Рішення № 8850589, 23.03.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2010 р. Справа № 15/388/09

м. Миколаїв

          За позовом: Приватного підприємства «Теплосила», 54017, м. Миколаїв, вул. Радянська, 12-б, оф. 209, код ОКПО 32283783;

          До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Електротехніка»», 54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ОКПО 34319287;

          про: стягнення 28415,72 грн.

Суддя В.О.Ржепецький

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: представник не з’явився.

Від відповідача: представник не з’явився.

Представник позивача в судове засідання не з’явився.

          Представник відповідача у судове засідання не з’явився.

          В судовому засіданні 16.03.10 р. було оголошено перерву за згодою представника відповідача для оголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд –

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство «Теплосила»звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Електротехніка»»про стягнення 28415,72 грн.

Представником відповідача заперечується факт підписання директором підприємства акту на виконання робіт та акту випробування.

Внаслідок зазначеного ухвалою господарського суду від 21.10.200р. у справі було призначено судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: Чи здійснено підпис в акті на виконання робіт зі встановлення автономного опалення в цеху ТОВ “Завод “Електротехніка”(а.с. 11) в графі “Заказчик”громадянином Калюжним Артемом Миколайовичем? Чи здійснено підписи в акті випробування (а.с. 12) в графі “Від Замовника”та в графі “ЗАТВЕРДЖУЮ Директор ТОВ “Завод “Електротехніка” громадянином Калюжним Артемом Миколайовичем? Витрати на проведення судової експертизи покладено на сторін в рівних частках

Судовим експертом матеріали справи повернуто внаслідок неподання відповідачем у справі доказів, необхідних для здійснення висновку та передплати за проведення експертизи.

Відповідно до п. 2. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р.01-8/123, справа розглядається за наявними матеріалами.

Матеріали справи свідчать про таке.

01 жовтня 2006 року між Позивачем (підрядник) та Відповідачем (замовник) було укладено Договір № 2/10-06, відповідно до умов якого позивач виконує монтаж системи опалення виробничих приміщень першого поверху, а відповідач має прийняти та оплатити вартість здійснених робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору, ціна договору складає 87335,98 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору, зазначена в п. 2.1 ціна може бути змінена внаслідок інфляції, або виникнення інших, непередбачуваних обставин, за згодою сторін. Оплата затрат, пов’язаних з підвищенням ціни договору, здійснюється замовником.

Відповідно до п. 3.1 договору, замовник сплачує аванс підряднику в розмірі 100% вартості матеріалів та устаткування шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок або в касу підрядника, впродовж п’яти банківських днів з дня підписання даного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як витікає з акту на виконання робіт по установці автономного опалення в цеху ТОВ «Завод «Електротехніка» та акту випробування від 13.09.2007р., вартість устаткування становить 88299,86 грн., система є придатною до експлуатації. Тобто позивач свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 853 ЦК України, замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).

Відповідач перерахував позивачу 71036, 00 грн., що підтверджено платіжними дорученнями від 10.11.2006 р. на суму 56036,04 грн., та від 12.04.2007 р. на суму 15000,00 грн. Несплаченими залишились кошти в сумі - 17263,82 грн.

Відповідно до п. 3.2 договору, остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником впродовж п’яти банківських днів з дня підписання сторонами акта виконаних робіт.

Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.

Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Внаслідок наведено суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частин стягнення з відповідача заборгованості зі сплати за виконані роботи в розмірі 17263,82грн.

Разом з тим, позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до п. 3.3 договору, у випадку затримки замовником перерахування оплати за виконані роботи згідно порядку, зазначеного в п. 3.2 та п. 3.3 даного договору, з його вини, замовник сплачує підряднику за кожен день прострочки пеню, в розмірі 0,1% від затриманих коштів.

Позивачем відповідачу нараховано пеню з період з 06.10.2007р. по 31.07.2009р. в розмірі 11151,90 грн.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За підрахунками суду розмір пені у відповідності до вимог ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» за період з 06.10.2007р. по 31.07.2009р. становить 1281,02грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.

Відповідачем доводи, на яких ґрунтується позов не спростовано.

Зважаючи на наведене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

                                                            ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Електротехніка»», (54028, м. Миколаїв, вул. Новозаводська, 19, код ОКПО 34319287) на користь Приватного підприємства «Теплосила», (54017, м. Миколаїв, вул. Радянська, 12-б, оф. 209, код ОКПО 32283783) 17263,82 грн. –основного боргу, 1281,02 грн. –пені, 185,45 грн. державного мита та 77,01 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 93 Господарського процесуального кодексу України, апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення –з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 цього Кодексу.

Суддя