Ухвала суду № 88515569, 30.03.2020, Франківський районний суд м. Львова

465/7621/19>

2-з/465/51/20>

УХВАЛА

про самовідвід

"30" березня 2020 р. м. Львів

Суддя Франківського районного суду м. Львова Кузь В. Я., розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Четвертої ДПРЧ Франківського районного відділу Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області та Сокільницької сільської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд із позовною заявою до ОСОБА_2 , Четвертої ДПРЧ Франківського районного відділу Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області та Сокільницької сільської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі.

Відповідно до ухвал від 24 та 29 січня 2020 року, відкрито провадження із призначенням справи до розгляду за правилами загального провадження та з урахуванням завантаженості головуючого.

26 березня 2020 року позивачем, у цьомуж провадженні, подано заяву про забезпечення позову.

Обґрунтовуючи заяву, позивач покликається на те, що, як на його заявника думку, з матеріалів справи вбачається, що розгляд справи здійснюється всупереч положенням ч. 1 ст. 187 та ч. 3 ст. 189 ЦПК України, відповідно у відповідача ОСОБА_2 є достатньо часу, щоб переоформити на інших осіб належне йому рухоме та нерухоме майно, що у свою чергу може унеможливити виконання рішення суду. Просить накласти арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 .

В ході розгляду даної заяви із Франківського районного суду м. Львова витребувано матеріали цивільної справи № 465/7621/19.

Встановлено, що справа перебуває на розголяді у судді, відносно якого Вищою радою правосуддя розглядається скарга позивача ОСОБА_1 , за змістом якої , він просить притягнути суддю ОСОБА_3 до дмисциплінарнгої відповідальності.

Станом на час розгляду заяви про забезпечення позову, мною, як суддею, готується відповідь на запит ВРП , щодо обставин ивкладених скаржником, а тому суддею заявлено та задоволено самовідвід у розгляді цивільної справи № 465/7621/19.

Підстави такого рішення викладені в ухвалі від 30 березня 2020 року.

Відтак вважаю, що такі обставини, мають ознаки конфлікту та можуть викликати сумнів

у безсторонності, об`єктивності та неупередженості судді в майбутньому.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України, суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Частиною першою ст. 36 ЦПК України, встановлено, що з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 39 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

З огляду на викладене, заявляю самовідвід з підстав, передбачених п. 5 ч.1 ст. 36 ЦПК України.

Приймаючи дане рішення щодо задоволення заяви про самовідвід, зважаю також на положення п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки судді, що схвалені резолюцією № 2006/23 Економічної та Соціальної ради ООН від 27.07.2006 року, відповідно до якого, суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики визначено, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

У Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини і громадянина (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 року) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

Відповідно до практики ЄСПЛ при розгляді справи має забезпечуватися суб`єктивний критерій неупередженості (безсторонності) суду. У сторони мають бути відсутні будь - які побоювання у безсторонності суду. Кожна із сторін вправі сподіватися на об`єктивне рішення у справі.

Європейський суд з прав людини визнає, що підставою відводу судді може бути як реальне існування обставин, які свідчать про упередженість суду, так і суб`єктивне переконання сторони у їх наявності, наслідком чого може бути відвід складу суду від розгляду справи.

У справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказав, що об`єктивна неупередженість суду полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорно викликати в учасників цивільного процесу.

При цьому, у справі «Морріс проти Об`єднаного королівства» Європейський суд з прав людини пояснив: Щодо питання безсторонності існує два аспекти цих вимог. По-перше, суд має бути суб`єктивно вільним від особистої упередженості чи необ`єктивності. По-друге, він має також бути безстороннім з об`єктивного погляду, для чого він має надати істотні гарантії, аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви стосовно цього.

У Рішеннях Європейського Суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуга проти України» та Рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі «Ветштайн проти Швейцарії» зазначається, що важливим питанням є довіра, яку суди повинні вселяти у громадськість у демократичному суспільстві. Судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду, а тому будь - який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 ЦПК України, процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Зважаючи на встановлені обставини, з метою запобігання зловживання заявником своїми процесуальними праівами щодо повторних скарг, образ та відводів в адресу судді, з метою забезпечення сторін у справі достатніми гарантіями для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у безсторонності головуючого та враховуючи вимоги положень національного законодавства і практику Європейського суду з прав людини, а також з метою

розгляду справи саме на засадах довіри до суду, приходжу до висновку, про доцільність заявити самовідвід у розгляді заяви.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 39, 40 ЦПК України, суд,-

П О С Т А НО В И В :

Задовольнити заяву судді Кузя В. Я. про самовідвід у розгляді заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Четвертої ДПРЧ Франківського районного відділу Головного управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Львівській області та Сокільницької сільської ради про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі (судове провадження № 2-з/465/51/20; судова справа № 465/7621/19).

Матеріали судового провадження № 2-з/465/51/20 передати до канцелярії суду на повторну реєстрацію та визначення судді в порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя В. Кузь