Рішення № 88523590, 31.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2020 року Справа № 160/710/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Верба І.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 17.01.2020 засобами поштового зв`язку до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просив суд:

- скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, викладене у листі від 04.11.2019 № 279/03.25-17;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком з 18.10.2019 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність;

- допустити негайне виконання рішення суду в частині виплати пенсії ОСОБА_1 у межах суми стягнення за один місяць.

2. Ухвалою суду від 22.01.2020:

- прийнято адміністративний позов до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні);

- встановлено строки для подання заяв по суті спору;

- від відповідача витребувано: заяву ОСОБА_1 про призначенні пенсія з доданими до неї документами; рішення про відмову у призначенні пенсії.

3. 18.02.2020 від відповідача засобами поштового зв`язку надійшов відзив на адміністративний позов з належним чином засвідченими витребуваними документами та доказом направлення позивачу.

4. 25.02.2020 від представника позивача надійшла відповідь на відзив з доказом її направлення відповідачу.

щодо строків розгляду справи

5. Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що обґрунтованість тривалості провадження завжди повинна оцінюватися в світлі обставин справи з посиланням на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади а також те, що було головним для заявника в спорі.

6. У рішенні ЕСПЛ у справі «Сомор`яй проти Угорщини» (заява № 60934/13) відзначає, що пенсійні спори потребувають особливої ретельності.

7. Справа є важливою для позивача та вимагала особливої ретельності, чим обумовлена тривалість її розгляду.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

8. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України та в період з 1979 року по 2000 роки працював на території України.

9. У 2009 році позивач виїхав на постійне проживання до Ізраїлю, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль. При цьому, на час виїзду за кордон на постійне місце проживання позивач не досяг пенсійного віку, за призначенням пенсії до державних органів України не звертався і пенсія йому не призначалась.

10. В подальшому, 18.10.2019 ОСОБА_1 , у зв`язку з досягненням пенсійного віку особисто звернувся до Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії до якої надав всі необхідні документи.

11. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області отримавши всі необхідні документи протиправно та необґрунтовано відмовило позивачу у призначенні пенсії за віком.

12. Позивач, проживаючи в Ізраїлі, як громадянин України, має такі ж самі конституційні права, як інші громадяни України, так як Конституція України та пенсійне законодавство України не допускає обмеження права на соціальний захист, зокрема, права на отримання пенсії, за ознакою місця проживання громадянина України.

13. Відсутність законодавчо встановленого механізму призначення пенсії громадянину України, який виїхав на постійне місце проживання за кордон не може бути підставою для позбавлення таких осіб на соціальний захист, що встановлено статтею 46 Конституції України.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

14. Відповідач проти позову заперечив у повному обсязі, зазначив, що позивач проживає за межами України (Ізраїль), паспорт громадянина України із зазначенням місця реєстрації на території України не надано, до звернення надано паспорт для виїзду за кордон, який є недійсним (строк дії закінчено), у зв`язку із чим позивач підстав для призначення та виплати пенсії не має.

15. На даний час Україною підписані міжнародні договори з 21 країною. Угода про соціальне забезпечення між урядами Ізраїля та України не укладена. Верховною Радою України не прийнято законодавчі акти, які могли б забезпечити виплату пенсій громадянам, які мешкають в інших країнах, з якими Україною не були підписані відповідні міжнародні угоди.

16. За таких обставин, призначити та виплачувати пенсію позивачу на інших умовах ніж ті, які передбачені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», немає законних підстав.

ІV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

17. 18.10.2019 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України (Покровський відділ обслуговування громадян у м. Кривий Ріг (сервісний центр)) з заявою про призначення пенсії за віком.

18. До заяви було додано: диплом (свідоцтво, атестат) про навчання (довідка); довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.200 по день звернення ОК-5 від 18.10.2019; довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 № 1172 від 28.08.2019, № 1173 від 28.08.2019, № 1174 від 28.08.2019; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру № НОМЕР_1 від 17.10.2019; довідку, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій осіб № 422 від 29.08.2019; заяву про спосіб виплати пенсії (для виплати через банк) б/н від 17.10.2019; паспорт НОМЕР_2 ; свідоцтво про народження НОМЕР_3 ; трудову книжку НОМЕР_4 .

19. Заява та документи прийняті 18.10.2019 і зареєстровані за № 3418.

20. Розглянувши заяву ОСОБА_1 від 18.10.2019 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та додані до неї документи, Відділом з питань призначення пенсій управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області прийнято рішення, оформлене листом від 04.11.2019 № 279/03.25-17, яким відмовлено в призначенні пенсії за віком з наступних підстав:

- в паспорті громадянина України для виїзду за кордон наявна відмітка про постійне проживання в Ізраїлі та перебування на консульському обліку в Генконсульстві України цієї країни з 2009 року, термін дії паспорту до 12.05.2010;

- на даний час угод між Україною та Ізраїль про співробітництво в галузі пенсійного страхування не укладена, а тому відсутні законодавчі підстави для призначення пенсії в Україні. Закон передбачає можливість виплати пенсії особі під час перебування за кордоном лише в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

V. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

21. Відповідно до положень статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

22. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

23. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

24. Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення.

25. Частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав і основних свобод людини визначено, що кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

26. Згідно з частиною другою статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11.12.2003 № 1382-IV реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

27. Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі - Закон № 1058-IV) визначає, зокрема, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел.

28. Відповідно до статті 3 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від 14.01.1998 № 16/98-ВР право на забезпечення за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням згідно з цими Основами мають застраховані громадяни України, іноземні громадяни, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено законодавством України, а також міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

29. 4Згідно із пунктом першим частини першої та частиною четвертою статті 8 Закону № 1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

30. Іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, мають право на отримання пенсійних виплат і соціальних послуг із системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування нарівні з громадянами України на умовах та в порядку, передбачених цим Законом, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

31. Відповідно до частин 1, 4 статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.

32. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

33. У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку.

34. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.

35. За правилами статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

36. Частиною другою статті 45 Закону № 1058-IV встановлено, що пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.

37. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії (частина 5 статті 45 Закону № 1058-IV).

38. Відповідно до пункту 1.1. Розділу І «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України № 13-1 07.07.2014) (далі - Порядок № 22-1) заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

39. Згідно з пунктом 1.7. Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.

40. Пунктом 2.1. Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються:

1) документи про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків;

2) документи про стаж (документи про стаж, вік та заробітну плату подаються тільки в оригіналах);

3) для підтвердження заробітної плати відділом персоніфікованого обліку надаються індивідуальні відомості про застраховану особу за період з 01.07.2000 року;

4) документи про місце проживання (реєстрації) особи;

5) докумети, які засвідчують особливий статус особи;

6) документ уповноваженого органу Російської Федерації про те, що особі не призначалась пенсія за місцем реєстрації на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, та особисту декларацію про відсутність громадянства держави-окупанта (для призначення пенсій особам, зазначеним у пункті 1.3 розділу І цього Порядку).

41. Особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік) (пункт 2.9. Порядку № 22-1).

42. Відповідно до пункту 2.22. Порядку № 22-1 за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або документ відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування. Іноземці та особи без громадянства подають також посвідку на постійне проживання.

43. Відповідно до статті 5 Закону України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року № 2235-III документами, що підтверджують громадянство України є: паспорт громадянина України, свідоцтво про належність до громадянства України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, тимчасове посвідчення громадянина України, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну.

44. Згідно з пунктом першим частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» № 5492-VI від 20.11.2012 документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України є: а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон; в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка; д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

45. Пунктом 4.1. Порядку № 22-1 встановлено, що орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).

46. Заяви осіб про призначення, перерахунок, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший реєструються в журналі реєстрації рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію, видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається в пенсійній справі.

47. Згідно з пунктом 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності);

4) видає пам`ятку пенсіонеру (додаток 4), копія якої зберігається у пенсійній справі.

48. Не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

49. Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов`язків) та завіряється печаткою управління (пункт 4.3. Порядку № 22-1).

VІ. ОЦІНКА СУДУ

щодо скасування рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком, викладеного у листі від 04.11.2019 № 279/03.25-17

50. Відповідач відмовляючи у призначенні пенсії за віком зазначив, що в паспорті громадянина України для виїзду за кордон наявна відмітка про постійне проживання в Ізраїлі та перебування на консульському обліку в Генконсульстві України цієї країни з 2009 року, термін дії паспорту до 12.05.2010.

(щодо права на призначення пенсії)

51. Суд зазначає, що право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

52. Кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір свого місця проживання, зі збереженням усіх конституційних прав.

53. Отже, враховуючи викладене, позивач як громадянин України, незалежно від країни свого проживання, вправі користуватися всіма своїми конституційними правами, в тому числі, і правом на пенсійне забезпечення.

54. Крім того, як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні у справі «Пічкур проти України», яке набрало статусу остаточного 07.02.2014, у цій справі право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України. Дійсно, заявник, який був економічно активним в Україні з 1956 до 1996 року, мав право на отримання пенсії після закінчення трудової діяльності та, як це передбачалося національним законодавством на час події, він знову отримував би свою пенсію після повернення в Україну. Тому ЄСПЛ доходить висновку, що заявник перебував у відносно схожій ситуації із пенсіонерами, які проживали в Україні, щодо самого права на отримання пенсії (пункт 51 цього рішення).

55. У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

56. Враховуючи те, що рішення ЄСПЛ є джерелом права та є обов`язковими для виконання Україною відповідно до статті 46 Конвенції, суди при розгляді справ зобов`язані враховувати практику ЄСПЛ, у тому числі й рішення у справі «Пічкур проти України», як джерело права відповідно до статті 17 Закону України від 23.02.2006 № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

57. Проживаючи в Ізраїлі як громадянин України, позивач має такі ж самі конституційні права, як й інші громадяни України, оскільки Конституція України та пенсійне законодавство України не допускають обмеження права на соціальний захист, зокрема права на отримання пенсії за ознакою місця проживання.

58. Суд зазначає, що право громадянина на призначення та одержання пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні. Держава, відповідно до конституційних принципів, зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, в Україні чи за її межами.

