Рішення № 88511141, 27.03.2020, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Дніпровський районний суд м.Дніпродзержинська

Справа № 209/87/20

Провадження № 2/209/397/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"27" березня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Лобарчук О.О.,

при секретарі Золотих Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кам`янське Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави Кам`янської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

Керівник Дніпродзержинської місцевої прокуратури Захаров М.Ю. звернувся до суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Кам`янської міської ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у розмірі 11021,45 грн. шляхом зарахування на розрахунковий рахунок (IBAN): UA618999980000031416544004013, отримувач: УК у м.Кам`янському/м.Кам`янське/ККД 24060300, код отримувача: 38028588, банк отримувача: Казначайство України (ЕАП).

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 травня 2019 року (справа № 209/3158/18) за наслідками розгляду

кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018040160001184 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 46 КК України його звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та закрито кримінальне провадження. Ухвалючи зазначене рішення суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв інкримінований йому злочин при встановлених судом обставинах, а саме, що 21.07.2018 року приблизно о 00 годині 15 хвилин у темну пору доби він, керуючи технічно справним легковим автомобілем «ВАЗ - 2108» д.н. НОМЕР_1 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , здійснював рух по проїзній частині дамби ГЕС у м. Кам`янське з боку правобережної частини міста в напрямку лівобережної частини міста, однак не вибрав безпечну швидкість, відволікся від керування та завчасно не виявив автомобіль «ВАЗ 21070», д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який стояв з правої сторони за напрямком руху його автомобіля. В даній дорожній обстановці водію автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_1 при виявленні автомобіля «ВАЗ 21070» необхідно було прийняти заходи до зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду автомобіля «ВАЗ 21070», тобто ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно здатен виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Однак, в порушення вимог зазначеного пункту Правил, водій ОСОБА_1 , здійснюючи управління технічно справним автомобілем, на сухому асфальтному покритті, за умов необмеженої видимості та оглядовості, при відсутності перешкод технічного або механічного характеру, здійсниючи свій рух зі швидкістю близько 80 км/год, при виявленні стоячого автомобіля «ВАЗ 21070» своєчасно заходів для безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди не вжив та допустив зіткнення передньою частиною керованого автомобіля із задньою частиною стоячого автомобіля «ВАЗ 21070» під керуванням водія ОСОБА_2 . Згідно висновку судово-автотехнічної експертизи № 5/10.1/620 від 23.08.2018 дії водія автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору, знаходяться у причинному зв`язку з настанням події ДТП. В результаті даної дорожньо-транспортної події водію автомобіля «ВАЗ 21070» ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 820-Е від 23.08.2018 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася явищами струсу головного мозку; тупої травми грудної клітки з переломом 4,5,6,7 ребер праворуч по середньо-пахвинній лінії, тупої травми тазу з переломами 1,2,3,4 крижових хребців, що відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я більш 21 дня. У прямому причинному зв`язку з вчиненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди, що спричинило настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння потерпілій ОСОБА_2 тілесних ушкоджень середньої тяжкості, знаходиться грубе порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.12.3 Правил дорожнього руху України, оскільки зазначене порушення безпосередньо спричинило настання даної події. Ухвала Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська відносно ОСОБА_1 набула чинності 21 травня 2019 року. В апеляційному порядку не оскаржувався. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася з вини водія ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_2 заподіяні тілесні ушкодження, з приводу чого вона перебувала на стаціонарному лікуванні в BAIT,

хірургічному та нейрохірургічному відділеннях КЗ «Кам`янської міської лікарні швидкої медичної допомоги «ДОР», яка на даний час перетворена в Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» в період з 21.07.2018 по 03.08.2018. Витрати вказаного закладу охорони здоров`я на лікування потерпілої склали 11021 грн. 45 коп., чим завдано матеріальних збитків державі на вказану суму. Враховуючи те, що саме злочинними діями ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , потерпілій ОСОБА_2 були спричинені тілесні ушкодження, внаслідок яких остання лікувалась у хірургічному відділенні КЗ «Кам`янської міської лікарні швидкої медичної допомоги

«ДОР» на теперішній час - Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» і вина ОСОБА_1 доведена в суді, а відповідачем в добровільному порядку шкода не відшкодована, тому є всі підстави для стягнення з відповідача витрат на лікування потерпілої, тобто матеріальних збитків, завданих державі внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Заяви (клопотання) учасників справи.

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав письмову заяву в якій просить розгляд провести в його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник Кам`янської міської ради та представник Комунального некомерційного підприємства КМР "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" в судове засідання не з`явилися, письмово просили розглядати цивільну справу за їх відсутністю. Позов підтримали у повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

Процесуальні дії у справі.

