Рішення № 88498748, 31.03.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 березня 2020 року м. Київ справа №320/6243/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить:

- визнати протиправним і скасувати рішення Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області №7 від 23 травня 2019 року вих. №9221/10 про відмову в призначені пенсії;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області з 23 травня 2019 року призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та п.5, ч. 2, ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, із зниженням пенсійного віку, як особі, яка досягла віку 55 років та має понад 33 роки загального стажу роботи і з них понад 20 років стажу роботи на посаді свинарки та доярки, що була зайнята повний робочий день і обслуговувала встановлену норму тварин.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку.

Київський окружний адміністративний суд 18.11.2019 постановив ухвалу про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху, в якій зазначив недоліки позовної заяви, спосіб і строк для усунення недоліків. Позивачем усунено недоліки позовної заяви у встановлений судом строк.

Згідно з ухвалою від 10.12.2019 Київський окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі, визначив, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

Відповідачем подано до суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позову посилаючись на те, що позивачем не підтверджено даними первинного обліку встановлених норм обслуговування на посаді свинарки та доярки за період з 1983 по 2006 рік, а тому, на думку відповідача, у позивачки відсутній трудовий стаж, що дає право на пенсію на пільгових умовах.

Позивачкою подано до суду письмову відповідь на відзив відповідача, в якій вона заперечує його висновки та доводи.

У судовому засіданні 28.01.2020 судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження на підставі наявних доказів, про що постановлено протокольну ухвалу.

Дослідивши позову заяву, відзив відповідача на позов та відповідь позивача на відзив, матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

З наявної в матеріалах справи фотокопії трудової книжки НОМЕР_2 слідує, що з 28.07.1983 по 26.12.1986 позивачка працювала у колгоспі "Перемога" на посаді свинарки, з 27.12.1986 по 01.02.1996 - в колгоспі ім. Калініна с. Велика Вовнянка на посаді свинарки, з 0202.1996 по 28.01.2000 - в КСП "Велика Вовнянка" на посаді свинарки, з 29.01.2000 по 13.01.2006 - в ПОСП "Нива" на посаді свинарки, з 14.01.2006 по 06.11.2018 - на посаді доярки у цьому ж підприємстві (том 1, а.с. 16-19).

У травні 2019 року позивачка звернулась до Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах (том 1, а.с. 15).

Рішенням Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 23.05.2019 №9221/10 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах.

Вважаючи таке рішення протиправним, позивачка звернулась до суду з позовом про його оскарження.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 5 п. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", на пільгових умовах пенсія за віком призначається жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності стажу на зазначених роботах не менше 20 років, за умови виконання встановлених норм обслуговування. Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними віку, встановленого абзацами третім - тринадцятим пункту "б" частини першої цієї статті.

Згідно ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю.

Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а в разі відсутності її чи відповідних записів у ній наявність трудового стажу підтверджується в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12.07.1993 встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка (Порядок №637).

Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Відповідно до п.п. 1, 3 Порядку №637, підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 №18-1, цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію (Порядок №22-1).

Як свідчать матеріали адміністративної справи, на час звернення з заявою до відповідача позивач мала достатній стаж (більше 20 років на роботах свинаркою та дояркою), для призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та який підтверджений трудовою книжкою.

Водночас, як слідує з оскаржуваного рішення та письмового відзиву відповідача на позов, єдиною підставою для не зарахування до пільгового стажу періоду її роботи свинаркою з 1983 по 2006 слугувала відсутність первинних документів, які б підтверджували факт виконання норм обслуговування кількості тварин.

Норми обслуговування для цих цілей встановлюються в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Однак, Кабінет Міністрів України не визначав порядок встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідно до цього нормою обслуговування належить вважати певну кількість голів корів або свиней, закріплених за робітницею, яку вона зобов`язана обслужити упродовж установленого робочого дня (зміни) у визначених організаційно-технічних умовах. А відтак, ураховується виконання норм обслуговування, встановлених на рівні, не нижчому від технічно обґрунтованих норм. В свою чергу, до технічно обґрунтованих норм належать: типові міжгалузеві і галузеві (відомчі) норми обслуговування, затверджені в установленому порядку; норми обслуговування, встановлені на підставі типових міжгалузевих і галузевих (відомчих) нормативів часу на окремі роботи (операції) з урахуванням організаційно-технічних умов обслуговування великої рогатої худоби і свиней у цьому господарстві. Відповідно, саме адміністрація господарства подає до органу Пенсійного фонду довідку про стаж роботи дояркою (оператором машинного доїння), свинаркою-оператором і про виконання встановлених норм обслуговування.

Разом з тим, не визначення порядку встановлення норм обслуговування, виконання яких повинно враховуватися при призначенні дояркам пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтвердних документів) норм обслуговування тварин для доярок господарства за вищевказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивач, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем повний робочий день робіт за посадою доярка, в тому числі по догляду за тваринами, що перебували в її обслуговуванні.

Також суд враховує ту обставину, що колегією Міністерства сільського господарства Української РСР 30.01.1973 прийнято Рекомендації, які були надіслані відділам агропромислового розвитку районів, відповідно до яких в кожному сільськогосподарському підприємстві мали бути розроблені свої норми обслуговування тварин в залежності від умов праці та обслуговування, а рекомендовані Міністерством норми виробітку і обслуговування тварин, в залежності від механізації, зокрема корів 16-30 голів. Нормативно-правових документів щодо встановлення єдиних норм обслуговування тварин не існує. Вони встановлювалися самостійно господарствами.

Разом з тим, відсутність документів первинного обліку обслуговування тварин, виконання яких повинно враховуватися при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, та не затвердження (та як наслідок відсутність відповідних підтверджувальних документів) норм обслуговування тварин для свинарок та доярок господарства за вказані роки на відповідних підприємствах, де працювала позивачка, на думку суду, не може свідчити про невиконання нею таких норм та не спростовує факту виконання позивачем робіт за відповідними посадами.

Суд бере до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, у якій суд дійшов висновку, що на особу не може перекладались тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці. Відсутність посилання чи неточних записів у первинних документах по обліку трудового стажу та нарахуванню заробітної плати на конкретну посаду, яку займав позивач у той чи інший період його роботи у підприємстві за наявності належним чином оформленої трудової книжки, не може бути підставою для виключення вказаних періодів роботи з трудового стажу позивача, що дає йому право на призначення пільгової пенсії за віком, оскільки працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу належний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком на пільгових мовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Суд також зазначає, що відповідачем не надано суду доказів встановлення у спірний період в колгоспах та товаристві, де працювала позивачка, норм обслуговування тварин. Окрім того, відповідачем не надано суду доказів притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності за невиконання норм обслуговування, також такі відомості відсутні і в трудовій книжці позивачки.

Отже, посилання відповідача на те, що позивачка не виконувала норми обслуговування є безпідставними та є такими, що не ґрунтуються на доказах які містяться у матеріалах справи.

При цьому, суд зазначає, що Порядок призначення пенсій на пільгових умовах жінкам, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками - операторами в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, на який посилається відповідач, було прийнято саме з метою створення юридичних механізмів підтвердження трудового стажу працівників з метою належної реалізації ними права на пенсійне забезпечення, в зв`язку з чим Порядком передбачено кілька альтернативних способів підтвердження трудового стажу, які можуть бути застосовані в різних ситуація (на підставі інших, ніж трудова книжка, документів або на підставі показань свідків).

Протоколом №1а від 03.08.2019 засідання Комісії з питань підтвердження пільгового стажу роботи механізаторів, свинарок, доярок по ПСП "Нива" підтверджено пільговий стаж ОСОБА_1 з 28.07.1983 по 06.11.2018 з виконанням всіх норм обслуговування тварин (том 1, а.с. 23).

Ці обставини також підтверджуються наявними в матеріалах справи довідками (том 1, а.с. 24-26).

Відтак, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача щодо не зарахування позивачу пільгового стажу за умови відсутності первинних документів виконання норм обслуговування тварин, оскільки усі вищенаведені обставини, на переконання суду, свідчать про наявність у позивачки права на пенсію згідно з п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Разом з тим, судом враховано, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку:

1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. У разі якщо при відстрочці часу призначення пенсії за віком не здійснюється підвищення розміру пенсії за неповний місяць страхового стажу, пенсія, обчислена відповідно до статті 29 цього Закону, призначається з дня, що настає за останнім днем повного місяця відстрочки часу виходу на пенсію, який враховано до страхового стажу;

2) пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;

3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.

Як встановлено судом, 55 років позивачці виповнилось 12.04.2019.

З урахуванням того, що позивачка має більше ніж 20 років стажу на роботах, які дають підстави для пенсії за віком на пільгових умовах, вона має право на отримання пенсії з наступного дня за днем досягнення пільгового віку, а саме - з 13.04.2019.

Частиною 2 ст. 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Згідно з пунктами 21, 24 рішення у справі "Федоренко проти України" (№25921/02), Європейський суд з прав людини, здійснюючи прецедентне тлумачення статті 1 Першого Протоколу до Конвенції сформулював правову позицію про те, що право власності може бути "існуючим майном" або "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності чи "законними сподіваннями" отримання права власності. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Стреч проти Сполучного Королівства"("STRETCH v. THE UNITED KINGDOM" №44277/98).

У межах вироблених Європейським судом з прав людини підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування стосовно ефективного здійснення свого "права власності" (пункт 74 рішення Європейського суду з прав людини "Фон Мальтцан та інші проти Німеччини").

Суд робить висновок, що певні законні очікування заявників підлягають правовому захисту, та формує позицію для інтерпретації вимоги як такої, що вона може вважатися "активом": вона повинна мати обґрунтовану законну підставу, якою, зокрема є чинна норма закону, тобто встановлена законом норма щодо виплат (пенсійних, заробітної плати, винагороди, допомоги) на момент дії цієї норми є "активом", на який може розраховувати громадянин як на свою власність ("MALTZAN (FREIHERR VON) AND OTHERS v. GERMANY " №71916/01, 71917/01 та 10260/02).

У пункті 52 рішення у справі "Щокін проти України" (№23759/03 та №37943/06) Європейський суд з прав людини зазначив, що тлумачення та застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд однак зобов`язаний переконатися в тому, що спосіб, в який тлумачиться і застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних з принципами Конвенції з точки зору тлумачення їх у світлі практики Суду. Аналогічна правова позиція сформульована Європейським судом з прав людини і в справі "Скордіно проти Італії" ("Scordino v. Italy" №36813/97).

Відсутність в національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення такого важливого фінансового питання, порушує вимогу "якості закону", передбачену Конвенцією, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника.

У вказаному рішенні Європейський суд з прав людини, з посиланням на закріплений в законодавстві України принцип in dubio pro tributario, зазначив, що органи державної влади повинні віддавати перевагу найбільш сприятливому для людини та громадянину тлумаченню національного законодавства.

Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту шляхом зобов`язання відповідача вчинити дії, варто зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 05 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Отже, з метою ефективного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ та п. 5, ч. 2, ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, з 13.04.2019.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Статтею 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з даним позовом позивачкою сплачено судовий збір у сумі 1 536,80 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, судові витрати у сумі 1 536,80 грн. підлягають відшкодуванню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білоцерківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області від 23 травня 2019 року №7 вих. №9221/10 про відмову в призначені пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, Подільський район, вул. Ярославська, буд. 40, код ЄДРПОУ 22933548) призначити ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) пенсію за віком на пільгових умовах у відповідності п. "д" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ, п. 5, ч. 2, ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV, із зниженням пенсійного віку, з 13 квітня 2019 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (04071, м. Київ, вул. Ярославська, 40, код ЄДРПОУ 22933548) судові витрати у сумі 1 536 (одна тисяча п`ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.