Рішення № 88498061, 27.02.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2020 року Справа № 160/13210/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горбалінського В.В. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) до Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, ЄДРПОУ 24228943) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна підприємства,-

ВСТАНОВИВ:

24.12.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство Дніпро Каолін», в якій позивач просить:

- прийняти рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

В обґрунтування позову зазначено, що у відповідача наявний податковий борг на загальну суму 146 876,70 грн. Позивач вживав заходи щодо погашення податкової заборгованості, визначені Податковим кодексом України, в тому числі звертався до суду з позовом про стягнення податкової заборгованості, надсилав вимогу. Проте, вказані заходи не призвели до надходження коштів до бюджету для погашення податкового боргу відповідачем, інкасові доручення, що надсилались до обслуговуючих банків, повернуті без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках платника. З цих підстав позивач просить надати дозвіл на погашення усієї податкової заборгованості за рахунок майна відповідача, що перебуває у податковій заставі.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідачем у встановлений судом строк, письмових заперечень проти позову, пояснень чи доказів щодо заявлених позовних вимог, на підтвердження або спростування обставин, зазначених у позові, не надано, як і заяви про визнання позову.

На адресу відповідача судом направлялася ухвала про відкриття провадження у справі. Вказана ухвала була повернута на адресу суду, що підтверджується рекомендованим повідомленням із відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі було направлено за місцем реєстрації відповідача, яке підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно із ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно положень ст. 126 КАС України відповідач є належно повідомленим про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Закрите акціонерне товариство «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» знаходиться на обліку як платник податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Закрите акціонерне товариство «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» припинено 01.10.2008 року, номер запису 12111120009000183.

При цьому, судом встановлено, що правонаступником Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» є Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпро Каолін».

З позовної заяви та інтегрованої картки ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» вбачається, що станом на час звернення позивача до суду, за відповідачем рахувався податковий борг в загальному розмірі 146 876,70 грн.

Вказаний податковий борг виник в результаті несплати відповідачем грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом та самостійно визначеним, а саме:

- податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки. Сплачений юридичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості - 6 248,91 грн.;

- орендна плата з юридичних осіб - 25 500,60 грн.;

- земельний податок з юридичних осіб - 18 918,95 грн.;

- податок на додану вартість - 95 698,24 грн.;

- податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковим агентом, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати - 510,00 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано та направлено податкову вимогу від 11.12.2014 року №25725-04, яка вручена платнику засобами поштового зв`язку 16.12.2014 року, що підтверджується матеріалами справи.

Судом встановлено, що податковий орган неодноразово звертався до суду із позовними заявами про стягнення з відповідача податкового боргу.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2015 року по справі №804/4744/15 задоволено позов контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на загальну суму 64 012,13 грн. На адресу обслуговуючих банків направлялися інкасові доручення, що повернуті у зв`язку з відсутністю грошових коштів на банківських рахунках.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.12.2015 року по справі №804/12199/15 задоволено позов контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на загальну суму 46 004,44 грн. На адресу обслуговуючих банків направлялися інкасові доручення, що повернуті у зв`язку з відсутністю грошових коштів на банківських рахунках.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2016 року по справі №804/6807/16 задоволено позов контролюючого органу щодо стягнення податкового боргу з розрахункових рахунків боржника ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» на загальну суму 12 978,80 грн. На адресу обслуговуючих банків направлялися інкасові доручення, що повернуті у зв`язку з відсутністю грошових коштів на банківських рахунках.

Борг відповідачем не сплачено.

Враховуючи вимоги статті 89 ПКУ посадовими особами контролюючого органу проведено опис майна ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» та складено акт від 22.06.2015 №3/25.

Податкову заставу зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.07.2015 року за №47420991.

У зв`язку з набранням чинності Законом України від 21.12.2016 №1797-УПІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна проведено дії щодо заміни обтяжувача по зазначеним вище записам про реєстрацію податкової застави, а саме, визначено обтяжувачем ГУ ДФС у Дніпропетровській області, а також продовжено термін дії податкової застави до 01.06.2022 року.

