Рішення № 88498544, 19.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2020 р. Справа№200/14291/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Ушенка С.В.,

при секретарі судового засідання – Гуменному М.А.,

за участю

позивача - не з`явився,

представника відповідача – не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734; 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд.35) про стягнення заборгованості з пенсії в розмірі 73163, 86 грн., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення заборгованості з пенсії в розмірі 73 163, 86 грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що він є пенсіонером за віком і внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку у Бахмутсько-Лиманському об`єднаному управління Пенсійного фонду України Донецької області. У березні 2016 року йому припинено виплату пенсії без повідомлення причин, у зв`язку із чим він звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 по справі № 0540/8461/18-а його адміністративний позов задоволено повністю. Зобов`язано Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити йому виплату пенсії та сплатити заборгованість з невиплаченої пенсії з 01.03.2016. Рішення звернуто до виконання в частині стягнення сум пенсії за один місяць.

На підставі рішення суду Донецьким окружним судом видано виконавчий лист, який пред`явлено ним для примусового виконання до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області. На час подання адміністративного позову до суду рішення відповідачем не виконано. Листом УДВС ГТУЮ у Донецькій області від 06.11.2019 № 2-7-186 його повідомлено про те, що відповідно до листа відповідача вих. № 5167/13 від 27.02.2019 рішення суду по справі №0540/8461/18а виконано: відновлено виплату пенсії з 01.03.2018, заборгованість з виплати пенсії у період з 01.03.2016 по 30.07.2018 складає 73163 грн. 86 коп. та буде виплачена після фінансування ПФУ, оскільки не передбачена бюджетом.

Вважає дії відповідача неправомірними і такими, що порушують його конституційні права.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10.01.2020 вирішено розглядати адміністративну справу за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 04.02.2020.

04.02.2020 підготовче судове засідання відкладено на 18.02.2020.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.02.2020 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 19.03.2020.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, представником позивача до суду надано клопотання про розгляд справи без його участі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту громадянина України серії НОМЕР_2 , є внутрішньо переміщеною особою та має право на отримання пенсії за віком.

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 у справі №0540/8461/18-а адміністративний позов ОСОБА_1 до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю, зокрема, зобов`язано Бахмутсько-Лиманське управління Пенсійного фонду України Донецької області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 та сплатити заборгованість починаючи з 01 березня 2016 року. Рішення суду звернуто до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць. Рішення набрало законної сили 12.11.2018.

На виконання рішення суду 29.11.2018 Донецьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі № 0540/8416/18-а.

Згідно листа Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 06.11.2019 № 2-7-186 (а.с.13), до Управління надійшов лист Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області за вих. № 5167/13 від 27.02.2019, в якому боржник повідомив, що виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до рішення суду поновлено, поточна пенсія позивачеві сплачується з серпня 2018 року. Доплата з пенсії за періоди з 01.03.2016 по 30.07.2018 у загальній сумі 70 022, 66 грн. та за січень 2019 року у загальній сумі 3 141, 20 грн., як така, що не передбачена бюджетом Пенсійного фонду України та потребує додаткового фінансування, буде фактично виплачена після отримання відповідного фінансового ресурсу, у зв`язку із чим відповідач вважає, що рішення суду по справі №0540/8461/18-а ним виконано у межах своєї компетенції.

За таких умов виконавче провадження № 57991084 завершено 14.06.2019 на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» .

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі, з наступних підстав.

Спірні правовідносини виникли з приводу невиплати відповідачем нарахованої на підставі рішення суду суми пенсії.

Право позивача на отримання заявлених до стягнення коштів підтверджене рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 по справі №0540/8461/18-а, яке набрало законної сили.

Отже, у даному випадку застосуванню підлягають Закон України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), оскільки позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію відповідно до вимог вказаного Закону.

Стаття 46 Конституції України гарантує громадянам право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до частини 5 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що спір стосовно розміру нарахованої заборгованості з пенсійних виплат між сторонами відсутній.

