Ухвала суду № 88500924, 30.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

У Х В А Л А

30 березня 2020 року м. Київ№ 759/5668/14-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючої судді - Добрівської Н.А.,

розглянувши питання щодо можливості продовження розгляду даної адміністративної справи

за позовом Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської областідо1. Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, 2. Головного територіального управління юстиції у Київській області треті особи:1. Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", 2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська"про визнання протиправними дій

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебувала справа №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації, про визнання протиправними дій.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 14.11.2012 адміністративну справу №2-а-494/12 за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", Державний реєстратор Києво-Святошинської районної державної адміністрації про визнання протиправними дій передано до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.

До Святошинського районного суду міста Києва звернувся заступник прокурора Києво-Святошинського району Київської області з заявою про збільшення позовних вимог, в якій просив:

- визнати неправомірними дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області та державного реєстратора Києво-Святошинської районної державної адміністрації щодо державної реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська";

- визнати недійсною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасувати запис про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська".

Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 у справі №759/5668/14-а позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено, визнано дії Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області стосовно реєстрації Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" неправомірними, визнано недійсною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 та скасовано запис про державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська".

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 року у справі №759/5668/14-а постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 року скасовано. Прийнято нову постанову, якою позовні вимоги заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області задоволено частково, визнано протиправною державну реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" №13391230000001763 від 27.09.2005 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 року касаційну скаргу Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області задоволено частково, касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 20.02.2015 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2015 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Святошинського районного суду міста Києва від 25.01.2019 адміністративну справу №759/5668/14-а за позовом заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільскогосподарська Агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська", про визнання протиправними дії державного реєстратора та скасування державної реєстрації направлено за підсудністю до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.06.2019 головуючим суддею у справі визначено Шевченко Наталію Миколаївну.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2019 року задоволено заяву головуючої судді Шевченко Наталії Миколаївни про самовідвід у справі №759/5668/14-а та передано справу для визначення іншого складу суду Окружного адміністративного суду міста Києва згідно з вимогами статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі розпорядження про повторний автоматизований розподіл від 27.06.2019 року №957 та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2019 визначено суддю Добрівську Н.А. для розгляду адміністративної справи №759/5668/14-а та вказану справу передано на розгляд судді Добрівській Н.А.

12.07.2019 року ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.06.2019 року справу прийнято до провадження та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Також, ухвалою суду від 12.07.2019 року позовну заяву Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області залишено без руху відповідно до ч.13 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), як таку, що не відповідає вимогам статтей 160, 161 КАС України та надано п`ятиденний строк з дня одержання даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з посиланням на обставини, які перешкоджали позивачу звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", навести доводи на обґрунтування поважності причин пропуску строку та надати докази на підтвердження таких доводів.

Через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо строку звернення до суду.

Також, від Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" надійшо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав порушення строку звернення до суду.

Ознайомившись із викладеними позивачем доводами, наведеними в обґрунтування позиції щодо поновлення строків звернення до суду, а також з позицією Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" з цього питання, дослідивши матеріали справи, що мають значення для правильного вирішення даного питання, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення передбачених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Згідно ч.3 ст.99 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Також, відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції після 15.12.2017 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином цією статтею визначаються строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом з метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Разом з тим, після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, але такий може бути залишено без розгляду лише на тій підставі, що пропущено строк звернення, якщо судом не буде встановлена наявність поважних причин для пропуску такого строку.

Зазначена норма процесуального законодавства встановлює загальний строк подання адміністративного позову для захисту прав, свобод та інтересів особи та спеціальний, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, а також іншими законами. Зазвичай вони коротші від загального строку звернення й обумовлені специфікою відповідних відносин, у яких визначеності (стабільності) необхідно досягнути якнайшвидше.

При цьому, відповідно до статті 23 Закону України "Про прокуратуру", який був чинним на час звернення до суду, у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п`ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.

