Рішення № 88499097, 11.03.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року справа № 340/3181/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Петренко О.С., розглянувши в порядку спрощеного (письмового) провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Головного управління ДПС у Кіровоградській області, вул. В. Перспективна,55, м. Кропивницький,250006

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: АТ "Альфа- Банк"

про визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

1)визнати протиправними та скасувати результати документальної позапланової невиїзної перевірки Головного управління ДПС у Кіровоградській області, які викладені в акті №68/11-28-33-03/ НОМЕР_1 від 04.10.2019 року;

2) визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області, датовані 25.11.2019р.:

- №0001813303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування на загальну суму 144 251,49 грн. , в тому числі за податковими зобов`язаннями - 115401,19 грн., штрафні санкції - 28850,30 грн.;

- №0001803303, яким збільшено суму грошового зобов`язання з військового податку на загальну суму 20020,95 грн. , в тому числі за податковими зобов`язаннями - 9616,76 грн., штрафні санкції - 2404,19 грн.;

- №0001793303, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 170 грн.

Відповідачем подано письмові заперечення на позов, в яких вимоги позивача не визнаються в повному обсязі та зазначається, що прийняття оскаржуваних рішень обумовлено порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому рішення є правомірними та не підлягають скасуванню (а.с.31-32).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2019 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 15.01.2020 року до участі в справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ "Укрсоцбанк" (а.с.65-66).

Ухвалою суду від 25.02.2020 року здійснено заміну сторони її правонаступником (а.с.124-125)

Від представника позивача та відповідача надійшли клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до п.1 ч.3 ст. 205 КАС України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється (ч. 4 ст. 229 КАС України)

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та АКБСР "Укрсоцбанк" укладено кредитний договір №420/432-Ф01 від 24.09.2008 року (а.с.12-15).

Згідно п.п. 1 .1 Кредитного договору, банк надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів у сумі 26574 доларів США, зі сплатою 13,50 процентів річних до 23 вересня 2015 р. Повернення грошових коштів здійснюється позичальником, згідно графіку, визначеного пп.1.1.1 Кредитного договору №420/432-Ф01 від 24.09.2008р Кредит надавався позивачу для оплати придбаного автомобіля марки Jeep Patriot 2.4, 2008р.в., згідно договору купівлі - продажу №1809/01 від 18.09.2008р., укладеним з ТОВ «Кіровоград Авто».

Позивач зазначив, що умови кредитного договору виконувались належним чином. Однак, в зв`язку з знеціненням української валюти на початку 2009 року були прострочення зі сплати тіла кредиту, проценти сплачувались регулярно.

Додатковою угодою №1 від 24.06.2009 року про внесення змін до Кредитного договору №420/432-ФО1 від 24.09.2008 р. було внесено зміни до умов кредитування, зокрема в графік погашення заборгованості та збільшено термін кредитування до 23.09.2017р. (а.с.15).

Судом встановлено, що під час користування придбаним транспортним засобом, позивач потрапив у ДТП ( з вини іншої особи), внаслідок чого автомобіль отримав значні пошкодження.

В зв`язку з тим, що автомобіль було фактично знищено, вартість відновлювального ремонту була більшою, ніж вартість автомобіля, позивач, за домовленістю з кредитором, продав авто третій особі за 3000 дол. США, а отримані кошти спрямовані на погашення заборгованості за вказаним вище Кредитним договором.

В червні 2014 року позивач пішов на службу до БПСМОП "Кіровоград" та був учасником АТО на території Донецької та Луганської областей. Судом встановлено, що позивач проходив службу до 31.12.2016 р. (а.с.9-10).

23.08.2017 р. між позивачем та ПАТ "Укрсоцбанк" укладено Додаткову угоду до вказаного вище кредитного договору, згідно якої встановлювалась фіксована відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0.01 % річних (а.с.16).

В подальшому, згідно письмових пояснень позивача, останній був викликаний до Кропивницького управління ГУ ДФС у Кіровоградській області, де працівниками було йому пояснено, що ПАТ "Укрсоцбанк" анулював його заборгованість за кредитним договором у сумі 641117,50 грн.

Позивач зазначає, що ніяких повідомлень про анулювання його кредитної заборгованості він не отримав.

Судом встановлено, що посадовою особою ГУ ДПС Кіровоградській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ОСОБА_1 з метою контролю за дотриманням вимог податкового законодавства при оподаткування доходу, отриманого платником як додаткове благо у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анулюваного) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства за період з 01.01.2018р. по 31.12.2018р., за результатом якої складено акт №68/11-28-33-03/ НОМЕР_1 від 04.10.2019 р. (а.с.42-47).

Висновками акту перевірки встановлено, що позивачем, серед іншого допущено порушення:

-пп.49.184.4 п.49.18 ст.49, ст. 179 ПК України - неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2018 рік до контролюючого орану;

-пп. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України - в результаті чого донарховано податкове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб за 2018 рік на загальну суму 115401,19 грн.

-пп.1.1-1.6 п.16-1 підр. 10 розд. ХХ ПК України - в результаті чого донараховано податкове зобов`язання по військовому збору за 2018 рік на загальну суму 9616,76 грн.

На підставі акту перевірки, 25.11.2019 р. податковим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

-№0001803303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «військовий збір» на загальну суму 12 020,95 грн., в тому числі: за основним платежем - 9616,76грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2404,19 грн. (а.с.51);

-№0001793303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів» на загальну суму 170 грн. (а.с.52);

-№0001813303, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем «податок з доходів фізичних осіб» на загальну суму 144 251,49 грн., в тому числі: за основним платежем - 115401,19 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 28850,30 грн.(а.с.53).

Позивач, не погоджуючись з зазначеними рішеннями, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно з п.п.163.1.1 та 163.1.2 п.163.1 ст.163 ПК України, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абз. 2 п.164.1 ст. 164 ПК України, загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Так, п.п.14.1.54 п.14.1 ст. 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

Згідно п. п. «д» п.п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).

Відповідно до п. п.14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПК України, додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).

Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений п.п.164.2.17 п. 164.2 ст.164 ПК України є вичерпним.

Згідно з п. п. «б» п.п.164.2.14 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов`язання.

Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що додаткове благо визначається як дохід у разі приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку. Грошова сума, яка надана в кредит, підлягає поверненню, тому сама по собі ця сума не збільшує дохід платника податку. Водночас, в разі коли відпадуть встановлені законом та/або договором підстави для витребування кредитором у боржника грошової суми, наданої на умовах повернення, у платника податку - боржника виникає приріст фінансових показників за рахунок суми, взятої в борг.

Таким чином, сума кредиту, прощена (анульована) банком, збільшує дохід платника податку і включається в його оподатковуваний дохід.

Разом з тим, сума процентів, нарахованих банком за умовами договору за користування кредитом, не є доходами, які призводять до приросту показників фінансового та/або майнового стану платника податку.

Згідно з п. п. «д» п. п.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України (в редакції, чинній з 1 січня 2015 року) до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку - боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Тобто, законодавець під додатковим благом розуміє тільки основну суму боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, і не включає в цю суму боргу (кредиту) проценти, прощені (анульовані) кредитором.

Наведена правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08.06.2018 р. по справі № 814/574/16.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов`язань» № 321-VIII від 09.04.2015р., положення якого набрали чинності 07.05.2015р., підрозділ 1 розділу XX «Перехідні положення» доповнено пунктом 8, у відповідності з яким не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.

Так, системний аналіз викладених правових норм дає підстави стверджувати, що з метою оподаткування доходи, отримані платником податку у вигляді основної суми боргу (кредиту), прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, та суми, прощеної (анульованої) кредитором у розмірі різниці, розрахованої відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, слід розглядати окремо.

У разі, якщо кредитором (банком) здійснено анулювання (прощення) основної суми боргу (кредиту), а не суми у розмірі різниці, розрахованої кредитором відповідно до пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, то з метою оподаткування сума такого анульованого боргу вважається додатковим благом і включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу у відповідності до підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України з обчисленням та перерахуванням до бюджету відповідної суми податку.

Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 17.10.2018 р. по справі № П/811/533/17.