Відповідно до ч.4 ст.19 ЦПК України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Відповідно до ст.274 ч. 1 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 04 лютого 2020 року було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду у порядку спрощеного провадження з викликом сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.(а.с.36)

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

27 березня 2020 року судом винесено ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази у справі за принципами встановленими ст.89 ЦПК України, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 14 травня 2019 року (справа № 209/3158/18) за наслідками розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018040160001184 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 46 КК України його звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та закрито кримінальне провадження.

Суд визнав доведеним, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв інкримінований йому злочин при встановлених судом обставинах, а саме, що 21.07.2018 року приблизно о 00 годині 15 хвилин у темну пору доби він, керуючи технічно справним легковим автомобілем «ВАЗ - 2108» д.н. НОМЕР_1 , що належить згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 , здійснював рух по проїзній частині дамби ГЕС у м. Кам`янське з боку правобережної частини міста в напрямку лівобережної частини міста, однак не вибрав безпечну швидкість, відволікся від керування та завчасно не виявив автомобіль «ВАЗ 21070», д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який стояв з правої сторони за напрямком руху його автомобіля. В даній дорожній обстановці водію автомобіля «ВАЗ 2108» ОСОБА_1 при виявленні автомобіля «ВАЗ 21070» необхідно було прийняти заходи до зниження швидкості, аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду автомобіля «ВАЗ 21070», тобто ОСОБА_1 повинен був діяти відповідно до вимог пункту 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно якого в разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно здатен виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди. Однак, в порушення вимог зазначеного пункту Правил, водій ОСОБА_1 , здійснюючи управління технічно справним автомобілем, на сухому асфальтному покритті, за умов необмеженої видимості та оглядовості, при відсутності перешкод технічного або механічного характеру, здійсниючи свій рух зі швидкістю близько 80 км/год, при виявленні стоячого автомобіля «ВАЗ 21070» своєчасно заходів для безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди не вжив та допустив зіткнення передньою частиною керованого автомобіля із задньою частиною стоячого автомобіля «ВАЗ 21070» під керуванням водія ОСОБА_2 (а.с.11-12)

В результаті даної дорожньо-транспортної події водію автомобіля «ВАЗ 21070» ОСОБА_2 , згідно висновку судово-медичної експертизи КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР № 820-Е від 23.08.2018 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді сумісної травми тіла: закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася явищами струсу головного мозку; тупої травми грудної клітки з переломом 4,5,6,7 ребер праворуч по середньо-пахвинній лінії, тупої травми тазу з переломами 1,2,3,4 крижових хребців, що відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, які викликали тривалий розлад здоров`я більш 21 дня.(а.с.14-16)

Відповідно до довідки калькуляції від 01.10.2019 року бюджетна вартість лікування ОСОБА_2 в ВАІТ з 2год.45хв. 21.07.2018 року по (10год.30хв.) по 21.07.2018 року, в хірургічному відділенні з 21.07.2018 року по 23.07.2018 року в нейрохірургічному відділенні з 23.07.2018 року по 03.08.2018 року КЗ "КМЛШМД" ДОР" складає в загальній сумі 11021,45 грн.(а.с.13)

Рішення Кам`янської міської радим від 04.09.2019 № 1532-35/УІІ «Про створення в результаті реорганізації (шляхом перетворення) комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» змінено організаційно-правову форму зазначеного закладу охорони здоров`я та затверджено його Статут.(а.с.17-25)

Відповідно до статті 1 Статуту створене в результаті реорганізації шляхом перетворення нове Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» (надалі - КНП КМР «МЛШМД») є правонаступником усього майна та активів, всіх прав та обов`язків КЗ « Кам`янська міська лікарня швидкої медичної допомоги» ДОР (код ЄДРПОУ 01985854), засновником, власником та органом управління якого є територіальна громада м. Кам`янське в особі Кам`янської міської ради (п.1.1-1.4 ст.1 Статуту).

КНП КМР «МЛШМД» є юридичною особою публічного права. Права та обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації (ст.4 Статуту). Згідно відомостей ЄДРПОУ державна реєстрація юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення, проведена 17.10.2019, номер запису: 1 223 145 0000 007122.

Основною метою створення КНП КМР «МЛШМД» є провадження медичної практики, надання медичної допомоги дорослим і дітям, проведення наукової та навчальної роботи. КНП КМР «МЛШМД» є міжрайонним центром із надання кардіологічної, хірургічної, травматологічної допомоги, спеціалізованим медичним центром для надання медичної допомоги при катастрофах, стихійних лихах. Входить до національної мережі медицини катастроф (п.3.1,3.2 Статуту).

Для здійснення господарської діяльності КНП КМР «МЛШМД» наділяється майном, яке є комунальною власністю і належить територіальній громаді міста Кам`янське. Комунальне майно закріплюється за підприємством на праві оперативного управління. Майно, придбане закладом охорони здоров`я у процесі здійснення господарської діяльності, належить йому на праві оперативного управління, є комунальною власністю і належить територіальній громаді міста Кам`янське. Майно підприємства становлять оборотні та необоротні активи, основні засоби та грошові кошти, а також інші цінності, передані йому засновником (п.5.1 Статуту).