Тобто для органів прокуратури у разі відмови у задоволенні протесту на оскаржуване рішення органу місцевого самоврядування, застосовується спеціально передбачений Законом України "Про прокуратуру" строк звернення до суду з відповідним позовом, а саме протягом 15 днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У своїх пояснення щодо строків звернення до суду позивач зазначає, що строк звернення до суду почав свій перебіг з дня, коли прокурор отримав повідомлення про результати розгляду протесту, а саме, з 02.07.2012 року, що підтверджується відміткою печатки прокуратури з вхідним номером 2760, а позивач звернувся до суду 17.07.2012 року, тобто, у відповідності до ст. 21 Закону України «Про прокуратуру». Також позивач вказує на те, що дане питання вже перебувало на розгляді суду, оскільки за аналогічних обставин суд за даним позовом, фактично у даній справі, прийняв ухвалу від 30.07.2013 року, якою залишив вданий позов без розгляду. Проте ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2014 року апеляційну скаргу прокуратури задоволено, ухвалу від 30.07.2013 року скасовано.

Однак, суд критично ставиться до викладених тверджень позивача, та визнає вказані пояснення недостатніми для обґрунтування наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду зважаючи на висновки викладені в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 29.03.2017 року, а саме наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та акцентується ухвалою суду касаційної інстанції, позивач 05.03.2012 року вніс протест на дії державного реєстратора щодо включення 06.10.2004 відомостей про КСП "Агрофірма "Рубежівська" до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб - підприємців, згідно з ч. 3 ст. 21 Закону відповідач повинен був розглянути протест у 10-денний строк після його надходження та в цей же строк повідомити прокурора.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 29.03.2017 року, після закінчення 10-денного строку для розгляду протесту, тобто після 16.03.2012, прокурор повинен був звернутися до суду протягом 15 днів з моменту закінчення передбаченого законом строку для його розгляду, тобто до 31.03.2012 року.

Проте, до суду позов подано лише 17.07.2012 року, тобто з пропуском 15-денного строку встановленого законом.

Отже, у цьому випадку оскільки протест прокурора не був розглянутий протягом встановленого Законом України "Про прокуратуру " десятиденного терміну, то строк звернення до суду з відповідним позовом слід було обчислювати з наступного дня після настання першої події, а саме - закінчення строку його розгляду.

Крім того, суд звертає увагу на те, що інших доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та доказів на підтвердження таких доводів станом на час внесення даної ухвали позивачем не надано.

До того ж, суд вважає за необхідне наголосити, що при наявності об`єктивної неможливості вчасного звернення до суду із відповідним позовом, саме на позивача покладається процесуальний обов`язок навести переконливі доводи щодо існування певних обставин, які слугували перешкодою для вчасного звернення до суду із наданням належних, достатніх і достовірних доказів на підтвердження своїх доводів.

Таким чином суд зауважує, що у своїх поясненнях щодо строків звернення до адміністративного суду позивачем не викладено вмотивованих посилань на обставини, які перешкоджали їй звернутись до суду із відповідним позовом з дотриманням строку, встановленого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", не наведено достатніх доводів на обґрунтування поважності причин пропуску строку та не надано належних доказів на підтвердження таких доводів. А отже, підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду судом визнаються неповажними.

Дотримання строку звернення з адміністративним позовом до суду є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє юридичній визначеності у публічно-правових відносинах. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.

Додатково суд звертає увагу при вирішенні питання щодо дотримання строків звернення до суду і на практику Європейського суду з прав людини. У справах "Стаббігс та інші проти Великобританії", "Девеер проти Бельгії", суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд зазначив, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Відповідно до ч.4 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно п.8 ч.1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на дату звернення позивача до суду із даним позовом - 17.07.2012 року і час коли позивач повинен був звернутися до суду, а саме - до 31.03.2012 року, тобто, з пропуском визначеного статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" строку для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви року без розгляду.

З огляду на зазначене та керуючись ст.123, п.8 ч.1 ст.240, ст.ст.241-243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву Заступника прокурора Києво-Святошинського району Київської області до Києво-Святошинської районної адміністрації Київської області, Головного територіального управління юстиції у Київській області, треті особи: Сільськогосподарська агрофірма "Прогрес", Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Рубежівська" про визнання протиправними дій - залишити без розгляду.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена повністю або частково протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293-297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 частини першої Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції згідно з Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.

Суддя Н.А. Добрівська