Рішення № 88524125, 26.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26 березня 2020 року Справа № 280/6007/19 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу

за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр.Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945)

до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 )

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь бюджету податковий борг у розмірі 35142,97 грн. з орендної плати фізичних осіб.

Позовні вимоги обґрунтовані Податковим кодексом України та зазначено, що за відповідачем рахується податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 35142,97 грн. Вказано, що у зв`язку з несплатою платником податків винесених та узгоджених сум податкових зобов`язань, відповідачу, в порядку та у строки передбачені Податковим кодексом України, направлена податкова вимога, проте податковий борг фізичною особою у визначені строки не сплачено, що є підставою для звернення до суду із відповідним позовом.

Судом, на виконання вимог частини 3 статті 171 КАС України, відділу Центра надання адміністративних послуг виконавчого комітету Оріхівської міської ради.

20.12.2019 на адресу суду надійшла інформація (вх. 54004), якою не підтверджена адреса реєстрації відповідача, яка вказана у позові та на яку позивачем надіслано копію позову із додатками.

Ухвалою суду від 20.12.2019 позовну заяву у справі № 280/6007/19 було залишено без руху.

Ухвалою суду від 08.01.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні) у судовому засіданні 06.02.2020. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

У зв`язку з перебуванням судді Сіпаки А.В. в період з 30.01.2020 по 13.02.2020 на лікарняному, що підтверджується відповідно довідкою Запорізького окружного адміністративного суду від 14.02.2020 №02-35/20/12, розгляд справи було перенесено на іншу дату, а саме – 28.02.2020.

Ухвалою суду від 28.02.2020 розгляд справи було відкладено на 26.03.2020.

На адресу суду кореспонденція, яка надсилалась відповідача, поверталась із відміткою поштового відділення "інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо переселення поштового відправлення".

Відповідно до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Таким чином, враховуючи частину 11 статті 126 КАС України, такі обставини вказують, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштового відправлення та конверти.

Дослідивши подані позивачем документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований як фізична особа-підприємець, проте, 10.02.2016 була здійснена державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до абз.2 п.п.65.10.8 п.65.10 ст.65 Податкового кодексу України державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Станом на дату подання позовної заяви за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 35142,97 грн., що виник у зв`язку з наступним.

Зокрема, платником податку самостійно подано декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) №1400002625 від 20.02.2014, де визначено податкові зобов`язання: терміном сплати 30.01.2015 у сумі 48,05 грн., але у зв`язку з частковою сплатою 24,58 грн. сума боргу складає 23,47 грн.

Також, на підставі пп. 129.1.1 ст. 129 ПК України, за несвоєчасну сплату узгоджених сум податкових зобов`язань з вказаного податку відповідачу нараховано пеню у сумі 28229,54 грн.

Крім того, на підставі акту перевірки від 01.02.2018 № 0007865302 контролюючим органом було винесено податкове повідомлення-рішення №0007865302 від 01.02.2018, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з орендної плати з фізичних осіб у сумі 577,10 грн. до позивача застосовано штрафні санкції в розмірі 20% на суму 115,42 грн.

Також, на підставі акту перевірки № 0007880/08-01- 53-05/ НОМЕР_1 від 23.10.2019 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 11.11.2019 № 0095855305, яким за затримку сплати грошового зобов`язання з плати за землю у сумі 33872,70 грн. до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 20% на суму 6774,54 грн.

Таким чином, у зв`язку із наявністю на обліковому рахунку відповідача вищезазначених сум заборгованості, позивач звернувся до суду із даним позовом.

При вирішення даного спору по суті суд виходить з наступного.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

За приписами пп.14.1.136. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов`язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 46.1 ст.46 Податкового кодексу України визначено, що податкова декларація, розрахунок - податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Відповідно до п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

За приписами п. 57.3. ст. 57 Податкового кодексу України зазначено, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у п.п. 54.3.1-54.3.6 п. 54.3 ст. 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Винесені контролюючим органом податкові повідомлення-рішення №0007865302 від 01.02.2018, № 0095855305 від 11.11.2019, відповідачем не оскаржені. Доказів протилежного суду не надано. Відтак, донараховані контролюючим органом податкові зобов`язання є узгодженими. Проте, у визначені п. 57.3 ст. 57 Подакового кодексу України строки узгоджені зобов`язання не сплачені, тому набули статусу податкового боргу.

Згідно з пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган, у відповідності до вимог п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України у разі, коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення податкового боргу платником за всіма видами податків і зборів. При цьому податковим законодавством не передбачено необхідності повторного направлення платнику податків податкової вимоги у разі зміни (крім зменшення до нуля) суми його податкового боргу.

На виконання вказаного положення Податкового кодексу України позивач надіслав на адресу відповідача податкову вимогу форми «Ф» від 02.09.2014 №16016-17, відповідно до якої загальна сума податкового боргу платника податків становить 34184,64 грн., однак на адресу контролюючого органу повернувся конверт із зазначенням «за закінченням встановленого строку зберігання».

Між тим, з моменту виставлення податкової вимоги, податковий борг ОСОБА_1 не був погашений в повному обсязі.

Згідно з п.п.95.1, 95.2 ст.95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України, орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Станом на дату розгляду справи податковий борг відповідача перед бюджетом становить 35142,97 грн. та залишається непогашеним. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, стягнувши з відповідача в користь бюджету кошти в сумі 35142,97 грн.

Відповідно до ч.2 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 72-76, 90, 139, 241-246, 250, 251, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 43143945) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , податковий борг з орендної плати за землю з фізичних осіб у розмірі 35142,97 грн., код платежу 18010900 на р/р UA658999980000033218815008397, отримувач - УК в Оріхівському районі/ОТГ м. Оріхів, код отримувача- 38025629, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 Перехідних положень КАС України рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 26.03.2020.

Суддя А.В. Сіпака