У той же час відносини, що виникають між банком та клієнтом з питань надання кредиту є цивільно-правовими відносинами, які регулюються актами цивільного законодавства України.

Частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною 1 статті 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

У відповідності до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 605 ЦК України зобов`язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов`язків, якщо це не порушує прав третіх осіб щодо майна кредитора.

Як вбачається з акту перевірки, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що позивачем протягом перевіряємого періоду отримано дохід, який згідно з Податковим кодексом України підлягає включенню до загального місячного (річного) оподаткованого доходу та відображенню платником в податковій декларації про майновий стан і доходи.

На запит ГУ ДФС у Кіровоградській області від 08.05.2019 р. № 8967/10-11-28-52-08 АТ "Укрсоцбанк" повідомило, що сума анулювання основної суми кредитної заборгованості ОСОБА_1 (ін. код - НОМЕР_1 ) становить 641117,50 грн. Сума нарахованого доходу ОСОБА_1 включена в звітний розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум, утриманого з них податку (ф. 1-ДФ) за 2018 рік (а.с.37-38).

При цьому, зі змісту листа АТ "Укрсоцбанк" вих. №2338 від 09.08.2019р., вбачається, що анульована банком сума заборгованості позивача, включає в себе лише суму заборгованості по Кредиту (без процентів комісії та/або штрафних санкцій (пені)). При цьому таке анулювання (прощення) здійснене за самостійним рішенням банку, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності (а.с.37).

Тому суд вважає, що вказана сума боргу анульована Банком являє собою дохід платника податку в розумінні Податкового кодексу України, який підлягає оподаткуванню в порядку абз. «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст.164 ПК України, та який позивач був зобов`язаний включити до податкової декларації за 2018 рік.

Необґрунтованими є посилання позивача на те, що останній не був належним чином повідомлений кредитором про анулювання боргу, з огляду на те, що при укладенні додаткової угоди від 23.08.2017 р. до Кредитного договору від 24.09.2008 р. № 420/432-Ф01, п. 2 вказаної угоди, сторони домовились, що Банк має право у відповідності до ст.605 ЦК України звільнити Позичальника від подальшого виконання зобов`язання за Договором повністю або частково на розсуд Банку, шляхом направлення рекомендованого листа (повідомлення) за місцем проживання Позичальника, вказаному в реквізитах Додаткової угоди. Повідомлення, що вказане у вказаному пункті, в будь якому разі вважається отриманим Позичальником протягом 10 (десяти) календарних днів з дати його відправлення ПАТ "Укрсоцбанк" на відповідну адресу Позичальника, при цьому сторони погоджуються, що на Позичальника покладається обов`язок щодо контролю за своєчасним отриманням поштової кореспонденції (а.с.16).

Тобто, АТ "Укрсоцбанк" дотримано умови, з якими положення підпункту «д» пп.164.2.17 п.164.2 ст. 164 ПК України пов`язують обов`язок платника податків відобразити анульовану суму боргу у складі оподатковуваного доходу.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення від 25.11.2019 р. № 0001813303 та відсутності правових підстав для його скасування.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За наведених обставин, суд доходить висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав для визначення позивачу суми податку на доходи фізичних осіб за 2018 рік та визначення сум штрафів відповідно до п.120.1 ст.120, п.123.1 ст.123 ПК України, згідно податкового повідомлення-рішення від 25.11.2019 р. № 0001793303.

Законом України від 28.12.2014 № 71-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи", який набрав чинності 01.01.2015р., внесено зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені п. 162.1 ст. 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Відтак, за встановлених обставин отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага, доцільними є й доводи відповідача щодо правомірності визначення позивачу грошового зобов`язання зі сплати військового збору, обрахованого з суми прощеного (анульованого) кредитором основного боргу (кредиту), згідно податкового повідомлення-рішення від 25.11.2019 р. № 0001803303.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).

Відповідно до ч.2 ст.2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зважаючи на вищевикладене, виходячи із меж заявлених позовних вимог, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів позивача, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати у зв`язку із відмовою у задоволенні позову відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 287, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - АТ "Альфа-Банк" про визнання протиправними дій, рішень та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.

Повний текст рішення складено та підписано 31.03.2020 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду О.С. Петренко