Рішення № 8849891, 09.04.2010, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.04.10                                                                                 Справа № 9/50

Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганськвода", м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства "Старобільський завод замінника незбираного молока", м. Старобільськ Луганської області

про стягнення 32 558 грн. 24 коп.

в присутності представників:

від позивача –Шепіль Ю.М., дов. № 2 від 01.10.09,

від відповідача – Цукер І.Б., дов. б/н від 22.02.10

в с т а н о в и в:

позивач, ТОВ "Луганськвода", звернувся з позовом до відповідача, ЗАТ "Старобільський ЗЗНМ", у якому просить стягнути заборгованість з додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням встановлених договором норм ГДК у розмірі 30605,27 грн., пеню –1463,64 грн., інфляційні втрати –275,87 грн. та 3% річних –213,46 грн. за договором на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.09 № 83/1.

Відповідач, ЗАТ "Старобільський ЗЗНМ", відзивом на позовну заяву з позовом не погоджується, виклавши наступні доводи.

Ш          Тарифи на водопостачання та водовідведення згідно з положеннями Законів України "Про ціни та ціноутворення", "Про житлово-комунальні послуги" встановлюються органами місцевого самоврядування, разом з тим, вони формуються виконавцем послуг (позивачем) на підставі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

Згідно з рішенням Луганської облради № 22/11 від 29.05.08 тариф за скид стічних вод складає 8,04 грн. за 1 куб. м., однак ніяких додаткових тарифів щодо доплати до вказаного тарифу цим рішенням не встановлено.

Крім того, на спірні правовідносини не розповсюджується дія наказу Держкомбудархітекрути та житлової політики України № 37 від 19.02.02, яким затверджена формула, зазначена у п. 3.1 Інструкції, та за якою позивачем була нарахована заявлена у позові сума.

Ш          Щодо місцевих Правил приймання граничних концентрацій забруднюючих речовин, то позивач необґрунтовано ототожнює величину нормативу плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації (Н), що встановлюється місцевими Правилами, з собівартістю послуг з водовідведення, що розрахована саме позивачем.

Ш          Крім того, вважає відповідач, жодні довідки позивача щодо собівартості послуг з водовідведення не є належними доказами щодо величини нормативу плати за скид понаднормативних забруднень, тим більше, що сам розрахунок суми позову необґрунтований.

В обгрунтування позову позивач, ТОВ "Луганськвода, посилається на укладений між ним та відповідачем договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.09 № 83/1, за п. 2.3 якого відповідачу встановлено перелік норм ГДК забруднень стічних вод, за перевищення яких відповідно до умов п.п. 2.4, 6.5 договору відповідач повинен сплачувати підвищену оплату.

Позивачем з метою контролю за якістю стічних вод 29 вересня 2009 року було проведено у присутності представника відповідача відбір разових проб, про що складений відповідний акт за підписами двох сторін. За результатами проведеного лабораторного аналізу 29.09.09 було виявлено перевищення встановлених договором ГДК забруднень.

Позивач повідомив відповідача рекомендованим листом від 10.11.09 № 87 та вдруге рекомендованим листом від 01.12.09 № 21/01 про факт перевищення ГДК та нарахування додаткової плати у розмірі 30652,30 грн. з ПДВ і звернувся з вимогою про оплату нарахованої суми у встановлений термін, однак нарахована позивачем сума не сплачена.

На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 213,46 грн. та інфляційні втрати –275,87 грн.

Крім того, на підставі п. 8.1 договору та п. 4.1 Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових та інших стічних вод у системи каналізації населених пунктів, затв. наказом Держкомбудархітектури та житлової політики України від 19.02.02 № 37 (далі –Інструкція), відповідачу нарахована пеня в розмірі 1463,64 грн.

Оцінивши матеріали справи, доводи та заперечення представників сторін, суд вважає наступне.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Спірний інтерес позивача полягає у стягненні з відповідача заборгованості з додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням встановлених договором норм ГДК, включаючи інфляційні втрати, 3% річних та пеню.

Судом встановлено, що між ним та відповідачем договір на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення від 01.01.09 № 83/1, за п. 2.3 якого відповідачу встановлено перелік норм ГДК забруднень стічних вод, за перевищення яких відповідно до умов п.п. 2.4, 6.5 договору відповідач повинен сплачувати підвищену оплату.

Позивачем з метою контролю за якістю стічних вод 29 вересня 2009 року було проведено у присутності представника відповідача відбір разових проб, про що складений відповідний акт від 29.09.09 за підписами двох сторін (а.с. 17). За результатами проведеного лабораторного аналізу 29.09.09 (а.с. 16) було виявлено перевищення встановлених договором ГДК забруднень, а саме:

·          за нітратами з перевищенням коефіцієнту кратності –1,75,

·          за нітритами з перевищенням коефіцієнту кратності –2,6,

·          за фосфатами (ортофосфати) з перевищенням коефіцієнту кратності –2,9,

сумарний коефіцієнт кратності –7,25 рази.

Рішенням Луганської облради № 22/11 від 29.05.08 було встановлено тариф на послуги централізованого водовідведення у розмірі 8,04 грн. за 1 куб. м. з ПДВ. Цей тариф передбачає плату споживачів за скид стічних вод, який не перевищує гранично допустиму концентрацію забруднюючих речовин, встановлених відповідним договором.

Згідно з п. 1.7 Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затв. наказом Держбудом України № 37 від 19.02.02 (далі –Правила 37), водоканали встановлюють кожному конкретному підприємству режими і нормативи скиду забруднюючих речовин, які не підлягають погодженню з місцевими органами Мінекоресурсів та МОЗ України.

Частиною 2 п. 2.2 вказаних Правил 37 зобов'язано водоканали встановлювати кожному підприємству кількісні та якісні показники приймання стічних вод до міської каналізації, а також вимоги щодо додержання певного режиму скиду стічних вод при укладенні відповідних договорів.

Пунктом 2.3 спірного договору були встановлені режим і нормативи забруднюючих речовин у систему позивача, а п. 6.5 договору передбачено, що скидання відповідачем стоків з перевищенням ГДК оплачується у відповідності з положеннями місцевих Правил приймання та Інструкції.

Пунктом 9.4 Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації м. Старобільськ Луганської області, затв. рішенням Старобільської міськради від 23.12.08 № 140/1, передбачено, що нормативи плати за скид понаднормативних забруднень у систему каналізації населеного пункту (Нп) установлюються на рівні виробничої собівартості очищення 1 куб. м. стічних вод з умістом забруднень у межах допустимих концентрацій забруднюючих речовин, установлених в цих Правилах. Виробнича собівартість очищення 1 куб. м. стічних вод визначається згідно з Порядком формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення.

На підставі п. 3.6 Інструкції позивачем було зроблено розрахунок підвищеної плати за скинуті стічні води відповідачем за вересень 2009 року, на підставі ч. 3 п. 2.1 Правил 37 відповідачу було пред'явлено рахунок № 10083, що направлено рекомендованим листом з повідомленням № 87 від 10.11.09 та вдруге рекомендованим листом від 01.12.09 № 21/01, які відповідачем отримано.

Судом перевірено правильність нарахування плати за скид відповідачем стічних вод з перевищенням ГДК, який доданий до позовної заяви (а.с. 15) та наведений у письмових поясненнях по справі від 26.03.10 за № 21/2603 та, враховуючи наданий позивачем розрахунок собівартості очищення стоків за вересень 2009 року по Старобільський міським очисним спорудам (1,658 грн./куб. м.), здійснено висновок про відповідність цього розрахунку фактичним обставинам справи.

Суд не приймає доводи відповідача щодо протиправності нарахування та пред'явлення до сплати зазначеної у позові суми додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням забруднюючих речовин у розмірі 30652,30 грн., оскільки вони не підтверджуються належними доказами та є необґрунтованими.

Пунктом 8.1 договору передбачена відповідальність за несвоєчасну оплату послуг з водопостачання та водовідведення у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Ця умова кореспондується з нормою п. 4.1 Інструкції.

Оскільки відповідач вчасно не сплатив виставлений рахунок, позивач правомірно нарахував пеню у розмірі 1463,64 грн. за період з 16.11.09 по 08.02.10.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

За цією нормою позивачем правомірно нараховані інфляційні втрати у розмірі 275,87 грн. та 3% річних –213,46 грн. за період прострочення платежу.

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню з покладенням судових витрат на відповідача.

При подачі позову позивачем сплачене державне мито за платіжним дорученням № 6928 від 05.02.2010 у розмірі 326,05 грн., що перевищує встановлений чинним законодавством розмір, тому зайво сплачене мито підлягає поверненню.

Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 47-1, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з відповідача, ЗАТ "Старобільський завод замінника незбираного молока", 92700, Луганська обл., м. Старобільськ, вул. Старотаганрогська, 11, код 00444837, на користь позивача, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, заборгованість з додаткової плати за скид стічних вод з перевищенням встановлених договором норм ГДК у розмірі 30605,27 грн., пеню –1463,64 грн., інфляційні втрати –275,87 грн. та 3% річних –213,46 грн., крім того, витрати зі сплати держмита –325,58 грн. та інформаційно-технічні витрати –236,0 грн.

3. Повернути позивачу, ТОВ "Луганськвода", 91047, м. Луганськ, кв-л Пролетаріату Донбасу, 166, код 35554719, з державного бюджету зайво сплачене держмито у розмірі 00,47 грн.

Підставою повернення зайво сплаченого держмита є це рішення, підписане та скріплене печаткою суду.

Наказ видати після набрання законної сили даним рішенням.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписане 12.04.10.

Суддя                               А.Г.Ворожцов