Втім, заходи стягнення, що вжиті позивачем не призвели до погашення відповідачем податкового боргу, а тому, позивач звернувся до суду з вимогою про надання дозволу на погашення податкового боргу відповідача за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Оцінюючи обґрунтованість позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з п. 87.1, 87.2 ст. 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених вказаною статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов`язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених вказаним Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 88.1 ст. 88 ПК України, що регулює питання змісту податкової застави, з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених вказаним Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Отже, податковий борг може бути погашений як за рахунок грошових коштів так і за рахунок майна платника податків.

Згідно зі ст.89 ПК України право податкової застави виникає у разі:

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені вказаним Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

З урахуванням положень вказаної статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 вказаної статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.

У разі якщо балансова вартість майна, на яке поширюється податкова застава, є меншою ніж сума податкового боргу платника податків, право податкової застави поширюється на таке майно.

Згідно з п. 89.3 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Пунктом 89.5. ст. 89 ПК України передбачено, що у разі якщо на момент складення акта опису майно відсутнє або його балансова вартість менша від суми податкового боргу, право податкової застави поширюється на інше майно, на яке платник податків набуде право власності у майбутньому до погашення податкового боргу в повному обсязі.

Відповідно до п.п. 95.1, 95.2, 95.3, 95.10 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

З метою реалізації майна, яке перебуває у податковій заставі, проводиться експертна оцінка вартості такого майна для визначення початкової ціни його продажу.

Така оцінка проводиться у порядку, визначеному Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до п. 93.4 ст.93 ПК України у разі продажу майна, що перебуває у податковій заставі, відповідно до ст. 95 ПК України таке майно звільняється з податкової застави (із внесенням змін до відповідних державних реєстрів) з дня отримання контролюючим органом підтвердження про надходження коштів до бюджету від такого продажу.

Абзацом 2 п.95.3 ст.95 ПК України передбачено право контролюючого органу звертатися до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується його керівником та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу. Перелік відомостей, які зазначаються у такому рішенні, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

ПК України визначено черговість вжиття контролюючим органом заходів щодо погашення податкового боргу, а саме спочатку приймаються заходи для стягнення коштів з платника податків, та лише у разі їх недостатності погашення податкового боргу здійснюється за рахунок майна платника податку, що перебуває у податковій заставі.

Як вже встановлено судом позивач направляв у банки, які обслуговують рахунки відповідача, інкасові доручення про стягнення з рахунків підприємства податкового боргу, однак, внаслідок вжитих заходів сума заборгованості не погашена.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позивачем здійснено заходи щодо стягненню коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, на суму податкового боргу, який виник внаслідок несплати відповідачем податкового боргу.

Тобто, позивачем належним чином здійснено усі необхідні заходи, що передують зверненню контролюючого органу до суду щодо надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як роз`яснив Верховний Суд України у пункті 3 постанови Пленуму № 14 від 18 грудня 2009 року "Про судове рішення", вихід за межі позовних вимог - це вирішення незаявленої вимоги, задоволення вимоги позивача у більшому розмірі, ніж було заявлено.

Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. З цього випливає, що вихід за межі позовних вимог можливий за наступних умов:

- лише у справах за позовами до суб`єктів владних повноважень, оскільки лише в цьому випадку відбувається захист прав та інтересів позивача;

- повний захист прав позивач неможливий у спосіб, про який просить позивач. Повнота захисту полягає в ефективності відновлення його прав;

- вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, щодо яких подана позовна заява.

В той же час, зміст принципу офіційного з`ясування всіх обставин у справі, передбачений пункту 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, зобов`язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Як встановлено, судом позивач просить прийняти рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Проте, як встановлено судом Закрите акціонерне товариство «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» припинено, а його правонаступником є ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» .

Відтак, враховуючи наведене, суд доходить висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про надання дозволу на погашення суми податкового боргу підлягають задоволенню повністю, а саме слід надати Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області дозвіл на погашення суми податкового боргу ТОВ «ДНІПРО КАОЛІН» за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно зі ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

В силу приписів ст.139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, ЄДРПОУ 43145015) до Закритого акціонерного товариства «Акціонерне товариство Дніпро Каолін» (53610, Дніпропетровська область, Покровський район, смт. Просяна, ЄДРПОУ 24228943) про надання дозволу на погашення податкового боргу за рахунок майна підприємства - задовольнити.

Прийняти рішення щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРО КАОЛІН» за рахунок майна, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський