Ухвала суду № 88508654, 29.03.2020, Краматорський міський суд Донецької області

Справа № 234/5435/20

Провадження № 1-кс/234/2144/20

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2020 року м. Краматорськ

Краматорський міський суд Донецької області у складі:

слідчого судді Сухоручко Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Харькової Т.С.,

за участю прокурора Тютюника В.В.,

слідчого Медведєва К.І.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Лаюрова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І., погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області Щербаком Р.К., в межах кримінального провадження № 62019050000001506 від 10.10.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, одруженого, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який займає посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Клопотання надійшло до суду 29.03.2020 року.

Суд перевірив надані матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, у рамках якого було подано клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчим відділом Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 62019050000001506 від 10.10.2019 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що наказом в.о. начальника управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області А. ОСОБА_3 , № 34-о від 30.08.2018 ОСОБА_1 призначено на посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області.

Відповідно до вимог ст. 10 Закону України ««Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та ч. 3 ст. 18 КК України ОСОБА_1 , перебуваючи на займаній посаді, є службовою особою та постійно виконує функції офіційного представника державного органу виконавчої влади.

Згідно з вимогами ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», № 3781-ХІІ від 23.12.1993 (зі змінами та доповненнями) ОСОБА_1 є працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, 10 Закону України ««Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів»» покладено обов`язки діяти лише відповідно до положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність рибоохорони, зокрема Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.01.2012 № 26 та Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, затвердженого Наказом Державного агентства рибного господарства України 15.07.2016.

Відповідно до Положення про органи рибоохорони Державного агентства рибного господарства України (затверджене Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 19.01.2012 № 26) та посадової інструкції головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, затвердженої начальником управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області ОСОБА_4 16 жовтня 2018 року, ОСОБА_1 зобов`язаний зокрема:

- забезпечувати в межах повноважень здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх здійсненням;

- проводити перевірку законності придбання або збуту водних живих ресурсів із складанням відповідних документів про виявлені правопорушення;

- здійснювати державний контроль (нагляд) за дотриманням правил використання, порядку придбання та збуту об`єктів тваринного світу в частині водних біоресурсів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них;

- здійснювати передбачені законодавством заходи щодо регулювання рибальства; - перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; зупиняти або припиняти промисел та інші роботи у разі відсутності дозволу (погодження) на їх проведення;

- складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; застосовувати штрафні санкції у випадках, передбачених законом.

Крім того, ОСОБА_1 являється суб`єктом, на якого відповідно до підпункту «з» п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» поширюється дія вказаного Закону.

Так, згідно ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», корупція – це використання особою, зазначеною у частині першій ст. 3 цього Закону, наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття такої вигоди чи прийняття обіцянки/пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб або відповідно обіцянка/пропозиція чи надання неправомірної вигоди особі, зазначеній у частині першій ст. 3 цього Закону, або на її вимогу іншим фізичним чи юридичним особам з метою схилити цю особу до протиправного використання наданих їй службових повноважень чи пов`язаних з ними можливостей.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції», неправомірна вигода – це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, будь-які інші вигоди нематеріального чи негрошового характеру, які обіцяють, пропонують, надають або одержують без законних на те підстав.

Нормами ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» встановлено, що особам, зазначеним у частині першій ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.

Положеннями ст. ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вимоги для себе чи інших осіб, а у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язані невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.

Проте ОСОБА_1 , нехтуючи вище зазначеними нормами чинного законодавства, а також нівелюючи основні засади державної служби в Україні, являючись працівником правоохоронного органу, вчинив тяжкий корупційний злочин у сфері службової діяльності за наступних обставин.

Так, будучи наділеним владними повноваженнями в межах своєї компетенції, у головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області ОСОБА_1 виник злочинний умисел на вимагання та отримання неправомірної вигоди за не притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 , який займається рибальством в Кальміуському водосховищі (с. Кам`янськ, Кальміуський р-н, м. Маріуполь).

Так, 06 березня 2020, приблизно о 19 год. 00 хв., головний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області ОСОБА_1 , на службовому автомобілі марки ВАЗ 212140, який належить Державному агентству рибного господарства України реєстраційний номер НОМЕР_1 , прибув до Кальміуського водосховища, де здійснював вилов риби ОСОБА_5 .

Після прибуття до Кальміуського водосховища, ОСОБА_1 висунув вимогу ОСОБА_5 щодо необхідності надання останнім неправомірної вигоди йому особисто за безперешкодне здійснення вилову риби із розрахунку 2000 (дві тисячі) гривень за місяць.

ОСОБА_5 , усвідомлюючи владні повноваження ОСОБА_1 , розуміючи, що жодним іншим чином не зможе уникнути будь – яких негативних наслідків для себе, за результатами складання протоколу про адміністративне правопорушення, був вимушений погодитися на його вимоги щодо надання неправомірної вигоди, а саме передачі йому грошових коштів у розмірі 2000 гривень, під час наступної зустрічі.

У подальшому, 26.03.2020, ОСОБА_1 , з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи з корисливих мотивів, з метою отримання неправомірної вигоди під час телефонної розмови з ОСОБА_5 наполіг на необхідності зустрічі 27.03.2020 з метою передачі раніше оговореної суми неправомірної вигоди.

Після чого, 27.03.2020, приблизно о 18 годині 05 хвилин, після попередньої домовленості щодо зустрічі з ОСОБА_5 , головний державний інспектор відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області ОСОБА_1 на належному йому на праві власності автомобілі марки «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_2 , прибув до магазину «М`ясна ІНФОРМАЦІЯ_3 », розташованого по вул. Першотравневій в с. Кам`янськ м. Маріуполь.

Цього ж дня, приблизно з 18 години 05 хвилин по 18 годину 25 хвилин, перебуваючи поряд з магазином «М`ясна хата», розташованого по вул. Першотравневій в с. Кам`янськ м. Маріуполі, у автомобілі марки «Volkswagen Golf» з державним номерним знаком НОМЕР_2 , ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою реалізації свого злочинного умислу, з корисливих мотивів, отримав грошові кошти у якості раніше обумовленої неправомірної вигоди, у розмірі 2000 (дві тисячі) гривень, які він вимагав від ОСОБА_5 за сприяння останньому у безперешкодному подальшому здійсненні рибальства в Кальміуському водосховищі.

Після одержання неправомірної вигоди ОСОБА_1 затриманий уповноваженими співробітниками правоохоронного органу в порядку ст. 208 КПК України, у зв`язку із чим його злочинна діяльність була припинена.

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто у одержанні службовою особою, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

28 березня 2020 року у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повідомлено про підозру :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Маріуполь Донецької області, громадянина України, який займає посаду головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

Діяння ОСОБА_1 кваліфікується за ознаками кримінального правопорушення – злочину, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України – одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданого їй службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 02.10.2019, показаннями свідка ОСОБА_5 ; протоколами огляду грошових коштів від 27.03.2020, протоколом обшуку автомобіля марки «Volkswagen Golf» з державним номерним знаком НОМЕР_2 від 27.03.2020, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.03.2020, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

При цьому ОСОБА_1 , відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом, згідно санкції ч. 3 ст. 368 КК України, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Необхідність обрання стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлюється наявністю ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Метою та підставами застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, перешкоджати проведенню досудового розслідування іншим чином. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити вищезазначені дії.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно ст.ст. 7-9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою. У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства. У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10.02.2011 Європейський суд з прав людини вказав, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Так, ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України обґрунтовується, тим, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину за який, передбачено понесення винною особою безальтернативного покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатись певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення понесення покарання. Зазначений ризик, окрім іншого підтверджується тим, що ОСОБА_1 є жителем території, яка наближена до тимчасово окупованої території України де тимчасово не діють органи державної влади та правоохоронні органи, та відповідно у разі виїзду останнього до тимчасово окупованої території - це унеможливить притягнення останнього до кримінальної відповідальності, враховуючи продовження на даний час на території Донецької та Луганської областей збройного конфлікту між Збройними Силами України та незаконними військовими формуваннями, які тимчасово окупували частину території Донецької та Луганської областей, яка є непідконтрольною правоохоронним та іншим органам влади України, а відтак, перебуваючи на волі, з метою ухилитися від слідства та суду, ОСОБА_1 зможе виїхати на тимчасово окуповану частину території Донецької та Луганської областей.

Ризик передбачений п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення обґрунтовується, тим, що підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, має можливість знищити, сховати або спотворити документи, до яких у ОСОБА_1 є доступ, та які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження.

Зокрема чорнових записів, блокнотів, нотатків, бланки адміністративних матеріалів та інших рукописних і друкованих носіїв, на яких збереглись сліди вчинення злочину, а також інших джерел, що мають суттєве значення для з`ясування обставин злочину, його повного, об`єктивного та неупередженого розслідування. Також необхідно враховувати, що на даний час, у зв`язку із початковим етапом досудового розслідування даного кримінального провадження, вищевказані документи та чорнові записи в повному обсязі вилучити не виявилося можливим.

Разом з тим, досудове розслідування триває, розуміючи це ОСОБА_1 може вчинити дії з приховування та знищення іншої документації, яка підтверджує його протиправну, корупційну діяльність.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме те, що останній може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні підтверджується тим, що ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, може здійснювати вплив на ОСОБА_5 та інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні.

Ризик передбачений, п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином обґрунтовується тим, що підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час проходить службу в правоохоронних органах, а відтак має стійкі зв`язки у правоохоронній сфері та використовуючи вказані зв`язки останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення інших працівників правоохоронних органів до підміни змісту документів, що мають значення для досудового розслідування.

Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 відповідає суспільному інтересу.

Так, обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, попередження та своєчасне припинення вчинення ОСОБА_1 інших кримінальних правопорушень.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, з метою забезпечення виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, беручи до уваги, що вчинене останнім кримінального корупційного правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності та хабарництва у системі правоохоронних органів, а саме в очах громадян, які результатами своєї господарської діяльності намагаються стабілізувати економічний добробут прифронтового регіону Донецької області, забезпечити місцевому населенню можливість праці та отримання доходу, реалізовувати своє право на отримання прибутку від законної господарської діяльності, орган досудового розслідування вважає, що діяння вчинене ОСОБА_1 при обранні запобіжного заходу є винятковим випадком, зважаючи на значний суспільний резонанс, який викликаний вчиненим злочином.

За таких обставин, ОСОБА_1 необхідно визначити заставу у розмірі, що не є меншою 80 (вісімдесят) розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, при цьому, визначити необхідність виконання ним наступних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду, не відлучатися з міста Маріуполь, Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду, утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого нею кримінального правопорушення, здати на зберігання до відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Такий розмір застави є цілком спів розмірним майновому стану підозрюваного ОСОБА_1 у зв`язку із тим, що згідно декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави останній має у власності: 100 % квартири загальною площею – 66,3 м.кв., 100 % квартири загальною площею – 65,2 м.кв., транспортний засіб – автомобіль Volkswagen Golf Variant 2011 року випуску, та готівкові кошти в сумі 25000 доларів США.

Все вищезазначене дає органу досудового розслідування достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 при застосуванні більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, із визначенням альтернативного запобіжного заходу у розмірі 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, у подальшому може переховуватись від слідства та суду, знищити, спотворити або змінити документи, які мають значення для кримінального провадження, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі підозрюваного настільки, що його неможливо відвернути не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів».

Всі вищезазначені обставини, з урахуванням тяжкості злочину, вчиненого підозрюваним ОСОБА_1 , особи підозрюваного, з метою запобігання ризикам, передбаченим с. 177 КПК України, вимагають вжиття дієвого та ґрунтовного запобіжного заходу відносно підозрюваного.

З метою ефективності у розслідуванні даного кримінального провадження, з дотриманням вимог ст. 2 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_1 підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, яке карається позбавленням волі на строк до десяти років вбачається за доцільне обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою останньому.

У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід унеможливить забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити мотивуючи тим, що у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного із позбавленням волі, підозрюваний перебуваючи на волі може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити або сховати будь-які речі та документи, перешкоджати кримінальному провадженню.

Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання.

Підозрюваний ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки немає підстав вважати, що він може переховуватися від органів досудового розслідування. Окрім того, пояснив що розмір застави, яку зазначив слідчий в клопотанні дуже великий, оскільки його заробітна плата складає 7000,00 грн. на місяць, а його жінки, яка працює медичною сестрою у лікарні становить 6000,00 грн. ті, грошові кошти, які були зазначені в декларації за 2018 рік, а саме 25000 доларів США вже витрачені сім`єю. В квартирі, яка задекларована він мешкає з жінкою та неповнолітньою дитиною, а в іншій квартирі мешкає його повнолітня донька.

Захисник Лаюров В.О. заперечував проти задоволення даного клопотання, оскільки прокурором не доведені ризики передбачені ст. 177 КПК України, окрім того зазначив, що розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму, на якому наполягав прокурор та слідчий, взагалі не обґрунтований. Просив застосувати домашній арешт.

Заслухавши прокурора, слідчого, підозрюваного, захисника, дослідивши матеріали клопотання, якими обґрунтовується необхідність застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Як вбачається з досліджених судом матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів і відомостей, на підставі яких об`єктивний спостерігач зробив би висновок про те, що дана особа могла вчинити злочин.

Надані слідчим та прокурором докази, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення від 02.10.2019, показаннями свідка ОСОБА_5 ; протоколами огляду грошових коштів від 27.03.2020, протоколом обшуку автомобіля марки «Volkswagen Golf» з державним номерним знаком НОМЕР_2 від 27.03.2020, протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 27.03.2020, показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 які дослідженні під час судового засідання, свідчать про наявність обґрунтованої підозри за вказаним кримінальним правопорушенням.

Санкція ст. 368 ч. 3 КК України, передбачає покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину.

27.03.2020 року о 18 годині 36 хвилин ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України.

