Постанова № 8851642, 25.03.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2010                                                                                           № 40/157

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Отрюха Б.В.

суддів:           

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - не з"явився

від відповідача - Петруня А.В. - представник за дорученням, Похилько О.В. - юрист

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

на рішення Господарського суду м.Києва від 26.03.2009

у справі № 40/157 ( .....)

за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "Українсьий інститут по проектуванню засобів та споруд зв"язку "Дніпрозв"язок"

до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Телесистеми України"

третя особа позивача           

третя особа відповідача           

про                                                   звільнення займаних приміщень та стягнення неустойки

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м.Києва від 26.03.2009 року у справі № 40/157 позов задоволено в повному обсязі. Рішенням суду зобов»язано відповідача звільнити безпідставно займані приміщення площею 152,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Солом»янська, 3 без права надання іншого приміщення в будівлі ВАТ «Дніпрозв»язок». На підставі рішення суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 333300,30 грн., 3418, 00 грн. сплаченого державного мита, 118,00 грн. витрат на нформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, неповністю з»ясовано обставини, що мають значення для справи.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували відправлення письмового попередження на адресу відповідача щодо закінчення строку дії договору оренди, яке відповідач мав би отримати в межах 1-місячного строку з моменту закінчення строку дії договору оренди.

Апелянт зазначає, що позивачем також не було доведено факт отримання листа щодо закінчення строку дії договору оренди відповідачем, що не узгоджується з правовою позицією, яка викладена в Постанові Вищого господарського суду України від 25.12.2008 року № 37/90 та свідчить про недотримання порядку надсилання заперечень, який встановлений ст. 764 Цивільного кодексу України.

В судове засідання представник позивача не з»явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Вислухавши думку представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника позивача.

Позивачем до розгляду справи по суті спору неодноразово уточнювались позовні вимоги. На момент винесення рішення позовні вимоги складались з стягнення неустойки за користування майном в розмірі 333300,30 грн. та звільнення безпідставно займаних приміщень.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача, дослідивши матеріали справи, колегія встановила наступне.

27.12.2007р. між позивачем та відповідачем укладено договір № 244 оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого позивач (орендодавець за договором) передає, а відповідач (орендар за договором) приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення площею 152,1 кв.м., які знаходяться у власності ВАТ «Дніпрозв'язок» за адресою: м. Київ, вул. Соломянська, 3.

Вказані приміщення надаються для здійснення Орендарем своєї господарської діяльності визначеної його статутними документами (п.1.2. договору).

Відповідно до ч. І ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до п.2.1. договору вступ орендаря у тимчасове володіння та користування майном настає одночасно із підписанням Акта прийому-передачі вказаного п.1.1. майна.

Пунктом 11.1 договору сторони встановили термін його дії з 01.01.2008 і діє до 30.06.2008 включно, а в частині розрахунків – до повного виконання.

Відповідно до п. 11.9.2 договору оренди сторони дійшли згоди, що дія договору припиняється, зокрема внаслідок закінчення терміну дії договору на який його укладено.

Пунктом 2.6. договору оренди встановлено, що майно передане орендарю повертається орендодавцю не пізніше 30.06.2008р. ( якщо не досягнуто згоди про його продовження, або в разі його дострокового розірвання) за актом приймання-передачі, звіреним з актом приймання-передачі, зазначеним у п.2.1. цього договору у належному стані.

Відповідно до ст. 785 п.1 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов»язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Позивач звернувся до суду з позовом про звільнення ТОВ «Телесистеми України» безпідставно займаних приміщень площею 152,1 кв.м., що знаходяться за адресою м.Київ, вул. Солом»янська, 3 без права надання іншого приміщення в будівлі та стягнення неустойки за користування зазначеним приміщенням в розмірі 333300,30 грн. посилаючись на те, що позивачем неодноразово надсилались на адресу відповідача листи, в яких повідомляв про закінчення терміну дії договору, а також прохання щодо звільнення займаних площ у зв»язку з закінченням терміну дії договору. Однак відповідач відповіді не надавав, приміщення не звільнив, чим на думку позивача грубо порушив ст. 41 Конституції України та ст. 317 ЦК України. Оскільки відповідач не звільнив приміщення після закінчення терміну дії договору, позивач відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України нарахував неустойку в розмірі подвійної плати за користування майном за час прострочення.

Позивач в обґрунтування своєї позиції надав суду копію листа від 07.07.2008 року за № 1472/03, в якому відповідач повідомлявся про припинення дії договору оренди та зобов»язання звільнення орендованих приміщень, однак колегія не приймає зазначений лист до уваги, оскільки позивачем не надано жодних доказів надсилання зазначеного листа на адресу відповідача.

Щодо надсилання позивачем на адресу відповідача листа № 1617/01 від 23.07.2008 року позивачем не надано доказів отримання зазначеного листа відповідачем, згідно пояснень наданих представником відповідача 04.08.2008 року представником відповідача за довіреністю було отримано лист № 1617/03 від 23.07.2008р., про що свідчить офіційна відповідь Південного вузла поштового зв'язку Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта» від 13.03.2009 року за № 38-3-10-304/1.

Згідно відповіді Південного вузла поштового зв'язку Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта» від 19.03.2009 року за № 38-3-Ю-435, програмним забезпеченням не передбачений прийом поштових відправлень за один і тим же штрихкодом. А це означає, що чек, який було надано Позивачем, відноситься до цінного листа, в якому було відправлено Лист № 1617/03 від 23.07.2008.

Також, згідно Листа Південного вузла поштового зв'язку Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта» від 19.03.2009 року за № 38-3-Ю-435 на відбитку календарною штемпеля опису з Листом 1617/03 від 23.07.2008 року останні дві цифри відповідають годинам приймання поштового відправлення, а саме - 18 годині.

Відповідно до листа Українського Державного Підприємства Поштового Зв'язку «Укрпошта» від 03.03.2009 року № 22-09/19 на судовий запит по справі № 40/156 на описі ставиться календарний штемпель, який вказує на час приймання поштового відправлення та включає цифру часового позначення, яка переводиться щогодинно із встановленням цифри наступної години (що також було підтверджено відповіддю № 22-09/19 від 03.03.2009          року на судовий запит).

З огляду на той факт, що чек на відправку містить вказівку на час 17:20:42, то існування опису вкладення з Листом № 1617/01 є фактично неможливим, оскільки за поданими Позивачем документам, опис було зроблено об 11 годині, а чек - о 17.20 годині. Тобто опис вкладення та чек, який наданий Позивачем, не відповідають один одному. Натомість опис із Листом 1617/03 (із зазначенням часу 18 година), повністю відповідає чеку, на якому стоїть час 17.20 година.

Згідно Листа Південного вузла поштового зв'язку Українського державного підприємства зв'язку «Укрпошта» від 17.03.2009 року за № 38-3-Ю-304/2. описи вкладення в листи з оголошеною цінністю у відділенні зв'язку не реєструються, оригінал опису вкладається в лист, а його копія залишається у відправника. Таким чином, посилання представника ВАТ «Діпрозв'язок», що в цінному листі № 031100120377 знаходився опис саме з Листом 1617/01 не підтверджується відповідними доказами, оскільки такий реєстр у відділеннях поштового зв'язку не ведеться.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.06.2009р. було призначено судову технічну експертизу у справі № 40/157, однак у зв»язку з несплатою позивачем вартості експертизи, КНДІСЕ повернув матеріали справи без проведення експертизи.

За таких обставин колегія розглядає справу за наявними у ній матеріалами.

Згідно ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних доказів, які б підтверджували надсилання на адресу відповідача листів щодо припинення договору оренди нежитлового приміщення № 244.

Пунктом 5.4. договору оренди № 244 від 27.12.2007р. передбачено, що орендар, який належно виконує свої зобов»язання згідно умов договору, має переважне право перед іншими потенційними орендарями на укладення договору на новий строк.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Враховуючи те, що відповідач продовжував користуватись спірними приміщеннями після закінчення строку дії договору оренди, а позивачем не надано суду доказів надсилання на адресу відповідача заперечень щодо пролонгації договору чи вимог щодо його припинення, колегія приходить до висновку про пролонгацію між сторонами орендних правовідносин на строк, на який раніше був укладений договір оренди відповідно до положень ст.. 764 ЦК України, ч.4 ст. 284 ГК України.

Таким чином, позовна вимога про звільнення безпідставно займаних приміщень площею 152,1 кв.м., що знаходиться за адресою м.Київ, вул. Солом»янська, 3 без права надання іншого приміщення в будівлі ВАТ «Дніпрозв»язок» є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення неустойки у розмірі 333300,30 грн. за користування майном за час прострочення, вона не підлягає задоволенню, оскільки час прострочення відсутній, строк дії договору оренди № 244 є поновленим в силу ст. 764 ЦК України.

Крім того, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, на даний час орендовані приміщення відповідачем звільненні та передані позивачу за актами приймання-передачі майна від 11.12.2008р. та 20.11.2009р.

На підставі вищевикладеного колегія вважає, що рішення місцевого суду не відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,104,105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» задовольнити.

Рішення Господарського суду м. Києва від 26.03.2009р. у справі № 40/157 скасувати.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Український інститут по проектуванню засобів та споруд «Дніпрозв»язок» ( 03110,м.Київ, вул..Солом»янська, 3, код ЄДРПОУ 01168185) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Телесистеми України» (юридична адреса: 02094, м.Київ, вул..Червоногвардійська, 27-А, фактична адреса: 03110,м.Київ, вул..Солом»янська, 3, ЄДРПОУ 34726705) 1709, 00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Матеріали справи № 40/157 повернути Господарському суду м. Києва

Головуючий суддя                                                                      

Судді