Рішення № 88524202, 01.04.2020, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" квітня 2020 р. справа № 300/310/20

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Грицюка П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області до Товариство з обмеженою відповідальністю "НАСА" про стягнення податкового боргу на суму 265119,43 грн, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області (далі-позивач) звернулося до суду з позовом до Товариство з обмеженою відповідальністю "НАСА" (далі-відповідач) про стягнення податкового боргу на суму 265119,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом, яка виникла у зв`язку з несплатою податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 265119,43 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.02.2020 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с. 76-77).

Судом, ухвалу про відкриття провадження по даній адміністративній справі, направлено 14.02.2020 відповідачу на адресу зазначену в позові та підтвердженій витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 70-72). Копія ухвали повернулась на адресу суду без вручення адресату з відміткою відділення поштового зв`язку "за зазначеною адресою фірма вибула" (а.с. 83). Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву, не скористався.

Враховуючи вимоги частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд робить висновок, що даний адміністративний позов підставний та підлягає задоволенню.

20.05.1992 здійснено державну реєстрацію юридичної особи товариства з обмеженою відповідальністю "НАСА", що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 70-72). Відповідач перебуває на податковому обліку в Івано-Франківському управлінні Головного управління ДПС в Івано-Франківській області, що покладає на нього обов`язок сплачувати у встановленому порядку і розмірі передбачені законодавством податки та збори.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податок на прибуток підприємств, податок на додану вартість, які є предметом стягнення за даним адміністративним позовом, відповідно до підпунктів 9.1.1., 9.1.3. пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України належать до загальнодержавних податків і зборів (обов`язкові платежі).

Відповідач згідно пункту 133.1 статті 133, підпункту 162.1.3. пункту 162.1 статті 162 та пункту 180.1 статті 180 Податкового кодексу України є платником податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг – сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Щодо зобов`язання відповідача з податку на прибуток підприємств, то суд зазначає, що платником самостійно подано податкову декларацію №9299503063 від 28.02.2018 на суму 13241,00 грн (враховуючи часткову сплату залишок боргу становить 8526,19 грн); податкову декларацію №40939 від 23.03.2018 на суму 10672,00 грн; податковою декларацією №14858273 від 07.02.2019 року на суму 10031,00 грн, що становить 29229,19 грн несплачених позивачем основних зобов`язань з даного податку (а.с. 8-16).

Крім того, з податку на додану вартість фізичною особою – підприємцем подано уточнюючі розрахунки №10609785 від 23.01.2019 на суму 9847,00 грн; №18603418 від 18.04.2018 року на суму 15536,00 грн; №18603492 від 18.04.2018 року на суму 46790,00 грн; №18603499 від 18.04.2018 року на суму 3733,00 грн (а.с. 30-37) та податкові декларації з податку на додану вартість від 20.02.2019; 20.11.2019 року на суму 1659,00 грн (а.с. 25-29).

Також, за відповідачем обліковуються штрафні санкції – 3219,15 грн, зокрема: 320,00 грн - самостійно задекларованих платником, а також, нарахованих позивачем на підставі акта камеральної перевірки №5316/09-19-55-01/22179181 від 10.04.2018, винесено податкове повідомлення-рішення №0022755501 від 10.04.2018 року, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1000,00 грн (а.с. 17, 18-19), на підставі акта камеральної перевірки №3246/09-19-55-12/22179181 від 10.05.2019, винесено податкове повідомлення-рішення №0058425512 від 10.05.2019 року, яким відповідачу визначено грошове зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 1899,45 грн (а.с. 21, 22-23).

Згідно самостійно поданих товариством уточнюючих розрахунків №9229606505 від 22.10.2018 року в сумі 145,00 грн, №10609785 від 23.01.2019 року на суму 295,00 грн, №18603418 від 18.04.2018 на суму 466,00 грн, №18603492 від 18.04.2018 на суму 1404,00 грн, №18603499 від 18.04.2018 на суму 112,00 грн за відповідачем обліковується заборгованість з штрафних санкцій в загальному розмірі 151246,05 грн (а.с. 30-37).

Крім того, на підставі акта камеральної перевірки №146/09-19-55-12/22179181 від 04.10.2018 року (а.с. 52-53), винесено податкове повідомлення-рішення №0067475512 від 04.10.2018 (а.с. 51), враховуючи часткову сплату 1000 грн, залишок суми, що підлягає стягненню становить 1525,38 грн; на підставі акту позапланової виїзної перевірки №362/09-19-55-12/22179181 від 06.02.2019, прийнято податкове повідомлення-рішення №0007025512 від 06.02.2019 в сумі 1894,72 грн (а.с. 47, 48-49), на підставі акта перевірки №2607/09-19-55-12/22179181 від 22.04.2019, прийнято податкове повідомлення-рішення №0050945512 від 22.04.2019 в сумі 144213,95 грн (а.с. 41, 44-45), на підставі акта перевірки №5231/09-19-55-12/22179181, прийнято податкове повідомлення-рішення №0089435512 від 28.08.2019 в сумі 1020 грн (а.с. 55, 56).

Оскільки вищевказані податкові повідомлення-рішення не були оскаржені, то визначені ними суми грошових зобов`язань являються узгодженим податковим боргом відповідача, які підлягають стягненню в судовому порядку.

Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пунктом 129.4 статі 129 вказаного Кодексу передбачено, що пеня, визначена підпунктом 129.1.1. пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Згідно довідки про борг, за відповідачем по особовому рахунку рахується пеня за несвоєчасну сплату податкових зобов`язань по податку на додану вартість в розмірі 1878,64 грн, та по податку на прибуток в сумі 1981,10 грн (а.с. 6).

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 даної статті Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України надіслано відповідачу податкову вимогу форми "Ю" за №17-10 від 15.03.2017 (а.с. 7), яку останній залишив без реагування, а податковий борг за нею, на момент виникнення вищевказаних податкових зобов`язань, не сплатив.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання утворює податковий борг.

Таким чином, 230689,69 грн податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), 34429,74 грн податку на прибуток приватних підприємств утворює податковий борг відповідача в загальній сумі 265119,43 грн, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується податковими деклараціями, уточнюючими розрахунками, податковими повідомленнями-рішеннями, зворотнім боком облікової картки платника податків, корінцем податкової вимоги форми “Ю” №17-10 від 15.03.2017 та довідкою-розрахунком податкового боргу, наявних у матеріалах справи.

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідач суду не подав. Судом таких обставин не встановлено.

Згідно із пунктом 87.1 статті 87 Податкового кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.2. даної статті Податкового кодексу України передбачено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.2 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Таким чином, адміністративний позов Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю «НАСА» про стягнення коштів в сумі 265119,43 грн підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "НАСА" відкритих у банківських установах, які його обслуговують, та за рахунок належної йому готівки, в дохід бюджету, податковий борг в розмірі 265119 (двісті шістдесят п`ять тисяч сто дев`ятнадцять) гривень 43 копійки.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ 43142559), вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018;

Товариство з обмеженою відповідальністю "НАСА" (код ЄДРПОУ 22179181), вул. Ленкавського, 4А, м. Івано-Франківськ, 76018.

Суддя /підпис/ Грицюк П.П.