Рішення № 88519499, 21.01.2020, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 370/3566/18

пр. № 2/759/1428/20

21 січня 2020 року м.Київ суддя Святошинського районного суду міста Києва Миколаєць І.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна,12-Г) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018 року Стецевич А.І., який представляє інтереси Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» звернулась до Макарівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № БПК про відкриття та обслуговування рахунку від 16.09.2013 року редакція якого була змінена 24.02.2016 року шляхом укладення заяви про приєднання № 12056 на суму 15 353,11 грн..

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 16.09.2013 укладено Договір № БПК 12056 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, редакція якого була змінена 24.02.2016 року шляхом укладення заяви про приєднання № 12056 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії, яка є складовою заяви про приєднання.

Відповідно до умов кредитного договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Зарплатний», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку та встановив за погодженням відповідача на вказаний рахунок кредит у сумі 15 000,00 грн. під 11,00 % річних строком до 29.02.2016 року. Після закінчення вказаного в цьому пункті строку клієнт погоджується на встановлення (збільшення) банком кредиту в межах максимальних параметрів кредитування, вказаних в п. 3 умов кредитування цієї заяви за умови отримання згоди від клієнта. Згода клієнта надається відповідно до умов п.1.4 Розділу XXII договору, а саме шляхом погодження нових умов кредитування в телефонному режимі.

Згідно до пунктів 1.17. -1.19. та 1.21. розділу XXII ДКБО відповідач зобов`язався не пізніше 25 числа кожного місяця сплачувати позивачу проценти, які нараховуються за методом факт/факт на фактично отриману суму кредиту та за строк фактичного користування ним шляхом договірного списання коштів з рахунку. У разі порушення строку сплати платежів за кредитним договором відповідач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в порядку, визначеному пунктом 1.24. розділу XXII ДКБО.

Так само, кредитним договором (підпункт 3.4.1) та розділом VI ДКБО передбачено обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача платежі за розрахунково-касове обслуговування згідно з тарифами.

13.07.2018р. між АТ «Ощадбанк» та клієнтом укладено заяву на зміну графіку погашення кредиту, за якою кредит щомісячно зменшується рівними частинами з кінцевим терміном повернення заборгованості до 16.06.2019р. включно.

Проте, починаючи з 16.08.2018р. у клієнта виникла прострочена заборгованість за обов`язковими платежами за кредитною лінією, а саме не зменшено суму кредиту до встановленого раніше графіку.

Згідно до п. п. 1.28., 1.29. розділу XXII ДКБО, позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Пунктом 1.32. розділу XXII ДКБО визначено, що строк повернення кредиту є таким, що настав, і клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якого із наступних випадків (обставин), зокрема, прострочення виконання зобов`язань клієнта за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за Кредитом та/або процентами та/або комісіями) за Кредитним договором на строк понад 58 календарних днів.

Згідно до п. 1.19 ДКБО, у випадку настання строку повернення кредиту, у зв`язку із настання обставин, передбачених п. п. 6-7 п. 1.32 цього договору, нарахування.процентів по Кредиту/комісійної винагороди за обслуговування кредиту припиняється наступного дня після настання такого строку.

Станом на дату пред`явлення позову зобов`язання за кредитним договором залишається невиконаним.

Станом на 16.11.2018р. заборгованість відповідача перед банком за заявою про приєднання № 12056 від 24.02.2016р. до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) складає 15 353,11 грн., в тому числі:

1.Сума основної заборгованості за кредитом - 14 118,65 грн.;

2.Сума заборгованості за процентами - 1 024,95 грн.;

3.Заборгованість за РКО-16,6 грн.;

4.Загальна сума нарахованої пені - 111,66 грн.;

5.Втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату кредиту - 44,70 грн.;

6.Втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату процентів - 3,43 грн.;

7.З % річних за несвоєчасну сплату кредиту - 29,20 грн.;

8.З % річних за несвоєчасну сплату процентів - 3,92 грн.

У зв`язку з цим просить суд задовольнити позов.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2019 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву, позивачу роз`яснено право подати відповідь на відзив, та відповідачам право на подання заперечень на відповідь на відзив .

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиви від відповідача не надходило. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідача та/або позивач до суду не подавали.

Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Направлені судом поштові відправлення на адресу відповідачів поверталися на адресу суду за закінченням встановленого терміну їх зберігання.

Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника лише обов`язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».

Відповідно до ч.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений термін, відповідно до закону, договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно вимог ч.2 ст.247 ЦПК Україниу разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановивши факти та відповідні їм правовідносини, оцінивши кожний доказ окремо, у їх сукупності та взаємозвязку, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів.

У відповідності до ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ст.82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що що між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 16.09.2013 укладено Договір № БПК 12056 про відкриття та обслуговування рахунку, випуск та надання платіжної картки, редакція якого була змінена 24.02.2016 року шляхом укладення заяви про приєднання № 12056 до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу та заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії, яка є складовою заяви про приєднання.

Відповідно до умов кредитного договору позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 на умовах тарифного пакету «Зарплатний», тарифів за користування платіжною карткою, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку та встановив за погодженням відповідача на вказаний рахунок кредит у сумі 15 000,00 грн. під 11,00 % річних строком до 29.02.2016 року. Після закінчення вказаного в цьому пункті строку клієнт погоджується на встановлення (збільшення) банком кредиту в межах максимальних параметрів кредитування, вказаних в п. 3 умов кредитування цієї заяви за умови отримання згоди від клієнта. Згода клієнта надається відповідно до умов п.1.4 Розділу XXII договору, а саме шляхом погодження нових умов кредитування в телефонному режимі.

Згідно до пунктів 1.17. -1.19. та 1.21. розділу XXII ДКБО відповідач зобов`язався не пізніше 25 числа кожного місяця сплачувати позивачу проценти, які нараховуються за методом факт/факт на фактично отриману суму кредиту та за строк фактичного користування ним шляхом договірного списання коштів з рахунку. У разі порушення строку сплати платежів за кредитним договором відповідач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в порядку, визначеному пунктом 1.24. розділу XXII ДКБО.

Так само, кредитним договором (підпункт 3.4.1) та розділом VI ДКБО передбачено обов`язок відповідача сплачувати на користь позивача платежі за розрахунково-касове обслуговування згідно з тарифами.

13.07.2018р. між АТ «Ощадбанк» та клієнтом укладено заяву на зміну графіку погашення кредиту, за якою кредит щомісячно зменшується рівними частинами з кінцевим терміном повернення заборгованості до 16.06.2019р. включно.

Проте, починаючи з 16.08.2018р. у клієнта виникла прострочена заборгованість за обов`язковими платежами за кредитною лінією, а саме не зменшено суму кредиту до встановленого раніше графіку.

Згідно до п. п. 1.28., 1.29. розділу XXII ДКБО, позивач має право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати процентів та інших платежів у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов`язання.

Пунктом 1.32. розділу XXII ДКБО визначено, що строк повернення кредиту є таким, що настав, і клієнт зобов`язаний погасити заборгованість не пізніше наступного робочого дня після настання будь-якого із наступних випадків (обставин), зокрема, прострочення виконання зобов`язань клієнта за цим договором щодо погашення заборгованості (у тому числі за Кредитом та/або процентами та/або комісіями) за Кредитним договором на строк понад 58 календарних днів.

Згідно до п. 1.19 ДКБО, у випадку настання строку повернення кредиту, у зв`язку із настання обставин, передбачених п. п. 6-7 п. 1.32 цього договору, нарахування.процентів по Кредиту/комісійної винагороди за обслуговування кредиту припиняється наступного дня після настання такого строку.

Станом на дату пред`явлення позову зобов`язання за кредитним договором залишається невиконаним.

Станом на 16.11.2018р. заборгованість відповідача перед банком за заявою про приєднання № 12056 від 24.02.2016р. до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) складає 15 353,11 грн., в тому числі: сума основної заборгованості за кредитом - 14 118,65 грн.; сума заборгованості за процентами - 1 024,95 грн.; заборгованість за РКО-16,6 грн.; загальна сума нарахованої пені - 111,66 грн.; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату кредиту - 44,70 грн.; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату процентів - 3,43 грн.; 3% річних за несвоєчасну сплату кредиту - 29,20 грн.; 3 % річних за несвоєчасну сплату процентів - 3,92 грн.

Відповідно до ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику в строк, що встановлені договором. Крім того, відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2ст.1050 ЦК Україниякщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст.599 ЦК України зобовязання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приписами цивільного законодавства передбачено, що Договір є обовязковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Відповідно до положень ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобовязання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобовязання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобовязання є прострочення невиконання зобовязання в обумовлений строк.

Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно з ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

На підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми. Якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню з урахуванням досліджених у судовому засіданні доказів.

Відповідно до ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом судової справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст.252-259, 261, 525, 526, 549, 599, 610, 611, 626, 629, 1048, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 10,133, 141, 259, 263, 265, 268, 273, 280-283, 289, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк» (місце знаходження: 01001, м.Київ, вул.Госпітальна,12-Г) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (01001, м. Київ, вул. Госпітальна, 12г, рахунок № НОМЕР_3 в АТ «Ощадбанк», МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129) прострочену заборгованість за Заявою про приєднання № 12056 від 24.02.2016 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки), яка становить 15 353 (п`ятнадцять тисяч триста п`ятдесят три) грн. 11 коп., з яких: основна заборгованість за кредитом - 14 118,65 грн.; заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом - 1 024,95 грн.; заборгованість за РКО - 16,66 грн.; пеня - 111,60 грн.; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату кредиту - 44,70 грн; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату процентів - 3,43 грн., З % річних за несвоєчасну сплату кредиту - 29,20 грн.; З % річних за несвоєчасну сплату процентів - 3,92 грн а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1 762,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі розгляду справи (вирішення питання ) без повідомлення сторін зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи якому рішення не було вручене у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Київського апеляційного суду, при цьому відповідно до п. п. 15.5 п. 15Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією кодексу.

Суддя І.Ю.Миколаєць