Рішення № 8850075, 06.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.04.10                                                                                 Справа № 18/53пд

Суддя Корнієнко В.В., розглянувши матеріали справи за позовом публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Луганськ

до Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ Луганської області

про розірвання договору оренди

за участю представників:

від позивача:                    Шуліка С.О. за дов. від 25.09.2009;

від відповідача: Манькевич В.С. за дов. від 04.12.2009.

Суть спору: позивачем заявлено вимоги:

-          про розірвання договору оренди державного майна від 10.11.2009 № 87, укладеного між сторонами за позовом;

-          про спонукання відповідача, протягом 10-ти календарних днів з дати набрання чинності рішення, прийняти за актом приймання-передачі нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 45, що є предметом договору оренди державного майна від 10.11.2009 № 87.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на порушення позивачем умов договору (самовільне перепланування приміщення).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

          10.11.2000 між Донбаським гірничо-металургійним інститутом (правонаступником якого є відповідач) та акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль»(правонаступником якого є позивач) укладено договір оренди державного майна № 87 згідно якому, Донбаський гірничо-металургійний інститут (далі –відповідач) передав акціонерному поштово-пенсійному банку «Аваль»(далі –позивач) в оренду до 10.11.2015 нежитлове приміщення площею 365 м2, яке знаходиться на балансі позивача та розташоване за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 45, для розміщення філії банку.

          В зв’язку з відсутністю необхідності у подальшій оренді приміщення позивач звернувся до відповідача з листом від 14.01.2009 № 01-10/135, яким повідомив відповідача про свій намір припинити договір оренди шляхом підписання додаткової угоди про розірвання цього договору.

          Однак, відповідач відмовився розривати договір посилаючись на обов’язок позивача привести приміщення у стан, в якому воно передавалося в оренду.

          Позивач вважає відмову відповідача від розірвання договору необґрунтованою і заявив вимоги про розірвання цього договору та спонукання відповідача протягом 10-ти календарних днів з дати набрання чинності рішення, прийняти за актом приймання-передачі вказане нежитлове приміщення.

Відповідач проти позову заперечує посилаючись на те, що позивач самостійно без розробки та погодження проектно-технічної документації, у порушення умов договору провів реконструкцію та технічне переустаткування орендованого майна.

Приміщення гуртожитку повністю перевлаштоване під відділення банку (демонтовані міжкімнатні перегородки, замість житлових кімнат приміщення перебудовано під кабінетну систему банку).

Заперечуючи проти цих доводів позивач вказав, що він узгоджував з відповідачем план реконструкції приміщення; вартість поліпшень приміщення складає 209034,13 грн.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав:

          Пунктом 11.5. договору оренди встановлено, що цей договір може бути розірваний на вимогу однієї з сторін за рішенням арбітражного суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

          Згідно абз. 1 ч. 1 ст. 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (абз. 2 ч. 1 ст. 652 ЦК України).

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (ч. 2 ст. 652 ЦК України).

          Позивач зазначив, що з жовтня 2008 року під впливом всесвітньої фінансової економічної кризи скоротилась діяльність щодо надання банківських послуг. В зв’язку з чим, позивач був вимушений закрити збиткові відділення.

          Орендоване позивачем приміщення (м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 45) не використовується позивачем для розміщення філії банку, як планувалося, обслуговування клієнтів не здійснюється.

          Постановою правління Національного банку України від 22.07.2009 № 421 зобов’язано органи управління банків, які мають збитки вживати невідкладних заходів щодо підвищення рівня ліквідності, дохідності та оптимізації витратної частини банку.

          Позивач має збитки за 2009 рік біля 2-х міліардів гривень.

          Наказом голови правління банку від 12.11.2008 № 1284 скорочено операційні витрати 2009 року за статтею «Орендна плата».

Вищевказане дає підстави вважати зміни обставин істотними.

За таких обставин, вимоги про розірвання договору та зобов’язання відповідача прийняти за актом приймання-передачі нежитлове приміщення, підлягають задоволенню.

          Доводи відповідача про самовільну реконструкцію орендованого приміщення позивачем не мають значення для вирішення питання про розірвання договору.

          У разі незаконного перепланування та заподіяння збитків або шкоди, відповідач не позбавлений можливості звернутися за захистом свої порушених прав до суду.

          Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати на держмито в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір оренди державного майна від 10.11.2000 № 87, який укладено між Донбаським гірничо-металургійним інститутом (м. Алчевськ Луганської області) та Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль» (м. Київ).

3.          Донбаському державному технічному університету (м. Алчевськ Луганської області, проспект Леніна, 16, ідентифікаційний код 02070708) протягом десяти днів з дня набрання даним рішенням законної сили прийняти за актом приймання-передачі нежитлове приміщення розташоване за адресою: м. Алчевськ Луганської області, вул. Ленінградська, 45, що є предметом договору оренди державного майна № 87 від 10.11.2009; наказ видати.

4.          Стягнути з Донбаського державного технічного університету, м. Алчевськ Луганської області, проспект Леніна, 16, ідентифікаційний код 02070708, на користь публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»в особі Луганської обласної дирекції акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Луганськ, вул. Радянська, 61, ідентифікаційний код 24197094, витрати на державне мито в сумі 85 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., наказ видати.

06 квітня 2010 р. було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Рішення, оформлене відповідно до ст. 84 ГПК України, підписано 12 квітня 2010 р.

На підставі ч. 3 ст. 85 ГПК України дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     В.В. Корнієнко