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у п. 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України зазначив, що фраза встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін судом, встановленим законом у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Кодекс адміністративного судочинства України гарантує право кожній особі в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси (стаття 5 Кодексу адміністративного судочинства України). Тобто відповідачем порушено права позивача на своєчасне отримання належної йому пенсії, відтак суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо її невиплати.

Серед доводів відповідача, викладених до Управління ДВС, зазначено, що виплата вказаної вище суми заборгованості з пенсійних виплат позивачеві не здійснена у зв`язку з відсутністю фінансування, тому, на думку відповідача, ним в межах своїх повноважень виконано рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 по справі № 0540/8461/18-а, що набрало законної сили 12.11.2018.

Але наведене спростовується матеріалами справи. Так, як вбачається з резолютивної частини рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12.10.2018 по справі № 0540/8461/18-а, Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зобов`язано поновити виплату ОСОБА_1 пенсії з 01.03.2016.

Судом встановлено, що відповідачем вказане рішення суду виконано тільки в частині нарахування пенсії.

За приписами частини першої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини, потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п. 53 рішення у справі Ковач проти України від 07 лютого 2008 року, п. 59 рішення у справі Мельниченко проти України від 19 жовтня 2004 року, п. 50 рішення у справі Чуйкіна проти України від 13 січня 2011 року, п. 54 рішення у справі Швидка проти України від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до частини другої статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Законом, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження"(далі - рішення суду), та особливості їх виконання є Закон України від 5 червня 2012 року №4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (далі - Закон № 4901-VI).

Частиною 2 ст. 1 Закону № 4901-VI передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

В частині 1 ст. 3 Закону № 4901-VI встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Отже, суд вважає, що право позивача на отримання нарахованої йому суми пенсії за період з 01.03.2016 по 30.07.2018 має бути забезпечено шляхом стягнення цих коштів з відповідача в порядку, особливості якого передбачені Законом № 4901-VI.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 у Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області витребовувалась належним чином оформлена довідка про розмір заборгованості з пенсійних виплат ОСОБА_1 , яка виникла за період з 01 березня 2016 року по 30 липня 2018 року.

Ухвалу суду відповідачем не виконано.

Разом з тим, позивачем у своїй позовній заяві заявлено вимогу про стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.03.2016 по 30.07.2018 в розмірі 73163,86 грн.

Однак, як вже зазначалось, судом встановлено, що заборгованість органу Пенсійного фонду перед позивачем з пенсійних виплат за період з 01.03.2016 по 30.07.2018 складає 70 022, 66 грн., у зв`язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2019 позивачеві відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення по справі.

Частиною 2 ст. 133 КАС України визначено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Розмір прожиткового мінімум для працездатних осіб станом на 01 січня 2019 року становив 1 921, 00 грн.

Частиною 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у випадку якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, суд вважає за можливе покласти судові витрати, пов`язані з розглядом цієї справи, на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Зважаючи на те, що ухвалою суду позивачу була відстрочена сплата судового збору, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області 768,40 грн. на користь Державного бюджету України, відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 139, 244-250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734; 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд.35) про стягнення заборгованості з пенсійних виплат за період з 01.03.2016 по 30.07.2018 в розмірі 73163,86 грн. - задовольнити частково.

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734; 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.03.2016 по 30.07.2018 у загальній сумі 70 022 (сімдесят тисяч двадцять дві) гривні 66 копійок на відповідний рахунок, відкритий в уповноваженому банку АТ «Державний ощадний банк України» для отримання пенсійних виплат.

В задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (ЄДРПОУ 42172734; 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь спеціального фонду Державного бюджету України (стягувач - Державна судова адміністрація України) за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106) судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 копійок.

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_1 суми пенсії за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 30 березня 2020 року, його вступну та резолютивні частини проголошено у судовому засіданні 19 березня 2020 року.

Суддя С.В. Ушенко