Рішення № 8849189, 07.04.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.04.10 р.                     Справа № 6/38                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді _Подколзіної Л.Д.

При секретарі Данилкіной П.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг-Центр 7” м.Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області

про стягнення 79 720грн. 19коп.

за участю

представників сторін:

від позивача – не з’явився

від відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Холдинг-Центр 7” м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області заборгованості за поставлену продукцію у розмірі 77699грн. 99коп., 3% річних у розмірі 466грн. 20коп., інфляційних у розмірі 1554грн. на підставі видаткової накладної №ХЦ-0000236 від 06.11.2009р. (Усього 79720грн.19коп.)

Справа слуханням відкладалася, у зв”язку з неявкою відповідача у судове засідання, а також для представлення сторонами витребуваних та додаткових документів по справі.

2 березня позивач звернувся до суду з клопотанням вих.№673-юр від 25.02.2010р. в якому просив суд накласти арешт на грошові кошти відповідача у розмірі позовних вимог на суму 79720грн. 19коп., що є на всіх рахунках ТОВ „Марвей” (ЄДРПОУ 25604035) Дніпропетровської області, м.Маріуполь, вул.Меламеда,30, також відомих позивачу рахунках №2600201773709 в ФВАТ Укрексімбанк, МФО 335957, №2600201773709 та №2063100033709 в ФВАТ „Державний експортно-імпортний банк України”, МФО 335957. Суд відхилив дане клопотання позивача, оскільки не було підстав для його задоволення. Крім того, позивачем не були вказані обставини, які можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідач у запереченні на позовну заяву вих.№423 від 18.03.2010р. заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що на підставі усної домовленості між сторонами по справі на адресу відповідача був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною №ХЦ-0000236 від 06.11.2009р. Строк виконання зобов’язання по оплаті товару був встановлений сторонами моментом пред’явлення вимоги про оплату поставленого товару, але позивач з вимогою або претензією про необхідність оплатити поставлений товар та виконання грошових зобов’язань, що настали після отримання товару відповідачем не звертався. Надісланий на адресу ТОВ „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області рахунок №ХЦ-0000257 від 06.11.2009р. є дійсним тільки до 06.11.2009р. тому не є належним документом, який містить вимогу по оплаті отриманого товару. Також, відповідач заперечив проти нарахування 3% річних та інфляційних, у зв’язку з тим, що строк виконання відповідачем зобов’язання по оплаті поставленого товару ще не наступив.

Позивач у засідання суду не з”явився, але звернувся до суду з клопотанням вих.№694-юр від 06.04.2010р. в якому пояснив, що підтримує позовні вимоги викладені у позові та просить суд справу №6/38 слухати без його участі, у зв”язку з неможливістю прибуття представника позивача до суду. Суд задовольняє дане клопотання та розглядає справу без його участі. Крім того, позивач у уточненні вих.№693-юр від 06.04.2010р. наполягає на тому, що відповідач мав оплатити одержаний ним товар по факту поставки. Отримання відповідачем 06.11.2009р. продукції разом з повним пакетом документів (накладною №ХЦ-000236 від 06.1.2009р. та рахунком-фактурою №ХЦ-0000257 від 06.11.2009р.), а отже і отримання вимоги про оплату продукції, є безспірним фактом та підтверджується зокрема і відповідачем у заперечені №423 від 18.03.2010р.

Відповідач у засідання суду не з”явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не представив.

Враховуючи вищевикладене справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки представників сторін за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд -

в с т а н о в и в :

між Товариством з обмеженою відповідальністю „Холдинг-Центр 7” м.Дніпропетровськ та Товариством з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області була досягнута усна домовленість, відповідно якої позивач зобов”язався поставити у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області товар, а відповідач зобов”язався прийняти та оплатити його вартість.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог

Позивач посилається на виконання своїх зобов’язань у повному обсязі, де він 06.11.2009р. по видатковій накладній №ХЦ-0000236 за довіреністю №600 від 06.11.2009р. здійснив поставку товару, а саме: двоокису титану Кронос у кількості 3.000тонн у адресу відповідача на суму 77 699грн. 99коп. та виставив відповідачу на загальну суму поставки рахунок-фактури №ХЦ-0000257 від 05.02.2008р. для сплати одержаного товару. У підтвердження заявлених вимог позивачем представлені суду докази поставки товару, а саме: видаткова накладна, довіреність до неї, рахунок-фактури і переконав суд у факті поставки товару у адресу Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області.

Але відповідач взяті на себе зобов’язання по оплаті поставленого товару не виконав. В результаті чого у Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області перед позивачем виникла заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 77699грн. 99коп., яка до теперішнього часу ним не погашена.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов”язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.509 ЦК України у силу зобов’язання одна особа (боржник) зобов’язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов’язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

Оскільки сторони договір не укладали, то відповідно до ст.530 ЦК України, коли строк виконання зобов’язання не встановлений, боржник повинен виконати таке зобов’язання у семиденний термін з дня пред’явлення вимог кредитором. Така вимога у виді рахунку-фактури була вручена відповідачу. Як пояснив позивач у судовому засіданні рахунок був наданий відповідачу разом з накладною. Як вбачається з видаткової накладної №ХЦ-0000236 від 06.11.2009р. сторони „Підставою” поставки товару вказали рахунок-фактури №ХЦ-0000236 від 06.11.2009р. Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем був одержаний даний рахунок-фактури під час поставки товару, а отже у позивача виникло право вимоги сплати боргу від відповідача.

Крім того, позивач вдруге звернувся до відповідача з вимогою (рахунком) сплатити заборгованість, шляхом його надіслання 24.12.2009р. на адресу ТОВ „Марвей”, але відповідач заборгованість до теперішнього часу не сплатив.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно вказаної статті закону відповідачу нараховані 3% річних у розмірі 466грн. 20коп. та інфляційні у розмірі 1554грн. за період з 14.11.2009р. по 25.01.2010р. включно, які також підлягають стягненню у повному обсязі.

Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді у судовому процесі обставин справи в їх сукупності. Оскільки відповідачем до теперішнього часу поставлений позивачем товар не оплачений, то суд вважає вимоги позивача всіх обґрунтованими та підлягаючими задоволенню повністю.

Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 509, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг-Центр 7” м.Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” м.Маріуполь, Донецької області про стягнення 79720грн.19коп. задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Марвей” (87553 м.Маріуполь, Донецької області, вул.Меламеда,30, п/р2600201773709 в Філії ВАТ „Укрексімбанк”, МФО 335957, ЄДРПОУ 25604035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Холдинг-Центр 7” (юрид.адр.: 40999 м.Дніпропетровськ, вул.Верещагіна,48; пошт.адр.:49068 м.Дніпропетровськ, вул.Гвардійська,20; п/р26006238773100 в ДОД АППБ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 305653, ЄДРПОУ 33383194) заборгованість за поставлену продукцію у розмірі 77699грн. 99коп., 3% річних у розмірі 466грн. 20коп., інфляційні у розмірі 1554грн., витрати по сплаті держмита у сумі 797грн. 20коп., витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236грн.

Рішення було оголошено у судовому засіданні 07.04.2010р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя