Ухвала суду № 88524316, 18.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань залишення позову без розгляду

18 березня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/3280/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд, у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області (далі - відповідач) про визнання протиправними дій та рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом і просить, серед іншого визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення №168-ДК/0177По/08/01/-19 від 14.06.2019 р..

11.03.2020 р. представник відповідача подав до суду клопотання та просив закрити провадження у справі у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. (а.с.103-104)

18.03.2020 р. позивач подав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду з позовом в частині оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення №168-ДК/0177По/08/01/-19 від 14.06.2019 р.. Заява вмотивована тим, що в період з 16.06.2019 р. по 26.06.2019 р. він знаходився на лікуванні з загостренням гіпертонічної хвороби, а тому не міг в межах десятиденного строку з моменту винесення такої постанови звернутись до суду з поважних причин, що об`єктивно від нього не залежали. (а.с.119)

У судовому засіданні 18.03.2020 р. представник позивача підтримав клопотання про поновлення строку звернення до суду.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився.

Позивач оскаржено постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.06.2019 №168-ДК/0177По/08/01/-19, згідно якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.53-1 КУпАП.

Приписами частини 1 статті 53-1 КУпАП встановлено, що самовільне зайняття земельної ділянки тягне за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до змісту статті 289 КУпАП, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Згідно до частини 1 статті 291 КУпАП, постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 26 цього Кодексу, постанов по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованого в автоматичному режимі, про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованого в режимі фотозйомки (відеозапису), а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Частиною 2 статті 286 КАС України передбачено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно до частини 1 та 2 статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 р. № 3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17.07.1997) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Таким чином особі гарантується право на звернення до суду. Водночас, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду ..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим ... Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані..". Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Стаббігс на інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії").

Отже, законодавцем встановленими строками обмежено звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Такі строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними, вони покликані забезпечити юридичну визначеність у публічно-правових відносинах. Після завершення зазначених строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Позивач просить визнати протиправною і скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 14.06.2019 №168-ДК/0177По/08/01/-19.

Вказану постанову позивачу було вручено особисто 14.06.2019 р., про що свідчить його підпис про отримання. (а.с.107-106)

З позовом про скасування такої постави позивач звернувся до суду 16.12.2019 р.. (а.с.125)

У відповідності до приписів статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.

Відтак, з урахуванням дати прийняття постанови та приписів чинного законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем пропущено десятиденний строк звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення від 14.06.2019 №168-ДК/0177По/08/01/-19.

Відповідно до частини 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно до частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

На обґрунтування поважності пропуску строку звернення до суду позивач посилається на те, що в період з 16.06.2019 р. по 26.06.2019 р. знаходився на лікуванні з загостренням гіпертонічної хвороби, а тому не міг в межах десятиденного строку з моменту винесення оскаржуваної постанови звернутись до суду з поважних причин, що об`єктивно від нього не залежали. (а.с.119)

Суд встановив, що позивач в період з 16.06.2019 р. по 26.06.2019 р. знаходився лікуванні в КНП "Олександрійська ЦРЛ". (а.с.109)

Водночас, суду не було надано доказів звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення в десятиденний строк після 26.06.2019, тому вказані позивачем у заяві обставини для поновлення строку звернення до суду є неповажними.

Таким чином, оскільки позивачем порушено строк звернення до адміністративного суду з позовом в частині визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, зазначені ним підстави для поновлення такого строку визнані неповажними, суд дійшов висновку про те, що позов в цій частині підлягає залишенню без розгляду в силу приписів ст.123 КАС України.

Згідно з п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд залишає адміністративний позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 КАС України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 240, 256 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, в частині позовних вимог про визнання протиправною і скасування постанови про накладення адміністративного стягнення № 168-ДК/0177По/08/01/-19 від 14.06.2019 р., - залишити без розгляду.

Копію ухвали направити сторонам по справі.

Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, встановлений ст. 295 Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько