеного, та враховуючи відсутність доказів, які б свідчили про наявність обставин, які унеможливлюють виконання рішення суду, у задоволенні заяви про відстрочення виконання судового рішення належить відмовити.

Керуючись ст.ст. 243, 248, 256, 257, 260, 378 КАС України, суд –

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про відстрочення виконання судового рішення від 25.02.2020 року в адміністративній справі №380/177/20 за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя Грень Н.М.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 31.03.2020.