59. Отже, позивач, по досягнення віку, визначеного статтею 26 Закону № 1058-IV, незалежно від місця проживання, має право на призначення пенсії.

(щодо терміну дії паспорту)

60. Відповідно до пункту 2.9. Порядку № 22-1 документи надані для призначення пенсії мають бути чинними (дійсними) на дату їх подання.

61. При зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України (Покровський відділ обслуговування громадян у м. Кривий Ріг (сервісний центр)) для призначення пенсії надано паспорт для виїзду за кордон № НОМЕР_2 , дата видачі 12.05.2000 (дійсний до 12.05.2010).

62. Однак, суд зазначає, що термін паспорту для виїзду за кордон № НОМЕР_2 продовжено до 12.09.2020, про що є відповідна відмітка у зазначеному паспорті.

63. Отже, станом на день подання заяви про призначення пенсії за віком термін дії паспорта позивача не закінчився.

(щодо угод між Україною та Ізраїль про співробітництво в галузі пенсійного страхування)

64. У рішенні Конституційного Суду України від 07.10.2009 № 25-рп/2009 чітко зазначено, що конституційне право на соціальний захист не може бути поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення, а держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, не може позбавити цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору.

65. Враховуючи викладене, суд зазначає, що законами України не передбачено таких підстав для відмови особі, яка офіційно виїхала на постійне місце проживання за кордон, у призначенні пенсії, як проживання в країні, з якою відсутній міждержавний договір щодо пенсійного забезпечення.

66. З урахуванням викладеного, суд задовольняє позовну вимогу позивача, визнає протиправним та скасовує рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 04.11.2019 № 279/03.25-17 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

щодо зобов`язання вчинити певні дії

67. До компетенції суду не належить здійснення призначення пенсії та первісного визначення права особи на призначення пенсії, а здійснюється лише контроль легальності рішень, дій або бездіяльності відповідача щодо вказаних питань.

68. Прийняття певного рішення в залежності від результатів розгляду поданих заявником документів є дискреційними повноваженнями відповідача, втручання до яких з боку суду є неприпустимим, що свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.

69. Таким чином, позовна вимога позивача про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати позивачу пенсію за віком з 18.10.2019 у розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність є передчасною та задоволенню не підлягає, оскільки умови призначення пенсії за віком визначені статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», проте, відмова відповідача не містить висновків щодо наявності чи відсутності у позивача необхідного стажу роботи для призначення пенсії за віком, не містить висновків щодо повноти поданих документів необхідних для призначення пенсії та визначення її розміру, тощо.

70. З урахуванням викладеного, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд зобов`язує відповідача повторно розглянути заяву від 18.10.2019 про призначення пенсії за віком з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

щодо негайного виконання рішення суду

71. Клопотання позивача про допущення до негайного виконання рішення суду не підлягає задоволенню, оскільки вказана процедура застосовується виключно при прийнятті судом рішення про стягнення грошових коштів, проте такі позовні вимоги судом не розглядались.

VІІ. ВИСНОВОК СУДУ

72. Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

73. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

74. Відповідно до частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

75. Відповідачем відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком з наступних підстав:

- в паспорті громадянина України для виїзду за кордон наявна відмітка про постійне проживання в Ізраїлі та перебування на консульському обліку в Генконсульстві України цієї країни з 2009 року, термін дії паспорту до 12.05.2010;

- на даний час угод між Україною та Ізраїль про співробітництво в галузі пенсійного страхування не укладена, а тому відсутні законодавчі підстави для призначення пенсії в Україні. Закон передбачає можливість виплати пенсії особі під час перебування за кордоном лише в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

76. Однак, виходячи із правової та соціальної природи пенсійного забезпечення, право громадянина на призначення йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні оскільки держава, відповідно, зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа.

77. Відповідачем передчасно здійснено висновок про відмову у призначенні пенсії, оскільки управлінням не вирішувались питання, які віднесенні до якого компетенції та які підлягають з`ясуванню при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, чим позбавлено позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.

78. Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

79. Зазначена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.12.2018 у справі № 132/3485/16-а (адміністративне провадження № К/9901/44939/18), від 12.03.2019 у справі № 127/2126/17 (адміністративне провадження № К/9901/15893/18), від 01.10.2019 у справі № 804/3646/18 (адміністративне провадження № К/9901/9747/19).

80. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

81. Частиною п`ятою вказаної норми встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

82. Із врахуванням того, що судом задоволено одну основну та похідну позовні вимоги, на користь позивача підлягає стягненню сума витрат на сплату судового збору за подання позову немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.

83. Керуючись статтями 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

84. Адміністративний позов ОСОБА_1 (код НОМЕР_5 ; місце постійного проживання/перебування: АДРЕСА_1 ; адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427; вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094) про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

85. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, оформлене листом від 04.11.2019 № 279/03.25-17 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

86. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.10.2019 про призначення пенсії за віком з урахуванням наданої судом у цьому рішенні правової оцінки.

87. В іншій частині позовних вимог – відмовити.

88. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 840,80 грн.

89. Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Верба