28 березня 2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Суд також вважає, що органом досудового розслідування у клопотанні та прокурором у судовому засіданні обґрунтовано наведений перелік ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:1) підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування або суду, враховуючи тяжкість покарання, яке йому загрожує у разі визнання винним, 2) підозрюваний може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей та документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, має можливість знищити, сховати або спотворити документи, до яких у ОСОБА_1 є доступ, та які мають значення для встановлення обставин даного кримінального провадження, 3) незаконно вплинути на свідків, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного державного інспектора відділу охорони водних біоресурсів «Рибоохоронний патруль» управління Державного агентства рибного господарства у Донецькій області, може здійснювати вплив на ОСОБА_5 та інших свідків його протиправної діяльності, які ще не були допитані у кримінальному провадженні, з метою змусити останніх надавати неправдиві показання у кримінальному провадженні. 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний ОСОБА_1 тривалий час проходить службу в правоохоронних органах, а відтак має стійкі зв`язки у правоохоронній сфері та використовуючи вказані зв`язки останній має змогу перешкоджанню кримінальному провадженню шляхом підбурення інших працівників правоохоронних органів до підміни змісту документів, що мають значення для досудового розслідування.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі – Браво проти Італії», затримання і тримання особи під вартою допустимі не лише у випадку доведеності факту скоєння злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягненню мети якого і є тримання під вартою. Факти, що викликали підозру, не обов`язково повинні бути встановлені до ступеню, необхідного для засудження, або навіть пред`явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.

В інших рішеннях «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Згідно з правовою позицію, яка закріплена у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (рішення від 28.10.1994), факти, що викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є завданням наступних етапів кримінального процесу.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми Кримінального процесуального кодексу України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 , слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, його вік, стан здоров`я, сімейний стан (одружений), має на утриманні неповнолітню дитину – ОСОБА_2 , 2003 року народження, майновий стан (працює), особу підозрюваного, обґрунтованість підозри, та приходить до висновку про те, що є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, в тому числі домашнього арешту, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України. За наведених вище обставин інший, враховуючи інтереси суспільства у відношенні суспільної безпеки більш м`який запобіжний захід застосований бути не може; саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з урахуванням викладеного та зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч.1 ст.194 КПК України, слідчий суддя вважає за необхідне, клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.

При вирішені питання про застосування запобіжного заходу, у вигляді тримання під вартою підозрюваній, слідчий суддя враховує положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але на даній стадії досудового розслідування, з урахуванням положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини та практики Європейського суду з прав людини, наявні по справі реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, навіть з урахуванням презумпції невинуватості, переважає над принципом поваги до особистої свободи підозрюваного.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Як вбачається з матеріалів клопотання, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 5 ст. 182 КК України, розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявних ризиків, майнового стану підозрюваного, який отримує заробітну плату у розмірі 7000 грн. на місяць, має із нерухомого майна дві квартири у м. Маріуполь, загальною площею 66,3 м.кв., та 65,2 м.кв., автомобіль Volkswagen Golf Variant 2011 року, слідчий суддя вважає за доцільним визначити ОСОБА_1 , розмір застави, що складає 40 (сорок) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 40 х 2102,00 = 84080,00 грн., з покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_1 покладених на нього обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-не відлучатися з міста Маріуполь Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до органу відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194, 196, 309, 395 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І., погодженого прокурором першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області Щербаком Р.К., в межах кримінального провадження № 62019050000001506 від 10.10.2019 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити частково.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Бахмутська установа виконання покарань №6», відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 для розслідування кримінального провадження № 62019050000001506 від 10.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, на строк шістдесят днів, з дня затримання, тобто з 27 березня 2020 року до 25 травня 2020 року, включно.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить шістдесят днів.

Одночасно визначити запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання ОСОБА_1 , обов`язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 84080,00 грн. (вісімдесят чотири тисячі вісімдесят гривень 00 копійок), яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 26288796, Банк отримувача: ДКСУ, м. Київ, Рахунок отримувача: UA828201720355259003000011792.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_1 наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді та суду;

-не відлучатися з міста Маріуполь Донецької області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-утримуватися від спілкування зі свідками, іншими особами з приводу обставин вчиненого ним кримінального правопорушення;

-здати на зберігання до органу відповідних органів Державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення грошових коштів на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документу, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)» негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого Першого слідчого відділу слідчого управління Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Краматорську Медведєва К.І., прокурора першого відділу процесуального керівництва управління організації і процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань прокуратури Донецької області Щербака Р.К., та слідчого суддю Краматорського міського суду Донецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Вручити копію цієї ухвали підозрюваному негайно після її оголошення.

Копію ухвали направити в ДУ «Бахмутська установа виконання покарань (№6)».

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. А особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення. Подача апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

В судовому засіданні 29 березня 2020 року оголошено вступну та резолютивну частину ухвали, повний текст, у відповідності до ст. 376 КПК України, буде виготовлено та оголошено 29 березня 2020 року о 19 год. 30 хв.

Слідчий суддя Краматорського

міського суду Ю.О. Сухоручко