Джерелами формування майна та коштів КНП КМР «МЛШМД» є внески засновника, кошти місцевого бюджету(бюджетні кошти), власні надходження від здачі в оренду майна або одержання від реалізації послуг, цільові кошти, та кошти, отримані за договором з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, майно та кошти, отримані з інших джерел, незаборонених чинним законодавством та інше (п.5.2 Статуту).

Відповідно до листів виконавчого комітету Кам`янської міської ради № 8 вих-21/678 від 13.12.2019 року та НКП КМР «МЛШМД» № 597 від 11.12.2019 року з позовом до суду про стягнення витрат на лікування потерпілої ОСОБА_2 з відповідача ОСОБА_1 ні міська рада, ні лікарня не звертались та не заперечують проти подання такого позову прокурором у порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру».(а.с.27,30)

Оцінка суду доказів та аргументів сторін. Мотиви застосування норм права судом.

Положеннями ч. 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом.

Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За приписами ст. 128 КПК України цивільний позов в інтересах держави пред`являється прокурором. Цивільний позов може бути поданий прокурором у випадках, встановлених законом, також в інтересах громадян, які через фізичний чи матеріальний стан, неповноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Прокурори та їх заступники подають до суду позови саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності. Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги» є лікувальним закладом охорони здоров`я, фінансується за рахунок місцевого бюджету, в суд з позовом до відповідача про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої не зверталося, відповідно не відшкодування витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення, зачіпає інтереси держави.

Таким чином, у даному цивільно-правовому спорі вбачаються правові підстави для звернення прокурора до суду про відшкодування шкоди заподіяної кримінальним правопорушенням у межах компетенції, передбаченої ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська від 14 травня 2019 року (справа № 209/3158/18) за наслідками розгляду кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018040160001184 відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, на підставі ст. 46 КК України його звільнено від кримінальної відповідальності за скоєння злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та закрито кримінальне провадження, ухвала набула чинності 21 травня 2019 року. В апеляційному порядку не оскаржувалася.

Відповідно до розрахунку витрат на лікування стаціонарного хворого наданого Комунальним некомерційним підприємством Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги»затрати на лікування потерпілої ОСОБА_2 від злочину за період з 21.07.2018 року по 03.08.2018 року становлять 11021 грн. 45 коп.

Частиною 1 статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 2 ст.1191 ЦК України держава, територіальні громади, юридичні особи мають право зворотної вимоги до фізичної особи, винної у вчиненні злочину, у розмірі коштів, витрачених на лікування особи, яка потерпіла від цього злочину.

У відповідності до ч. 2 ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Частиною ч. 4 ст. 1193 ЦК України передбачено, що суд може зменшити розмір відшкодування шкоди, завданої фізичною особою, залежно від її матеріального становища, крім випадків, коли шкоди завдано вчиненням злочину.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров"я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Постановою Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат» зокрема п. 3 передбачено, що питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року.

Пунктом 2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Кількість ліжко-днів визначається на підставі медичної картки стаціонарного хворого (форма 003/у) або інших документів, які підтверджують дату госпіталізації та виписки хворого із стаціонара лікувального закладу. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Згідно пункту 3 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Витрати на лікування потерпілого обраховані закладом охорони здоров`я у відповідності до вимог Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 545 від 16 липня 1993 року, з урахуванням кількості ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок неправомірних дій відповідача Комунальне некомерційне підприємство Кам`янської міської ради «Міська лікарня швидкої медичної допомоги»понесла витрати на лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 , які підтверджені належними доказами та з цими витратами є прямий причинний зв`язок, що встановлено ухвалою суду, яка набрала законної сили, а тому обов`язок по відшкодуванню витрат необхідно покласти на відповідача.

За таких обставин, позовні вимоги керівника Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави Кам`янської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення підлягають задоволенню.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь держави належить стягнути судовий збір.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 258-260, 263-265,268,280 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги Керівника Дніпродзержинської місцевої прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави Кам`янської міської ради, Комунального некомерційного підприємства Кам`янської міської ради "Міська лікарня швидкої медичної допомоги" до ОСОБА_1 про відшкодування витрат лікувального закладу на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави в особі Кам`янської міської ради кошти, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої від злочину ОСОБА_2 у розмірі 11021 (одинадцять тисяч двадцять одна) гривня 45 коп., шляхом зарахування на розрахунковий рахунок (IBAN): UA618999980000031416544004013, отримувач: УК у м.Кам`янському/м.Кам`янське/ККД 24060300, код отримувача: 38028588, банк отримувача: Казначайство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.289 ЦПК України, а саме, заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду .

Повний текст рішення складений 27.03.2020 року.

Суддя Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська О.О. Лобарчук