Ухвала суду № 88513741, 30.03.2020, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/21522/19

Провадження № 2-з/947/31/20

УХВАЛА

30.03.2020 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого – судді Петренка В.С.

за участю секретаря – Ратовської А.С.,

розглянувши у підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження м. Одесі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 ,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3

про поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

09.09.2019року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 , в якій просить суд розірвати шлюб, укладений між нею - ОСОБА_1 та відповідачем - ОСОБА_2 , зареєстрований 20 травня 2011 року Другим Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції; визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 ; визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину машиномісця (підземного паркінгу), за адресою: АДРЕСА_3 ; стягнути з ОСОБА_2 на її - ОСОБА_1 користь Ѕ вартості автомобіля TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_1 , а також стягнути з відповідача суму сплаченого судового збору.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 24.09.2019 року булоприйнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявоюОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_3 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя. Розгляд справи призначено в порядку загального позовного провадження.Призначено підготовче засідання.

01.11.2019 року, під час перебування справи в експертній установі, від позивача - ОСОБА_1 до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій позивач просить суд накласти арешт на

транспортний засіб: TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_2 ;

накласти арешт на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844747051101;

заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 844747051101;

накласти арешт на машиномісце № НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 950408751101;

заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно, а саме, машиномісце № НОМЕР_3 , АДРЕСА_4 розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 950408751101;

накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна НОМЕР_4 ;

заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер майна НОМЕР_4 .

В обґрунтування наданої заяви позивач посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може значно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення судом позову, оскільки відповідач може здійснити дії щодо відчуження спірного рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач – ОСОБА_2 є власником наступного майна: квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та машиномісця АДРЕСА_5 НОМЕР_3 , АДРЕСА_6 : АДРЕСА_3 , що підтверджується копією витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі, копіями інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта (т. 1 а.с. 27, 30-31).

У наданій позовній заяві позивач просить суд поділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя наступним чином: визнати за нею - ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину квартири за адресою АДРЕСА_1 ; на Ѕ частину квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; на Ѕ частину машиномісця (підземного паркінгу), за адресою: АДРЕСА_3 , та стягнути з ОСОБА_2 Ѕ вартості автомобіля TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п.1 та п.2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

З урахуванням вказаного вище роз`яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що тимчасове обмеження права розпоряджатися квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; квартирою, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та машиномісцем АДРЕСА_5 НОМЕР_5 АДРЕСА_3 , без обмеження права володіння та користування ними, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересів відповідача.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі "Шмалько проти України" право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на до доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Для належної реалізації завдань цивільного судочинства слугує зокрема те, що відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковим до виконання на всій території України. Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги, що предмет розгляду зазначеної справи, суд вважає вимоги позивача про вжиття заходів забезпечення позову в частині заборони державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно відносно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 , та машиномісцем АДРЕСА_5 НОМЕР_5 : АДРЕСА_3 , співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання або невиконання судового рішення у випадку не задоволення судом в цій частині заяви позивача.

Разом з тим, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні його заяви в частині накладення арешту на вищезазначене майно, оскільки накладення арешту передбачає обмеження права володіння та користування ним, що може призвести до порушення прав та охоронюваних законом інтересів відповідача.

Також, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні заяви в частині накладення арешту на транспортний засіб: TOYOTA Land Cruiser Prado, державний номер НОМЕР_2 , оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідачу на праві власності належить вказаний транспортний засіб.

В матеріалах справи наявна довідка Регіонального сервісного центру МВС в Одеській області від 07.10.2019 року за № 31/15-30аз, зі змісту якої вбачається, що 11.07.2012 року за відповідачем - ОСОБА_2 був зареєстрований автомобіль TOYOTA Land Cruiser Prado, однак з іншим номерним знаком НОМЕР_6 , який 23.08.2019 року був перереєстрований за гр. ОСОБА_3 на підставі договору укладеного в ТСЦ 5141 23.08.2019 за №5141/2019/1633767 (т. 1 а.с. 177).

Одночасно частинами першою, другою та третьою статті 154 ЦПК України визначено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення).

Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо:

1) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або

2) суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

На переконання суду, у даному випадку доцільним є застосування заходів зустрічного забезпечення позову для унеможливлення зловживання заявником своїми процесуальними правами, а також для забезпечення відшкодування можливих збитків заінтересованої особи, які пов`язані із вжиттям заходів забезпечення позову.

Частиною четвертою статті 155 ЦПК України визначено, що зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом.

На переконання суду помірною для позивача сумою в рахунок зустрічного забезпечення позову, яку вона сама пропонує, буде 5 000,00 грн., які достатньою мірою зможуть забезпечити відшкодування можливих збитків заінтересованій особі внаслідок забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-154 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву позивача про забезпечення позову – задовольнити частково.

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно відносно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно відносно квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Заборонити державним реєстраторам прав на нерухоме майно та органам державної реєстрації прав, іншим особам та органам, а також будь-яким особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо речових прав на нерухоме майно відносно машиномісця АДРЕСА_7 .

В решті вимог заяви – відмовити.

Застосувати заходи зустрічного забезпечення позову шляхом зобов`язання ОСОБА_1 протягом десяти днів з дня постановлення даної ухвали внести на депозитний рахунок суду (код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945 , банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435, призначення платежу «Зустрічне забезпечення позову ОСОБА_1 , Київський районний суд м. Одеси, справа № 947/21522/19») грошову суму у розмірі 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що:

1) особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову із застосуванням зустрічного забезпечення, протягом визначеного судом строку має надати суду документи, що підтверджують надання зустрічного забезпечення;

2) якщо особа, за заявою якої застосовані заходи забезпечення позову, не виконує вимоги суду щодо зустрічного забезпечення у визначений судом строк, суд скасовує ухвалу про забезпечення позову та про зустрічне забезпечення.

Копію ухвали невідкладно надіслати сторонам для відома, Управлінню державної реєстрації юридичного департаменту Одеської міської ради для виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її підписання суддею, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали про забезпечення позову до виконання три роки.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п`ятнадцятиднів з дня її складення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Стягувач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_8 , РНОКПП НОМЕР_7 .

Боржник: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_9 , РНОКПП НОМЕР_8 .

Суддя Петренко В. С.